Висновок. 
Форми і методи роботи з обдарованими дітьми

Обдарованість і талант. Досить часто ці слова вживаються як синоніми. Але таке тлумачення є не тільки малопродуктивним, більше того, воно створює небажану двозначність. Тому багато дослідників «навантажують» термін «талановитий» спеціальним значенням, а саме: той, хто має дуже високий рівень здібностей до якої-небудь спеціальної діяльності (музичної, художньої, літературної, технічної, спортивної), причому ці здібності вже значною мірою встигли реалізуватися в конкретних суспільно значущих продуктах. Крім того, цей термін зазвичай містить ще дві ознаки: наявність виявленого творчого елемента і домінування природжених якостей.

Отже, відповідно до цього розуміння, шестирічний Моцарт, який брав участь разом із батьком у концертному турне європейськими країнами, — безперечно, талант (але ще не геній); 18-річний Славко, який щойно закінчив фізичний факультет університету, — поки що тільки обдарований юнак.

У разі спільного вживання терміни «обдарований» і «талановитий» виступають як рід і вид. Будь-яка талановита дитина (взагалі людина) є одночасно обдарованою, але не кожну обдаровану дитину можна вважати талановитою. Деяким обдарованим дітям ще необхідно досягти рівня талановитості, а це вдається, на жаль, не всім.