Оперативний облік й оформлення операцій із зерном і продуктами його переробки на хлібоприймальних і зернопереробних підприємствах

Лекція Оперативний облік й оформлення операцій із зерном і продуктами його переробки на хлібоприймальних і зернопереробних підприємствах

1. Цілі й завдання дисципліни

Ресурси зерна в Україні формуються на хлібоприймальних і зернопереробних підприємствах за рахунок надходження зерна від виробників, а також по імпорту. Зерно, що надходить на підприємства від клієнтів, проходить післязбиральну обробку до певних кондицій для цільового використання й забезпечення надійного зберігання. У процесі обробки зерна (сушіння, очищення, обмолот качанів кукурудзи) якість його поліпшується, але при цьому відбувається зменшення маси зерна за рахунок видалення вологи, смітної домішки, розпилу й природнього збитку (при післязбиральнім дозріванні зерна в процесі зберігання, а також при перевезеннях). Для забезпечення планів виробництва борошна, крупи, комбікормів і іншої продукції необхідно вчасно одержувати точні відомості про наявність зерна. Із цією метою на підприємствах системи хлібопродуктів ведеться бухгалтерський, статистичний і оперативно-технічний облік. На всіх підприємствах хлібопродуктів прийнята єдина система обліку. Положення системи обліку викладені в інструкції «Про ведення обліку й оформлення операцій із зерном і продуктами його переробки на хлібоприймальних і зернопереробних підприємствах» № 661. Оперативний (або оперативно-технічний) облік є частиною бухгалтерського обліку. Він відображає такі процеси господарської діяльності підприємства, відомості про яких необхідно отримувати для контролю й керівництва негайно, не чекаючи обробки методами бухгалтерського обліку. Оперативний облік ведеться в натуральних одиницях і на основі правильно й вчасно оформлених первинних документів. Відомості, отримані в результаті оперативного обліку, використовуються на підприємстві для забезпечення безперервності технологічного процесу, раціонального використання сировини, контролю технологічного процесу й недопущення невиправданих втрат. Провідну роль в оперативному обліку на хлібоприймальних, борошномельних, круп’яних і комбікормових підприємствах здійснюють начальники виробництва й лабораторій, технологи, майстри виробничих ділянок. Від їхньої кваліфікації, майстерності залежить своєчасність і об'єктивність відомостей оперативного обліку.

У сучасних умовах господарювання, коли підприємства й фірми працюють не тільки з державою, але й з приватними клієнтами й на повному самофінансуванні, особливо зростає роль обліку й контролю як однієї з основних умов підвищення ефективності виробництва, зниження собівартості, ощадливої витрати сировини, поліпшення схоронності й збільшення випуску продукції за рахунок зниження виробничих втрат.

Основна мета курсу — допомогти майбутнім фахівцям вивчити порядок і правила оформлення кількісно-якісних документів, а також вивчити правила розрахунку кількісних показників. Для досягнення поставленої мети в курсі вирішуються наступні завдання: Вивчаються:

1) порядок оформлення документації й обліку кількості і якості зерна при прийманні на хлібоприймальнім підприємстві;

2) способи розрахунку із клієнтами при зберіганні зерна зданого на тимчасове зберігання;

3) порядок розрахунку виходів продукції на мірошницьких підприємствах;

4) порядок розрахунку виходів продукції на круп’яних підприємствах.

2. Облік кількості і якості зерна при прийманні з автотранспорту

2.1 Загальні положення

Операції й первинний облік зерна, продуктів його переробки, насіння олійних культур і трав оформляють у відповідності зі спеціальними інструкціями. Добре налагоджений облік кількості і якості зерна й продукції — найважливіша умова схоронності хлібопродуктів, успішної боротьби із втратами, дотримання режиму економії й ощадливості. Складність діючої системи обліку в галузі хлібопродуктів пояснюється особливостями зерна як об'єкта обліку, різноманіттям ознак, що враховуються, і властивостей, їх зміною в процесі післязбиральної обробки й зберігання, множинністю технологічних операцій, більшим обсягом оброблюваних мас зерна і т.д. По діючій у галузі хлібопродуктів системі обліку всі операції із зерном і продуктами його переробки й кількісний облік ведуть у фізичній масі з точністю до 1 кг. Борошно, крупу й інші хлібопродукти в заводськім упаковці враховують, крім того, по числу місць. Первинні документи, оформлені на різні операції, є гарантією достовірного обліку, тому їх необхідно правильно заповнювати. Зернові ресурси України складаються з:

1) зерна державного резерву;

2) зерна інтервенційного фонду;

3) незатребуваного заставного державного зерна;

4) зерна державного насіннєвого страхового фонду;

5) регіональних ресурсів зерна;

6) власних ресурсів зерна суб'єктів ринку (виробників зерна).

2.2 Приймання зерна й продукції

Партії зерна, що направляються клієнтами й іншими організаціями на хлібоприймальні підприємства в порядку продажу, або тимчасового зберігання супроводжуються товарно-транспортними накладними ф. № 1ссх, а на сортові насіння, крім того, сортовими посвідченнями. При відправленні зерна транспортом клієнта виписують три екземпляри накладних або чотири, якщо доставка здійснюється орендованим транспортом. Можливі наступні методи оформлення надходження зерна:

1) оформлення однорідних по якості партій зерна або насіння від одного клієнта в цілому за добу з визначенням якості по середньодобових пробах;

2) оформлення неоднорідних по якості партій зерна або насіння однієї культури від одного господарства протягом доби з визначенням якості зерна по кожному автомобілю;

3) оформлення одиничних партій зерна або насіння олійних культур.

Найпоширенішим є метод оформлення приймання зерна й насіння із визначенням їх якості по середньодобових пробах. У цьому випадку однорідні по якості партії зерна розміщають у зерносховище, що перебуває у веденні однієї матеріально відповідальної особи. Якість зерна визначають у лабораторії аналізом об'єднаної проби від кожної партії, що надійшла, на вологість (по електровологоміру), зараженість шкідниками хлібних запасів, свіжість, (колір, запах). Середньодобову пробу формують, виділяючи на дільнику з об'єднаних проб, відібраних від кожного автомобіля (причепа), частини зерна з розрахунку 50 г на кожну тонну доставленого зерна. Загальна маса точкових проб першого автомобіля у всіх випадках повинна бути не менш 2 кг і повністю використовуватися для формування середньодобової проби. Середньодобову пробу формують у чистому, герметичному посуді, на якому повинні бути зазначені: найменування господарства, культура, сорт, дата. Наприкінці оперативної доби (24 год., обчислювальні із установленої години, протягом яких формують середньодобові проби) проводять її лабораторний аналіз. Приймання однорідного по якості зерна, що надійшло від того самого здавача протягом доби, оформляють складанням реєстру накладних по ф. № 3, у якім указують дані аналізу середньодобової проби. На підставі реєстру виписують квитанції зі складу. Після визначення вологості й зараженості шкідниками хлібних запасів партії, що надійшла, старший лаборант указує на звороті товарно-транспортної накладної ці показники й місце розміщення зерна (номер складу), ставить свій підпис і направляє автомобіль на автомобільні ваги для зважування. Вагар одержує від водія всі три або чотири екземпляри накладній і після зважування автомобіля із зерном записує у ваговий журнал ф. № 28 номер накладної, найменування здавача, номер автомобіля, найменування культури й масу брутто. На першому екземплярі накладної вказує номер запису в журналі й масу брутто й повертає шоферові перший екземпляр накладної, а іноді всі три екземпляри залежно від кількості автомобільних ваг. Потім розвантажують автомобіль. Матеріально-відповідальна особа розписується в прийманні зерна й направляє автомобіль на ваги для зважування тари.

Вагар у журналі форми ЗХС № 28 указує масу тари, розраховує масу нетто й записує ці ж дані на звороті першого екземпляра накладній. На інших двох (трьох) екземплярах накладної вказує номер складу, куди прийняте зерно, масу нетто й розписується. Перший екземпляр накладної залишається у вагаря, другий і третій повертають клієнтові, якщо зерно доставляли своїм транспортом. У випадку залучення сторонніх транспортних організацій із чотирьох накладних перший екземпляр залишається на підприємстві, другий повертають клієнтові, третій і четвертий екземпляри направляють через шофера в транспортну організацію.

Перші екземпляри накладних вагар передає в бухгалтерію підприємства для складання у двох екземплярах реєстрів накладних по ф. № 3 на прийняте зерно по середньодобових пробах. По закінченню операційного дня рахунковий працівник підраховує в першому розділі всіх реєстрів підсумки фізичної маси прийнятого зерна й звіряє їх з ваговими показниками в журналі форми ЗСХ № 28. Реєстри передають начальникові ВТЛ для внесення в них результатів лабораторного аналізу середньодобових проб, а потом матеріально відповідальним особам для перевірки правильності оприбуткування прийнятого зерна й складання переліків реєстрів накладних ф. № 5 (їх додають до ф. № 37). Рахунковий працівник, отримавши перевірені й підписані реєстри, робить грошовий розрахунок на основі фізичної маси й показників лабораторного аналізу й передає їх для перевірки й підпису головному бухгалтерові. Підставою для перерахування грошової суми, розрахованої в реєстрі за здане зерно є квитанція зі складу.

2.3 Приймання неоднорідного по якості зерна

Приймання неоднорідного по якості зерна однієї культури (сорту) оформляють не по середньодобовій пробі, а по кожному автомобілю. У цих випадках у товарно-транспортних накладних ф. № 1ссх у лабораторії вказують, крім вологості й зараженості, інші показники якості повного технічного аналізу об'єднаної проби, відібраної від партії зерна. Після зважування й розвантаження зерна накладні оформляють аналогічно прийманню зерна по середньодобових пробах, але замість реєстру ф. № 3 сх-3 на кожного клієнта й кожну прийняту протягом дня культуру заповнюють у двох екземплярах реєстр накладних ф. № 3 сх-4. У першому розділі цього реєстру накладних по кожної товарно-транспортної накладній ф. № 1ссх розраховують середньозважені показники якості за добу. На основі реєстрів накладних ф. № 3 сх-4 після перевірки розрахунку виписують складську квитанцію в описаному раніше порядку.

2.4 Оформлення одиничних партій зерна або насіння олійних культур

Цей метод оформлення застосовують у випадках, коли клієнти протягом доби здають одиничні партії зерна й насіння. Визначення якості й оформлення приймання проводять по кожному автомобілю. У товарно-транспортній накладній ф. № 1ссх указують результати повного аналізу об'єднаної проби, масу брутто, тари, нетто й місце розвантаження. На кожну заповнену накладну виписують складську квитанцію. Інші надходження зерна (насіння) від клієнтів оформляють квитанції зі складу з наступною заміною їх на просте або подвійне складське свідчення.

2.5 Принципи розрахунків за куплене в державні ресурси зерно й насіння різних культур

До державних ресурсів відноситься зерно:

1) державного резерву;

2) інтервенційного фонду;

3) незатребуваного заставного державного зерна;

4) державного насінного страхового фонду;

5) регіональних ресурсів.

Розрахунки за продане державі зерно роблять із урахуванням маси і якості зерна відповідно до класів ДСТУ й рівнем цін на зерно, що існують у момент заготовок. У випадку продажу зерна з відхиленнями якості від норм класів роблять натуральні або грошові знижки (рефакції) або натуральні й грошові надбавки (боніфікації). Натуральні знижки й надбавки до маси партії зерна встановлені тільки по двом показникам — вологості й бур’янистої, домішки, по сукупності відхилень цих показників якості в співвідношенні відсоток за відсоток. Так, за кожний відсоток вологості й бур’янистої домішки вище базисних кондицій проводиться знижка з фізичної маси зерна в розмірі 1%, нижче базисних кондицій — надбавка до фізичної маси по 1% за кожний показник.

Натуральні знижки або надбавки віднімають або додають до фізичної маси прийнятого зерна й визначають залікову масу, яку беруть в основу обліку виконання обсягу продажу зерна. Грошові знижки із ціни роблять при закупівлі зерна по зерновій домішці вище норм класу, натурі нижче норм класу й зараженості зерна кліщем. При прийманні по особливому дозволу зерна, якість якого нижче обмежувальних кондицій, а також при прийманні дефектного зерна застосовують додаткові, більш високі знижки із ціни за окремими показниками якості. Плату за сушіння й очищення зерна й насіння олійних культур з вологістю й засміченістю вище норм класів стягують із клієнта в розмірі встановленому залежно від рівня цін на паливо й електроенергію за кожний відсоток вологості й бур’янистої домішки. Розмір плати визначають стосовно фізичної маси проданого зерна й насіння. Розрахунки по таксуванню зерна роблять послідовно. Спочатку визначають натуральні знижки й надбавки — у відсотках і кілограмах, потім залікову масу зерна — у кілограмах і вартість залікової маси — у гривнях, множачи її масу на закупівельну ціну. Далі визначають грошові знижки й надбавки — у відсотках і гривнях, розмір плати за сушіння й очищення — у відсотках і гривнях. Суму грошей, що підлягають виплаті клієнтові, визначають вирахуванням грошових знижок і плати за сушіння й очищення з вартості залікової маси. Суми рефакцій підприємство витрачає в основному на обробку зерна для доведення його до кондицій відповідного класу, а також на виплату здавачам боніфікацій.

облік зерно хлібоприймальний мірошницький

3. Облік кількості і якості зерна при прийманні із залізничного і водного транспорту

3.1 Приймання зерна й продукції від інших підприємств

Зерно й продукти його переробки від інших підприємств звичайно доставляють залізничним, водним, а іноді й автомобільним транспортом і передають їхньому вантажоодержувачеві з обов’язковою перевіркою маси. Прибуле зерно зважують вагарі вантажоодержувача й залізничної станції (пристані), а при доставці автомобільним транспортом — у присутності водія, що доставив вантаж. Результати зважування вантажів записують у вагові журнали ф. № 28 або ф. № 29. Вагони із зерном зважують на вагонних вагах із зупинкою, розчепленням вагонів, що зважуються, і визначенням фактичної маси порожнього вагона (тари) і маси вантажу (нетто). Матеріально відповідальна особа підприємства одержувача прибуткує кількість зерна, фактично виявлене при переважуванні. Розбіжності в масі проти накладної станції (пристані, порту) відправлення в межах норм природних втрат при перевезеннях оформляють позначкою на звороті накладної, підписаної начальником станції (пристані, порту) або розпискою в накладній водія й матеріально відповідальної особи, що прийняв зерно. Ці недостачі списують за розпорядженням директора підприємства на підставі оцінок, зроблених на звороті накладних. Недостачі в масі зерна й продукції норми, що перевищують, природнього зменшення при залізничних і водних перевезеннях, оформляють комерційним актом, складеним станцією залізної дороги (пристанню, портом). Зазначену недостачу списують за рішенням державного арбітражу. Кожна партія зерна й продукції, що доставляється по залізниці або воді, супроводжується накладною і посвідченням якості або сертифікатом Держхлібінспекції. Працівники лабораторії підприємства одержувача в момент вивантаження зерна (продукції) відбирають об'єднані проби й проводять їхній аналіз у відповідності зі стандартами. У випадку виявлення розбіжності з якістю, зазначеним у посвідченнях відправника, понад норми припустимих відхилень об'єднану пробу зерна або насінь масою не менш 2 кг опечатують і разом з актом відбору проби, копією посвідчення відправника про якість зерна й карткою аналізу одержувача пред’являють інспекторові Держхлібінспекції. На підставі висновку Держхлібінспекції підприємство складає акта рекламацію й пред’являє його відправникові для внесення виправлення в книзі кількісно-якісного обліку. Приймання хлібопродуктів, що надійшло по завезенню залізничним або водним транспортом, оформляє прийомними актами матеріально відповідальна особа при вступі одного вагона (однієї баржі) по ф. № 15, кілька вагонів (барж) — по ф. № 14. Хлібопродукти по завезенню автомобільним транспортом приймають по товарно-транспортній накладній на перевезення ф. № 1ссх.

4. Післязбиральна обробка зерна й продуктів його переробки

4.1 Оформлення очищення зерна

Очищення й інші види обробки зерна, борошна й крупи на підприємствах хлібопродуктів проводять на підставі розпорядження директора підприємства (заст. директора) і начальника ВТЛ (зав. лабораторією) керівника виробничої ділянки, яка виконує роботу з очищення й оформляє її результати актом ф. № 34. Його виписують у двох екземплярах: один передають начальникові виробничої ділянки, другий залишають у ВТЛ для контролю очищення зерна. Рекомендується пробний пропуск невеликої кількості зерна, що підлягає очищенню (0,5…1 т) через зерноочисну машину, і завчасний підбор сит при просіванні проби зерна на наборі лабораторних сит. Якість зерна до початку очищення визначають лаборанти, відбираючи для цього від партії проби в присутності начальника ділянки. Масу зерна до очищення записують по даним ф. № 36, якщо очищають усю партію. При очищенні частини партії її масу визначають зважуванням або обмірюванням. На елеваторах, СОБ і механізованих складах, обладнаних стаціонарними вагами, кількість зерна, що відпускається на очищення, визначають тільки зважуванням. Обов’язково зважують також усі отримані після очищення зерна побічні продукти й відходи, їх масу віднімають із кількості зерна до очищення, визначаючи, таким чином, масу зерна після очищення. Після очищення лаборанти визначають якість зерна, побічних продуктів і відходів і записують результати аналізів у журнали реєстрації й картки аналізу. Масу і якість зерна після очищення записують у рядку акту «Після очищення», а масу побічних продуктів і відходів — у спеціальному розділі ф. № 34, керуючись прийнятою класифікацією. Акт на очищення зерна складає матеріально відповідальна особа по закінченню очищення. Після перевірки в бухгалтерії й твердження директором акт передають разом з відомостями зважування, картками аналізу, прикладеними до складського звіту ф. № 37, у бухгалтерію для ведення кількісно-якісного обліку, у тому числі для списання з маси зерна кількості відходів і побічних продуктів. Відходи розміщають в окремих сховищах, де їх додатково обробляють для витягу нормального зерна. Потім побічні продукти й відходи зважують, визначають їхню якість і передають у цех відходів, а відходи III категорії знищують по акту ф. № 23, який підписує начальник ВТЛ, начальник ділянки й начальник охорони. Очищення насіння зернових і олійних культур оформляють розпорядженням актом ф. № 92. У розпорядженні, крім показників, аналогічних ф. № 34, указують посівні й сортові якості й номера партій насіння, що підлягають очищенню.

4.2 Оформлення сушіння зерна

Сушіння зерна проводять так само, як і інші види обробки, на підставі розпорядження — акту ф. № 34. Один екземпляр цього документа передається матеріально відповідальній особі, другий — сушильному майстрові для виконання роботи, третій начальникові ВТЛ для контролю над технологією сушіння. У розпорядженні вказують тип сушарки, вологість просушеного зерна й строк закінчення сушіння. Якщо сушарка вбудована в елеватор або розташована поруч із зерносховищем (елеватором, складом) і використовується в якості наді підсушильного бункера, то матеріально відповідальною особою за зерно є начальник (майстер) виробничої ділянки й передачу зерна із зерносховища на сушіння й повернення висушеного зерна не оформляють. Начальник виробничої ділянки по закінченню сушіння оформляє акт по ф. № 34, де вказує результати сушіння: початок і закінчення сушіння, кількість просушеного зерна, — вологість зерна до й послу сушіння й зниження вологості (%), розраховане по формулі:

де В1 і В2 — вологість зерна до й послу сушіння, %. Післязбиральну обробку зерна на хлібоприймальних підприємствах проводять на технологічних лініях, що дозволяють виконувати очищення й сушіння зерна послідовно й доводити зерно до кондицій, що забезпечують надійну його схоронність до розміщення на зберігання. Цей спосіб комплексної обробки зерна оформляють одним актом ф. № 34, який становлять не рідше двох раз на місяць. Масу зерна, що зробив на технологічну лінію для очищення, визначають по складських звітах ф. № 37, тобто на підставі результатів зважування, що зробило від хлібоздавальників зерна. Масу зерна після очищення розраховують, віднімаючи з маси зерна до очищення масу відходів, отриманих при очищенні (а їх обов’язково зважують). Оскільки це зерно потім направляють у сушарку, те цю же масу записують у той рядок акту, де необхідно вказати масу зерна до сушіння. Якщо з маси зерна, що надійшло у сушарку, відняти збиток вологи із зерна в процесі сушіння (розраховують по формулі), то можна знайти масу зерна після сушіння.

Таким чином, дані про кількість зерна до й після кожного виду обробки визначають розрахунком. Показники якості зерна, що надходить на технологічну лінію, визначають по реєстрах накладних ф. № 3 або по лабораторних журналах. Розраховують середньозважені показники якості зерна за всі дні обробки. Якість зерна й відходів після очищення й сушіння записують в акті на підставі результатів лабораторних аналізів. Розпорядження — акт на сушіння ф. № 34 — служить підставою для списання зниження маси зерна, що виникла внаслідок зниження вологості зерна при сушінні. Однак цей збиток, розрахований по формулі, умовно списують із маси зерна тільки по складському звіту ф. № 37 і в оперативній звітності по ф. № 6, а в акті ф. № 34 відзначають кількість зерна, що підлягає списанню за рахунок зниження вологості при сушінні. Величину цього збитку вказують також у примітці форми № 36 кількісно-якісного обліку для пояснення розбіжностей про наявність зерна за даними складського обліку ф. № 37 і кількісно-якісного обліку ф. № 36. Збиток зерна, що утворювався в результаті сушіння, остаточно списують по ф. № 36 після зачищення зерносховища й затвердження акту зачищення по ф. № 30.

4.3 Оформлення обмолоту кукурудзи в качанах

Підставою для обмолоту кукурудзи в качанах служить розпорядження — акт ф. № 33, підписаний директором (заст. директори) і начальником ВТЛ. По закінченню обмолоту партії кукурудзи, але не рідше двох раз на місяць, матеріально відповідальна особа складає акт про виконання роботи за ф. № 33. У ньому вказують масу й вологість кукурудзи в качанах, масу і якість отриманих при обмолоті зерна побічних продуктів, відходів і стержнів.

Зерно кукурудзи, побічні продукти, відходи й стержні піддають аналізу в лабораторії й після зважування на автомобільних або інших вагах направляють на зберігання (крім стрижнів). Масу кукурудзи в качанах до обмолоту визначають як суму маси зерна, побічних, продуктів, відходів і стержнів, отриманих після обмолоту. Акт підписує матеріально відповідальна особа, начальник ВТЛ і затверджує директор.

5. Порядок розрахунків за послуги зі зберігання зерна власників

При прийманні зерна від клієнтів на відповідальне зберігання можливі кілька варіантів:

1) Зерно приймається й не піддається очищенню й сушінню;

2) При прийманні зерно піддається тільки очищенню;

3) При прийманні зерно піддається тільки сушінню;

4) При прийманні зерно піддається очищенню й сушінню.

Умовні позначення:

Мф — загальна фізична маса завезеного зерна, кг;

Мфі - загальна фізична маса завезеного зерна окремого власника, кг;

Сф, Св — вміст відповідно смітної домішки в завезеному зерні й зерні, яке відпускається, %;

Сср — вміст смітної домішки середньозваженої в сформованій партії, %

Зф, Зв — вміст відповідно зернової домішці в завезеніму зерні й зерні, яке відпускається, %;

Дф, Дв — вміст відповідно дрібного зерна фактично завезеного й при відпустці, %;

Дсз — середньозважений вміст дрібного зерна в сформованій партії, %

Мд — загальна маса відібраного дрібного зерна.

Для тривалого зберігання отриману партію необхідно очистити з виділенням побічних продуктів, відходів і просушити. При цьому оформляються розпорядження й акт по ф. № 34 для підробки партії до необхідних показників якості. Середньозважені показники якості партії зерна, розраховані по відомих формулах, заносять у першу таблицю розділу а) акту. Знеособлену суміш зерна направляють на очищення, після якого партія має наступні показники якості: смітна домішка — 1,0%, зернова домішка — 3,0%, дрібне зерно — 2,0%. У другу таблицю розділу а) вносять маси продуктів після очищення й розподіляють згідно із класифікацією відходів. Після заповнення розділу б) акту ф № 34 підраховуються збитки й втрати зерна, які мали місце при очищенні, зберіганні й сушінню. Надалі заповнюється таблиця розділу в) акту. Розподіл очищеного й просушеного зерна по власниках проводилося з використанням формули:

Мф_i*(100 — Wфі)*(100 — Сфі - Зфі - Дфі)

М’збі = ———————————————————————————.

(100- Wв) * (100 -Св — Зв — Дв) Розглянемо другий варіант розрахунку. Основний принцип цього варіанту більш справедливий, тому що він передбачає розрахунок усіх показників по коефіцієнтам учасників.

Спочатку розрахуємо дрібне зерно.

Розрахунок дрібного зерна:

1) Для розподілу дрібного зерна можна використовувати два варіанти:

1-і варіант. Розраховується коефіцієнт клієнтів за значенням показників якості. Після заповнення розділу б) акту ф № 34 підраховуються збитки й втрати зерна, які мали місце при очищенні, зберіганні й сушінню. Надалі заповнюється таблиця розділу в) акту.

Розподіл очищеного й просушеного зерна по власниках проводилося з використанням формули:

Мф_i*(100 — Wфі)*(100 — Сфі - Зфі - Дфі)

М’збі = ———————————————————————————,

(100- Wв) * (100 -Св — Зв — Дв) У такий спосіб відмінність між розрахованою загальною масою (467 860) і масою по власниках (466 463) становить:

467 860 — 466 463 = 1397 кг, що становить 0,28%.

Після розрахунку аналіз показує, що для другого власника кількість дрібного зерна рівняється 1149 кг, але кількість дрібного зерна для цього власника знизилася на 0,5%. У такий спосіб кількість дрібного зерна для цього власника повинна бути в розмірі 500 кг. Очевидно, що подібний розрахунок не зовсім точний, якщо дає таку помилку.

Розглянемо інший спосіб розрахунку коефіцієнта власника. Виходячи з рівняння розрахунку середньозваженої якості визначаємо ваговий коефіцієнт власника, враховуючи відсоток зниження цього показника.