Повернення в Італію та новий початок революційної боротьби
Нажаль, до його повернення розпал національно-визвольного руху вже почав спадати. Італійці терпіли поразки від австрійців. І Карл Альберт, і папа Пій IX, налякані розмахом революційного руху в Європі й у самій Італії. почали відходити від ліберальних і прогресивних ідей. Гарібальді устиг взяти участь в австро-італійській війні, організувавши загін добровольців. Він не погодився з рішенням уряду… Читати ще >
Повернення в Італію та новий початок революційної боротьби (реферат, курсова, диплом, контрольна)
А на Апеннінскому півострові із середини 30-х років XIX в. здійснилися кардинальні зміни. Насамперед у королівстві П'ємонт-Сардинія, де король Карл Альберт (1831−1849) після жорстокого придушення руху прихильників Мадзині у 1831 і 1834 р. змінив політичний курс, вирішивши використовувати національний підйом у своїх цілях, поки його трон не впав. Були розроблені і проведені реформи, що перетворили П'ємонт у найсучаснішу державу Італії, затверджена помірно-ліберальна конституція (Альбертинский статут).
Королівство кипіло, повне нових починань, у повітрі витали ідеї створення єдиної Італійської держави. У 1847 р. у Туріні граф Кавур, прихильник ліберальних ідей, почав видавати газету, що назвав «Рисорджименто» («Возз'єднання»). Роком раніше був обраний новий папа, Пій IX, що відразу після обрання, оголосивши загальну амністію для політичних ув’язнених, дозволив емігрантам повернутися. Гарібальді захоплено сприйняв усі ці зміни і вирішив повернутися на батьківщину. Спершу він відправив Аніту з дітьми до матері в Ніццу .
Напередодні від'їзду в Італію він написав своєму другу і сподвижнику Джакомо Медичі, що основна мета його приїзду на батьківщину — «не йти проти нових плинів у політиці уряду, а підтримати його у всіх гарних починаннях і діяти разом з ним у війні проти австрійців». Отже Гарібальді повертався в Італію, сподіваючись взяти активну участь у війні, що почалася, з Австрією, а зовсім не для того, щоб робити революцію і скидати існуючу там владу короля.
Нажаль, до його повернення розпал національно-визвольного руху вже почав спадати. Італійці терпіли поразки від австрійців. І Карл Альберт, і папа Пій IX, налякані розмахом революційного руху в Європі й у самій Італії. почали відходити від ліберальних і прогресивних ідей. Гарібальді устиг взяти участь в австро-італійській війні, організувавши загін добровольців. Він не погодився з рішенням уряду про укладення принизливого договору з Австрією і продовжив боротьбу, беручи участь в обороні виниклої Римської республіки.