Захист журналістів в Україні: роль профспілок та неурядових організацій

Реферат

Захист журналістів в Україні: роль профспілок та неурядових організацій

1. Захист журналістів: забаганка чи необхідність?

Робота журналіста полягає у здобутті інформації та її передачі до суспільства шляхом висвітлення в ЗМІ. Вважається, що в державі зі свободою слова ніхто не може стати йому на заваді, а в зонах конфлікту працівники медіа мають якісь додаткові привілеї.

Насправді ж коли противники свободи слова намагаються перешкодити журналістам, мало що може їх зупинити. Щороку безліч журналістів піддаються переслідуванням і нападам, стають жертвами навмисних вбивств. Але це зовсім не говорить про те, що журналісти не можуть за себе постояти. За останні 15 років було вироблено стійкий і ефективний опір, спрямований на скорочення ризику працівників ЗМІ, на протидію вбивцям і тим, хто винен у нападах на представників масової інформації. Сюди також можна віднести протиборство зі зневажливою позицією уряду щодо захисту журналістів, а також виникнення політичних катаклізмів, що піддають небезпеці діяльність журналістів.

Прості акти солідарності стають часто найбільш ефективними видами протистояння переслідуванням журналістів. Пригадаємо, наприклад, справу Віокана Рістіка, незалежного журналіста з Сербії. У 1999 році Рістік висвітлював конфлікт у Косово для деяких замовників, серед яких були Агентство новин «Beta», «Danas» і радіостанція «Deutsche Welle». Будучи незалежним сербським журналістом, він був під прицілом режиму Мілошевіча. І коли НАТО проводило повторне бомбардування, його було заарештовано і ув’язнено.

Після 30 днів арешту його звільнили. Згодом йому передали послання від Айдана Уайта, генерального секретаря IFJ (Міжнародна федерація журналістів, МФЖ). Як виявилося, це була копія телеграми, послана президентові Мілошевічу, з вимогами звільнити Рістіка.

Віокан Рістік не сумнівається, що певну роль відіграв міжнародний тиск, оскільки це примусило задуматися тих, хто заарештував і посадив його у в’язницю без суду і слідства. Їм довелося звільнити журналіста, дізнавшись про наявність зацікавлених осіб і свідків, здатних підтвердити факт затримання.

Телеграма була частиною загальноприйнятих дій, які використовуються МФЖ, незалежними профспілками журналістів, мережею організацій із захисту преси, включаючи Комісію із захисту журналістів, Міжнародний Інститут ЗМІ, Reporters sans Frontieres, Артикль 19 і іншими. Їхні лідери щотижня отримують безліч факсів, електронних послань, листів зі всього світу у його звільненні осіб і свідків, здатних підтвердити факт затримання.

Люди хочуть знати про долю затриманих журналістів, вони вимагають звільнення ув’язнених, звертаються з проханнями приступити до розслідування причин нападів, здійснених на журналістів.

2. Міжнародна федерація журналістів

журналіст захист профспілка

Ми не можемо говорити про захист журналістів конкретно в Україні, не згадавши при цьому найвизначнішу міжнародну організацію, яка ним опікуються.

Організації в усьому світі намагаються знайти раціональні методи захисту журналістів від насильства і залякування. Такі великі міжнародні організації, як МФЖ часто стають рупором для асоціацій та об'єднань місцевого масштабу, що не має достатньої значущості.

International Federation of Journalists (Міжнародна федерація журналістів)

МФЖ — це найбільша світова організація професійних працівників ЗМІ, яка представляє в своїй особі 500 тисяч репортерів, редакторів, фотокореспондентів і дикторів у більш ніж 100 країнах світу. Штаб-квартира МФЖ розташована у Брюсселі.

Протягом 20 років МФЖ намагається поліпшити стандарти безпеки журналістів. МФЖ — це частина Загальної міжнародної мережі зі свободи висловлювання думок. МФЖ може діяти на рівні Організацій Об'єднаних Націй і нагадувати уряду про зобов’язання щодо захисту журналістів і підтримки свободи слова. На знак визнання кваліфікованої журналістської діяльності ЮНЕСКО присвоїла МФЖ Статус Об'єднаної Взаємодії - вищий рівень акредитації неурядових організацій (НУО). МФЖ звертається в ООН не тільки з метою висловити своє обурення з приводу вбивств працівників ЗМІ, але й з приводу припинення незаконних дій з боку урядів, які повинні надавати необхідну інформацію і вживати заходів з арешту вбивць.

17 березня 2014 р. МФЖ разом з Європейською федерацією журналістів (ЄФЖ) провели зустріч представників Незалежної медіа-профспілки України й Національної спілки журналістів України та Спілки журналістів Росії у зв’язку з посиленням насильства проти медійників в Україні, де було погоджено координований план підтримки репортерів, які висвітлюють події у Криму, на київському Майдані та по всій країні.

Фонд безпеки МФЖ надає допомогу тим журналістам, які мають обмеження в технічному або фізичному плані, які не можуть здійснювати свою діяльність внаслідок тиску з боку влади.

Сьогодні на офіційному сайті МФЖ діє розділ «Ukraine crisis». Тут розміщено інформацію щодо смертей журналістів в Україні у зоні АТО, оголошено про проект #SOS_Kyiv, спрямований проти нападів на журналістів. Окрім того, тут є поради журналістам, що висвітлюють події в Україні та в Криму (певно, інформація не оновлена), щодо заходів безпеки, а також контактний телефон Фонду безпеки МФЖ.

3. Неурядові організації та профспілки, що опікуються захистом журналістів в Україні

Україну в Міжнародній федерації журналістів представляють два повноправні члени:

1. Національна спілка журналістів в Україні (НСЖУ)

НСЖУ є членом Міжнародної федерації журналістів. Головна функція спілки — захищати право журналістів на професійну діяльність.

НСЖУ виступила ініціатором парламентських слухань з питань свободи слова у січні 2001 року, бере активну участь у підготовці змін до законодавства у галузі засобів масової інформації, проекту Інформаційного Кодексу України, проводить «круглі столи» з податківцями, суддями та іншими представниками владних структур, заснувала «гарячу лінію» щодо утисків ЗМІ та прав журналістів.

Спілка оперативно реагує на повідомлення про утиски журналістів і ЗМІ, робить заяви стосовно тиску і перешкоджання професійній діяльності. На ці заяви оперативно реагує навіть Міжнародна федерація журналістів.

Зараз, перед виборами, посилюється тиск на редакторів, журналістів, тож НСЖУ намагається реагувати якомога ефективніше. Організовано гарячу лінію НСЖУ, вона вже працює і готова надавати консультацію, допомогу колегам, які в ході виборів можуть стикнутися з утисками, проблемами.

2. Незалежна медіа-профспілка України (НМПУ)

Всеукраїнська професійна спілка працівників медіа-сфери, що об'єднує понад 600 журналістів по всій Україні. Фінансується за рахунок членських внесків та благодійної допомоги. Утворена в 2002.

Метою НМПУ є захист професійних, соціальних, економічних, трудових інтересів своїх членів у відносинах з роботодавцями, владними структурами та іншими організаціями.

Діяльність НМПУ на захист журналістів:

2005 р. — завдяки профспілці журналісти ліквідованого «Президентського віс-ника» отримали піврічну заборгованість із заробітної плати від держави.

2007 р. — відбувся перший антирейтинг «Вороги преси». Ворогом преси № 1 на-звано мера Києва Леоніда Черновецького. З того часу профспілка щорічно визначає головних ворогів української преси.

— завдяки тиску профспілки партія «Наша Україна» розрахувалася з журналістами газети «Без цензури».

2008 р. — профспілка та Інститут медіа права розробили колективну угоду для редакцій ТБ і радіо.

2010 р. — завдяки профспілці міліція вибачилась за зламаний диктофон пе-ред журналісткою видання «Моя газета +» (Хмельницька область) Л. Луніною та компенсувала їй збитки.

2011 р. — незалежні профспілки добилися відкладання розгляду антипрофспіл-кового Трудового кодексу.

— головою НМПУ обрано Юрія Луканова. 2012 рік присвячено безпеці журналістів.

2012 р. — юрист НМПУ Ігор Ворон допоміг члену профспілки отримати зарпла-ту. Колишня працівниця видавництва «Блік» А. Мазіпова отримала не тільки заборгованість, а ще й компенсації.

— група швидкого реагування НМПУ відвідала Донецьк, щоб розібратися у «справі Касьянова» — журналіста, якого атакували невідомі люди.

— директор ДТРК «Крим» залишив посаду. За кілька днів до цього НМПУ вимагала його негайної відставки.

— народний депутат В. Ландік відкликав з прокуратури свою заяву проти інтернет-видання LB.ua після відповідної заяви НМПУ.

— НМПУ разом із іншими організаціями розгорнула широку кампанію проти законопроекту про криміналізацію наклепу. У результаті законопроект було скасовано.

— член медіа-профспілки О. Вдовенко виграла суд проти телеканалу Р. Ахметова (ТРК «Україна»). Канал має сплатити їй 42,5 тис. грн за незаконне звільнення.

2013 р. — міліція почала досудове розслідування щодо цензури в УНІАНі за зая-вою медіа-профспілки.

— член профспілки Т. Локацька виграла черговий судовий процес у Южноукраїнської міської Ради. Скасовано догану та рішення про звільнення.

— голова медіа-профспілки Ю. Луканов зустрівся з віце-прем'єром Криму П. Бурлаковим щодо конфлікту з сайтом «АН-Крим». Бурлаков відкликав частину своїх претензій до сайту.

Разом з НСЖУ спілкою було засновано Центр допомоги журналістам, де проводиться матеріальна, психологічна та юридична допомога. Метою Центру є надавання журналістам, які постраждали під час суспільно-політичної кризи в Україні (від 21 листопада 2013 року) комплексної підтримки, допомоги та захисту з метою відновлення порушених прав та попередження безкарності, а також підвищення в цілому рівень безпеки журналістської професії, запобігання/попередження порушень прав журналістів та заохочування працівників ЗМІ до дотримання високих професійних та етичних стандартів журналістської професії, підтримки професійної солідарності, принципів свободи слова та свободи преси.

Юридичну підтримку журналістів в Україні проводять також такі організації, як Інститут розвитку регіональної преси, Інститут Медіа Права, Інститут масової інформації. На останній організації варто зупинитися докладніше.

3. Інститут масової інформації (ІМІ)

Аналітична служба ІМІ збирає факти порушень і подає їх до уваги провідних міжнародних правозахисних організацій. Юридичний відділ надає вам консультацію щодо прав журналістів та подальших кроків у кожній ситуації.

Крім того, ІМІ подає інформацію про порушення до органів української влади та до уваги Міжвідомчої робочої групи з питань свободи слова при Президенті України.

Отже, в Україні наявна чимала кількість неурядових організацій та профспілок, що опікуються проблемами захисту журналістів. Вони тісно співпрацюють з аналогічними міжнародними організаціями і досягають значних успіхів у розв’язанні покладених на них завдань.

Перелік використаних джерел

1. Довідник безпеки журналістів: Самоохоронник у гарячих точках та при громадянських заворушеннях / Клемпуш Ж. М., Штурхецький С. В. — Рівне, 2007. — 64 с.

2. Міжнародні медіаорганізації засуджують намагання самопроголошеної влади Криму обмежити висвітлення референдуму. ;

3. 2014;03−14 — [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://osvita.mediasapiens.ua/material/28 602

4. Міжнародні медіа-організації стурбовані ескалацією насильства проти журналістів у Криму. — 2014;03−11 — [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://osvita.mediasapiens.ua/material/28 487

5. Наливайко О. «Діяльність Національної спілки журналістів України: міжнародні та внутрішні пріоритети». — [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://ijimv.knukim.edu.ua/zbirnyk/1₁/nalyvaiko_o_diialnist_natsionalnoi_spilky_zhurnalistiv.pdf

6. Офіційний сайт Інституту масової інформації - http://imi.org.ua/

7. Офіційний сайт Міжнародної федерації журналістів — http://www.ifj.org/

8. Офіційний сайт Національної спілки журналістів України — http://nsju.org/

9. Офіційний сайт Незалежної медіа-профспілки України — http://nmpu.org.ua/

10. Українські та російська спілки журналістів ухвалили спільний план дій. — 2014;03−18 — [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://osvita.mediasapiens.ua/material/28 718