Електронний посібник як інструмент гуманізації навчально-виховного процесу

У статті розглянуто питання доцільності створення і застосування на практичних заняттях з іноземної мови електронних засобів навчального призначення, розкрито деякі аспекти їх контента.

Ключові слова: електронний засіб навчального призначення, гуманізація, креативність, контент, проект В статье рассмотрены вопросы целесообразности создания и применения на практических занятиях по иностранному языку электронных средств учебного назначения и раскрыты некоторые аспекты их контента.

Ключевые слова: электронное средство учебного назначения, гуманизация, креативность, контент, проект.

The paper considers the electronic tools for educational purposes expediency of creation and application in the process of foreign language study. Some aspects of their content are disclosed.

Key words: electronic tool for educational purposes, humanisation, creativity, content, project.

Постановка проблеми. Електронні засоби навчального призначення нині відіграють значну роль у процесі здобуття знань учнями і студентами в середній та вищій школі. Виходячи із загальноосвітньої політики інформатизації навчального процесу у загальноосвітній школі (Закон України «Про основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007;2015 роки»; Державна цільова програма впровадження у навчально-виховний процес загальноосвітніх навчальних закладів інформаційно-комунікаційних технологій «Сто відсотків» на період до 2015 року (оснащення загальноосвітніх навчальних закладів засобами інформаційно-комунікаційних технологій; створення відкритої мережі освітніх ресурсів; підготовка та підвищення рівня кваліфікації вчителів), затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 494; наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України «Про заходи щодо впровадження електронного навчального контенту» від 01.04.2011 № 302), вища школа повинна бути готовою до роботи зі студентами, які володіють не лише рівнем звичайного початківця-користувача засобами інформаційно-комунікаційних технологій, а вміннями та навичками щодо використання програмного забезпечення сучасного персонального комп’ютера у процесі здобуття знань та є спроможними до креативу на основі створення власних проектів — оглядових чи дослідницьких.

Проблеми ХХІ століття потребують сучасних рішень, тому готовність викладачів ВНЗ до навчання студента, який виявляє технологічну компетентність, має бути виражена у появі нових, принципово відмінних від традиційних, засобів навчання, які будуть забезпечувати тому, хто навчається, не лише здобуття теоретичних знань із дисципліни, що вивчається, а й можливість оволодіння знаннями за допомогою послідовного тренування вмінь їх використання на практиці і формування навичок їх застосування у процесі практичної (професійної) діяльності. Саме на цьому наголошував П.Я.Гальперін, вважаючи, що «знання формуються без попереднього учіння у процесі їх практичного застосування» [1, с. 262].

Іноземна мова вивчається у загальноосвітніх та вищих навчальних закладах з метою забезпечення молодих людей додатковим інструментом комунікації (зокрема і ділової) та розвитку особистості впродовж життя. Але вона все ще не є мовою, якою вільно володіють після закінчення курсу навчання або хоча б використовують у наукових, дослідницьких цілях чи для спілкування у зарубіжних країнах. Які основні причини такого незадовільного стану вивчення іноземних мов в Україні?

Вважаємо, що умови, у яких вивчається іноземна мова у вищій школі (маємо на увазі немовні ВНЗ), є несприятливими для оволодіння нею і, тим більше, для її використання у подальшому житті. Адже дві години на тиждень протягом двох семестрів для оволодіння курсом «Іноземна мова (за професійним спрямуванням)» за відсутності або недостатньої кількості звичайних підручників та найпростіших технічних засобів навчання (магнітофон, відео тощо) повністю нівелюють можливість якісного проведення повноцінних занять викладачем в аудиторії, а студенту — якісного виконання завдань самостійно чи в бібліотеці.

Окрім цього, варто зазначити, що навчальні посібники, що розробляються для засвоєння певної навчальної дисципліни у різних ВНЗ, зазвичай, є методично скоригованими, але кожного разу — експериментальними або новітніми, різними в усіх ВНЗ; при цьому у вузівських бібліотеках вони наявні в дуже обмеженій кількості. Зрозуміло, що такий посібник, розроблений одним ВНЗ, неможливо використати для навчання в умовах іншого.

Вихід із ситуації, що склалась, вбачаємо в розробленні адаптивних навчально-методичних комплексів з урахуванням сучасних вимог до навчально-виховного процесу і впровадження єдиної методики викладання дисципліни «Іноземна мова (за професійним спрямуванням)» в усіх вищих навчальних закладах України ІІІ-ІV рівнів акредитації, що мають споріднені спеціальності. електронний навчальний іноземний мова.

Тема статті — розкриття структури та змісту електронного засобу навчального призначення (ЕЗНП) для засвоєння студентами іноземної мови за професійним спрямуванням в умовах навчання у ВНЗ.

Виклад основного матеріалу. На нашу думку, базовий навчально-методичний комплекс для вивчення зазначеного курсу обов’язково повинен включати таке:

• ? навчальну програму (1), укладену для певного напряму підготовки згідно з процедурою, визначеною у Програмі з англійської мови для професійного спілкування [2], що спрямована на надання студентам мовних еталонів відповідно до рівнів, визначених Загальноєвропейськими Рекомендаціями з мовної освіти [3] за кредитно-модульною системою навчання;
• ? друкований підручник (навчальний посібник) (2), розроблений відповідно до вимог Програми (1);
• ? електронний засіб навчального призначення (ЕЗНП) (3), що відповідає за змістом підручнику (2), та методичні вказівки для його використання (3) у навчальному процесі.

Ці комплекси повинні бути обов’язковими для кожного ВНЗ, а кількість підручників — необхідною для забезпечення всіх студентів. До ЕЗНП має бути створено вільний доступ для всіх студентів і викладачів за допомогою інформаційної мережі навчального закладу. Усі інші матеріали (до семінарів, методичні вказівки до виконання самостійних робіт, індивідуальної роботи, збірки текстів для додаткового читання тощо) розробляються та адаптуються викладачами кафедри іноземних мов залежно від конкретних додаткових завдань ВНЗ, але за основу береться базовий навчально-методичний комплекс, рекомендований МОНмолодьспорт України для студентів ВНЗ.

Нині практичне заняття з іноземної мови потрібно проводити не у звичайній аудиторії, а у комп’ютерному класі (лабораторії), де кожен студент матиме можливість користуватися не лише підручником (навчальним посібником), а й персональним комп’ютером із виходом у мережу Інтернет, на якому також встановлено ЕЗНП, що відповідає певній спеціальності. Якщо у навчальному закладі немає можливості надати студентам комп’ютерний клас для занять, то в аудиторії використовується підручник, а для самостійної роботи — ЕЗНП.

Режим роботи на практичному занятті може встановлюватися та адаптуватися для кожної групи окремо, виходячи із рівня початкових знань, року навчання, характеру взаємовідносин у групі, що буде сприяти диференціації та індивідуалізації навчання.

Для визначення алгоритму діяльності педагога і студента у процесі навчання доцільно звернутися до класифікації монодидактичних систем В. П. Безпалька, який визначив такі системи: 1. класична; 2. аудіовізуальні засоби у групі; 3. консультант; 4. підручник, аудіовізуальні засоби індивідуально; 5. мала група (7+2 осіб); 6. автоматизований клас; 7. репетитор; 8. адаптивне програмне управління — та зазначив, що «з розвитком наших уявлень про процес навчання … система 8 буде все частіше витісняти з навчальних закладів інші системи», що призведе до індивідуалізованого навчання будь-яких за обсягом контентів тих, хто навчається, на основі адекватної теорії навчання за допомогою сучасної техніки [4, с. 130].

Згідно з наведеною класифікацією дидактичних систем рекомендованим, перевіреним експериментально, та таким, що показав найкращий результат, є алгоритм [3+4+ 6+8] [2+3] у послідовності:

• 1. Три практичні заняття [3+4+6+8] з використанням ЕЗНП (робота студента в аудиторії за планом, визначеним викладачем, що передбачає:
  • ? самостійне оволодіння професійно зорієнтованим лексичним і відповідним граматичним матеріалом, що входить до навчального посібника і до створеного на його основі ЕЗНП та який є необхідним для подальшого здійснення усної/писемної ділової комунікації;
  • ? ознайомлення з додатковою інформацією за спеціальністю «Іноземна мова» за вказівкою викладача або знайденою самостійно;
  • ? створення персонального проекту або самостійна підготовка до його обговорення.
• 2. Одне заняття-семінар [2+3] (форма проведення якого може бути довільною — прес-конференція, прес-реліз, екскурсія, дебати, презентація тощо), де переглядаються, відтворюються, озвучуються та обговорюються результати попередньої роботи кожного студента (або групи). Основна ціль заняття — демонстрація здобутих знань у процесі комунікації іноземною мовою.

Вихідними положеннями, що зумовлюють цілі, зміст та технологію вивчення іноземної мови, сьогодні вважаються загальнодидактичні принципи, що є пріоритетними у вищій школі сучасної України (принцип природовідповідності як урахування вікових та індивідуальних особливостей у процесі навчання; наочності; свідомості й активності навчання, що сприяє подоланню студентами інформаційних психологічних перепон; доступності і зв’язку навчання з життям, що передбачає посильність нового матеріалу для засвоєння, його грунтування на життєвому досвіді та здобутих знаннях і сприяє умотивованості навчання; передбачає чітке бачення студентами перспективи застосування знань завдяки актуальності змісту навчання та дієвому поєднанню знань, умінь і навичок під час їх практичного використання; науковості, що зумовлює спрямованість на засвоєння наукових знань; принцип виховуючого навчання, спрямований на формування розуму і світогляду, пам’яті, уяви, мовлення і мислення, уваги й спостережливості) у поєднанні з методичними підходами до навчання, які нині домінують у визначенні стратегії викладання іноземних мов в Україні та визначають як головну мету не процес накопичення знань, а «оволодіння студентами діяльністю іншомовного спілкування шляхом формування та розвитку міжкультурної компетенції» [3, с. 48]. Тобто методичними принципами сучасного навчання іноземних мов є такі: комунікативності, що передбачає побудову процесу навчання іноземної мови як моделі реальної комунікації; інтегративності, що потребує включення інформації з інших дисциплін у тренувальні та розвивальні вправи; домінуючої ролі вправ та їх інтерактивності, що сприяє формуванню навичок іншомовного спілкування у мовленнєвій діяльності; спрямованості на досягнення соціальної взаємодії, що забезпечує розвиток міжкультурної компетенції; взаємопов'язаного навчання видів мовленнєвої діяльності, який спрямовує процес навчання іноземної мови в межі процесу реальної комунікації, у якому взаємопов'язано існують говоріння, аудіювання, читання і письмо. Окремо відзначаємо принцип адаптивності, який, на думку Л. Ф. Батан, дозволяє організувати самостійне вивчення нового матеріалу безпосередньо під час заняття [6].

Ці принципи послідовно реалізуються у створеному ЕЗНП «Your Amazing Ecoland» на основі навчального посібника «Енергетика та екологія» для студентів напряму підготовки «Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування». Цей навчальний засіб надає можливості студенту досягти оптимального інтелектуального розвитку відповідно до його здібностей, а викладачеві - застосувати адаптивні педагогічні технології, спланувати подальший розвиток пізнавальних і креативних умінь. Такими здатностями, на думку О. С Хуторського, є вміння ставити запитання, обгрунтовувати своє розуміння проблеми, вступати у змістовний діалог чи дискусію, робити висновки; виявляти гнучкість розуму, мати свою точку зору, виявляти ініціативу, нестандартність, неординарність) [7].

Зазначений ЕЗНП структурно включає такі складові: змістова частина, до якої входять зміст; теоретична частина, тобто професійно зорієнтовані тексти для здобуття знань із майбутньої спеціальності; довідник із граматики для зняття граматичних складностей; практична частина із діяльнісним середовищем (інтерактивні вправи) для розвитку практичних умінь і формування навичок мовленнєвої діяльності; відеофрагменти для розширення інформаційного поля, звукові ряди для прослуховування слів, словосполучень та речень для повторення їх вголос та написання; глосарій для підвищення рівня професійної компетентності; озвучений словник для зняття фонетичних труднощів; післятекстові контрольні запитання і завдання; тести для поточного і підсумкового контролю та засоби програмної частини, до якої входять засоби для відображення змістової частини і здійснення навігації; програмно-методичне забезпечення для оброблення та відображення статистичних відомостей про результати тестування.

Навчальний матеріал засобу поділений на модулі, що відповідають темам навчальної програми, наприклад: Unit 4 Systems of units and temperature scales. Unit 11 Levels of ecologicalorganization. У межах кожного із 20 модулів організовано перехід до різних видів діяльності та їх активна взаємодія у розділах:

1. Text, Additional reading (читання+аудіювання), що включає професійно зорієнтовані тексти навчального та розвивального призначення. При цьому лінгвістичні труднощі легко долаються за допомогою озвученого словника, який надає переклад кожного слова тексту.

Після тексту розділу «Text» подано озвучені запитання до тексту, а також короткий тест для перевірки розуміння прочитаного. Текст можна прослухати повністю або окремо кожне слово.

• 2. «Vocabulary», «Writing» (читання+письмо) — це розділи, що містять завдання на встановлення відповідності та заповнення пропусків у тексті, які поетапно забезпечують засвоєння словникового складу мови за допомогою запам’ятовування:
• 1) мовленнєвих одиниць — слів (знайди правильний переклад; запиши переклад слова; відгадай слово та пропущені букви) та їх значень (знайди синонім/антонім тощо);
• 2) синтаксичних одиниць, що утворені поєднанням двох або більшої кількості повнозначних слів — словосполучень (співстав український переклад із словосполученням англійською; уклади словосполучення англійською із запропонованих слів; переклади словосполучення письмово);
• 3) осмислених, граматично та інтонаційно оформлених сполучень слів або окремих слів, що виражають відносно закінчену думку — речень (знайди правильний переклад українською або англійською, доповни речення потрібним словом).
• 3. «Grammar» — (читання+письмо+мовний матеріал): виконуються вправи з метою засвоєння та вільного володіння граматичним матеріалом, із яким можна ознайомитись за допомогою самостійного читання, консультації викладача або пояснення. Кожний урок містить одну граматичну тему. Вправи будуються як тестові завдання (обери або впиши правильний варіант).
• 4. «Speaking» (читання+письмо+аудіювання+говоріння): поетапно від слів, словосполучень і речень (які прослуховуються, проговорюються, записуються і знову прослуховуються та проговорюються) до короткого тексту, поданого для написання диктанту (після диктанту студентам пропонується виступити в ролі диктора/викладача), і, зрештою, — до есе/власного висловлювання, написаного самостійно й обов’язково озвученого. Тема/комунікативна ситуація повідомлення пропонується відповідно до теми, що вивчається.

Від розділу «Writing» цей розділ відрізняється тим, що вправи 1−4 є обов’язковими для прослуховування та проговорення, а вправа 5 передбачає обовязкове усне відтворення студентами самостійно написаного есе під час семінару.

При цьому слова, словосполучення і речення у розділах «Speaking», «Vocabulary», «Writing» в основному співпадають у межах одного тематичного блоку, що дає можливість багаторазового повторення кожного слова під час заняття.

• 5. У розділах «Video» та «Presentation» (аудіювання+читання+говоріння) представлено по два фільми та дві презентації навчального призначення, а також по два контрольні запитання до кожного фільму та презентації.
• 6. Розділ «Test» (Check yourself) (читання+письмо) вміщає тести для кожного заняття окремо та загалом до всього курсу. Тести складаються із завдань закритого типу (завдання з вибором однієї правильної відповіді; завдання для визначення правильності/неаправильності твердження; завдання на добирання із поданих варіантів заголовка до текстів), завдання на встановлення відповідності; тестові завдання відкритого типу (завдання на заповнення пропусків у реченні/тексті - доповнити абзаци/речення у тексті реченнями/частинами речень, словосполученнями/словами із поданих варіантів).

Ці розділи співвідносяться із розділами навчального посібника. Матеріал кожного, засвоєний під час застосування ЕЗНП на занятті, допомагає у виконанні письмих завдань самостійно та забезпечує процес комунікації темами для спілкування під час семінару.

Висновки

Таким чином, електронний засіб навчального призначення сприяє якісному та ефективному здобуттю знань студентами під час їх практичного застосування, є інструментом гуманізації навчально-виховного процесу, який, на думку С. У. Гончаренка і Ю.І.Мальованого, полягає у «…рішучому повороті освітнього закладу до особистості учня, у забезпеченні максимально сприятливих умов для виявлення і розвитку його задатків і здібностей на основі поваги, довіри до нього, прийняття його особистісних цілей і запитів», що є однаково оптимальним як для загальноосвітньої, так і для вищої школи [5, с. 30].

Список використаних джерел

• 1. Гальперин, П. Я. Психология мышления и учения о поэтапном формировании умственных действий / И. Я. Гальперин // Исследование мышления в советской психологии. М.: Просвещение, 1966. 362 с.
• 2. Програма з англійської мови для професійного спілкування / Г.Є.Бакаєва, О. А. Борисенко, І.І.Зуєнок та ін. К.: Ленвіт, 2005. 119 с.
• 3. Загальноєвропейські Рекомендації з мовної освіти: вивчення, викладання, оцінювання / наук. ред. укр. видання С.Ю.Ніколаєва. К.: Ленвіт, 2003. 273 с.
• 4. Безпалько, В. П. Основы теории педагогических систем / В. И. Безпалько. Воронеж: Изд-во Воронежского ун-та, 1977. 247 с.
• 5. Гончаренко, С.У. Педагогічна сутність гуманізації шкільної освіти / С. У. Гончаренко, Ю.І.Мальований // Рідна школа. 1994. № 10. С. 30.
• 6. Батан, Л. Ф. Развитие познавательной активности в адаптивной технологии обучения: курс лекций / Л. Ф. Батан. Новосибирск: Изд-во НИПКиПРО, 2002. 31 с.
• 7. Капустин, Н. П. Педагогические технологии адаптивной школы: учебное пособие [для вузов] / Н. П. Капустин. М.: ACADEMIA, 2001. 215 с.