Генетика-теоритична основа селекції

Селекція (від лат. Selectio? вибір, добір)? наука про методи створення сортів, гібридів рослин та порід тварин, штамів мікроорганізмів з потрібними людині якостями. В результаті селекційного процесу створено велику кількість сортів сільськогосподарських рослин і порід свійських тварин.

Селекцією також називають галузь сільськогосподарського виробництва, яка займається виведенням сортів і гібридів сільськогосподарських культур, порід тварин.

Залежно від цілей селекцію проводять на якість (смак, зовнішній вигляд, збереження плодів та овочів, вміст білка та амінокислот у зерні, жирномолочність), стійкість до хвороб, шкідників та несприятливих кліматичних умов, урожайність рослин, плодючість та продуктивність у тварин тощо.

Основними методами селекції є добір, гібридизація з використанням гетерозису та цитоплазматичної чоловічої стерильності, поліплоїдія та мутагенез.

Будова рослиної клітини

Живий вміст клітини називається протоплазмою, протоплазма оточена напівпроникною плазматичною мембраною або плазмалемою, зовні від плазмалеми можуть розташовуватись надмембранні структури такі як клітинна стінка (у рослин та грибів) або глікокалікс (у тварин). До складу протоплазми клітини входить ядро та цитоплазма, яка у свою чергу складається із колоїдного розчину — гіалоплазми, та розміщених у ній органел — постійних структурних і функціональних елементів клітини. Окрім цього клітини можуть тимчасово накопичувати певні речовини, що утворюють клітинні включення. У ядрі може бути одне або більше ядерець, їхня кількість залежить від виду та стадії клітинного циклу. Ядерця мають вигляд темних округлих структур. В них відбувається утворення субодиниць рибосом: синтезуються рРНК і формується їх комплекс із рибосомальними білками. ибосоми — дрібні органели (діаметром близько 20 нм) не оточені мембраною, відповідають за здійснення трансляції— синтезу білка на матриці мРНК. Кожна рибосоми складається із двох субодиниць — великої та малої, до складу кожної із них входить приблизно рівна (по масі) кількість білків та рРНК. Гладкий ендоплазматичний ретикулум бере участь у біосинтезі ліпідів (зокрема фосфоліпідів та стероїдних гормонів) та вуглеводів, а також у детоксикації отрут. Шорсткий ендоплазматичний ретикулум відрізняється від гладкого наявністю великої кількістю рибосом на його поврехні. До головних функцій шЕПР належить здійснення кінцевих етапів біосинтезу секреторних білків, їх сортування та транспорт, а також утворенння мембран клітини. Лізосоми — це оточені однією мембраною пухирці, що містять гідролітичні ферменти (протеази, ліпази, амілази, нуклеази), наявні в основному, в тваринних клітинах. Вакуолі — це оточені мембраною пухирці, що можуть відігравати різні функції у клітині: травні вакуолі забезпечують перетравлення фагоцитованих часточок, скоротливі вакуолі у багатьох прісноводних найпростіших беруть участь у регулюванні осмотичного тиску, у рослин і грибів, в яких нема лізосом, у вакуолях відбувається гідроліз.