Рекомендована література.
Вступ до педагогічної професії

РефератДопомога в написанніДізнатися вартістьмоєї роботи

Розділ 2. Загальноосвітній навчальний заклад як основне місце професійної діяльності майбутнього вчителя

Загальна характеристика середнього загальноосвітнього навчального закладу

У процесі розбудови незалежної демократичної України особливого значення набуває розвиток культури її народу, яка ґрунтується, насамперед, на освітньому рівні підростаючого покоління. З огляду на цю обставину важливе місце належить здобуттю молоддю загальної середньої освіти як цілеспрямованого процесу оволодіння систематизованими знаннями про природу, людину, суспільство, культуру та виробництво засобами пізнавальної і практичної діяльності, результатом якого є інтелектуальний, соціальний і фізичний розвиток особистості, що складає основу подальшої освіти і трудової діяльності.

Загальна середня освіта є обов’язковою основною складовою неперервної освіти.

Загальна середня освіта спрямована на забезпечення всебічного розвитку особистості шляхом навчання та виховання, які ґрунтуються на загальнолюдських цінностях та принципах науковості, полікультурності, світського характеру освіти, системності, інтегративності, єдності навчання і виховання, на засадах гуманізму, демократії, громадянської свідомості, взаємоповаги між націями і народами в інтересах людини, родини, суспільства, держави.

Відповідно до Закону України «Про загальну середню освіту» до загальноосвітніх навчальних закладів, які забезпечують здобуття загальної середньої освіти, належать:

* середня загальноосвітня школа — загальноосвітній заклад І-III ступенів (І ступінь — початкова школа; II ступінь — основна школа; III ступінь — старша школа, як правило, з профільним спрямуванням навчання);
* спеціалізована школа (школа-інтернат) — загальноосвітній навчальний заклад І-III ступенів з поглибленим вивченням окремих предметів та курсів;
* гімназія — загальноосвітній навчальний заклад II-III ступенів з поглибленим вивченням окремих предметів відповідно до профілю;
* ліцей — загальноосвітній навчальний заклад III ступеня з профільним навчанням і допрофесійною підготовкою;
* колегіум — загальноосвітній навчальний заклад НІ ступеня філологічно-філософського та (або) культурно-естетичного профілю;
* загальноосвітня школа-інтернат-загальноосвітній навчальний заклад з частковим або повним утриманням за рахунок держави дітей, які потребують соціальної допомоги;
* спеціальна загальноосвітня школа (школа-інтернат) — загальноосвітній навчальний заклад для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку;
* загальноосвітня санаторна школа (школа-інтернат) — загальноосвітній навчальний заклад І-III ступенів з відповідним профілем для дітей, які потребують тривалого лікування;
* школа соціальної реабілітації — загальноосвітній навчальний заклад для дітей, які потребують особливих умов виховання (створюються окремо для хлопців і дівчат);
* вечірня (змінна) школа — загальноосвітній навчальний заклад II-III ступенів для громадян, які не мають можливості навчатися у школах з денною формою навчання.

До інших навчальних закладів системи загальної середньої освіти належать:

* позашкільний навчально-виховний заклад — навчальний заклад для виховання дітей та задоволення їх потреб у додатковій освіті за інтересами (науковими, технічними, художньо-естетичними, спортивними тощо);
* міжшкільний навчально-виробничий комбінат — навчальний заклад для забезпечення потреб учнів загальноосвітніх навчальних закладів у профорієнтаційній, допрофесійній, професійній підготовці;
* професійно-технічний навчальний заклад — навчальний заклад для забезпечення потреб громадян у професійно-технічній і повній загальній середній освіті;
* вищий навчальний заклад І-IIрівнів акредитації — навчальний заклад Для задоволення потреб громадян за освітньо-кваліфікаційними рівнями молодшого спеціаліста і бакалавра з одночасним здобуттям повної загальної середньої освіти.

Термін навчання для здобуття повної загальної середньої освіти У загальноосвітніх навчальних закладах І-III ступенів становить:

— у загальноосвітніх закладах І ступеня — 4 роки;
— у загальноосвітніх закладах II ступеня — 5 років;
— у загальноосвітніх закладах III ступеня — 3 роки.

У загальноосвітніх закладах І ступеня (початковій школі (І-IV класи)) головне завдання — виховання, і передусім, навчальними предметами. Тут закладаються основи розуміння рідної (державної) мови як головного, універсального засобу спілкування; культура мови — міра духовної культури індивіда; етично-моральне ставлення до оточення; науково-гуманістичний погляд на людину (пізнання через самопізнання); утилітарний і духовний погляд на природу, на родину, зміст і красу життя, самоцінність, покликання людей; на індивідуальне і спільне в людях, отже, на гармонію емоціо, раціо, інтелекту (почуттів і обов’язків) та життєдіяльності; на сутність і щастя добротворчого патріотизму, на герб, прапор і гімн, Мети досягають через інтегративне опанування циклами дисциплін: а) мова (словесність), природа, історія рідного краю; б) інформатика (на комп’ютерній основі), біологія, крає-, (народо) знавство, матеріальна культура (початкові основи усіх зазначених дисциплін).

Починаючи з першого класу і далі - фізична культура, основи гігієни, розумова праця, культура побуту. Навчання здійснюється державною мовою. Іноземні мови вивчаються на основі рідної.

У загальноосвітніх закладах II ступеня (основної (базової) середньої школи (V-IX класи)) головне завдання — закласти фундамент світоглядних, професійних, культурних знань і умінь; підготувати учнів до життєвого (професійного) вибору. На цій стадії формується диференційований підхід до обдарувань та інтересів учнів, поглиблюються наукові методи у вивченні окремих предметів, підвищується увага до диференційованого вивчення предметів та до усвідомлення їх як частини цілісної системи знання світу та цілісного підходу до нього. Задля мети слід бути в гармонії з собою (здібностями, інтересами, можливостями) і з оточенням (середовищем), світом; бачити себе в єдності ланок: минуле — сучасне — майбутнє.

У такій школі можуть формуватися класи (групи) за нахилами та інтересами, але обов’язковим є фундаментальне засвоєння дисциплін усіх циклів: гуманітарного, природничого, технічно-прикладного — через призму інтересів людини, інтересів нації і держави, що зобов’язує вивчати усі предмети на основі вітчизняної, з використанням уроків зарубіжної історії, матеріальної і духовної культури, науки. Слід орієнтуватися не на збільшення кількості предметів, а на базовий зміст освіти, якість знань, характер переконань, рівень професійних умінь.

На цьому етапі мають бути закладені основи розуміння природи життя і смерті, тимчасового і вічного, гуманного, духовного і антилюдського, свободи і рабства, честі й безчестя, права, демократії і сваволі, а також принципи міжнаціональних, міждержавних, міжконфесійних відносин, подружніх, статевих стосунків.

Чільне місце мають посісти проблеми праці, власна творчість учнів (духовно-мистецька, технічно-виробнича, конструкторська, народні промисли і ремесла, дизайн, археологічно-краєзнавчий пошук, архітектура, музика, народний театр тощо). У базовій школі повинні домінувати інтегральні цикли: суспільно-гуманітарний (мова, історія, українознавство з елементами права, культури, філософії, психології, мистецтва); етики з розкриттям її української природи; природничо-математичний (політична й економічна географія, екологія, математика, космологія, фізика), інформативно-виробничий (інформатика, менеджмент, аграрне чи промислове виробництво, винахідництво).

Кожна базова середня школа може складати й реалізовувати плани з урахуванням місцевих і регіональних особливостей та потреб, але обов’язково на основі загальнодержавних програм і вимог з урахуванням всеукраїнського і міжнародного досвіду. Українознавство має навчити учнів розуміти історичну місію України.

Загальноосвітній заклад III ступеня (повна середня школа (Х-ХІІ класи)) може бути традиційним й у формах гімназій, коледжів, ліцеїв, а також спеціальних навчальних закладів, що дають професійну освіту. У всіх типах середніх навчальних закладів певного профілю домінуючою стає сфера навчання, зокрема специфічної професійної орієнтації чи фахової підготовки. Тому і в них обов’язковий базовий зміст освіти (державна програма), але є можливість для варіативності системи навчання, широка автономія щодо введення нових предметів і розподілу навчального часу. Згідно з цим у загальноосвітніх школах рівновеликими є всі типи навчальних дисциплін: суспільно-гуманітарний, природничий, технічно-прикладний. У всіх інших закладах один із них може посідати пріоритетну позицію за кількістю годин та предметів і за характером вивчення. Середні навчальні заклади є першою ланкою безперервної освіти.

Згідно із «Положенням про індивідуальне навчання в системі загальної середньої освіти» школа організовує індивідуальне навчання для осіб, які:

* виявили бажання навчатися індивідуально (з урахуванням побажання батьків або осіб, які їх замінюють);
* мають високі навчальні можливості;
* не можуть відвідувати школу за станом здоров’я;
* не спроможні засвоїти навчальний матеріал в обсязі базового рівня У визначені державою терміни.

Підставою для організації індивідуального навчання осіб, що проживають у мікрорайоні обов’язкового обслуговування школи, є:

* заява батьків або осіб, які їх замінюють;
* висновок лікувальної установи (для тих, хто не може відвідувати школу за станом здоров’я) або психолого-педагогічної комісії (для тих, хто не спроможний засвоїти матеріал в обсязі базового рівня загальної середньої освіти);
* рішення педагогічної ради школи, затверджене місцевим органом державного управління освітою.

Закон України «Про загальну середню освіту» передбачає виконання загальноосвітніми закладами освіти таких завдань (Ст. 5):

— виховання громадянина України;
— формування особистості учня (вихованця), розвиток його здібностей і обдарувань, наукового світогляду;
— виконання вимог Державного стандарту загальної середньої освіти, підготовка учнів (вихованців) до подальшої освіти і трудової діяльності;
— виховання в учнів (вихованців) поваги до Конституції України, державних символів України, прав і свобод людини і громадянина, почуття власної гідності, відповідальності перед законом за свої дії, свідомого ставлення до обов’язків людини і громадянина;
— реалізація права учнів (вихованців) на вільне формування політичних і світоглядних переконань;
— виховання шанобливого ставлення до родини, поваги до народних традицій і звичаїв, державної та рідної мови, національних цінностей українського народу та інших народів і націй;
— виховання свідомого ставлення до свого здоров’я та здоров’я інших громадян як найвищої соціальної цінності, формування гігієнічних навичок і засад здорового способу життя, збереження і зміцнення фізичного та психічного здоров’я учнів (вихованців).

Концепція середньої загальноосвітньої школи України передбачає, що навчально-виховний процес в ній має будуватися на демократичних засадах; його зміст, форми і методи навчання й виховання повинні відповідати даним сучасної науки, нормам загальнолюдської моралі. Школа має бути самостійною у виборі форм організації навчально-виховного процесу, методів і засобів його реалізації. В концепції наголошується, що будь-яке нав’язування учителям типів, структур уроків чи методів їх проведення є недопустимим. Однак, це не означає, що вчитель може нехтувати відомими загально-педагогічними чи методичними вимогами до організації навчально-виховного процесу, до врахування освітньої, розвиваючої та виховної мети занять вікових та індивідуальних особливостей учнів, характеру матеріалу, який вивчається.

У навчальному процесі потрібно створювати умови для розвитку пізнавальної діяльності учнів, розвитку їх індивідуальних можливостей завдяки використанню індивідуальної та групової, самостійної і керованої, класної і домашньої їх діяльності. Для розвитку пізнавальних можливостей учнів пропонується використовувати значні можливості всієї різноманітності форм навчальних занять-уроку, лекції, семінару, практичного заняття, дидактичної гри, колоквіуму та поєднання їх у раціональній системі, яка будується з урахуванням змісту навчального матеріалу, передбачуваного рівня засвоєння знань.

Майбутній учитель вже за студентською лавою повинен мати чітке уявлення про свій правовий статус педагогічного працівника. У «Положенні про загальноосвітній навчальний заклад» чітко визначено професійні права і обов’язки педагогів, а саме:

Педагогічні працівники загальноосвітнього закладу мають право:

— самостійно обирати форми, методи, засоби навчальної роботи, не шкідливі для здоров’я учнів;
— брати участь у роботі методичних об'єднань, зборів загальноосвітнього навчального закладу, у заходах, пов’язаних з організацією навчально-виховної роботи;
— обирати форми підвищення своєї кваліфікації;
— проводити в установленому порядку науково-дослідну, експериментальну, пошукову роботу;
— вносити пропозиції керівництву загальноосвітнього навчального закладу і органам управління освітою щодо поліпшення навчально-виховної роботи;
— на соціальне і матеріальне забезпечення відповідно до законодавства;
— об'єднуватися у професійні спілки та бути членом інших об'єднань громадян, діяльність яких не заборонена законодавством.

Педагогічні працівники загальноосвітнього навчального закладу зобов’язані:

— забезпечувати належний рівень викладання навчальних дисциплін відповідно до навчальних програм, дотримуючись вимог «Державного стандарту загальної середньої освіти»;
— сприяти розвитку інтересів, нахилів та здібностей дітей, а також збереженню їх здоров’я;
— утверджувати особистим прикладом і настановами повагу до державної символіки, принципів загальнолюдської моралі;
— виконувати статут загальноосвітнього навчального закладу, правила внутрішнього розпорядку, умови контракту чи трудового договору;
— брати участь у роботі педагогічної ради;
— виховувати в учнів повагу до батьків, жінки, старших за віком, народних традицій та звичаїв, духовних та культурних надбань народу України;
— готувати учнів до самостійного життя в дусі взаєморозуміння, миру, злагоди між усіма народами, етнічними, національними, релігійними групами;
— дотримуватись педагогічної етики, моралі, поважати гідність учнів;
— постійно підвищувати свій професійний рівень, педагогічну майстерність, загальну і політичну культуру;
— виконувати накази і розпорядження керівника навчального закладу, органів управління освітою.

Показати весь текст

Заповнити форму поточною роботою

Рекомендована література. Вступ до педагогічної професії (реферат, курсова, диплом, контрольна)

Розділ 2. Загальноосвітній навчальний заклад як основне місце професійної діяльності майбутнього вчителя

Загальна характеристика середнього загальноосвітнього навчального закладу