Використання різнорівневих диференційованих завдань для формування вмінь учнів розв'язувати задачі

Опишу методику використання системи різнорівневих диференційованих завдань на різних етапах уроку для формування вмінь учнів розв’язувати задачі.

Етап закріплення і повторення матеріалу.

Учитель планує навчальну роботу класу так, щоб на основних етапах уроку, пов’язаних з опрацюванням нового матеріалу, учні працювали колективно. Під керівництвом класовода проводиться первинне закріплення, в ході якого школярі осмислюють нове, застосовують знання в стандартних умовах. Лише тоді вчитель пропонує самостійну роботу з використанням різнорівневих завдань. Кожен учень одержує картку з завданнями всіх рівнів складності. Дається певний час на вибір варіанта, після чого він сигналізує про обраний рівень, виставивши на парті фішку з відповідною літерою А, Б чи В. для полегшення візуального виявлення вчителем груп учнів, які працюватимуть за однаковим варіантом, можна використовувати різнокольорові фішки (наприклад, фішки з літерою, А зафарбовувати зеленим, з Б — синім, з В — червоним кольорами). Молодші школярі досить оперативно здійснюють вибір завдань, який відповідає їхнім знанням і вмінням, при цьому учні з достатніми і високими показниками математичної підготовки справляються з вправами і задачами середнього рівня усно.

Встановивши, що переважна більшість учнів класу готова до роботи, педагог дозує час і дозволяє їм приступити до виконання завдань. Якщо в ході самостійного індивідуального розв’язування вихованець виявляє, що може перейти до складнішого варіанта або змушений понизити рівень складності, він змінює фішку. Таким чином, корекція невдалого вибору учнем змісту матеріалу проводиться без зовнішнього впливу з боку вчителя.

Важливе значення має перевірка виконання самостійної роботи. Її практикують у таких формах:

• 1) Повна перевірка. Перевіряється виконання завдань усіх рівнів. Розв’язання окремих вправ і задач записується на дошці, виконання типових завдань детально пояснюється усно. Учні, які працювали над варіантами, А і Б, мають можливість ознайомитися із ходом міркувань під час розв’язування завдань вищих рівнів складності;
• 2) Вибіркова перевірка. Зачитуються відповіді до більшості завдань, коментується розв’язання лише деяких з них;
• 3) Самоперевірка. Вчитель пропонує звірити відповіді з записаними на дошці. Для перевірки розв’язання задач можна подавати також результати проміжних дій;
• 4) Взаємоперевірка. Роботами для перевірки можуть обмінюватися не тільки представники однієї типологічної групи, а й інших (варіанти, А і Б, Б і В).

Епізодично класовод може проводити перевірку самостійно в позаурочний час, а на наступному уроці проаналізувати результати. За наслідками виконання самостійної роботи вчитель виділяє умовні навчальні групи, до складу яких увійдуть ті, що досягли середнього, достатнього і високого рівня оволодіння матеріалом. Подальші етапи уроку вчитель може проводити у формі групової роботи. Наприклад, вправи та задачі підручника, які залишилися в резерві, розподіляються в міру ускладнення на три варіанти і їх пропонують виконувати тільки тим учням, які успішно справилися відповідно з варіантами А, Б або В самостійної роботи. Організація колективно-групового навчання в цьому випадку — прерогатива педагога. Однак, якщо в класі виявилися школярі, які не оволоділи вміннями середнього рівня, то класовод зобов’язаний поряд з керівництвом роботою основних груп приділити індивідуальну увагу таким учням.

Підсумок уроку бажано проводити у вигляді короткого відтворення найсуттєвішого та констатації відмінності у рівнях оволодіння вміннями і навичками учнями різних груп. Останнє має стимулювати пізнавальну діяльність школярів, підвищувати їхній інтерес до навчання. Домашнє завдання теж можна диференціювати за ступенем складності відповідно до визначених рівнів.

Етап підготовки до вивчення нового матеріалу.

На підготовчому етапі нерідко вчитель за допомогою системи вправ і задач прагне відтворити набуті раніше учнями знання і вміння, які полегшать сприймання нового матеріалу. Тому на цьому етапі можна організувати роботу учнів над різнорівневими завданнями, які потребують застосування на практиці опорних знань, умінь і навичок.

Після проведення короткочасної усної лічби діти виконують самостійну роботу з невеликою кількістю завдань усіх трьох рівнів. Текст записується на дошці або на індивідуальних картках. Перевірка виконання роботи виконує функцію актуалізацію опорних знань і вмінь. Разом з тим учитель отримує інформацію про наявні типологічні групи за рівнем готовності до усвідомлення нового матеріалу.

Вивчення нового матеріалу проводиться у два етапи. На першому з них учитель методом пояснення ознайомлює усіх учнів класу з основним змістом теми. Після цього групи Б і В приступають до самостійного формування нових вмінь. Для решти дітей на другому етапі проводиться повторне опрацювання нового матеріалу, більш детально. Згодом вони під керівництвом педагога виконують тренувальні вправи з поступовим нарощуванням складності. Після первинного закріплення всі учні класу працюють за картками для диференційованої роботи.