Матеріал і методи дослідження
Під нашим спостереженням у клініці дитячої хірургії м. Запоріжжя з 2012;2016 рр. знаходилося 329 дітей з гемангіомами різноманітної локалізації. Вік дітей становив від 3 місяців до 3 років. Хлопчиків було 168 (51%), дівчаток — 161 (49%). За віком пацієнти розподілилися наступним чином: від 3 до 6 місяців — 56 (17%), від 6 до 12 місяців — 124 (38%), від 1 до 3 років — 149 (45%). Лікування… Читати ще >
Матеріал і методи дослідження (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Під нашим спостереженням у клініці дитячої хірургії м. Запоріжжя з 2012;2016 рр. знаходилося 329 дітей з гемангіомами різноманітної локалізації. Вік дітей становив від 3 місяців до 3 років. Хлопчиків було 168 (51%), дівчаток — 161 (49%). За віком пацієнти розподілилися наступним чином: від 3 до 6 місяців — 56 (17%), від 6 до 12 місяців — 124 (38%), від 1 до 3 років — 149 (45%).
За локалізацією гемангіоми розподілялися наступним чином: щелепно-лицьова ділянка — у 24 (7%), скронева і тім'яна — у 16 (5%), шия — у 33 (10%), промежина і статеві органи — у 36 (11%), кінцівки — у 92 (28%), грудна клітка і тулуб — у 128 (39%) дітей.
Лікування гемангіом проводили із застосуванням кріотерапії, склерозуючої терапії, адреноблокаторів та хірургічного втручання.
Кріотерапію проводили при поверхневих локалізаціях гемангіоми, склерозуючу терапію — за наявності достатнього об'єму новоутворення. Хірургічне лікування застосовувалось за невеликих розмірів, а також якщо втручання не призводило до косметичних або функціональних порушень.
У 37 (11,2%) дітей з великими і проблемними гемангіомами лицьової ділянки та промежини нами проведено лікування пропранололом. Ці пацієнти були розподілені за віком: 0−6 місяців — 19 дітей, 7−12 місяців — 10 дітей, старше 12 місяців — 8 дітей. У них гемангіоми за локалізацією були розподілені: лобова ділянка — 3 дітей, навколоорбітальна — 9, скронева — 5, привушна — 4, ділянка носа — 5, ділянка статевих губ — 4, піхви — 2, промежини — 4, головки статевого члена — 1. У 14 дітей спостерігалося ураження кількох ділянок. Капілярна гемангіома була у 15 дітей, капілярно-кавернозна — у 16, кавернозна — у 6 дітей. гемангіома лицьовий дитина хірургічний Показанням до лікування В-адреноблокатором було новоутворення великих розмірів, що локалізується в деяких анатомічних ділянках, прогресуюче збільшення гемангіоми, неможливість виконати одноетапне хірургічне лікування.
Лікування пропранололом дітей з гемангіомою проводилося у фазі проліферації та у фазі стабілізації. У всіх випадках отримано згоду батьків на лікування пропранололом.
Лікування проводилося під наглядом кардіолога і педіатра. Стандартне обстеження: загальний аналіз крові, аналіз крові на визначення рівня глюкози, аналіз сечі, ЕКГ, ехокардіограма. Під час прийому пропранололу проводився контроль артеріального тиску, частоти серцевих скорочень, контроль рівня глюкози в крові [2].