Досвід сільськогосподарського страхування в зарубіжних країнах та можливості його використання в Україні

УКООПСПІЛКА Львівська Комерційна Академія Реферат на тему Досвід сільськогосподарського страхування в зарубіжних країнах та можливості його використання в Україні

Виконала:

студентка Інституту економіки та

фінансів

462 групи 4 курсу Суховерська Н.В.

Львів-2011

План

Вступ

1. Зарубіжний досвід страхування аграрних ризиків та доцільність його застосування в Україні

2. Зарубіжний досвід страхування тварин Висновки Список використаних джерел літератури

Вступ

В умовах ринкової економіки, коли підприємства здійснюють підприємницьку діяльність на власний ризик, кожне підприємство відповідає за усі свої дії.

Сільськогосподарське виробництво є одним із найбільш ризикованих видів підприємницької діяльності. Ризиковість аграрного бізнесу визначає ряд факторів, таких як сезонність виробництва, залежність від погодних та кліматичних умов, тривалий період обороту капіталу, велика складність зміни асортименту продукції та технології, ряд інших причин. Дане твердження справедливе для сільського господарства всіх країн, але особливо великим ризикам підлягає сільськогосподарське виробництво країн, економіки яких розвиваються або перебувають в процесі трансформації. Аграрні реформи та становлення ринкових взаємовідносин, зміна форм власності та форм господарювання значно збільшують ступінь невизначеності соціально-економічних процесів в сільському господарстві і, відповідно, підсилюють вплив ризиків на аграрний бізнес. Зростає вплив макроекономічних рішень на діяльність кожного сільськогосподарського виробника. Можна стверджувати, що сама аграрна реформа є фактором ризику.

Стає зрозумілим, що система страхування як система мінімізації агро ризиків, як комплекс ефективних механізмів та інструментів держави та приватного сектору є необхідною складовою частиною ринкової інфраструктури та одним з базових елементів сталого розвитку галузі.

Правильне управління сільськогосподарськими ризиками здатне підвищити стабільність доходів від агробізнесу, підвищити конкурентоспроможність вітчизняних сільгоспвиробників на зовнішньому ринку, сприятиме більш інтенсивному залученню іноземних інвестицій в агропромислових комплекс, а також підвищити прибутковість окремих операцій завдяки зменшенню втрат від настання неочікуваних або не застрахованих подій.

У розвинутих країнах страхування — цивілізований спосіб мінімізації економічних ризиків і один із можливих варіантів забезпечення виконання зобов’язань, які мають виробники сільськогосподарської продукції.

Страхування є дієва система майнових інтересів громадян і підприємців. Воно дає змогу підтримати соціальну стабільність у суспільстві, становить важливий фінансовий інструмент регулювання економіки держави і забезпечення її національної безпеки. Виходячи із цього страхуванню у провідних країнах приділяється посилена увага. Про її сучасний стан засвідчує величина активів страхових компаній.

1. Зарубіжний досвід страхування аграрних ризиків та доцільність його застосування в Україні

Одним із елементів гарантування стабілізації фінансового стану аграрних підприємств в ринкових умовах є страхування, що забезпечує безперервність розвитку сільськогосподарського виробництва, функціонування аграрного ринку й може слугувати джерелом інвестицій у сільське господарство.

Проведені дослідження світового досвіду в галузі страхування сільськогосподарського виробництва свідчать про функціонування в багатьох країнах національних систем страхування сільськогосподарських ризиків. При цьому кожна країна створює власну, необхідну їй систему страхового захисту сільськогосподарського виробництва (табл. 1).

Таблиця 1. Системи страхування аграрних ризиків у країнах світу

Притому світовий досвід свідчить, що в міжнародній практиці страхування сільськогосподарських ризиків сформувались дві основні моделі, які умовно можна назвати «американська» та «європейська». Для «американської» моделі, яка застосовується в США та Канаді, характерна значна підтримка держави у страхуванні сільськогосподарських ризиків. Для «європейської» моделі характерна мінімальна участь держави в аграрному страхуванні, котра зводиться головним чином до виконання контрольних функцій щодо діяльності приватних страхових компаній у цьому секторі ринку страхових послуг. Обидві ці моделі мають свої переваги і недоліки, але, як свідчить міжнародний досвід, найефективнішим при страхуванні аграрних ризиків є поєднання цих двох моделей. Саме така система страхування сільськогосподарських ризиків діє в Іспанії, яка, за оцінками експертів міжнародного проекту ЄС Tacis «Вдосконалення управління ризиками фермерських господарств та малих і середніх господарств в аграрному секторі», є країною з найрозвиненішою системою агрострахування в Європі.

У результаті проведених досліджень розвитку страхування сільськогосподарських ризиків в Україні виявлено низку причин недосконалого формування цього сектора ринку страхових послуг, зокрема: недосконалість страхового законодавства щодо здійснення обов’язкового страхування сільськогосподарських ризиків; висока вартість страхової премії для страхувальника; використання системи «податкового кредиту» щодо компенсації частини сплаченої страхувальником страхової премії; низька страхова культура страхувальників та недостатній рівень кваліфікації працівників страхових компаній; недовіра потенційних страхувальників до страхових компаній; відсутність постійної прозорої й доступної інформації щодо діяльності страховиків, які здійснюють цей вид страхування.

Це зумовлює необхідність формування в Україні державної політики стосовно розвитку ринку сільськогосподарського страхування. Проведені дослідження свідчать, що на сьогодні в Україні є напрацювання щодо розв’язання вказаної проблеми на державному рівні. Зокрема, Проектом ЄС «Вдосконалення управління ризиками фермерських господарств та малих і середніх господарств в аграрному секторі» разом з ННЦ «Інститут аграрної економіки» розроблений Проект концепції розбудови системи аграрного страхування та підготовлений проект Закону України «Про аграрне страхування в Україні» [2−3]. Проте вступ в дію вказаних законодавчих актів ще залишається у майбутньому.

З огляду на це й з урахуванням досвіду зарубіжних країн, виникає доцільність створення в Україні ефективної системи страхування сільськогосподарських ризиків за державною підтримкою та формування ефективної системи сільськогосподарського страхування в добровільній формі.

2. Зарубіжний досвід страхування тварин

Захищеності клієнтів західних страхових компаній можна позаздрити.

Першою до Естонії прийшла мода страхувати домашніх вихованців. Причому не тільки їх життя, але і поведінка. Дворняга коштує п’ять тисяч дол., породистий кіт — 20, а хом’як — нічого. Страхування чотириногого друга — послуга відносно нова. У страховій компанії If Kindlustus вона з’явилася порівняно недавно — в листопаді 2007 року, але, за словами керівника прес-служби If Эвы-Греті Альяс, користується великою популярністю. На сьогоднішній день страхуванням домашніх тварин в Естонії, крім If Kindlustus, займається і компанія Ergo Kindlustus. Але пакет послуг страхування домашніх тварин в Ergo значно менший. Вартість страховки залежить від стану здоров’я і віку «застрахованої морди». Чим старше тварина, тим на велику суму доведеться розщедритися її власникові. Кішку і собаку застрахувати можна у віці від 4 місяців до 8 років. Страхувати можна лише зареєстрованих тварин з татуїровкою або чіпом — для цього потрібно повідомити дату народження тварини і номер маркіровки чіпа (штрих-код).

При страховій сумі понад 5000 крон знадобиться і родовід — на її основі визначається вартість страховки. При страховій сумі понад 20 тисяч крон (щомісячний внесок близько 150 крон) крім всього перерахованого необхідна наявність ветеринарної довідки, виданої не пізніше за два місяці назад. Такий поліс включає вже і відповідальність перед третьою особою: якщо, наприклад, собака когось покусає, залагоджувати конфлікт буде страхова компанія. Застрахувати можна також свиней, овець, кіз, баранів, корів і хутрових звірів. Їх страхують від загибелі, різних захворювань, від пожежі, крадіжки і навіть втрати удою. Причому цією послугою користуються не тільки приватні особи, але і сільськогосподарські підприємства. If Kindlustus страхувала у свій час бджіл, але оскільки ця послуга абсолютно не мала попиту, її прикрили. А ось з хом’яками і папугами складніше. «Якщо раптом людина захоче застрахувати свого улюбленого хом’яка або ж золоту рибку, такій можливості ми йому не надамо» , — повідомила Матрова. Це невиправданий ризик для страхової компанії, адже такі тварини живуть недовго.

Нестандартних страховок в Естонії немає

Ми ще далекі від Європи і Америки, де страхові фірми задовольняють будь-які витребеньки своїх клієнтів. Жодна страхова фірма в Естонії не надає таких послуг, окрім Salva Kindlustus, яка готова розглянути самі незвичайні побажання клієнтів. Директор по маркетингу Salva Kindlustus Каллі Конрад говорить, що клієнти з незвичайними побажаннями звертаються в їх страхову фірму украй рідко. «У теорії ми готові окремо розглянути будь-які побажання клієнта, — пояснює він. — Якщо він прийде до нас з проханням надати йому незвичайний вид страховки, який не прописаний в наших послугах, зрозуміло, нам доведеться складати індивідуальну програму, розраховувати всі ризики, а це коштує великих грошей». Представники страхових компаній повідомили, що і частини тіла, за прикладом західних знаменитостей, застрахувати в Естонії неможливо. Навіть музикант, що заробляє своїми пальцями собі на життя, їх не зможе застрахувати. Якщо треба — те страхують людини тільки «цілком» і від нещасного випадку. Таку послугу надають всі.

Висновки

страхування аграрний ризик Таким чином, сучасний стан розвитку системи аграрного страхування диктує потребу у формуванні системного підходу до його розбудови. Системний підхід передбачає визначення та законодавче оформлення форм взаємодії трьох головних учасників аграрного страхування — сільськогосподарських виробників, страхових компаній та уряду.

Виходячи з інтересів та можливостей учасників системи, центральна роль у ній має належати уряду, який, реалізуючи державну політику підтримки аграрного страхування, забезпечує узгодження інтересів інших учасників системи та консолідацію їх зусиль, спрямовуючи їх на досягнення основної мети розвитку системи. Економічні розрахунки та позитивний міжнародний досвід доводять, що найкращою формою надання підтримки аграрному страхуванню є здешевлення для сільгоспвиробників вартості страхових премій через надання субсидії та забезпечення при цьому державного перестрахування ризиків. В процесі дослідження є можливість зробити висновок, що система аграрного страхування має розвиватися за такими напрямами:

— сприяння розвитку аграрного сектора, спрямоване на підвищення його спроможності впливати на процес розробки нових страхових продуктів та користуватися страховими послугами;

— удосконалення законодавства України, яке регулює надання страхових послуг аграрному ринку та надання сільськогосподарським виробникам державної підтримки зі страхування аграрних ризиків;

— інституційна розбудова, спрямована на зростання спроможності держави здійснювати свої функції у цій системі;

— стимулювання та сприяння розвитку та консолідації страхового сектора, спрямованого на підвищення його спроможності надавати кваліфіковані послуги аграрному сектору;

Здійснення запропонованих заходів з розбудови системи аграрного страхування в Україні, шляхом ефективного використання державних ресурсів та максимального використання можливостей аграрного та страхового ринку, має привести до зростання стабільності сільськогосподарського виробництва та доходів сільського населення, як необхідних передумов стабільного економічного зростання країни та зростання добробуту її громадян.

Список використаних джерел

1. Закон України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від

19.12.2006 р. № 489-V.

2. Закон України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» від

28.12.2007 р. № 107-VI.

3. Указ Президента України «Про деякі заходи щодо розвитку ринку зерна» від 18.09.2007 р. № 890/2007.

4. Вовчак Ольга Дмитрівна, Завійська Олена Іванівна. Страхові послуги: Навч. посібник для студ. вищ. навч. закладів. — Л.: Компакт-ЛВ, 2005. — 656с.

5. Державна цільова програма розвитку українського села на період до 2015 року від 19.09.2007 р. № 1158.

6. Дем’яненко М.Я. Фінансові проблеми формування та розвитку аграрного ринку // Облік і фінанси АПК, 2007. — № 5.

7. Економічний довідник аграрника. В.І. Дробот, Г.І. Зуб, М. П. Кононенко та ін. / За ред. Ю. Я. Лузана, П. Т. Саблука. — К.: «Преса України», 2003. — с. 143

8. Заруба О. Страхова справа: Підручник.-К.:Тов. «Знання», КОО, 1998.-321с

9. Облік державної підтримки Навчальний посібник / За ред. Лузана Ю. Я., Жука В. М., Герасимука І.В. — К.: Видавництво ТОВ «Юр-Агро-Веста», 2007. — с.

10. Олександр Філонюк Ринок страхування сільськогосподарських ризиків в Україні //http://forinsurer.com/public/03/06/16/546