Функціональні проби серцево-судинної системи

Мета: Ознайомитись з методиками оцінки функціонального стану серцево-судинної системи людини.

Питання для самопідготовки:

Центральний механізм регуляції гемодинаміки. Поняття про судиноруховий центр та його відділи.

Рефлекторні механізми регуляції кровообігу.

Вплив симпатичних та парасимпатичних нервів на судинний тонус.

Гуморальна регуляція кровообігу.

Місцеві регуляторні механізми кpoвooбiгy (нестача кисню, продукти метаболізму, реактивна гіперемія, міогенна ауторегуляція).

Вплив хімічних та гормональних факторів на кровообіг.

Вплив положення тіла на гемодинаміку.

Особливості гемодинаміки при фізичних навантаженнях.

Матеріали та обладнання: сфігмоманометр, фонендоскоп, секундомір, кушетка.

Теоретичні відомості

Функціональні проби дають можливість охарактеризувати стан серцево-судинної системи людини, визначити ступінь тренованості, виявити приховані форми недостатності серцево-судинної системи, резервні можливості серця.

Методика проведення роботи

Завдання 1. Ортостатична проба.

Регуляторні гемодинамічні реакції на зміну положення тіла досліджують шляхом вимірювання частоти серцевих скорочень та артеріального тиску через певні проміжки часу після переходу людини з горизонтального положення у вертикальне. Критерієм для оцінки результатів ортостатичної проби служить АТ_Д.

Гемодинамічну реакцію вважають нормальною, якщо через 10 хв. після переходу людини у вертикальне положення АТ_Д знижується не більше як на 5 мм рт.ст., а АТ_С змінюється в межах ±5%. ЧСС в середньому збільшується на 30%, а СОК зменшується на 40%.

При гіпердіастолічній ортостатичній гіпотензії (80−85% ycix патологічних відхилень) АТ_Д підвищується більш як на 5 мм рт.ст., а АТ_С знижується на ще більшу величину. Спостерігається значне збільшення ЧСС та зменшення СОК. Підвищення АТ_Д (обумовлене вираженим звуженням резистивних судин) та ЧСС при такому типі реакції пов’язані зi значною активацією симпатичної нервової системи.

У випадку гіподіастолічної ортостатичної гіпотензії знижується як АТ_С так i АТ_Д; АТ_П змінюється незначно, ЧСС майже не збільшується, СОК зменшується помірно. Зміни артеріального тиску та частоти серцевих скорочень при такому типі реакції обумовлені слабо вираженим підвищенням тонусу симпатичної нервової системи.

Таблиця. Показники гемота кардіодинаміки при проведенні ортостатичної проби.

Оформити протокол. Результати досліду занести до таблиці. На основі аналізу отриманих даних зробити висновок про характер реакції серцево-судинної системи досліджуваного на ортостатичну пробу.

Завдання 2. Проба з фізичним навантаженням.

У досліджуваного в положенні сидячи після 3−5 хв. відпочинку вимірюють частоту пульсу та артеріальний тиск. При проведенні проби з фізичним навантаженням досліджуваному пропонують виконати 20 присідань за 30 сек. Після цього у нього в положенні сидячи вимірюють кров’яний тиск та визначають частоту пульсу на початку кожної з 5 хв. дослідження.

Функціональний стан серцево-судинної системи оцінюють за наступними параметрами. В нормі після 20 присідань ЧСС повинна збільшитись на 6−8 уд. за 10 сек (у тренованих людей — на 1−2 уд). Якщо ЧСС збільшується більше 8 ударів за 10 сек, говорять про патологічну реакцію серцево-судинної системи на запропоноване фізичне навантаження. Нормал1защя ЧСС має спостерігатись протягом 2-oї хвилини. Паралельно нормалізується i кров’яний тиск. Оцінку реакції серцево-судинної системи слід проводити за схемою Летунова:

• 1. Нормотонічний тип реакції. Спостерігається у здорових нетренованих людей, а також у спортсменів в стані високої тренованості. При даному типі реакції спостерігається збільшення ЧСС не більше як на 8 ударів за 10 сек. Підвищується АТ_С АТ_Д — знижується або не змінюється, АТ_П при цьому підвищується. Час відновлення частоти серцевих скорочень та артеріального тиску не перевищує 3 хв.
• 2. Гіпертонічний тип реакції. Характерний для гіпертоніків та людей похилого віку, що страждають атеросклерозом; спостерігається у молодих спортсменів внаслідок форсованих тренувань з великими навантаженнями, Функціональна проба викликає значне прискорення пульсу, значне підвищення АТ_С (до 180−200 мм рт.ст.). АТ_Д не змінюється або дещо підвищується. Пульсовий тиск зростає за рахунок значного підвищення максимального тиску.
• 3. Астенічний тип реакції. Спостерігається при недостатніх функціональних можливостях серця (перенапруження або ураження міокарда). Після навантаження значно прискорюється пульс, незначно підвищується АТ_С (іноді він не змінюється або навіть знижується), підвищується АТ_Д та зменшується АТ_П. У таких випадках відновлення частоти серцевих скорочень та артеріального тиску відбувається повільно.
• 4. Дістонічний тип реакції. Спостерігається при вегето-судинних порушеннях, неврозах, а також у спортсменів в стані перетренованості Даний тип реакції характеризується значним прискоренням пульсу, значним підвищенням АТ_С (іноді до 200−220 мм рт.ст.) при падінні АТ_Д до нуля (феномен безкінечного тону). Час відновлення частоти серцевих скорочень та артеріального тиску уповільнений.

Таблиця. Показники гемодинаміки при виконанні проби з фізичним навантаженням.

Оформити протокол. Результати досліду занести до таблиці. На основі аналізу отриманих даних зробити висновок про характер реакції серцево-судинної системи досліджуваного на пробу з фізичним навантаженням.

Питання для самоконтролю:

Поняття про функціональні проби серцево-судинної системи.

Види функціональних проб та умови їх виконання.

Типи реакції серцево-судинної системи на ортостатичну пробу.

Типи реакції серцево-судинної системи на пробу з фізичним навантаженням Чим можна пояснити різке підвищення або зниження артеріального тиску при виконанні функціональних проб?

Семінар № 3