Використання інформаційно-комунікаційних технологій у навчально-виховному процесі

Використання інформаційно-комунікаційних технологій у навчально-виховному процесі

Сьогодні процес інформатизації охопив всі сторони життя сучасного суспільства. Цей процес має кілька пріоритетних напрямків, до яких, безумовно, слід віднести інформатизацію освіти. Вона є першоосновою глобальної раціоналізації інтелектуальної діяльності людини за рахунок використання інформаційно-комунікаційних технологій.

Сучасний урок, якісний урок, якісна освіта — всі ці питання постійно перебувають у полі уваги не тільки вчителів: вони хвилюють випускників, їх обговорюють батьки, висуває держава як одну з головних проблем забезпечення якісної освіти. Вчитель має усвідомити: щоб освіта була якісною, педагогічну діяльність слід спрямовувати не тільки на засвоєння учнями знань, предметних умінь і навичок, а й на засвоєння ними способів, методів і прийомів, на розвиток здібностей у пізнанні нового, незнайомого, на створення умов для розвитку самостійності та набуття ще в шкільному віці досвіду вирішення проблеми, реалізації своїх намагань як в освітній діяльності, так і загалом у суспільстві.

Інформаційні технології не тільки полегшують доступ до інформації і відкривають можливості варіативності навчальної діяльності, її індивідуалізації та диференціації, але і дозволяють по-новому організувати взаємодію всіх суб'єктів навчання, побудувати освітню систему, в якій учень був би активним і рівноправним учасником освітньої діяльності.

Пошук нових форм і методів навчання в наш час — явище не тільки закономірне, але й необхідне. І це зрозуміло: у вільній школі, до якої ми йдемо, кожен не тільки може, а й повинен працювати так, щоб використовувати всі можливості особистості. В умовах гуманізації освіти реальна теорія і технологія масового навчання повинна бути направлена на формування сильної особистості, здатної жити й працювати у світі, що безперервно зазнає змін, здатної сміливо розробляти власну стратегію поведінки, здійснювати моральний вибір і нести за нього відповідальність, — тобто такої особистості, яка спроможна саморозвиватися і самореалізуватися.

У школі особливе місце повинно відводитися таким формам занять, що забезпечують участь кожного учня у проведені уроку, підвищують авторитет знань та індивідуальну відповідальність школярів за результати навчальної діяльності. Ці завдання учнів можна успішно розв’язувати завдяки інформаційним технологіям.

Головними перевагами пропонованих технологій полягають в тому, що вони дозволяють інформатизувати учбовий процес, більш відповідають вимогам сучасної школи в порівнянні з класно-урочною моделлю. Цілі такого навчання спираються на потенційні можливості комп’ютера як засобу пізнавально-дослідницької діяльності, забезпечують особистісно-орієнтований підхід до навчання, що сприяє розвитку індивідуальних здібностей учнів. Об'єднання в комп’ютері текстовою, графічною, аудіо-відеоінформації, анімації різко підвищує якість учбової інформації, що підноситься школярам, підвищує і успішність їх вчення. Тому сьогодні в традиційну схему «вчитель — учень — підручник» вводиться нова ланка — комп’ютер, а в шкільну свідомість — комп’ютерне вчення.

Комп’ютер на будь-якому уроці допомагає створити високий рівень особистої зацікавленості учнів за допомогою інформації, виведеної на екран. Структура уроку з використанням комп’ютера є багатоваріантною, однак він має не лише формувати знання, а й сприяти розвиткові учнів.

Активна робота з комп’ютером формує в учнів більш високий рівень самоосвітніх навичок і вмінь, аналізу та структурування отриманої інформації. При цьому нові засоби навчання дозволяють органічно поєднувати інформаційно-комунікативні, особистісно — орієнтовані технології з методами творчої та пошукової діяльності. Сьогодні впровадження комп’ютерних технологій у навчальний процес є невід'ємною частиною шкільного навчання. Загальновизнано, що використання комп’ютерних технологій в освіті неминуче, оскільки істотно підвищується ефективність навчання, якість знань і умінь.

Крім того, впровадження засобів інформаційно-комунікаційних технологій направлене на інтенсифікацію процесу вчення, реалізацію ідей розвиваючого вчення, вдосконалення форм і методів організації учбового процесу, що забезпечують перехід від механічного засвоєння знань до оволодіння ними уміннями самостійно набувати нових знань.

Слід відмітити, що в якомусь значенні всі педагогічні технології є інформаційними, оскільки, по-перше, навчально-виховний процес не можливий без обміну інформацією між вчителем і учнями, по-друге, основу технологічного процесу навчання складає отримання і перетворення інформації. Проте в сучасному розумінні інформаційна технологія навчання — це педагогічна технологія, що застосовує спеціальні способи, програмні і технічні засоби для роботи з інформацією. І тому значення інформатизації освіти полягає в створенні сприятливих умов для вільного доступу до культурної, учбової і наукової інформації, а комп’ютер повинен при цьому стати одним з важливих джерел інформації.

Процес організації навчання школярів з використанням інформаційно-комунікаційних технологій дозволяє:

• · зробити цей процес цікавим, з одного боку, за рахунок новизни і незвичності такої форми роботи для учнів, а з іншого, зробити його захоплюючим і яскравим, різноманітним за формою за рахунок використання мультимедійних можливостей сучасних комп’ютерів;
• · ефективно вирішувати проблему наочності навчання, розширити можливості візуалізації навчального матеріалу, роблячи його більш зрозумілим і доступним для учнів вільно здійснювати пошук необхідного школярам навчального матеріалу у віддалених базах даних завдяки використанню засобів телекомунікації, що надалі буде сприяти формуванню в учнів потреби в пошукових діях;
• · індивідуалізувати процес навчання за рахунок наявності різнорівневих завдань, самостійно працювати з навчальним матеріалом, використовуючи зручні способи сприйняття інформації, що викликає в учнів позитивні емоції та формує позитивні навчальні мотиви;
• · самостійно аналізувати і виправляти допущені помилки, коригувати свою діяльність завдяки наявності зворотного зв’язку, в результаті чого удосконалюються навички самоконтролю;
• · здійснювати самостійну навчально-дослідну діяльність (моделювання, метод проектів, розробка презентацій, публікацій тощо), розвиваючи тим самим у школярів творчу активність.

Швидкість зміни інформації у сучасному світі настільки висока, що гостро постає питання формування у дитини оптимальних комплексів знань і способів діяльності, формування інформаційної компетентності, що забезпечить універсальність її освіти. Підвищення якості освіти визначається використанням нових методів і засобів навчання. Активне навчання потребує залучення учнів у навчальний процес.

У розв’язанні цих проблем важливе місце відводиться комп’ютерному програмному забезпеченню освітнього процесу в цілому, а отже і мультимедійним технологіям зокрема. Мультимедійною називають технологію, яка окреслює порядок розробки, функціонування та застосування засобів обробки інформації.

Досить широке поширення мультимедійних проекторів дозволяє значно збільшити наочність за рахунок використання вчителем в ході уроку презентацій. Досвід організації учбового процесу по описаних моделях активного використання інформаційно-комунікаційних технологій в школі дозволяє говорити про високу міру ефективності поєднання використання сучасних інформаційних технологій і посібників, що передбачають пізнання через діяльність.

Застосування мультимедійних технологій різко підвищує ефективність активних методів навчання для всіх форм організації навчально-виховного процесу: на уроках під час самостійних, практичних та контрольних робіт, на всіх етапах проведення уроку, у ході проведення виховних та позашкільних заходів. освіта комунікаційний мультимедійний знання Звісно, комп’ютер не замінює вчителя, а є лише засобом здійснення педагогічної діяльності, його помічником. І при цьому якість і ступінь засвоєння навчального матеріалу, а також вплив на активізацію пізнавальної діяльності, як засвідчує практика, істотно зростає.

Вчитель, застосовуючи комп’ютер та проектор, отримує потужний інструмент для подання інформації в різноманітній формі. В якості джерела інформації можна використовувати педагогічна програмні засоби та власноруч створені презентаційні та проектні програми.

Отже, в цілому, мультимедіа є виключно корисною та плідною навчальною технологією, завдяки притаманній їй інтерактивності, гнучкості й інтеграції різноманітних типів мультимедійної навчальної інформації, а також завдяки можливості врахування індивідуальних особливостей учнів та сприяння підвищенню їх мотивації. Мультимедійні засоби навчання є перспективним і високоефективним інструментом, що дозволяє надавати інформацію у більшому обсязі, ніж традиційні джерела інформації у тій послідовності, що відповідає логіці пізнання. Завдяки цій технології можна підняти процес навчання на якісно новий рівень.

Шкільний урок — це соціальне замовлення суспільства в системі освіти, який обумовлений соціально-психологічними потребами суспільства, рівнем його розвитку, етичними та моральними цінностями цього товариства. Тому педагоги повинні націлювати учнів на отримання теоретичних знань, які б мали місце практичного застосування в їх майбутньому житті.

Використання інформаційно-комунікаційних технологій на уроках справа непроста, оскільки вимагає певних витрат на підготовку. Крім того, вчитель повинен володіти навиками роботи з різними програмними продуктами, щоб підготувати якісний комп’ютерний супровід уроку.

Тому сьогодні ще залишається відкритим питання: «Як же найбільш ефективно використовувати потенційні можливості сучасних інформаційних та комунікаційних технологій при навчанні школярів?» .

І так як сучасне інформаційне суспільство ставить перед школою завдання підготовки випускників, здатних гнучко адаптуватися у різних життєвих ситуаціях; самостійно критично мислити; грамотно працювати з інформацією; бути комунікабельними, контактними в різних соціальних групах; самостійно працювати над розвитком власної моральності, інтелекту, культурного рівня, тому кожний сучасний вчитель повинен намагатися урізноманітнити форми роботи так, щоб кожна дитина відчула необхідність своєї присутності на занятті, щоб у кожного учня виховати любов до свого предмета, бажання вчитися та самовиховуватися. А результат залежить від особистості вчителя, рівня його майстерності.

І тільки тоді урок, на якому будуть створені реальні умови для інтелектуального, соціального, морального становлення особистості учня, які дозволять досягти високих результатів у навчанні, стане сучасним, який вимагає сьогодення.

Список використаних джерел

• 1. Антипова О., Паламарчук В. У пошуках нестандартного уроку // Рад. школа. — 1991. — № 1. -С. 65−69.
• 2. Селевко Г. К. Сучасні педагогічні технології: Навчальний посібник. М.: Народна освіта, 1998. 256 с.
• 3. Intel «Обучение для будущего» (при поддержке Microsoft): Учеб. пособие. — 9-е изд. исправленное и дополненное — М.:Интернет-Университет Информационных Технологий, 2007.
• 4. Використання інформаційно-комунікаційних технологій на уроках: Качинська Г. В. 2012 рік, labtv. at. ua/load/0−0-0−77−20.
• 5. Использование ИКТ технологий на уроках математики в начальной школе: Хрущёва О. О., 2011 г., nsportal. ru›…tekhnologii-na-urokakh-matematiki.
• 6. Применение ИКТ на уроках математики: Дротенок С. В.
• 7. marganets. org. ua Використання мультимедійних технологій на уроках математики. СЗШ № 9 м. Марганець.
• 8. Сучасний урок-спільна творчість учителя та учня. colegium. mk. ua›publ/navchalna…suchasnij_urok.
• 9. Використання комп’ютерів на уроках математики: Вавілова В. С., 2010 г.
• 10. Використання комп’ютерних технологій на уроках математики: Шипілова І. Ю.
• 11. Кехтер Т. А. Необходимость применения в практике работы учителя начальных клас сов информационно-коммуникативных технологий. kexter. ru.
• 12. Використання інформаційно-комунікаційних технологій на уроках: Кардач А. А. megalibrus. taba. ru.
• 13. Бученко І. В. Комп’ютеризація навчання — свідчення професійної майстерності педагога. — http://ippo. org. ua
• 14. Комп’ютер на уроках математик: Бобошко О. І.
• 15. Новиков С. П. Применение новых информационных технологий в образовательном процессе // Педагогика. — 2003. — № 9.