Використаним банком застави в кредитних відносинах з базовим підприємством (Позичальником)

Перед тим, як будувати відносини з позичальником з приводу застави, банк повинен враховували його форму власності. Тобто, якщо підприємство має одну з недержавних форм власності, то для надання свого майна під заставу йому необхідно лише підтвердити своє право власності на це майно. (Наприклад, для нерухомості - витяг з Державного реєстру обтяжень нерухомого майна, документ про відвід землі (наприклад, державний Акт на право землекористування), довідка з нотаріальної контори за місцем знаходження нерухомості про відсутність арештів та заборон на його відчуження; при заставі транспортних засобів — свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу).

Коли ж йдеться про позичальника з державною формою власності, то для надання майна такого підприємства під заставу необхідно мати дозвіл вищестоящої організації (відповідного міністерства або Фонду Держмайна за місцем знаходження).

Для отримання дозволу на надання під заставу майна підприємство надає органу, уповноваженому управляти майном цього підприємства, наступні документи:

• 1) лист-звернення від підприємства, яке укладає договір про заставу;
• 2) протокол рішення комісії, уповноваженої управляти державним майном, про можливість забезпечення позики заставою;
• 3) копії установчих документів;
• 4) перелік майна, яке віддається під заставу, що містить:
  • · опис майна;
  • · звіт про експертну оцінку або письмове обґрунтування ринкової вартості майна, яке надається під заставу;
• 5) довідку про те, що майно, яке надається під заставу, входить до Статутного фонду підприємства;
• 6) виписку з книги застав про застави, що забезпечують непогашені кредитні договори;
• 7) бухгалтерську звітність станом на останню звітну дату;
• 8) перелік дебіторської та кредиторської заборгованості з зазначенням сум та строків виплати;
• 9) фінансово-економічне обґрунтування (або бізнес-план, якщо він забезпечується кредитом, що отримується на термін, більший ніж півроку). Цей документ повинен містити такі обов’язкові розділи:
  • · обґрунтування необхідності отримання кредиту;
  • · цільове призначення кредиту та шляхи його використання;
  • · джерела погашення кредиту та заходи для його використання.
• 10) договори, що забезпечуються заставою;
• 11) проект договору застави, складений з урахуванням вимог органу, уповноваженого управляти майном позичальника.

Слід також додати, що на підставі отриманих документів органом, уповноваженим управляти майном позичальника, приймається рішення стосовно надання дозволу на заставу майна шляхом погодження проекту договору про заставу майна. Не пізніше ніж за тиждень підприємству — заставодавцю повинно бути повернено погоджений проект договору застави чи надано обґрунтовану відмову. Якщо для розгляду на засіданні кредитної комісії потенційного кредитора потрібен висновок органу, уповноваженого управляти майном підприємства щодо можливості забезпечення підприємством своїх зобов’язань майном під заставу, то такий висновок надається на підставі вищезазначених документів. У такому разі потенційний кредитор має бути повідомлений про те, що остаточне погодження проекту договору застави буде здійснено органом, уповноваженим управляти майном підприємства, після прийнятої позитивного рішення щодо кредитування.

Отже, цей договір необхідний банку для того, щоб, якщо позичальник не поверне основну суму кредиту і відсотки за нього, банк мав би повне право на стягнення з боржника заставленого майна і на подальшу його реалізацію.

Крім того, для балку бажано, щоб майно, яке надається під заставу в цьому випадку, було розписано детально, а не тільки в своїй загальній сумі. Це полегшить банку відстоювання в суді своїх інтересів в разі настання вищезазначеного випадку.

Отже, Державний комітет України з медичної та мікробіологічної промисловості (скор. Держкоммедбіопром) (це інстанція, якій підпорядкований Позичальник) на «фірмовому» бланку надає відповідний дозвіл:

Від 01.06.2005 р. Директору Позичальника п. ______________________.

" Держкоммедбіопром не заперечує проти отримання банківського кредиту Позичальником під заставу основних засобів в сумі 300 000 грн., в межах діючого законодавства" .

Завірений підписом Заступника Голови Комітету.

Далі, дня більшої конкретизації дозволу та для чіткого вираження прав банку Держкоммедбіопром на такому ж бланку «уточнює» свій дозвіл:

Від 09.06.2005 р. Директору Позичальника п. ______________________.

" Держкоммедбіопром дозволяє Позичальнику надати в заставу наступне майно:

Автомобіль КАМАЗ-55 102, 1996 р. в.;

Автомобіль КАМА3−5410, 1999 р. в.;

Автомобіль «Нива» ВАЗ-21 213, 2004 р. в.;

Автомобіль ГАЗ-3110, 1999 р. в.;

Автомобіль ГАЗ-3110, 2000 р. в.;

Брагоректифікаційна установка;

Контейнер ізотермічний з холодильною установкою;

Лом міді;

Плити з/б ПТК 63−12, ПТК 60−12, які знаходяться на балансі Позичальника.

У випадку непогашення заборгованості в передбачений кредитним договором строк не заперечує проти реалізації предмету застави банком для наступного погашення вищевказаної заборгованості" .

За підписом Заступника Голови Комітету.

Таким чином, отримавши від Держкоммедбіопрому такі дозволи, банк забезпечує себе від неможливості реалізації заставленого майна в разі неповернення Позичальником кредиту і відсотків за нього.

Оцінка заставленого майна Залишкова вартість майна визначається, виходячи з первісної вартості та нарахованого зносу. Ця вартість і вважається балансовою. Цей метод визначення вартості майна називається методом капіталізації. Його суть полягає в тому, що він вказує, скільки коштів потрібно, щоб повернути об'єкту первісний вигляд. Зрозуміло, що сума цих коштів дорівнює нарахованому зносу. Але цей метод має істотні недоліки. Як єдиний метод для оцінки, зокрема, транспортних засобів, він може нести суттєві помилки.

Тут вважається, що транспорт піддається лише фізичному зносу, що, крім цього, він використовується настільки обережно, що начебто знаходиться на «консервації». Тобто цей метод не відображає можливість аварій і, як наслідок, капітального ремонту, різного виду пошкоджень вузлів. Отже, за рідкісними випадками, він завищує реальну вартість транспортного засобу, яка називається ринковою.

Оцінювачі служби супроводження заставних зобов’язань філії Укрексімбанку проводили для банку оцінку майна, яке передається. Позичальником під заставу, саме виходячи з ринкових цін на ці об'єкти застави, що склалися в Кіровоградської області. Вартість автотранспорту розраховувалась, виходячи з методу аналогових продажів, тобто по цінам, за якими продавалися такі ж самі транспортні засоби в області на даний момент. На думку оцінювачів банку, саме за такими цінами реально реалізувати це майно на момент його оцінювання.

Таблиця 2.1

Перелік майна, що передається Позичальником філії Укрексімбанку під заставу.

Вартість майна, яке прийняте в заставу, складає 73% від його ринкової вартості. Як бачимо, по автотранспорту балансова (залишкова) вартість не нижча від ринкової, за якою це майно оцінили представники банку (бо вона не враховує можливі «нюанси» в процесі використання цих транспортних засобів).

Що ж стосується іншого майна, переданого Позичальником під заставу, то воно менш ліквідне, ніж автотранспорт. Лом міді та плити відносяться до виробничих запасів, брагоректифікаційна установка взагалі повністю списана (на балансі не обліковується), а контейнер ізотермічний з холодильною установкою ще далеко не вичерпав свого ресурсу.

Як відомо, майно, що передається під заставу, повинно мати офіційну експертну оцінку. Оскільки банк не має ліцензії на проведення офіційної експертної оцінки майна, то тут потрібна незалежна експертна організація, яка має таку ліцензію (наприклад, торгівельно-промислова палата).

Розглянемо механізм проведення оцінки транспортних засобів Позичальника, які він надав під заставу філії Укрексімбанку. Оцінка проводиться у відповідності з «Методичним посібником по оцінці транспортних засобів і матеріальної шкоди при їх пошкодженні» (РД). За результатом проведеної оцінки складається автотоварознавча експертиза, яка містить висновок про вартість автомобілю з урахуванням зносу. Спочатку вказуються такі відомості про автомобіль: марка, рік випуску, номер двигуна, кузова та шасі, колір, державний номер, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, володар та його адреса, довірена особа та її адреса; що встановлено в результаті огляду, пробіг автомобіля за даними спідометру (км), розрахунковий пробіг (км) при експлуатації (років), відомості про капітальний ремонт, додаткове обладнання та комплектність автомобіля. Далі йде розрахунок вартості автомобіля з урахуванням зносу.

Залишкова вартість (ЗВ) дорівнює:

ЗВ = Ц * (1 — Итр / 100), де[2.1].

Ц — первісна ціна транспортного засобу, що оцінюється.

(В автотоварознавчий експертизі вказується ціна автомобіля на день пред’явлення з посиланням на конкретне джерело інформації). Експерт, що здійснював оцінку транспортних засобів Позичальника, зробив напис: «Підстава: прайс-листи на серпень червень 2005 р.

Итр — природний знос транспортного засобу.

Итр = Ип * П + Ит * Т, де[2.2].

Ип — норматив природного зносу на 1 000 км пробігу для автотранспорту даного класу, %. (Вказується в додатку 4 РД).

П — пробіг, тис. км.

(В автотоварознавчий експертизі береться пробіг автомобіля за даними спідометру).

Ит — показник старіння за середньорічним пробігом і тимчасовому фактору (за 1 рік експлуатації транспортного засобу, що оцінується), %.

(Вказується в додатку 10 РД).

Т — тривалість експлуатації, років.

(Рекомендується встановлювати, виходячи із року випуску або дати видачі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу).

Слід додати, що добуток (Ип * П) є природним зносом за пробігом, а добуток (Ит * Т) є природним зносом за тимчасовим фактором (ці показники вносяться до автотоварознавчої експертизи).

Отже, проведемо розрахунок залишкової вартості автотранспортних засобів Позичальника, які передаються під заставу філії Укрексімбанку, у відповідності з вищевказаною методикою.

Таблиця 2.2.

Розрахунок незалежними експертами залишкової вартості транспорту, що надається під заставу.

• (*) — щоб вибрати значення показника Ит для конкретного автомобіля, необхідно пробіг автомобіля за даними спідометру розділити на кількість років експлуатації ї з відповідного інтервалу вибрати середнє значення Ит.
• ** - в дужках наведені результати розрахунків незалежних експертів.

Як бачимо, тут вважається, що мав місце лише природний знос. А додатковий знос завдяки неналежних умов зберігання, експлуатації, аварій вважається відсутнім, і тому додатково по вищепереліченим дефектам вартість автомобіля не зменшується (хоча по одному з автомобілів навіть проводився капітальний ремонт — ГАЗ- 3110, 1999 р. в.).

Експертна оцінка вартості брагоректифікаційної установки, яка на даний момент була повністю списаною, проводилася по ціні лому міді.

Слід зауважити, що до переліку автомобілів, які надаються під заставу, мають бути додані їх свідоцтва про реєстрацію, результати оцінки незалежних експертів (автотоварознавчої експертизи на кожний з них), акт технічного огляду транспортних засобів, що належать заставодавцю, проведений ДАІ МВС України, а також документ, який засвідчує власника кожної транспортної одиниці, що надається під заставу.

Отже, загальна ринкова, вартість всього майна, наданого Позичальником під заставу філії Укрексімбанку, оцінена на рівні 302 240 грн. Звідси і дозвіл Держкоммедбіопрому на отримання банківського кредиту Позичальником під заставу основних засобів в сумі 300 000 грн. в межах діючого законодавства.

Філія Укрексімбанку в м. Кіровограді прийняла це майно у заставу в сумі 220 000 грн., що складає 73% від його загальної ринкової вартості. Як було сказано в теоретичній частині, прийняття майна у заставу за вартістю, нижчою за ринкову, необхідно дня того, щоб банк мав більшу вірогідність його реалізації завдяки продажу за ціною, величина якої знаходиться в проміжку між заставною та ринковою цінами; і щоб отриманої суми все одне вистачило для покриття як основної суми кредиту, так і процентів по ньому.

Укрексімбанк не проводив відчуження заставленого майна, тобто на протязі строку користування кредитом Позичальником воно знаходилось у останнього. Позичальник несе відповідальність за збереження цього майна до повного погашення своєї заборгованості. Оскільки із всього заставленого майна найбільший ризик втрати своєї вартості за період користування кредитом має автотранспорт, то Позичальник був зобов’язаний за вимогою банку за свій рахунок застрахувати його. Для цього він уклав з НАСК «Оранта» договір про добровільне страхування майна.

Згідно цьому договору «Оранта» приймає на страхування майно Позичальника (а саме автотранспорт, що наданий під заставу) в розмірі 100% від його балансової вартості (101 900 грн.) від загибелі або пошкодження внаслідок: таких страхових подій: ДТП (аварії). За це Позичальник повинен сплатити «Оранті» страховий платіж в розмірі 1 019 грн., тобто за тарифною ставкою 1% від страхової вартості майна.

Позичальник повинен дотримуватися правил зберігання майна, у певний строк повідомляти «Оранту» про свою реорганізацію та ліквідацію, про загибель та пошкодження майна. Страхова організація, в свою чергу, також несе зобов’язання перед страхувальником. Договір містить примітку, де перелічені випадки, внаслідок настання яких «Оранта» має право відмовити у виплаті страхового відшкодування. Зобов’язання страхової компанії перед Позичальником в разі настання страхового випадку зменшуються, якщо страхувальник не дотримується взятих на себе зобов’язань згідно договору. Якщо в зазначений в договорі строк на рахунок «Оранти» надійдуть страхові платежі в неповній сумі, то договір страхування анулюється, а 90% суми, що надійшли як платежі, повертаються на рахунок Позичальника. Договір містить і такий пункт, де зазначено, що, якщо за викрадене майно підприємству виплачене страхове відшкодування, а потім це майно було повернене, то Позичальник на протязі двох місяців зобов’язаний повернути «Оранті» одержане відшкодування.

Договір містить також юридичні адреси та реквізити обох сторін.