Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Вивчаючи історію науки, ми не можемо залишати без уваги надбання минулого. Важко уявити прогресивний розвиток сучасних досягнень без максимального осмислення та оцінки здобутків попередників. Науку минулих століть можна розуміти та оцінювати по-різному. В нашій уяві вона є лабіринтом, в якому переплітаються не лише лінії прогресивних ідей, а й лінії життя багатьох учених, причетних до її зародження, творців її фундаменту.

В процесі розвитку науки завжди наявні характерні риси минулого, тому найважливішими умовами пізнання істини є об'єктивне оцінювання історичної реальності. Взаємозв'язок і взаємодія минулого досвіду та досягнень сучасності, прогресивних ідей минулого та інноваційних технологій сьогодення, історії та теорії - це найважливіша позиція, якою ми керувалися в історико-науковому дослідженні.

Відповідно до цього, одним із основних джерел теорії та історії є вагома наукова спадщина минулого, ретроспективний науковий досвід та ідеї видатних учених. До плеяди таких науковців належить і учень зоолога М. В. Бобрецького — Володимир Опанасович Караваєв (1864−1939). Життя та діяльність цього визначного вченого — надзвичайно яскраве явище у вітчизняній науці. Багато його ідей та помислів і в наші дні звучать по сучасному.

Видатний український науковець В. О. Караваєв віддзеркалював наступність найкращих традицій прогресивної науки XIX ст. Його наукова діяльність охоплює різні галузі біології та виходить за її межі. В. О. Караваєв успішно розробляв питання систематики, фауністики, зоопсихології, ембріології, ентомології, екології тварин, палеонтології та антропології. Помітний внесок він зробив у подальший розвиток гідробіології, у вивчення фауни Чорного моря, у розвиток мірмекології.

Професор В. О. Караваєв є автором фундаментальної двотомної наукової праці «Мурашки України». Вчений написав понад 150 наукових праць, у тому числі низку великих рефератів, перекладів, що мають і сьогодні визначне загальнобіологічне значення. В. О. Караваєв — директор Севастопольської біологічної станції (1898), директор Зоологічного музею Академії наук України (1926;1934). Брав активну участь у суспільно-громадському житті країни. Незважаючи на таку велику і багатогранну діяльність цього видатного українця, досі не підготовлено узагальнюючого комплексного дослідження щодо його наукової спадщини, хоча в різні часи такі спроби з боку вітчизняних учених були.

На хвилі зростаючого інтересу до діяльності В. О. Караваєва постала наукова потреба відтворення доробку видатного вченого кінця ХІХ — першої третини ХХ століття в контексті розвитку природознавства в Україні.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано в рамках наукової проблематики досліджень Центру історії аграрної науки Державної наукової сільськогосподарської бібліотеки УААН «Історія започаткування, становлення та розвитку сільськогосподарської дослідної справи в Україні» (номер державної реєстрації 0102U001526).

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає у вивченні, узагальненні та систематизації наукової діяльності В. О. Караваєва; розкритті значущості творчого доробку вченого для розвитку зоологічної та гідробіологічної науки в Україні.

Для реалізації зазначеної мети в дисертації були поставлені наступні наукові завдання дослідження:

• — визначити стан розробки наукової теми, проаналізувати методологічну основу та джерельну базу дослідження;
• — висвітлити життєвий і творчий шлях В. О. Караваєва;
• — проаналізувати напрямки наукових досліджень В. О. Караваєва, виділити та узагальнити пріоритетні результати в розвитку зоології, гідробіології, а також у розробці проблем зоопсихології та антропогенезу;
• — здійснити періодизацію наукової діяльності В. О. Караваєва;
• — розкрити роль професора В. О. Караваєва у розвитку Зоологічного музею Академії наук України;
• — визначити роль і місце наукової спадщини В. О. Караваєва в контексті розвитку біологічної науки.

Об'єкт дослідження — розвиток біологічної науки в Україні кінця ХІХ — першої третини ХХ століття.

Предметом дослідження є діяльність В. О. Караваєва в галузі зоології (зокрема зоопсихології, ентомології та ембріології), гідробіології, антропології, а також в організації вітчизняного науково-освітнього процесу.

Хронологічні рамки дослідження охоплюють період життя та наукової діяльності професора В. О. Караваєва з 1890 по 1939 роки.

Наукова новизна одержаних результатів:

• — вперше висвітлено життєвий і творчий шлях В. О. Караваєва;
• — проведено комплексний аналіз науково-дослідницької та організаційної діяльності вченого;
• — здійснено періодизацію наукової діяльності В. О. Караваєва;
• — висвітлено роль професора В. О. Караваєва в розвитку Зоологічного музею Академії наук України;
• — удосконалено та доповнено існуючий перелік наукових праць вченого;
• — набув подальшого розвитку напрямок наукової роботи з відтворення життєвого шляху та наукової діяльності українських вчених-зоологів.

Практичне значення одержаних результатів. Ідеї науковця щодо розвитку певних напрямків наукової біологічної думки сприятимуть збагаченню історико-наукового знання і можуть бути використані для поглибленої розробки відповідних розділів історії української науки, в дослідженнях з історії зоологічної науки та еволюційного вчення тощо. Фактичний матеріал, який міститься в роботі, теоретичні узагальнення — це реальний внесок у розробку історії та наукових основ біологічної науки.

Нині, в період реформування вищої освіти, навчальним закладам надані права вносити зміни в навчальні плани і програми, творчо враховувати специфіку розвитку науки і освіти на території України, передбачати у спецкурсах і спецсемінарах матеріали, які б забезпечували високу професійну підготовку майбутніх спеціалістів. Тому матеріали даного дослідження можуть бути використані: у вищих навчальних закладах у процесі викладання історії науки та педагогіки; при розробці загальних і спеціальних курсів з історії науки, філософії і педагогіки; у процесі науково-дослідної роботи магістрів і аспірантів; у системі підвищення кваліфікації наукових і педагогічних кадрів.

Особистий внесок здобувача Наведені у дисертації результати дослідження та висновки отримані автором особисто.

Апробація результатів дослідження. Основні положення і висновки дисертації доповідалися і обговорювалися на: Міжрегіональній науковій конференції молодих вчених «Актуальні проблеми вітчизняної та світової історії, історії освіти, науки і техніки» 14 жовтня 2002 р. (м. Луганськ, 2002 р.); ІI Всеукраїнській конференції молодих вчених та спеціалістів «Історія освіти, науки і техніки»: 27 — 28 травня 2004 р. (м. Київ, 2004 р.); Дев’ятій конференції молодих істориків освіти, науки і техніки України, 23 квітня 2004 р. (м. Київ, 2004 р.); Десятій конференції молодих істориків освіти, науки і техніки України, 27 травня 2005 р. (м. Київ, 2005 р.).

Публікації. За результатами проведеного дослідження опубліковано 8 наукових праць. Усі праці одноосібні. Серед них 4 статті - у наукових фахових виданнях, що входять до переліку ВАК України.

Структура дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків (обсягом 159 сторінок), списку використаних джерел (176 найменувань на 16 сторінках) та 11 додатків (на 11 сторінках).