Методика викладання дисциплін економічного характеру в загальноосвітній школі

Зміст Вступ Розділ 1. Теоретичний матеріал педагогічної практики

1.1 Знайомство зі школою, педагогічним колективом, основним формами про освіту, програмою та методично літературою

1.2 Ознайомлення з учнями 11-го класу та їх класним керівником

Розділ 2. Практична частина та аналіз педагогічної практики

2.1 Відвідання уроку з дисципліни «Економічна та соціальна географія світу» та його аналіз

2.2 Проведення уроку з дисципліни «Економіка» та його аналіз

2.3 Організація та проведення позакласного заняття у 11 класі

2.4 Підготовка та проведення виховного заходу в 11 класі та його аналіз

2.5 Написання психолого-педагогічної характеристики учня 11 класу

2.6 Підведення підсумків практики Висновки Список використаної літератури Додатки

Вступ За умов ринкової економіки виникає значна необхідність у поповнені кваліфікованих працівників у сфері економічної освіти. Немає потреби доводити, що знання законів, основних принципів в ринковій економіці необхідні практично всім. І в першу чергу тим, хто вчить і тим, хто вчиться. Сьогодні перед суспільством, загальноосвітньою, середньою, спеціальною та вищою школою, педагогами постала конкретна задача: зі стін навчальних закладів повинна виходити молодь, морально, психологічно і практично підготовлена до праці і життю в нових умовах господарювання, професійної орієнтації і виховання учнів і студентів.

Надзвичайно важливою складовою певного навчального процесу, закріпленням одержаних знань є практика студентів. Педагогічна практика є важливою частиною підготовки студентів економічних спеціальностей до одного з напрямків діяльності після закінчення університету-педагогічної.

Під час практики поглиблюються та закріплюються знання із курсів педагогіки, психології, методики викладання економіки, комунікаційних процесів навчання, а також виробляються навички педагогічної праці, удосконалюються сформовані елементарні методичні вміння. Студенти вчаться спостерігати й аналізувати уроки економічного циклу, творчо викорисеовувати досвід кращих учителів школи. У процесі педагогічної практики студенти оволодівають умінням проводити уроки різних типів, використовуючи при цьому ефективні методи та прийоми навчання як систему цілеспрямованих дій для організації пізнавальної і практичної діяльності учнів. Завдяки практиці студент ознакомиться з різними типами уроків, інтерактивними формами та методами їх проведення, набуває вмінь та навичок в процесі викладання того чи іншого предмету. Не менш важливим фактором є особливості поведінки в різновіковому колективі. Студент вчиться, як спілкуватися з людьми в колективі, як стати цікавим співбесідником.

При підготовці до уроку студент враховує індивідуальність учнів вчиться подавати матеріали в доступній формі. Для зацікавлення використовує ігрові моменти, інтелектуальні розминки, створює проблемні ситуації, які учні самостійно розв’язують. Такі форми роботи дають можливість дискутувати, вчать учнів висловлювати свою думку.

Головною метою педагогічної практики є розвиток у студентів вміння здійснювати викладання дисциплін економічного характеру в загальноосвітній школі на базі сформованої у них економічної компетенції та знань з основ теорії методики, педагогіки й психології; уміння поєднувати теоретичні знання з методики викладання економіки з практичною діяльністю навчання учнів; забезпечення практичного пізнання студентами закономірностей професійної діяльності й оволодіння способами її організації, вміння вирішувати конкретні методичні завдання відповідно до умов педагогічного процесу. Студенти мають оволодіти системою професійних умінь у процесі проведення навчально-виховної та дослідницької роботи на різних етапах навчання учнів.

Отже, за час проходження практики студент-практикант систематично збагачує свої знання і творчо застосовує їх на практиці. Він оволодіває системою професійних вмінь у процесі проведення навчально-виховної та дослідницької роботи на різних етапах навчання учнів, навичками роботи з підлітковою аудиторією.

Розділ 1. Теоретичний матеріал педагогічної практики

1.1 Знайомство зі школою, педагогічним колективом, основним формами про освіту, програмою та методичною літературою Важливим початковим етапом проходження педагогічної практики є ознайомлення зі школою та її педагогічним складом.

Я проходив практику в Старокостянтинівській ЗОШ I-III ступенів № 6 (див. Фото школи Додаток А) з метою отримання та оволодіння певною системою професійних знань, умінь та навичок у процесі проведення навчально-виховної та дослідницької роботи при навчанні учнів старших класів, навчитись володіти аудиторією, орієнтуватись в будь-яких ситуаціях, які виникають в процесі спілкування з учнями, а також навчитись викладати матеріал цікаво, застосовуючи різноманітні прийоми і методи навчання, які я вивчав в курсі «Методика викладання економічних дисциплін».

На мою думку, педагогічна практика дає можливість кожному студенту — практиканту відчути себе вчителем і не лише на теорії, а практично продемонструвати свої знання та вміння.

До основних завдань педагогічної практики можна віднести такі:

1) забезпечити зв’язок теоретичних знань фахових дисциплін з реальним педагогічним процесом, використання їх у розв’язанні конкретних навчальних, розвивальних та виховних завдань;

2) розвивати в практикантів уміння прводити уроки з використанням сучасних методів і прийомів навчально-пізнавальної діяльності;

3) формувати у студентів психологічну готовність до роботи з учнівською молоддю;

4) поглибити теоретичні знання студентів з фахових дисциплін і на основі індивідуальних завдань вивчення передового педагогічного досвіду вчителів виробити творчий підхід до педагогічної діяльності;

5) формувати вміння і навички, що сприяють розвиткові професійних якостей, потреби в самоосвіті.

Перед собою, ще в перший день практики, я поставив такі завдання:

1) Ознайомитись з методикою викладання економічних дисциплін;

2) Навчитись поєднувати теоретичні знання з методики викладання економіки, з практичною діяльністю навчання учнів;

3) Розвинути вміння вирішувати конкретні методичні завдання, відповідно до умов педагогічного процесу;

4) Сформувати психологічну готовність до роботи з підлітками;

5) Ознайомитись з типами уроків, їх структурою, залежно від мети, змісту, вікових особливостей учнів і конкретних умов проведення уроків;

6) Правильно визначати навчальну, розвивальну мету уроку та в позакласних виховних заходах;

7) Раціонально добирати і виготовляти роздатковий матеріал, наочність до уроків, відповідно до їх пізнавальної мети;

8) Стимулювати інтерес та активність учнів до засвоєння знань;

9) Здійснювати психолого-педагогічний аналіз уроків і позакласних заходів.

Я вважаю, що саме проведення уроків виховує у молодого вчителя дисциплінованість і відповідальність, бо є зразком для учнів, тобто якщо він допустить якусь помилку, це вплине на ставлення учнів до вчителя як до особистості. Саме тому необхідно продумати свої дії, слова, щоб отримати бажані результати. М. Амосов писав: «Важко переоцінити роль справжнього педагога. Він не лише і не стільки джерело інформації, скільки духовна опора дитини, її реалиний ідеал». Я повністю погоджуюся з словали видатного діяча культури та освіти про вчителя.

Головним завданням практики є одержання певного досвіду в роботі з аудиторією, враховуючи її особливості (вік, рівень освіти, спеціальність і ін.), а також використання методів, прийомів і форм навчання на практиці. На основі знань, які я отримала з курсів «Методика викладання економічних дисциплін», Психологія", «Комунікативні процеси навчання», я повинний вірно підібрати стиль спілкування з учнями, вибрати найефективнішу мотивацію, спираючись на вікові особливості групи; використати методи навчання таким чином, щоб саме навчання принесло задоволення учням. Це в свою чергу приведе до того, що матеріал уроку надовго залишиться в пам’яті учнів, що і є метою заняття.

На мій погляд, вчитель повинен робити все, щоб учні не «засинали» на заняттях, тобто повинен застосовувати активні методи навчання, а потім оцінювати знання, і якщо потрібно-виправляти і доповнювати. Необхідно також приділяти увагу самостійній роботі учнів. Застосування активних методів навчання: дискусій, ділових ігор, зацікавить учнів ще більше. Паралельно з вивченням теоретичних питань, учні повиння вирішувати задачі, тим самим розвиваючи логічне мислення.

Д. Лихачов так висловлюється про педагогічну діяльність вчителів: «Я приймаю близько до серця всі турботи вчителів, тому що завжди вважав цю професію найголовнішою на світі. Учительство — це мистецтво, праця не менш творча, ніж праця письменника чи композитора, а більш важка і відповідальна. Учитель звертається до людської душі не через музику, як композитор, не за допомогою кольорів, як художник, а безпосередньо. Виховує своєю особистістю, своїми заняттями і любов’ю, своїм ставленням до світу.

Учитель повинен бути вільним, як поет, художник, розповідати про те, що знає і любить сам, а не виконувати вказівки, дані кимось зі сторони, або тими, хто стоїть вище.

Любов до людини, до природи, до праці виховується через будь — який предмет. І лише вона — ця любов — може стати моральною основою творчої, людської діяльності в економіці, політиці, мистецтві. Тому ми кажемо, що в руках учителя наше майбутнє". Ці слова як найточніше відображають сутність справжнього учителя, яким я хочу стати.

Відчинивши двері Старокостянтинівської школи, мене переповнювало безліч почуттів, таких як хвилювання та цікавість. Мені хотілось справити гарне враження на педагогічний колектив та сподобатись учням.

Школа… Щоб здавалося на перший погляд означає школа з точки зору учня. Це заклад, в якому тобі дають нові знання, ти закріплюєш їх на практиці. Вчителі - це люди які приходять на урок, все знають, віданні своїй професії, вимагають від учнів зворотнього зв’язку (у більшості виникає питання: навіщо їм це, вони і так все знають!). Єдиною метою всіх учнів є закінчення шкільного навчального процесу і перехід до другого, більш важливого етапу життя — здобуття вищої освіти, де ти будеш вивчати лише потрібні для тебе дисципліни…

Ставши складовою частиною педагогічного колективу вже усвідомлюєш, що твої шкільні уявлення про школу — це велика помилка.

В перший день практики я ознайомився з колективом школи. Спочатку познайомився із директором та вчителем історіі, які розповіли про історію школи та дали необхідні матеріали. Також я більш детально ознайомився із основними формами про освіту, шкільною документацією: планом роботи школи, особовими справами вчителів та учнів, щоденниками, класними журналами, календарним плануванням вчителів, у шкільній бібліотеці переглянула велику кількість методичної літератури, в тому числі і з дисципліни «Економіка».

Більш детально я ознайомився саме з календарним планом вчительки з економіки, виховним планом класного керівника та розкладом уроків. Провів консультаційні бесіди з вчителькою економіки, під час яких вона мене ознайомила зі своєю системою проведення уроку, методами орієнтування учнів з даної дисципліни.

За час проходження практики в Старокостянтинівській ЗОШ I-III ступенів № 6, я вже на діловому рівні познайомився із педагогічним колективом, зрозумів, що це люди, які мають значний рівень знань. Особисто для себе я визначив, що основним завданням вчителів є передача цих знань учням, щоб вони допомогли їм у майбутньому. Я дізнався, що на сьогоднішній день в Старокостянтинівській ЗОШ І-ІІІ ст. № 6 навчається 205 учнів, працює досить освічений колектив учителів. Його чисельність — 28 осіб.

З них:

— Вища кваліфікаційна категорія — 20,

— Перша категорія — 1,

— Друга категорія — 2,

— «Спеціаліст» — 5.

Матеріально — технічна база школи має досить високий рівень. Усі кабінети оснащено згідно профілю тих предметів, які в них викладаються. Дуже добре обладнані кабінети фізики, хімії, іноземної мови, біології та математики. Творчо підійшли до оформлення своїх кабінетів учителі української мови та літератури. У школі є комп’ютерний клас з сучасною технікою та програмним забезпеченням; також школа має свою їдальню, спортивний і актовий зали, майстерню, бібліотеку з читальним залом, географічний майданчик, музей, навчально-дослідну ділянку.

На мою думку, школа чітко справляється із своїм завданням (навчання учнів). Тільки за минулих два роки було 6 золотих медаліста і 2 срібних. Хоча учнів у класах небагато, але вони усі є дружньою шкільною родиною.

З короткою характеристикою Старокостянтинівської ЗОШ I-III ступенів № 6 можна ознайомитися у Додатку Б.

1.2 Ознайомлення з учнями 11-го класу та їх класним керівником Наступного дня своєї практики я ознайомився з учнями 11 класу. Їх виявилось аж п’ятнадцять. До них у клас, під час свого уроку, мене привела їх класний керівник Гнена Ніна Володимирівна. Поспілкувавшись з десятикласниками я зраділа, побачивши перед собою досить цікавих, вихованих та щирих підлітків. У ньому навчається 7 хлопців і 8 дівчаток. З списком учнів можна ознайомитися у Додатку В. Дуже багато про своїх вихованців мені розповіла Ніна Володимирівна, яка допомогала мені у проведенні виховного заходу та складанні психолого-педагогічної характеристики учня. За спеціальністю вона фізик і є досить талановитим та обдарованим педагогом. Талант у Ніни Володимирівни справді є, тому всі труднощі у вихованні та навчанні в одинадцятикласників сприймає з усмішкою на обличчі. Зрозуміло, що досить важко бути і вчителем, і другом, і наставником у цілого класу учнів, але ентузіазму, поміркованості, працелюбності та щирості у класного керівника 11 класу вистачає. Так що спостерігати за нею у прцесі навчання було одним задоволенням.

Від Ніни Володимирівни я отримав для ознайомлення журнал 11 класу, розклад їх уроків (див. Додаток Д), дзвінків та вчителів, що в них викладають. Також вона розповіла про успішність класу з економіки та інших дисциплін, допомагала у проведенні виховного та позакласного заходів.

Розділ 2. Практична частина та аналіз педагогічної практики

2.1 Аналіз відвіданого уроку з дисципліни «Економічна та соціальна географія світу»

На третій день своєї педагогічної практики я відвідав уроки, які викладались у 11 класі. Це була англійська мова, українська мова, геометрія, географія, світова література та інформатика. Один із них я коротко опишу, а саме урок з географії. Під час проведення уроку вчителькою менеджменту та географії і моїм керівником — наставником від школи Козлик Галиною Миколаївною, я спостерігав за її педагогічною діяльністю на уроці; методикою викладу матеріалу; визначенням теми і мети уроку; відповідністю програмним вимогам; взаємозалежністю навчальної, виховної та розвиваючої мети; оцінкою структури уроку; методами та формами опитування; формуванням запитань; правильності оцінок; науковим викладом нового матеріалу; доступністю викладу; зв’язком з життям і практикою; мовою вчителя; наявністю міжпредметних зв’язків та зворотнього зв’язку; на скільки учні засвоюють матеріал; ефективністю використання наочності; хронометражем уроку; поясненням домашнього завдання; мікрокліматом уроку; відповідністю фактичного змісту поставленій меті і програмі.

Загальні відомості про урок, його тип, структуру і зміст:

Структура уроку відповідає дидактичній меті, логіці навчального процесу, наступний етап випливає з попереднього, раціонально розподілено час між ними. Структура уроку відповідає його змісту, завданням і цілям, а також логіці навчального процесу. Була чистота, порядок, готовність до роботи. При роботі використовувались посібник та план — конспект вчителя, політична карта, атласи, схеми, таблиці.

Учні поглибили на уроці отримані знання, активізували навички, вони активно працювали.

Урок проходив у вигляді лекції, на якій викладався навий матеріал по темі «Країни Європи.Загальна характеристика регіону» .

Мета уроку: ознайомити учнів із загальною характеристикою країн Європи; розвивати уміння обґрунтовувати галузеву структуру господарства регіону; уміння працювати з картами атласу; виховувати почуття співпричетності до процесів євроінтеграції. Детальніший аналіз уроку знаходиться в Додатку Є.

Урок розпочався з організаційного моменту, учнів було ознайомлено з темою, метою і завданнями уроку. На дошці було зазначено план уроку:

1. Економіко-географічне положення регіону.

2. Політична карта регіону.

3. Природні умови і ресурси.

4. Населення.

5. Загальна характеристика господарства.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Вчителька користувалась таким обладнанням: політична карта Європи, підручник, атласи, схеми.

Перед тим, як викласти тему, викладач підкреслила її актуальність.

Новий матеріал викладався дуже жваво, вчителька активізовувала діяльність учнів шляхом привернення їх уваги до обговорення зазначеної теми, у кожного учня були атласи, а на дошці розміщувалась карта Європи.

У цілому можна сказати, що учителька показала себе висококваліфікованим фахівцем. Козлик Галина Миколаївна уміє володіти класом, тримати увагу учнів, активізувати їх діяльність, викликати зацікавленість до матеріалу, який викладається. Стиль, манера спілкуватись, зовнішній вигляд — все казало про те, що вона відмінно підготувався до заняття, а також про досвід проведення уроків.

У свою чергу учні теж показали себе з найкращої сторони. Вони були дисципліновані, відчувалася повага до вчителя і одне до одного .

На уроці і учні, і викладач отримали задоволення від спілкування. Особисто я був задоволений тим як пройшов урок.

2.2 Проведення уроку з дисципліни «Економіка» та його аналіз На даному етапі проходження педагогічної практики мені було надана можливість підсумувати свої набуті знання на практиці. Я провів 26 січня урок з дисципліни «Економіка» у 11 класі.

Тема даного уроку: Предмет, методи і завдання статистики ринку товарів і послуг.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Освітня: поглибити знання студентів по даній темі.

Розвиваюча: формувати логічне мислення, вміння слухати, робити висновки та узагальнення, стимулювати розвиток умінь учнів аргументувати свою відповідь.

Виховна: виховувати зацікавленість у вивченні «Предмет, методи і завдання статистики ринку товарів і послуг»; виховувати культуру спілкування, логічність та економічне мислення.

Методи та прийоми: практичні (розв'язування завдань, гра економічного спямування), словесні (розповідь, бесіда, пояснення).

Обладнання: унаочнення.

Література: Бараник З. П. Статистика ринку праці: Навч. посіб. — К.: КНЕУ, 2005. — 167 с.

При проведенні уроку я користувався стандартним проведенням уроку даного типу (хронометраж уроку відповідає поданим стандартам), також я використовував літературу, яку запропонувала вчителька економіки. Самостійно старався головне узагальнювати та систематизувати, викласти матеріал в зрозумілій для учнів формі. Для цьго використовував таке обладнання як підручник, роздатковий матеріал.

Структура уроку була поділена на 7 етапів:

1. Організаційний момент…3 хв.

2. Актуалізація опорних знань і умінь учнів…5 хв.

3. Мотивація навчальної і пізнавальної діяльності учнів…1 хв.

4. Вивчення нового матеріалу…25 хв.

5. Закріплення нових знань і умінь учнів…8. хв.

6. Підсумок уроку…2 хв.

7. Домашнє завдання…1 хв.

План уроку містив такі пункти:

1. Поняття про статистики ринку товарів і послуг

2. Соціальна структура організації:

a) формальні групи;

б) неформальні групи.

3. Вплив неформальних організацій на роботу установи Урок розпочався з організаційного моменту та переклички присутніх, я повідомив вище зазначену тему і мету уроку, записавши їх на дошці. Далі я провів з учнями гру, щоб актуалізувати їх опорні знання та вміння. Обстановка в класі була сприятливою (чистота, порядок, готовність до роботи). Під час викладу матеріалу я старався якомога більше задіяти учнів у обговоренні теми, зупинявся і більш детально пояснював незрозумілі для них моменти. Проводив з ними ігри та вправи на закріплення нових знань та для кращого запам’ятовування та ясності. Під час уроку дозволяв учням ставити запитання та висловлювати свої думки, деякі визначення і тези вони занотовували до зошита. На уроці був присутній мій керівник — наставник від школи, з яким перед початком уроку я узгодив свої дії. Протягом уроку я спостерігав за поведінкою учнів, сприйняттям ними нових знань під час викладу нового матеріалу. Перед учнями досить чітко були поставленні завдання вивчення теми, яка була сприйнятою та викликала у них інтерес. Під час проведення уроку були реалізовані принципи науковості, систематичності, доступності, наступності та свідомості. Я прагнув застосувати актуальні для кращого висвітлення даної теми педагогічні методи та прийоми. Вправи були вдало підібраними і сприяли здійсненню освітньї, виховної та розвиваючої мети в єдності. Учні здобули нові знання і навчились застосовувати їх на практиці. Взагальному, урок пройшов результативно, успішно було досягнуто поставлених цілей і мети. Поведінка учнів була досить активною, вони поводили себе дисципліновано, ставились до мене і один до одного з повагою, було помітно їх інтерес до даної дисципліни.

В кінці уроку я зробив висновок і дала домашнє завдання. Характер і обсяг домашнього завдання були підібраними згідно до часу, на який відводиться його виконання та з урахуванням вмінь учнів. Було проведено інструктаж, щодо оформлення домашньої роботи і записано її на дошці.

Конспект уроку сформований і детально викладений у Додатку Ж .

30.01.2012 я провів семінарське заняття на тему «Предмет, методи і завдання статистики ринку товарів і послуг», на яку мною були розроблені тести та питання (Додаток З).

2.3 Організація та проведення позакласного заняття у 11 класі

На другій неділі своєї практики я вирішив провести з учнями 11 класу позакласний захід. Трохи поміркувавши над вибором теми заходу, я розпочав підготовку до його проведення. Спочатку я проконсультувався з класним керівником щодо проведення ним подібних занять і розпочав збір матеріалу стосовно позакласного заходу. Тему ми обрали спільно, вважаючи що вона буде цікавою і корисною для учнів.

Отже, тема: Шкідливі звички та їх вплив на життя і здоров’я людини.

Мета позакласного заходу: ознайомити підлітків з досить розповсюдженими у сучасному суспільстві шкідливими звичками, такими як: алкоголь, тютюнопаління та наркотики; за допомогою статистичних данних навести приклади згубних наслідків цих звичок; розповісти про підлітків, що стали їх жертвами по всьому світу і зокрема на Україні, нагадати про те, що вони наше майбутнє, що щасливими можна бути без цигарки чи келиха горілки, а головне, що людське життя найцінніше і великим злочином є його марнування чи підсвідоме нищення. Я провів урок у формі лекціі, з наведенням наочних матеріалів та проведенням розмов дискусійно — пізнавального характеру. Даний захід відбувався у класному приміщенні за участі класного керівника. Він носив комплексний характер. На дошці я написав його тему: Модні звички чи повноцінне життя? Також на стіни ми прикріпили стенди з інформацією про вплив алкоголю, сигарет та наркотичних засобів на організм людини.

Спочатку я дещо хвилювався. Чи зрозуміють мене учні? Чи сприймуть те, що я говоритиму за «пусту мораль» батьків? Чи може проігнорують? Але головним мої завданням було, щоб хоч один з них прислухався до моїх настанов.

Під час виступу я спостерігала за учнями. Перші 2 хвилини вони мовби літали під хмарами, але далі їх пильні оченята незводили з мене очей, всі зацікавлено слухали, далі почались запитання, власні висловлювання та погляди.

Отже, можна зробити висновок, що захід пройшов успішно, було досягнено поставленої мети і доведено до відома учнів заплановану інформацію. Позакласний захід був сприйнятий і схвалений аудиторією.

2.4 Підготовка та проведення виховного заходу в 11 класі та його аналіз Однією із складових навчального процесу є проведення з учнями певних розважально — виховних заходів, які б збагачували їх знаннями, розвивали як особистостей, розкривали їх природні таланти та художні здібності, розширювали їх світогляд.

Моїм завданням, як педагога — практиканта було проведення виховного заходу у закріпленому за мною класі, тобто 11.

Отже, 3 лютого я провів даний захід. При виборі теми я порадився з класним керівником, заступником деректора по виховній роботі та безпосередньо із самими учнями. Пропозицій було багато, але вирішальним стало прохання учнів обрати темою виховного заходу свято усіх закоханихДень святого Валентина, що має відбутися 14 лютого. Даний захід вирішили проводити залучивши усіх старшокласників (9−11 класи), але головні ролі ведучих дістались десятикласникам. Форму виховного заходу обрали: шоу — програма для старшокласників, що носить інформаційно — виховний характер. Вибір теми є досить актуальним. По — перше, незабаром День святого Валентина, а по — друге, учні 9−11 класів знаходяться саме у віці, коли перший раз закохуєшся, багато з них соромляться своїх почуттів, інші навпаки досить нахабно себе поводять, одні комплексують, інші занадто самовпевнені. Більшість з них не знають про походження цього чудового свята та традиції що з ним пов’язані. Тому метою даного заходу є саме ознайомлення учнів з історичним походженням свята та безпосередня участь в його святкуванні. Одними з найважливіших цілей проведення заходу є формування естетичних та толерантних рис особистості та культурне проведення вільного часу учнів.

Виховний захід має назву: «Кав'ярня святого Валентина». Детальний зміст заходу знаходиться в Додатку Л. Сам захід відбувався о 16.00 в шкільному актовому залі, який було обладнано під кав’ярню, стіни і стеля були прикрашені надувними кульками червоного кольору у формі серця. На свято були запрошені старшокласники та вчителі. На вході у залу ведучі роздавали паперові сердечка червоного і синього кольорів з номерами. Володарі щасливих номерів отримували подарунки. Самі ж учасники виховного заходу були досить веселими з великим емоційним натхненням. До свята вони готувались завчасно, готували танці, розучували пісні. Весь зал був наповнений певною урочистістю та любов’ю. Майже половина старшокласників брала активну участь у підготовці. На мій подив учасників виявилось придостатньо. Інша половина учнів залюбки прийшла подивитись на захід. Взагальному все дійство тривало 1,5 години. Програма виховного заходу складалась 2 дні і була досить продуманою. Проводилось 2 репетиції. Усім задіяним учням було роздано конкретні доручення. У процесі підготовки вони виявляли свою ініціативність і велику активність. Всі учні добре розуміли зміст організаторської діяльності, відповідальність за вчасне і правельне виконання доручення. У процесі підготовки діти і вчителі дуже зблизились, виник дещо новий рівень їх спілкування, що базувався не лише на теоритичних матеріалах уроків. Зал було обладнано досить красиво і до теми свята. Інтер'єр кав’ярні та червоні кульки створювали атмосферу затишку та святковості.

Виховний захід почався як і було заплановано о 16.00. Хоча не обійшлось без курйозів: один учень переплутав вдома диски з музикою і приніс іншого, а учиниця яка мала виконувати пісню про кохання напередодні захворіла на ангіну і від хвилювання, що погано заспіває забула слова. Та все вдалось владнати, диск принесли вчасно, а ученицю ми заспокоїли і підбадьорили, в результаті з другої спроби в неї все чудово вийшло.

Даний виховний захід був досить змістовним та емоційно насичиним, він повністю відповідав віковим особливостям учнів. Весь теоретичний матеріал повністю і послідовно викладався учнями, заступник директора по виховній роботі, класний керівник 11 класу говорили заключні слова, вітали дітей і дякували за прикрасні виступи. Під час підготовки і проведення виховного заходу застосовувалась групова форма організаціі, що стимулювала діяльність учнів.

Аналізуючи захід можна зробити висновок, що було досягнуто поставленої мети, в повному обсязі реалізовано пізнавальні, виховні, розвивальні можливості заходу, всі учні були задоволені його проведенням, захід сприяв формуванню естетичних і моральних якостей особистості, пробудженню найвеличніших людських рис як закоханості, щирості, відданості та поваги.

2.5 Написання психолого-педагогічної характеристики учня 11 класу Вчитель, незважаючи на те хто він є за фахом, ще повинен бути хорошим психологом. Володіючи добре психологією людини він зможе швидше знайти підхід до учня, як особистості, враховуючи всі його психологічні якості.

Проводячи психологічне спостереження у 11 класі, особливу увагу я приділив одному учневі (Школьний О. А.). При складанні та написанні психолого — педагогічної характеристики учня, я користувалась допомогою класного керівника — Гнена Н. В. та шкільного психолога — Маринін О. Д. Вони надали мені всі необхідні відомості та матеріали, що прискорило написання характеристики. Провівше ряд тестів та анкетувань з учнем, я зміг достовірно відобразити тип його характеру та найбільш виражені риси особистості. Класний керівник розповіла мені про сімейний стан хлопця та основні біографічні відомості. Власні спостереження на уроках та при підготовці до виховного заходу допомогли мені більш детально познайомитись з учнем, визначити його лідерські якості, становище в класі, рівень інтелектуального розвитку та тип темпераменту, за яким він виявився флегматиком. Взагальному, це цілеспрямований, неконфліктний, дружелюбний та наполегливий учень.

На протязі 2-х тижнів я відстежував і вивчив мотиви навчання, вольові та моральні риси, пізнавальні здібності Школьного Олега, спілкувався з ним і вважаю, що зробив правильні загальні висновки і психолого-педагогічний аналіз (див. Додаток М).

2.6 Підведення підсумків практики Підсумковим етапом проходження мною педагогічної практики в Старокостянтинівській ЗОШ І-ІІІ ступенів № 6 було: збір усіх потрібних підписів для документації звітності, написання характеристики на мене, тобто студента-практиканта Хмельницького економічного університету Гончарук С. М. моїм керівником практики від школи Козлик Г. М. та оформлення щоденника практики. Ці документи я отримав від дирекції школи, за участі мого керівника — наставника від школи.

урок географія позакласний заняття

Висновки За час проходження педагогічної практики в Старокостянтинівській загальноосвітній школі I-III ступенів № 6 я більш детально познайомився із шкільною документацією, педагогічним колективом, відчула себе не просто в ролі учня, а учителя. Завдяки практиці я відкрив для себе багато чого цікавого, нового раніше взагалі невідомого. Завдяки спостереженню за діяльністю інших вчителів, більш детально ознайомився з методикою викладу матеріалу; визначенням теми і мети уроку; відповідністю програмним вимогам; взаємозалежністю навчальної, виховної та розвиваючої мети; оцінкою структури уроку; методами та формами опитування; формуванням запитань; правильністю оцінювання; науковим викладом нового матеріалу, доступністю викладу, зв’язком з життям і практикою матеріалу; наявністю між предметних зв’язків та зворотнього зв’язку; на скільки учні засвоюють матеріал; ефективністю використання наочності; хронометражем уроку; поясненням домашнього завдання; мікрокліматом уроку; відповідністю фактичного змісту поставленій меті і програмі.

Для себе я зрозумів те, що навчити учнів знань непросто. Важким було для мене знайомство з учнями та проведення першого уроку, бо весь час були побоювання, що щось піде не так, що аудиторія мене не сприйме.

Але все пройшло успішно і я досяг поставленого перед самим собою завдання стати для дітей не просто учителем, а другом, щоб вони довіряли мені і розуміли. Учні активні та уважні, коли застосовуються наочні приклади та приклади з життя, тому я прагнув їх застосовувати на своїх уроках. Я відмітив для себе, що найбільше учням подобаються ігри, тренувальні вправи. Під час проведення залікових уроків вважаю, що вміло та правильно використав наявні та набуті протягом спостереження за діяльністю інших вчителів знання. Своїм викладанням допоміг учням узагальнити новий матеріал. Переборовши свій страх перед аудиторією, зміг досить грунтовно донести учням знання і навчив їх використовувати на практиці.

Я зрозумів, що педагогічна діяльність є досить складною системою, яка потребує значний запас знань та правильну передачу їх тим, хто навчається.

Під час проведення виховного та позакласного заходів, я на власному досвіді переконався в тому, що щоб все пройшло успішно педагогам потрібно досить багато зусиль, витримки, організованості та відповідальності.

Ведучи психолого-педагогічне спостереження, я звертав велику увагу на психологічну поведінку учнів. Досить цікаво було вести спостереження, порівнюючи активність учнів на уроках.

Я дуже задоволений тим, що мені була надана можливість пройти педагогічну практику в Старокостянтинівській ЗОШ І-ІІІ ступенів № 6, ознайомитися з системою освіти, відчути приязнь та допомогу від педагогічного складу та учнівського колективу.

Вцілому я вважаю, що проходження педагогічної практики багато чого мене навчило і дало поштовх до вдосконалення своїх педагогічних знань і навичок в майбутньому.

Список використаної літератури

1. Аксьонова О. В. Методика викладання економічних дисциплін: Навч. посіб. — К.:КНЕУ, 2006. — 305 с.

2. Бараник З. П. Статистика ринку праці: Навч. посіб. — К.: КНЕУ, 2005. — 167 с.

3. Бутинець Ф. Ф., Жиглей І.В. Облік зовнішньоекономічної діяльності: Підручник для студентів вищих навчальних закладів спеціальності 7.50 106 «Облік і аудит» /За ред. проф. Ф. Ф. Бутинця; 3-тє вид., доп. і перероб. — Житомир: ПП «Рута», 2006. — 388 с.

4. Гончаренко С. М. Український педагогічний словник. — Київ: Либідь, 1997. — 376с.

5. Життєві плани випускників середніх шкіл та їх реалізація: Наук.-метод. Посібник / За заг. Ред. В.В. Олійника, Л. Даниленко, — К.:Міленіум, 2003. — 204 с.

6. Мачуський В. В. Правове забезпечення підприємницької діяльності: Курс лекцій. — К.: КНЕУ, 2002. — 348 с.

7. Мочерний С. В підручник «Основи економічних знань».

8. Пометун О., Пироженко Л. Інтерактивні технології навчання: теорія, практика, досвід. — К., 2002. -135 с.

9. Посацький О. В. Особливості образу майбутнього в юнацькому віці / Збірник наукових праць інституту психології ім. Г. С. Костюка / За ред. Максименка С. Д. — К., 2004. — Т. 6. — Вип. 3. — с. 264 — 272.

10. Програма та методичні рекомендації з психолого-педагогічної практики / За заг. ред. В. А. Козакова. — К.: КНЕУ, 2002. 566 с.

11. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Наук.: метод. посібн. / Пометун О.І., Пироженко Л. В. За ред. О.І. Пометун. — К.: Видавництво А.С.К., 2004. — 192 с.

12. Фурман А. Модульно-розвивальне навчання; принципи, умови, забезпечення. — К.: 1997. — 343 с.

Додаток Б

Історичні відомості про Старокостянтинівську ЗОШ I-III ступенів № 6

1908 р. — на території мікрорайону цукрозавод в місті Старокостянтинів з’явилась перша початкова школа.

1956 р. — школа, як середня відчинила свої двері школярам першого вересня (перший корпус і підсобні приміщення).

1974 р. — був збудований і відкритий другий корпус школи.

1975 р. — відкрито історико-краєзнавчий музей.

2001 р. — перший набір учнів, які навчатимуться 12 років.

На сучасному етапі в школі навчається 205 учнів. Навчально-виховний процес забезпечують 28 педагогічних працівники. З них:

ѕ Вища категорія -20,

ѕ Перша категорія -1,

ѕ Друга категорія -2,

ѕ «Спеціаліст» -5.

Педагогічним колективом набуто певного досвіду у практиці вдосконалення навчально-виховного процесу через впровадження здобутків педагогічної науки і практики.

У школі обладнано спортзал, спортивний майданчик, майстерню, бібліотеку з читальним залом, географічний майданчик, історико-краєзнавчий музей, навчально-дослідну ділянку.

Учні школи підтверджують свої знання при навчанні в інших навчальних закладах.

Додаток В Список учнів 11 класу

1. Загородня Іванна

2. Капровська Ліля

3. Капустинський Руслан

4. Кобель Андрій

5. Кравчук Павло

6. Кураш Сергій

7. Конопліцька Софія

8. Мазяр Микола

9. Музичко Костянтин

10. Ніколайчук Вадим

11. Оленич Олександр

12. Реп’юк Богдан

13. Русінова Ольга

14. Шевчук Олег

15. Школьний Олег

Додаток Д Розклад уроків 11 класу Понеділок Четвер

1.Алгебра 1. Біологія

2. Фізкультура 2. Економіка

3. Хімія 3. Алгебра

4. Економіка 4. Фізика

5. Іст. Укр./ Всес. Іст 5. Географія

6. Креслення 6. Іст. Укр./ Всес. Іст

7. Захист Вітчизни 7. Фізкультура Вівторок П’ятниця

1. Англ. мова 1. Алгебра

2. Геометрія 2. Укр. мова

3. Фізика 3. Геометрія

4. Укр. мова 4. Інформатика

5. Біологія 5. Світова літ.

6. Укр. літ. 6. Англ. мова

7. Людина і світ/Екологія 7. Художня культ./Астрономія Середа Субота

1. 1. МНВК 1. Власна справа

2. Укр. ділова мова

Додаток Є

Аналіз відвіданого уроку Урок з дисципліни: «Економічна та соціальна географія світу»

Дата: 25.01.11 Клас 11 Вчитель: Козлик Г. М.

Мета відвідування: Спостереження студента-практиканта за методикою проведення уроку вчителем економіки.

Тема уроку: «Країни Європи. Загальна характеристика регіону «.

Мета уроку: ознайомити учнів із загальною характеристикою країн Європи; розвивати уміння обґрунтовувати галузеву структуру господарства регіону; уміння працювати з картами атласу; виховувати почуття співпричетності до процесів євроінтеграції.

Визначення теми і мети уроку: правильно, неправильно, незвичайно.

1.1. Відповідність програми вимогам: відповідає, не відповідає.

1.2. Взаємозалежність навчальної, виховної і розвиваючої мети: повна, обмежена, відсутня.

1.3. Тип уроку: урок засвоєння нових знань, урок узагальнення набутих знань, урок застосування знань на практиці, комунікативний урок, контрольний урок, урок вивчення нового матеріалу.

2. Оцінка структури уроку: доцільна, недоцільна.

Структура уроку була поділена на 7 етапів:

8. Організаційний момент…1 хв.

9. Актуалізація опорних знань і умінь учнів…6 хв.

10. Мотивація навчальної і пізнавальної діяльності учнів…2 хв.

11. Вивчення нового матеріалу…25 хв.

12. Закріплення нових знань і умінь учнів…7 хв.

13. Підсумок уроку…3 хв.

14. Домашнє завдання…1 хв.

3. Виклад нового матеріалу:

3.1. Науковий рівень: високий, задовільний, низький.

3.2. Доступність викладу: повна, обмежена, відсутня.

3.3. Зв’язок з життям і практикою: високий, слабкий, відсутній.

3.4. Мова вчителя: багата, грамотна, неграмотна, лаконічна, багатослівна.

3.5. Міжпредметні зв’язки: здійснюються, не здійснюються, доцільно, недоцільно.

4. Забезпечення зворотнього зв’язку: безперервний, опитування після пояснення, наведення прикладів, розв’язування задач, письмове опитування, програмне, напівпрограмне.

5. Засвоєння матеріалу учнями: відмінне, добре, задовільне, незадовільне, усвідомлене, неусвідомлене, дієве (чи може учень застосувати оптимальні знання на практиці).

6. Наочність:

6.1 Ефективність використання наочності: висока, задовільна, низька.

7. Хронометраж уроку наведено вище в пункті 2.

8. Завдання додому: пояснено, не пояснено, задано своєчасно, не задано, пасивне, не пасивне, з елементами творчості, повторення пройденого матеріалу, з врахуванням індивідуальних особливостей.

9. Мікроклімат уроку: сприяв засвоєнню знань, активізації пізнавальної діяльності, неврівноважений, нервозний, заважав нормальній роботі класу.

10. Обґрунтованість і логічний зв’язок між етапами: обґрунтований, повний, розірваний.

11. Відповідність фактичного змісту, поставленій меті і програмі: повна, обмежена, відсутня.

Висновки:

Урок проведено методично правильно. Методи, прийоми та засоби навчання відібрані оптимально щодо навчальних можливостей та особливостей змісту навчального матеріалу. Вчителька добре володіє економічними знаннями і вміло застосовує їх на практиці, має зазвичай запас знань по психології, що сприяє мікроклімату засвоєння знань.

Виконав: (Гончарук С.М.)____________

Додаток Ж План-конспект лекційного заняття з дисципліни «Економіка»

Дата: 26.01.2012р.

Клас: 11

Тема заняття: «Предмет, методи і завдання статистики ринку товарів і послуг»

Мета уроку: Викласти студентам у доступній формі матеріал з теми: «Предмет, методи і завдання статистики ринку товарів і послуг».

Загальноосвітня мета: поглибити знання студентів по даній темі.

Розвивальна мета: розвивати здібності студентів з дисципліни «Статистика ринку товарів і послуг».

Виховна мета: виховувати економічне мислення у студентів Тип уроку: Засвоєння нових знань Обладнання: унаочнення Методи навчання: словесні

Прийоми навчання: пояснення Література: Бараник З. П. Статистика ринку праці: Навч. посіб. — К.: КНЕУ, 2005. — 54 с.

План уроку

1. Поняття ринку, його критерії та види.

2. Класифікація товарів і послуг.

3. Штрихове кодування товарів Хід уроку

1. Організаційний момент.

Привітання зі студентами, перевірка відсутніх, повідомлення нової теми.

2. Актуалізація опорних знань і вмінь студентів.

Так як заняття проводилось у формі лекції, частину матеріалу я давав студентам під запис, а частину розповідаючи, просив запам’ятовувати.

3. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності.

4. Вивчення нового матеріалу.

Основні терміни теми Ринок, покупці, продавці, пропозиція, попит, ціна, види ринків, товар, послуга, продукт, споживання, номенклатура, міжнародні статистичні класифікації, штрих-код.

Опорні матеріали теми

1. Поняття ринку, його критерії та види.

Визначення ринку залежить від сфери його застосування. Як показали численні дискусії фахівців про визначення ступеня монопольної влади в окремих галузях, простого рецепта для визначення ринку не існує. Але все ж таки було запропоновано кілька корисних, хоча й недосконалих критеріїв:

1) Базується на тому, що спочатку вивчається окремий індивідуальний товар, а далі послідовно розглядаються його замінники (товари — субститути), замінники цих замінників і т. д. Так триває доти, доки в утворюваному ланцюжку не буде виявлено значного розриву, який може характеризуватись високою еластичністю попиту. Саме такі розриви визначають межі ринку товару, що вивчається. Отже, локальним ринком можна назвати групу товарів, які є замінниками один одного.

2) Іншим критерієм для визначення межі ринку товарів є наявність високої кореляції цін на товари. Тобто товари, які належать до одного й того самого ринку, мають властивість майже однаково щодо цін реагувати на зміну витрат для їх виробництва і, відповідно, на зміну попиту. Тому ціни на товари одного ринку мають сильно корелювати. Отже, висока кореляція цін є необхідною умовою належності товару до одного й того самого ринку.

В економіці будь-якого типу постають два фундаментальні запитання: «Хто що виробляє?» та «Хто скільки отримує?». У ринковій системі, яка ґрунтується на добровільному та взаємовигідному обміні, ці запитання нерозривно пов’язані між собою.

Запитання «Хто що виробляє?» можна, у свою чергу, поділити на дві частини:

а) суспільний попит на виробництво будь-яких товарів і послуг;

б) пропозиція з боку тих членів суспільства, які мають намір ці товари й послуги виробляти. Співвідношення між потрібною кількістю товарів і послуг та запитуваними цінами визначає потребу у праці, у витратах робочого часу. При цьому найважливішим є не факт взаємозв'язаності рівня оплати праці та пропозиції товарів і послуг, а той факт, що зі зміною рівня оплати праці змінюється пропозиція. Саме ці зміни визначають регулювальний механізм ринкової системи, у результаті дії якого задовольняються водночас потреби і споживачів, і виробників.

Запитання «Хто скільки отримує?» також можна поділити на дві частини:

а) попит на ресурси з боку членів суспільства;

б) пропозиція ресурсів. Тобто, з погляду попиту можна споживачів подати як таких, у кого є попит на дохід, а ринок розглядати як постачальника доходу. І, звичайно, розподіл доходу є результатом розподілу попиту на дохід. Попит на дохід у будь-якій економіці залежить від творчих природних здібностей людини.

Вважається, що результативність окремих ринків залежить від поведінки продавців та покупців (цінова політика, витрати на наукові дослідження і розробку товару та пов’язаних з ним послуг, інвестиції та ін.). Поведінка, у свою чергу, залежить від структури відповідного ринку, яка характеризується кількістю та розподілом продавців і покупців. На структуру ринку впливає багато базових умов (наявність матеріально-технічної бази, розміщення та власність на основні види сировини; характер технології; доступність товарів-замінників; податкова система і т. ін.). У результаті статистичне вивчення ринку ґрунтується на парадигмі «базові умови — структура — поведінка — результат» як для виробників, так і для споживачів, тобто для всіх учасників ринку.

Отже, ринок є формою взаємовідносин між окремими учасниками, що самостійно функціонують, — продавцями та покупцями (рис. 1.1).

Тобто, ринок — це сфера обміну товарів та послуг на гроші і грошей — на товари та послуги. Грошові доходи учасників ринку витрачаються, як правило, не повністю: частина їх іде на нагромадження капіталу для виробництва та на заощадження.

Рис. 1.1. Загальна схема ринку Ринкова модель економіки містить три головні категорії — пропозицію, попит і ціну. Блок виробників (див. рис. 1.1) — це пропозиція, а блок споживачів — попит, взаємовідносини яких врівноважуються ринковими цінами. Поруч із цими категоріями існує конкуренція, сутність якої полягає у свободі вибору економічних рішень учасниками ринкових відносин в умовах суперництва за максимізацію вигоди: для продавців — прибутку, для покупців — споживчої корисності.

Важливу роль у статистичному аналізі має правильний вибір об'єкта дослідження, у зв’язку з чим необхідно орієнтуватися в класифікації ринків (табл. 1.1).

Таблиця 1.1

Види ринків

Загальний товарний ринок складається з локальних ринків окремих товарів та послуг. Ці субринки, становлячи єдину систему відносин купівлі-продажу, утворюють національний для всієї країни товарний ринок.

Ринки і, відповідно, субринки залежно від типу покупця поділяються на:

1. оптовий ринок — де покупцями є виробники та місцеві споживачі;

2. біржовий ринок — товарів, який виступає не тільки як посередник між продавцем і покупцем, але і як інструмент формування і прогнозування ринкових цін;

3. торговельно-посередницький ринок — де покупцями є торговельні підприємства, що придбавають товар для подальшого продажу (дистриб'ютори різного типу);

4. роздрібний споживчий ринок — де покупцями виступають кінцеві споживачі, що придбавають товар для особистого споживання і для домашнього господарства.

Отже, ринки являють собою інститути, які існують для полегшення обміну, тобто вони існують для скорочення витрат з трансакцій обміну. Створення ринків є справою підприємців.

Роль держави у формуванні і розвитку товарних ринків зводиться до здійснення необхідних заходів із законодавчого і нормативного регулювання, спрямованих на забезпечення дотримання усіма учасниками ринку економічного правопорядку і захисту їхніх економічних прав і свобод, а також інтересів суспільства та держави. Головна мета державної політики у сфері товарних ринків — це підтримка конкурентоспроможності вітчизняних виробників і водночас розвиток конкуренції на внутрішньому ринку.

Статистика має відбити стан ринку, охарактеризувати його структуру та динаміку, оцінити його коливання, виявити вплив факторів, що діють на ринку, задовольнити потреби користувачів різних рівнів у високоякісній інформації.

2. Класифікація товарів і послуг.

Товари та послуги перебувають у центрі маркетингових досліджень.

Товар — це все, що може задовольнити потребу людини чи суспільства і пропонується ринку для обміну з метою придбання, використання, споживання або привернення уваги. Споживчі властивості товарів можна поділити на три класи:

1) властивості, які задовольняють матеріальні потреби (наприклад, харчування, одяг, житло);

2) властивості, які задовольняють нематеріальні, духовні потреби (наприклад, мистецтво, книги та ін.);

3) властивості, які забезпечують задоволення потреб у часі (надійність, гарантійне обслуговування та ін.).

Товар — це уречевлений результат праці, який може бути відокремлений від виробника зі зміною прав власності на цей товар. Тому Держкомстат України веде облік руху товарів за різними каналами реалізації: заготівельні підприємства; оптові, торговельні та торговельно-посередницькі підприємства; населення (а також видача товарів у рахунок оплати праці); ринки (продовольчі, непродовольчі, змішані); бартер; біржі, експорт. Варто зазначити, що згідно із законодавчими актами в рахунок оплати праці не дозволяється реалізувати населенню продукцію військового призначення, нафту та нафтопродукти, будівельні матеріали, лісоматеріали, алкогольні напої, тютюнові вироби, вовну (сировину), шкіру та шкірсировину, лікарські рослини, продукцію бджільництва (крім меду), племінне поголів'я тварин тощо.

Послуга — це корисний ефект праці, який не уречевлений і на відміну від товару не може бути відокремленим від виробника, не може нагромаджуватись у товарних запасах. У зв’язку з цим ринкова кон’юнктура послуг не відчуває тиску товарних запасів, оскільки процес виробництва послуг збігається з одночасним їх споживанням.

Покупець, купуючи товар, придбаває і всі ті послуги (допродажні або післяпродажні), які йому надаються, тобто послуга, як правило, йде за товаром. При цьому послуги задовольняють потреби особисті, колективні та суспільні.

Продукт за методологією системи національних рахунків (СНР) містить поняття товару та послуги, які відображаються у зведеному національному рахунку товарів і послуг за походженням продуктів: імпортовані вони чи вироблені в даній країні.

Товари можуть бути класифіковані різними способами залежно від характеру їх використання. Наприклад, електромотор, можна класифікувати як: