Фактори тінізації ринку праці України

Фактори тінізації ринку праці України

Корупція — «порочне коло» ринку праці та зайнятості населення, найбільш серйозним проявом якої є політична корупція — нелегітимне використання суб'єктами державної влади (політиками, державними чиновниками) наявних можливостей і повноважень з метою отримання особистої чи групової вигоди (матеріальної, соціальної та ін.). Політична корупція зумовлена конфліктом інтересів — протиріччя між особистою зацікавленістю чиновників на державній службі та реалізацією законних інтересів громадян на ринку праці. Політична корупція на ринку праці проявляється через зловживання політичною владою з метою отримання благ у приватних цілях. В умовах політичної корупції відбувається підпорядкування державної влади приватним, корпоративним інтересам, у тому числі інтересам корумпованих кланів і злочинних угруповань. Унаслідок цього зміщується вектор державної політики від розв’язання питань загальнодержавної важливостідетінізації ринку праці та зайнятості населення, до реалізації приватних, кланових, корпоративних інтересів. Унаслідок цього знижується ефективність державної політики детінізації ринку праці та зайнятості. Де-факто, в Україні відсутні реальні механізми відповідальності політиків за невиконання задекларованих ними передвиборчих програм, а державних чиновників за невиконання або неналежне виконання затверджених державних стратегій, програмних документів тощо, що призводить до формалізму, бюрократизму та імітації виконання відповідних державних програм тощо.

В умовах політичної корупції контрпродуктивними є перевірки і контроль на ринку праці та зайнятості населення: 42% респондентів вважають такий контроль недієвим і причиною корупції. Недоліками в здійсненні відповідними органами державної влади перевірок є екстенсивне нарощування їх кількості, вибірковість, подвійні стандарти в накладанні та стягненні штрафів. Варто відмітити, що вітчизняна система покарання за порушення податкового та трудового законодавства є надмірно ліберальною, що спонукає економічних агентів ухилятися від оподаткування та внесків у соціальні фонди.

Прояви політичної корупції в поєднанні з бюрократизмом, хабарництвом є «раковою пухлиною» ринку праці та зайнятості, наслідками чого є викривлення, спотворення умов його функціонування, поширення на ньому «тіньових» економічних відносин, культивування на ньому «тіньових» схем і культури трудових відносин.

Стримування корупції корелюється з якістю регуляторної політики, вплив якої на ринок праці та зайнятості населення є очевидним. Про це свідчать візуалізовані на Рис. 3 результати аналізу міжнародних показників урядування^[5]:

Рис. 3 Діаграма динамічних змін індексів стримування корупції та якості регуляторної політики в Україні[6], 1998;2016 рр. [15].

графіки динаміки індексів стримування корупції^[7] та якості регуляторної політики^[8] в Україні протягом 1998;2016 рр. мають певну залежність між собою та взаємообумовленість — позитивні зміни в стримуванні корупції призводять, як правило, до кращої якості регуляторної політики та навпаки.

У продовження викладеного вище проаналізуємо результати наукового дослідження, отримані С. Джонсоном, Д. Кауфманом і П. Зойдо-Лободаном [10, с. 387−392], експертами Світового банку, які доводять, що саме політичний фактор (формат впливу держави на економіку, політична воля її вищих посадових осіб) детермінує частку економіки, яка «дрейфує в тінь». Вплив політичного фактору на тіньову економіку проявляється через: ступінь регуляторного втручання (державної регуляторної політики), рівень оподаткування та масштаби корупції. Країни з високим рівнем корупції мають, як правило, більшу частку «тіньової» економіки, ринку праці та зайнятості.

А відтак, політичний фактор є, на думку автора, найбільш вагомим, ключовим з-поміж досліджуваних екзогенних факторів (Рис. 1). Екстраполюючи результати дослідження експертів Світового банку [10, с. 387−392] на об'єкт дослідження, стає зрозуміло, що вирішення проблеми тінізації ринку праці та зайнятості населення в Україні є, насамперед, політичним питанням, яке детерміноване апріорі наявністю політичного інтересу, підтримки з боку вищих посадових осіб держави, політичних партій і громадськості. Саме в контексті антикорупційної політики в Україні слід консолідувати зусилля представників законодавчої, виконавчої та судової гілок влади, об'єднати та узгодити їх спільні зусилля, спрямовані на розробку і реалізацію державної політики детінізації ринку праці та зайнятості населення. Протидія та запобігання корупції на ринку праці є пріоритетом державної політики в цій сфері.

Вважається, що масштаби тінізації ринку праці та зайнятості населення детерміновані рівнем довіри громадян до держави, її органів влади, інститутів. Довіра може трансформувати сприйняття і ставлення населення до економічних відносин на «тіньовому ринку», нелегальної зайнятості від толерантного до негативного та відмови працювати в тіньовій сфері. Довіра до держави впливає на податкову мораль громадян, спонукаючи їх в знак «соціальної солідарності» платити податки, навіть в умовах, коли раціонально було б ухилитися від цього. Довіра сприяє співпраці між громадянами та інститутами держави, створює передумови для детінізації ринку праці. Високий рівень довіри населення до держави свідчить про її авторитет в суспільстві, низький рівень корумпованості чиновників, впевненість у їх спроможності ефективно та раціонально витрачати кошти платників податків, розпоряджатися бюджетними видатками.

Результати загальнонаціонального дослідження, проведеного Фондом «Демократичні ініціативи», свідчать, що в суб'єктів господарювання і громадян України поширена практика недотримання норм, моральних стандартів законослухняної поведінки. Крім того, рівні довіри до органів державної влади в нашій країні є критично низькими та мають тенденцію до погіршення. За таких умов обіцянки політиків, урядовців провести реформи, їх запевняння підвищити рівень життя громадян, забезпечити суспільними благами в обмін на сплачені останніми податки сприймаються в суспільстві скептично та негативно, викликаючи спротив.

До політичних факторів, які негативно впливають на вітчизняний ринок праці та зайнятість населення слід віднести і збройний конфлікт на Сході України. Так, протягом 2014;2015 рр. різко виникла проблема зайнятості населення — кількість робочих місць зменшилася на 3 млн. Затягування антитерористичної операції в Донбасі на фоні економічної блокади і кризи призведе до подальшої деградації, тінізації економічних, соціально-трудових відносин і поширення практики неформальної зайнятості, особливо на непідконтрольних Україні територіях.

Отже, політичне макросередовище є несприятливим, а вплив політичних факторів на процеси детінізації вітчизняного ринку праці та зайнятості населення в Україні є негативним. Основними чинниками цього є: несистемність, непослідовність і неефективність державної політики, недоліки механізмів державного управління в цій сфері; високі рівні корупції; низькі рівні довіри громадян до органів державної влади та інститутів держави.

Економічний фактор є важливим, оскільки ринок праці та зайнятості населення є невід'ємною складовою системи суспільних відносин, пов’язаною з купівлею і продажем робочої сили та економічної системи країни в цілому. Ринок праці є: економічним механізмом державного управління, що забезпечує узгодження ціни та умов праці між роботодавцями і найманими працівниками, сферою працевлаштування, в якій формується попит і пропозиція на робочу силу. Ринок праці та зайнятості населення, його тінізація є чинником, який впливає на рівень безробіття та економічного зростання. Водночас, такі економічні показники як прямі іноземні інвестиції, внутрішні капіталовкладення позитивно впливають на створення нових робочих місць на підприємствах та, як наслідок, на ринок праці та зайнятості населення. На об'єкт дослідження справляють вплив і показники рівнів інфляції, заробітної плати, доходів населення та ін. А відтак, ринок праці та зайнятості населення й економічний розвиток тісно пов’язані та взаємообумовлені між собою.

Роль тіньового ринку праці та зайнятості населення для економіки є неоднозначною:

«тіньова» зайнятість в період економічної кризи пом’якшує наслідки різкого зростання безробіття і зниження рівня життя населення;

неформальна зайнятість позитивно впливає на забезпечення додатковими робочими місцями і підвищення доходів населення, розширення виробництва товарів і послуг;

у тіньовому секторі відсутні гарантії працевлаштування, оплати праці та соціального страхування, безпеки праці;

наслідками «тіньових» схем зайнятості є приховування доходів від оподаткування, недоотримання значних обсягів надходжень до бюджетів різних рівнів, руйнування фіскальної (податкової) бази, необхідної для виконання державою своїх функцій; наявність нелегальних, не врахованих, а, отже, і неоподаткованих доходів громадян є серйозною економічною проблемою, пов’язаною з існуванням тіньового ринку праці - податок з доходів фізичних осіб є основним джерелом (понад 70%) наповнення місцевих бюджетів, які спрямовуються на вирішення соціальних проблем населених пунктів;

«тіньовий» ринок праці є сприятливим середовищем для залучення та обігу нелегальних грошей, втягування частини населення в кримінальні відносини, поступової криміналізації цього ринку та для корупційних проявів, які негативно впливають на інвестиційну привабливість країни, її економічне зростання в цілому.

Аналіз статистичних даних (Таблиця 1) свідчить, що на вітчизняному ринку праці динаміка основних показників в 2000;2016 рр. є негативною:

економічно активне населення зменшилося на 3,85 млн. осіб — з 21,15 млн. осіб у 2000 р. до 17,3 млн. осіб у 2016 р.;

кількість зайнятих працездатного віку зменшилися на 2,89 млн. осіб.

За даними Держстатслужби України [8] в 2016 р. кількість безробітних у віці 15−70 років (за методологією МОП) становила 1,7 млн. осіб — на 23,5 тис. осіб або 1,4% більше порівняно з 2015 р. Неформальна зайнятість населення в Україні, яка охоплює неформальний та офіційний (формальний) сектори економіки зростає. В 2016 р. кількість неформально зайнятого населення становила 4,0 млн. осіб (24,3% від кількості зайнятого населення). Така ж тенденція по наростаючій продовжилась і в 2017 році. Не провівши конструктивних системних дій, Україна щороку буде втрачати мільярди гривень, які через тіньову зайнятість осідають в офшорних зонах на рахунках людей, що обкрадають державу і не турбуються про наповнення державного бюджету, який забезпечує добробут українців.

Тінізація ринку праці та зайнятості населення в Україні є глобальною проблемою, що потребує ґрунтовних та системних наукових досліджень, які лежать в площині щодо:

детінізації зайнятості населення;

механізмів державного управління податковими надходженнями і соціальними відрахуваннями до державного та місцевих бюджетів;

регуляторної державної політики в сфері відтоку капіталу;

порушення прав людини на працю — незахищеність соціально-трудових відносин неофіційно працевлаштованих працівників;

низького рівня якості та стандартів життя громадян України;

державної політики щодо повернення довіри громадян до політичної та виконавчої влади.

Література

• 1. Аналітична доповідь до Щорічного Послання Президента України до Верховної Ради України «Про внутрішнє та зовнішнє становище України в 2017 році». — К.: НІСД, 2017. — 928 с.
• 2. Гнибіденко І.Ф. Ринок праці України: перспективи євроінтеграції: моногр. / І.Ф. Гнибіденко, Н.Б. Кузнєцова, Ю.М. Маршавін та ін. — К.: ТОВ «ДКС центр», 2012. — 246 с.

• 3. Краус Н. М. Детермінанти тіньової економіки в інноваційних умовах господарювання: моногр. / Н. М. Краус. — Полтава: Дивосвіт, 2014. — 148 с.
• 4. Колот А. М. Соціально-трудова сфера: стан відносин, нові виклики, тенденції розвитку: моногр. / А. М. Колот. — К.: КНЕУ, 2010. — 251 с.
• 5. Лібанова Е.М. Гнучкість та захищеність на ринку праці. Досвід України: монографія / Е.М. Лібанова, О. В. Макарова. — К.: Ін-т демографії та соц. досліджень ім. М. В. Птухи НАН України, 2007. — 495 с.
• 6. Маршавін Ю. М. Регулювання ринку праці України: теорія і практика системного підходу: моногр. / Ю.М. Маршавін. — К.: Альтерпрес, 2011. — 396 с.
• 7. Пищуліна О.М. Системні вади ринку праці України та пріоритети його реформування: аналіт. доп. / О.М. Пищуліна, О.О. Кочеміровська, О. П. Коваль. — К.: НІСД, 2010. — 72 с.
• 8. Ринок праці в 2016 році: [Електронний ресурс] // Державна служба статистики України: веб-сайт. — Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/druk/ publicat/kat_u/publ11_u.htm. — Назва з екрана.
• 9. Corruption Perceptions Index: [Electronic Resource] // Transparency International: website. — 2017. — Access Mode: http://www.transparency.org/ policy_research/surveys_indices/cpi.
• 10. Johnson S. Regulatory Discretion and the Unofficial Economy / S. Johnson, D. Kaufmann, P. Zoido-Lobaton // American Economic Review: Papers and Proceedings. -1998. — Vol. 88. — No. 2 (May). — P. 387−392.
• 11. Global Integrity: Independent Information on Government & Corruption: [Electronic resource] // Global Integrity. — 2017. — Access Mode: http://www.globalintegrity.org.
• 12. O’Higgins N. Rising to the youth employment challenge: New evidence on key policy issues / Niall O’Higgins. — Geneva: ILO, 2017. — 234.
• 13. Schneider F. Shadow Economies and Corruption All Over the World: Revised Estimates for 120 Countries // F. Schneider, A. Buehn / Economics: The Open-Access, Open-Assessment E-Journal. — 2007. — Vol. 1 (July 24). — Access Mode: http://www.economics-ejournal.org/economics/journalarticles/2007;9.
• 14. Strategy Survival Guide. — the UK: London, Prime Minister’s Strategy Unit, 2004. — 206 p.
• 15. The Worldwide Governance Indicators: [Electronic Resource] // The World Bank: website. — 2017. — Access Mode: http://data.worldbank.org/data-catalog/worldwide-governance-indicators.