Переваги та недоліки об'єктно-орієнтованого підходу

Сьогодні ні в кого не виникає сумнівів у тому, що об`єктно-орієнтоване програмування є найбільш прогресивною технологією розробки програмних систем.

Переваги об'єктно-орієнтованого підходу:

Скорочення числа можливих помилок. Типові помилки при вирішенні різних завдань:

— неузгоджені параметри підпрограм Часто може спостерігатися передача в підпрограму різних параметрів, неузгоджених один з одним. Нехай є підпрограма, що виводить на екран матрицю, А розміром N x M. Її заголовок може бути таким: procedure ShowMatrix (A: TMatrix; N, M: integer); при виклику підпрограми, за рахунок помилки програміста, N і M можуть не відповідати реальному розміру матриці. Це завдання вирішується за рахунок інкапсуляції, коли N та M включаються в якості атрибутів в матрицю.

— неузгоджена зміна атрибутів Нехай у матриці є поля даних, що характеризують поточний розмір матриці. Якщо метод вставки елемента не враховує можливу зміну розміру матриці, то може скластися така ситуація, коли вміст матриці і поля даних N M не відповідатимуть один одному.

Повторне використання. Передбачається будь-який варіант багаторазового використання вже існуючого проекту або його частини в новому проекті. Повторне використання можна розділити на дві категорії:

• — повторного використання існуючого коду для вирішення модифікованої завдання;
• — повторне використання і для вирішення інших завдань у даній галузі.

В обох випадках об'єктно-орієнтований підхід дає переваги. За рахунок використання класів легко модифікувати існуючі елементи без зміни вже готових.

Недоліки об'єктно-орієнтованого підходу:

Ускладнення методології. Застосування об'єктно-орієнтованого підходу вимагає введення додаткових способів подання інформації про предметну область і методів її аналізу. Мова UML включає більше 100 різних умовних позначень. Для успішного використання подібного механізму потрібна наявність певного рівня кваліфікації у фахівців. Для невеликих проектів більш ефективним може виявитися застосування класичних методів розробки. Розробка проектів, для яких найважливішим завданням є опис предметної області, і для яких неможливо знайти людину, яка розуміє цю предметну область в цілому також вимагає використання традиційних підходів, на увазі їх більшої доступності для неспеціалістів.

Складність реалізації. Об'єктно-орієнтовані проекти і їх програмна реалізації на об'єктно-орієнтованої мови, вимагають великих витрат часу і призводять до побудови більш складної і вимогливою до ресурсів програми, ніж класичні методи, які можуть виявитися більш ефективними для деяких завдань.

При об'єктно-орієнтованому підході в якості будівельних блоків використовуються об'єкти, що містять свої власні коди і дані. Структура програм при об'єктно-орієнтованому підході представляється графом взаємодії об'єктів, а не деревом ієрархії, як це має місце в структурному проектуванні.

Об'єктно-орієнтований підхід дає нові властивості об'єктно-орієнтованого підходу, які дозволяють створювати дійсно незалежні від завдання опису предметної області у вигляді набору об'єктів.

Основні властивості підходу:

• Ш інкапсуляція;
• Ш успадкування;
• Ш поліморфізм.

Сьогодні ні в кого не виникає сумнівів у тому, що об`єктно-орієнтоване програмування є найбільш прогресивною технологією розробки програмних систем.

Але, як і будь-який інший, цей підхід також має свої переваги та недоліки, які розглянуті у цьому розділі.