Вступ. 
Детермінація фракції професійно-прикладної фізичної підготовки студентів технічного вищого навчального закладу спеціальності "Мікро- та наноелектроніка" як педагогічної системи

Постановка наукової проблеми та її значення. Україна на сьогодні має глибинні традиції в галузі фундаментальної, природничої й інженерної освіти, проте науковці [3; 4; 8; 11] зауважують наявність значних суперечностей між потенційними можливостями та реальним станом суспільного розвитку. Це, зі свого боку, зумовлює необхідність докорінних змін і в системі вищої освіти.

Одне з призначень галузевих стандартів вищої освіти — описати в термінах здатності й уміння особистості й бажані досягнення випускників у контексті їхньої професійної діяльності [3]. Згідно з принципами суб'єктивно-діяльнісного підходу визначається логіка відбору системи освіти, що забезпечує спроможність та вміння випускників ВНЗ ефективно розв’язувати завдання професійної діяльності.

Існує практика розробки освітньо-кваліфікаційних характеристик та освітньо-професійних програм формування фахівців технічного профілю через поділ на понад 300 вузьких спеціальностей, за якими відбувається підготовка у ВНЗ України [8]. На думку спеціалістів галузі [1−11], в умовах ринкової економіки й стрімкого науково-технічного розвитку потрібно забезпечити такі результати процесу професійно-прикладної фізичної підготовки студентів (далі - ППФП), які створюють передумови ефективної професійної реалізації та професійного довголіття. Згідно з даними наукової літератури [3; 8−11], це вимагає вдосконалення технології її реалізації, усунення недоліків, насамперед за допомогою деталізації професійних завдань, умінь і здібностей у процесі ППФП. У цьому сенсі особливо актуальні теоретичні та практичні аспекти розробки програм такої підготовки, які б забезпечували пристосування майбутніх фахівців до заданої професійної форми діяльності й сприяли підвищенню якості їхньої підготовки у ВНЗ.

Аналіз досліджень цієї проблеми. Як вважають авторитетні науковці галузі [1; 5; 10], цим і визначається прикладний сенс фізичної підготовки. В умовах переорієнтації системи професійної підготовки фахівців технічної галузі на підвищення її якості для задоволення потреб сучасного виробництва розширюється коло актуальних питань проблеми ППФП, що й вимагає ґрунтовного доопрацювання в цьому напрямі.

Результатом численних досліджень Р. Т. Раєвського (2005;2008), В. І. Ільїніча (1990;1999), Л. П. Пилипея (2007;2013) та ін. спеціальностей технічного профілю стала розробка галузевих стандартів ППФП. Основний зміст цих програм, їхні нормативні засади є продуктом реалій розвитку техніки, технології й умов організації праці. Вивчено [3; 7; 10; 11] певні частини ППФП у ВНЗ як автономні та окремо структуровані процеси. Проте кардинальне оновлення технічного забезпечення й технології виробництва, збільшення питомої ваги особистого фактора в технічній діяльності зумовлюють і нові вимоги до політехнії знань та вмінь майбутніх спеціалістів.

В останні роки розвивається нова науково-технічна галузь — мікрой наноелектроніка, яка нині є однією з основних галузей світової економіки, рівень розвитку котрої визначає вигляд сучасної цивілізації. Висока популярність цього напряму пояснюється низкою її переваг. Одна з них для спеціальності «Мікроелектроніка і наноелектроніка» — це висока наукоємність, що ґрунтується на новітніх досягненнях фундаментальних наук. Навчання за цією спеціальністю дає змогу студентові досить ґрунтовно оволодіти законами цих наук. Відповідно, це уможливлює в майбутній професійній діяльності легко опановувати будь-які інновації в сучасній техніці.

Проте доводиться констатувати, що наявні теоретичні роботи щодо системи ППФП указують на відсутність програм спеціалізованої підготовки студентів ВНЗ технічного профілю з урахуванням сучасних тенденцій трансформацій галузі, що й обумовлює доцільність наукового пошуку у визначеному напрямі. Недостатня дослідженість цих питань на сьогодні, їх важлива соціальна значущість для забезпечення належного рівня психофізичної готовності як однієї з умов збереження й зміцнення здоров’я студентської молоді й обумовили вибір теми дослідження.

Мета дослідження — з’ясувати концептуальні засади формування фракції професійно-прикладної фізичної підготовки студентів технічного ВНЗ, які навчаються за напрямом «Мікрота наноелектроніка».

Методи дослідження. Для розв’язання поставлених завдань використовували загальнонаукові методи теоретичного рівня, такі як аналогія, аналіз, синтез, абстрагування, індукція, систематизація й узагальнення даних науково-методичної та спеціальної літератури.