Висновки і перспективи подальших досліджень

Отримані результати дозволяють здійснити цілеспрямований розвиток компонентів здібності до педагогічної антиципації та передбачити можливі психологічні труднощі антиципаційної спроможності вчителів і побудувати потрібну психолого-профілактичну та консультаційно-корекційну роботу. Проведене дослідження доводить доцільність використання різних прийомів та технік корекції песимізму, емоційної нестабільності, тривожності, боязкості, емоційної напруженості, підозрілості та розвитку відкритості, оптимізму, сенситивності, самостійності, самоконтролю, особистісного зростання, адекватної самооцінки, комунікативних навичок з метою розвинення антиципаційної здатності і, як наслідок, підвищення професійної компетентності працівників освіти. Для розвитку конкретних індивідуально-психологічних детермінант, що взаємопов'язані з педагогічною антиципацією, можна використовувати: тренінг навичок спілкування, тренінг вирішення проблем чи постановки досягнення цілей, тренінг життєстійкості та ін.

Проведене дослідження не вичерпує усієї глибини проблеми. У зв’язку з цим можливе подальше проведення більш глибокого аналізу виявлених значущих зв’язків антиципаційної спроможності з індивідуально-особистісними якостями педагогів, взаємозв'язку антиципаційних здібностей педагогів з особливостями їх роботи, наприклад, типом закладу освіти, методами роботи (робота у рамках традиційної державної освіти, Вальдорфський метод, метод М. Монтессорі тощо). Подальшого розвитку потребує також вивчення мотиваційного компонента прогностичної діяльності вчителів, дослідження ціннісно-змістовної сфери вчителів та визначення критеріїв процесу вдосконалення антиципаційної спроможності вчителів.