Питома вага комісійних доходів і витрат в сумарних доходах та витратах банківської системи України у 2007-2014 рр

Згідно «Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України» [14] комісійні доходи та комісійні витрати від комісійних операцій банків сгруповані в наступні облікові групи (реєстри), які використовуються в подальшому аналізі діяльності банків:

• 1. 61 балансовий рахунок в 6 класі балансу «Комісійні доходи»:
  • а) Комісійні доходи за операціями з банками:
    • — комісійні доходи від розрахунково-касового обслуговування банків;
    • — комісійні доходи від кредитного обслуговування банків;
    • — комісійні доходи за операціями з цінними паперами для банків;
    • — комісійні доходи за операціями на валютному ринку та ринку банківських металів для банків;
    • — комісійні доходи від довірчого обслуговування банків;
    • — комісійні доходи за позабалансовими операціями з банками;
    • — інші комісійні доходи за операціями з банками.
  • б) Комісійні доходи за операціями з клієнтами:
    • — комісійні доходи від розрахунково-касового обслуговування клієнтів;
    • — комісійні доходи від кредитного обслуговування клієнтів;
    • — комісійні доходи за операціями з цінними паперами для клієнтів;
    • — комісійні доходи за операціями на валютному ринку та ринку банківських металів для клієнтів;
    • — комісійні доходи від довірчого обслуговування клієнтів;
    • — комісійні доходи за позабалансовими операціями з клієнтами;
    • — інші комісійні доходи за операціями з клієнтами.
  • в) Комісійні доходи за операціями з філіями банків.
• 2. 71 балансовий рахунок в 7 класі балансу «Комісійні витрати»:
  • — комісійні витрати від розрахунково-касового обслуговування;
  • — комісійні витрати від кредитного обслуговування;
  • — комісійні витрати за операціями з цінними паперами;
  • — комісійні витрати за операціями на валютному ринку;
  • — комісійні витрати від довірчого обслуговування;
  • — комісійні витрати за позабалансовими операціями;
  • — інші комісійні витрати за операціями;
  • — комісійні витрати за операціями з філіями банків.
  • — при передкризовому різкому зростанні загальних обсягів доходів БС України з рівня 68,1 млрд грн (2007 р.) до рівня 143,0 млрд грн (2009 р.), тобто з середнім темпом росту +22,45 млрд грн /рік, у післякризовому періоді темп зростання різко зменшився з рівня 143,0 млрд грн (2009 р.) до рівня 169,0 млрд грн (2013 р.), тобто до середнього темпу зростання +6,5 млрд. грн;
  • — при цьому у кризовому та посткризовому періодах (2009 — 2013 рр.) питома вага процентних доходів в сумарних доходах БС України зменшилась з рівня 83,3% (2009 р.) до рівня 76,9% (2013 р.), а питома вага комісійних доходів зросла з рівня 11,3% (2009 р.) до рівня 14,8% (2013 р.).

На рис. 1.3−1.4 наведені результати аналізу динаміки обсягів та структури основних статей та сумарних витрат банківської системи України у 2007 — 2014 рр.

• — найбільш динамічна стаття в структурі витрат — відрахування в резерви знецінення кредитів та дебіторської заборгованості, яка різко зростає в «пікові» роки валютно фінансових криз 2008;2009 та 2014 рр. досягаючи рівня питомої ваги у 41,7% (2009 р.) та 31,8% (2014 р.);
• — при порівнянні 2007;2008 рр. та 2012 р., коли питома вага відрахувань в резерви знецінення кредитів та дебіторської заборгованості становила приблизно 16%, структурні частки інших витрат була приблизно рівними;
• — при зростанні питомої ваги відрахувань в резерви більше 20% діяльність БС України стає збитковою.

На сучасному етапі розвитку банківської системи України все більшу популярність набирають рейтингові методики оцінки фінансової результатив-ності діяльності банків [21, c.30]. Сутність методик полягає в розрахунку ряду коефіцієнтів, які застосовуються як показники рівня успішності та ризикова-ності діяльності банку відносно вибраного середньостатистичного рівня показника:

• — середній рівень показника по банківській системі України;
• — середній рівень показника по групі найближчих банків України;
• — умовно прийнятий рівень показника, який якісно свідчить про перевищення чи нестачу показника банку.

Ризики поточної діяльності оцінюються двома коефіцієнтами [21, c.30]:

• — коефіцієнт співвідношення комісійного та відсоткового доходів (рекомендоване мінімальне значення 0,1 або 20%);
• — та коефіцієнт безризикового покриття комісійними доходами сумарних витрат (рекомендоване мінімальне значення 0,1 або 10%),

дослідженням яких і присвячена курсова робота.

Нрезультати розрахунку середніх (по всій банківській системі) рівней коефіцієнта поточного ризика діяльності в БС України за 2007 — 2014 рр. Як показує аналіз даних наведених на рис. 1.6:

• — коефіцієнт співвідношення комісійного та відсоткового доходів у роз-глянутому діапазоні має значення від 0,24 до 0,5 (тобто вище умовного рівня 0,2 або 20%), при цьому його мінімімум у 2009 році відповідає валютнофінан-совій кризі в банківській системі України, яка виникла під впливом світової фінансової кризи 2008 року;
• — коефіцієнт безризикового покриття комісійними доходами сумарних витрат у розглянутому діапазоні має значення від 0,09 до 0,2 (тобто знаходиться як вище, так і нижче умовного рівня 0,1 або 10%), при цьому його мінімімум 8,9% у 2009 році та 10,2% у 2010 році також відповідає валютно-фінансовій кризі в банківській системі України, яка виникла під впливом світової фінан-сової кризи 2008 року.

Отримані рівні коефіцієнтів ризику поточної діяльності в середньому по банківській системі України в курсовій роботі використовуються як опорні рівні при аналізі фінансової результативності діяльності лідера банківської системи України — ПАТ КБ «Приватбанк».