Вступ. 
Розвиток музичних здібностей дітей на початковому етапі музичної освіти

Кожна освітня галузь додає свій внесок у формування людини, що буде жити в новому тисячолітті.

Освітня галузь — мистецтво, яке надає учням можливість усвідомити себе як духовно-значиму особистість, розвивати здатність художнього, естетичного, морального оцінювання навколишнього світу. Освоїти неминущі цінності культури, перейняти духовний досвід поколінь.

Мистецтво з перших днів шкільного життя служить засобом формування світогляду дитини в цілому, розвиває асоціативне, образне мислення. Саме в мистецтві дитина розвиває свої творчі здібності, здобуває досвід творчої діяльності, формує свою індивідуальність.

Аналізуючи дитячу продуктивну творчість, можемо судити про якості дитини, її схильності, інтереси, розмаїття здібностей. Творча діяльність здатна вплинути на особистість дитини.

Теоретична основа тлумачення поняття дитячої творчості будується на визнанні наявності у дітей уроджених задатків, що незалежно і спонтанно виявляються в діяльності дітей. У ранньому дитинстві вже складається вільна творчість, що відповідає принципам волі творчості.

Джерелом музичної творчості вважають життєві явища, саму музику, музичний досвід, яким опанувала дитина.

Процес дитячої творчості викликає у дітей особливе бажання діяти в щирій і невимушеній обстановці в таких видах діяльності як гра, пісня й інші.По своїй природі дитяча творчість часто носить імпровізаційний характер. Вона дає можливість значно глибше судити про індивідуальні особливості і вчасно виявити здібності у дітей.

В психолого-педагогічній науці є чимало досліджень, присвячених розвитку музичних здібностей у навчально-виховному процесі початкової школи (Б.М. Теплов, В. О. Сухомлинський, Н.А. Ветлугіна, В. Д. Остроменська, Г. М. Ципін, Л. Л. Бочкарьов, П. П. Блонским, Л. А. Москаленко, К. И. Чуковський, К. Спінор та багато ін.).

Термін «здібності», незважаючи на його давнє і широке застосування в психології, визначається в літературі неоднозначно. Розповсюдженим є визначення: здібності - це те, що не зводиться до знань і навичок, але забезпечує їхнє швидке придбання, закріплення й ефективне використання на практиці.

Значний внесок у розробку загальної теорії здібностей вніс учений Б. М. Теплов. Він зазначає, що раннє залучення дітей до творчої діяльності корисно для загального розвитку, цілком відповідає до потреб і можливостей дитини. У дітей семи років широко розвивається самостійна творчість: музична, театральна, літературна.

У поняття «здібності», на його думку, укладено три ідеї.

По-перше, під здібностями розуміються індивідуально-психологічні особливості, що відрізняють одну людину від іншої.

По-друге, здібностями називають не усякі індивідуальні особливості, а лише такі, котрі мають відношення до успішності виконання якої-небудь діяльності.

По-третє, поняття «здібність» не зводиться до тих знань, навичок і умінь, що уже вироблені в даної людини.

Здібності, вважає Б. М. Теплов, не можуть існувати інакше, як у постійному процесі розвитку. Здібність, що не розвивається на практиці, згодом губиться, тому що людина перестає нею користатися.

Розрізняють загальні (розумові здібності - розвита пам’ять, досконала мова, точність ручних рухів і спеціальні здібності, наприклад, музичні). Вони визначають успіхи в специфічних видах діяльності, для якої необхідні задатки визначеного роду (у нашому випадку — музичні) і їхній розвиток. У ці задачі входять три основні музичні здібності.

• 1. Ладове почуття або емоційний перцептивний компонент музичного слуху.
• 2. Здібність до слухового уявлення, тобто здібність довільно користуватися слуховими уявленнями, що відбиває звуковисотні рухи. Здібність до слухового уявлення разом з ладовим лежить в основі гармонічного слуху. Ця здібність утворює основне ядро музичної уяви.
• 3. Музично-ритмічне почуття, тобто здібність активно (рухомо) переживати музику, почувати виразність музичного ритму і точно його відтворювати.

Основна вимога до діяльності, що розвиває здібності - творчий характер діяльності. Розвиток музичних творчих здібностей — це вироблення в дитини прагнення до прояву власної ініціативи, музичного таланта: прагнення створити щось нове, своє краще, прагнення розширити кругозір, наповнити новим змістом свої пізнання в області музичної культури.

Зважаючи на актуальність даної проблеми, ми обрали наступну тему курсового дослідження: «Розвиток музичних здібностей дітей на початковому етапі музичної освіти» .

Об'єкт дослідження — формування та розвиток музичних здібностей дітей у початковій школі.

Предметом дослідження в даній роботі виступають теоретичні та практичні засоби розвитку музичних здібностей учня.

Мета дослідження полягає в теоретичному обгрунтуванні проблеми аналізу педагогічних умов, що сприяють розвитку творчих музичних здібностей та необхідність їх використання у навчально-виховному процесі початкової школи.

Згідно з метою і предметом дослідження було визначено такі завдання:

• 1) висвітлити аналіз педагогічних умов, що сприяють розвитку творчих музичних здібностей;
• 2) вивчити теоретичні аспекти музичних здібностей та їх розвиток в психолого-педагогічній науці;
• 3) з’ясувати дидактичні особливості музичних здібностей в навчальному процесі молодших школярів;
• 4) дослідити виховні можливості музичних здібностей у формуванні моральної поведінки учнів початкової школи;
• 5) розширити знання з музикознавства, створити умови щодо сприймання мистецтва.

В роботі використано такі методи науково-педагогічного дослідження як — аналіз психолого-педагогічної літератури, самоспостереження, самодіагностика, узагальнення педагогічного досвіду, порівняння, зіставлення, умовний аналіз.

Актуальність проблеми пошуку нових засобів для розвитку музичних здібностей початківця очевидна і продиктована практикою. На початковому етапі навчання з’являється особлива потреба в розвиненні слуху, ритму та музичної пам’яті учня. Часом доводиться докладати багато зусиль для досягнення гри з ритмічною точністю, але не завжди вдається досягти результату за допомогою звичайних засобів. Проблеми із запам’ятовуванням тексту також досить актуальна. Значущість теми даного дослідження полягає в тому, щоб зорієнтувати в практиці матеріали декламаційного характеру для роботи дітей на початковому етапі.

По завершенню дослідження передбачається зробити висновки про доцільність застосування декламації як засоби розвитку музичних здібностей.

Структура дослідження. Курсова робота складається із вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури. Список використаних джерел включає 24 найменуванню. Робота викладена на З5 сторінках друкованого тексту.