Англійська бухта

Английская бухта

Адмирал Нельсон особистість безперечно неабияка. Ще за життя про неї ходили різні легенди. Наприклад, одне з них розповідає, що коли і з Єгипту Неаполь прийшов корабель з пораненим Нельсоном, адмірала буквально завалили подарунками. Але найоригінальнішим виявився подарунок одного моряка, який надіслав труну, зроблений із щогли французького корабля. Нельсон наказав поставити труну в кают-компанії за своїм кріслом і розлучався з нею аж до смерти.

В 1671 р. до бухти Півдні Антигуа зайшла перша яхта — «Замок Дувр ». На її борту перебував новий губернатор острова, призначений королем Чарльзом II. У зручному затоці губернатор пробув до того часу, поки сила урагану, бушевавшего на острові, не вичерпалася. Наступні півстоліття гавань використовували як надійного укриття кораблів від стихії, де, крім цього, можна було дати судну косметичний ремонт. Якось вздовж південного берега Антигуа пройшли 20 кораблів з французькими піратами. Оскільки з боку великої води затоку непомітний, то капери не звернули на себе цю пам’ятку ніякого уваги. Англійські поселенці ж здорово перелякалися.

В 1712 р. вони задля забезпечення безпеки затоки запросили королівський фрегат. Зрозуміло, пристойну винагороду. Капітан фрегата відмовився, оскільки справедливо вважав винагороду хабаром. Та й захищати було надто нічого: головні доки й порти для військових кораблів перебувають у цей час Барбадосі. Губернатор Антигуа вважав це несправедливим. Він написав її про бухті лондонському Раді у справі колоній. Будь-який барбадоський порт тоді як ній виглядав нікчемної загатою. Члени Ради доповіли монарху, і монарх дав на будівництво продовольчого і артилерійського складів, морського госпіталю, приміщень для військовополонених. Особливою статтею у бюджеті імперії проходили судноремонтні майстерні, які почали будувати насамперед.

Многие будинку будували з кам’яних блоків, які були баластом для кораблів, які з Європи порожніми. Під час війн XVIII-XIX століть суду королівських ВМС ховалися і ремонтувалися в Англійської бухті. Перед довгим походом додому їх днище очищали від наростів. Доки посилено експлуатувалися в часи війни з Іспанією в 1739 р. Тут базувалася англійська ескадра, від якій внаслідок бою біля берегів Венесуели залишився лише одне фрегат.

С втратою Британії північноамериканських колоній важливість бази окреслилася гранично чітко. Свого ж світанку досягнути тоді, коли почалися війни з Наполеоном.

В 1784 р. на Антигуа служив Гораціо Нельсон, майбутній адмірал і герой Трафальгарского бою. Але тоді був лише капітаном фрегата «Борею ». Свій приїзд у Английскую бухту капітан зазначив вечіркою, де було п’ятсот літрів вина, 150 пляшок портеру, з'їдено 50 голів цукру, бочка олії, два кошики з сіллю і перцем. Кількість забитих тварин залишилося, на жаль, неподсчитанным.

О життя капітана ходили легенди. Говорили, що нібито ранок морської вовк починав сіло, що виливав він 6 відер води з затоки. Щодня капітан випивав літр козячого молока. Ночами гуляв, а світлу годину доби сидів вдома, де його відвідував інший капітан — принц Вільям, став пізніше королем Вільямом IV. Друзі побудували собі будинок для гулянок, Клэренс Хаус. Його будували англійські каменярі. Будинок розташовувалося поруч із водою, щоб у разі небезпеки негайно ушитися. Принц був дорогим гостем весіллям Нельсона, яку справляли за кілька днів.

Вообще, англійську бухту називали могилою британців. Смертність тут було дуже високої. Вмирали й не так від малярії і лихоманки, як від рома. Кожен інший був заражений венеричної хворобою. Коли бухту заходив новий корабель з Великий землі, портові повії діставалися нього плавом. Причому одяг вони залишали березі. Капітан Нельсон, що відслужив призначений термін, залишав острів таким хворим, що у борт судна було доставлено бочка з-під рома. Її припускали використовувати як труни, якщо капітан все-таки віддасть кінці. Нельсона проводжали всім гарнізоном. Велика його частину влаштувалася на околишніх пагорбах, звідки можна було довго спостерігати фрегат «Борею », пішов там. Нагорі розташовувалися форти і блокпости, внаслідок чого протягом мирного життя внизу будь-коли переривалося. Ці форти становили перший ешелон оборони. Такі зміцнення, як Ширлі Хейтс чи Доус Хілл, мали не лише захищати бухту, розстрілюючи ворога згори, а й заздалегідь давати сигнал про що наближається небезпеки.

В 1803 р. губернатор французької Гваделупи послав 14 шхун і 700 матросів, щоб захопити Английскую бухту. Британці виставили проти них лише фрегат у входу й аж артилерійським вогнем згори розсіяли ворожу флотилію. Якби сталося економічне диво й ворог прорвав перший ешелон оборони, то через другий пройти йому навряд б вдалося: форти Джордж, Берклі і Шарлотта могли відбити атаку будь-який інтенсивності.

После поразки Наполеона Англійська бухта втратила своє стратегічне значення. Промислова революція внесла свій внесок у її занепад. Великим кораблям на паровий тязі цієї бази було досить. Її перетворили на вугільну станцію для маленьких судів. Але наприкінці ХІХ століття станцію закрили. Місцеві плантатори хотіли влаштувати тут цукровий завод. На щастя, доти не дійшло. Колоніальна адміністрація зайнялася відновленням судноремонтних майстерень.

Посильную допомогу пам’ятника могутньої колись імперії надає сьогодні військовий флот Великобританії. Після здобуття островом незалежності доки було названо в честь адмірала Нельсона. Їх разом із фортами Англійської бухти включили в систему національних парків, на правах природного заповідника та історичного надбання Антигуа.

В 50-х рр. в доках Нельсона створили центр для судів, які роблять кругосвітні плавання. Щороку там відбувається яхт-шоу і Вітрильницька тиждень, що починається з регати лорда Нельсона. Усе це вдихає життя старі руїни й не зрозуміти, де закінчується історія та починається сучасність.

Список литературы

Для підготовки даної праці були використані матеріали із російського сайту internet.