Вимоги безпеки при роботі на ПЕОМ

Усі ПЕОМ, встановленні на робочих місцях у службах то відділах підприємства працюють у безперервному режимі і обслуговуються групою ОТ підприємства.

На пристроях обчислювальної техніки (ОТ) забороняється виконувати роботи, не передбачені інструкціями з експлуатації, а також приймати поруч їжу та вмикати побутові електронагрівальні прилади в мережі живлення ОТ.

Штепсельні з'єднання та електророзетки повинні мати спеціальні для з'єднання нульового захисного провідника. Конструкція їх має бути такою, щоб приєднання нульового захисного провідника відбувалося раніше ніж приєднання фазового та нульового робочого провідників. Необхідно унеможливити з'єднання контактів фазових провідників з контактами нульового захисного провідника.

Неприпустимим є підключення ПЕОМ, периферійних пристроїв ПЕОМ та устаткування для обслуговування, ремонту та налагодження ПЕОМ до звичайної двопровідної електромережі, у тому числі - з використанням перехідних пристроїв.

До самостійної роботи на засобах ОТ допускаються особи, які пройшли необхідне навчання з правил експлуатації, отримали дозвіл на право самостійної роботи в підрозділі за місцем їх роботи і пройшли необхідні види інструктажів з охорони праці, медичний огляд під час влаштування на роботу, та періодичний упродовж трудової діяльності, перевірку знань.

З метою забезпечення персональної відповідальності за виконання правил експлуатації та охорони праці під час роботи на засобах ОТ, устаткування ОТ повинно бути передано під розпис підрозділу, у якому воно експлуатується, персонально закріплено за керівником цього підрозділу.

Робочий стіл повинен мати простір для ніг заввишки не менше ніж 600 мм, завширшки не менше ніж 500 мм, завглибшки не менше ніж 450 мм, на рівні простягнутої ноги — ніж 650 мм.

Конструкція робочого столу має відповідати сучасним вимогам економіки і забезпечувати оптимальне розміщення на робочій поверхні використовуваного обладнання (дисплея, клавіатури, принтера) і документів.

Робочий стілець має бути підйомно-поворотним, регульованим за висотою, з кутом нахилу сидіння та спинки і за відстанню від спинки до переднього краю сидіння, поверхня сидіння має бути пласкою, передній край-заокругленим. Регулювання за кожним із параметрів має здійснитися незалежно, легко і надійно фіксуватися. Шаг регулювання елементів стільця має становити: для лінійних розмірів (15−20) мм, для кутових — (2−5) мм. Зусилля регулювання не має перевищувати 20Н.

Висота спинки стільця має становити приблизно 300 мм, ширина — не менше ніж 380 мм, радіус кривизни горизонтальної площини — 400 мм. Кут нахилу спинки має регулюватися в межах (1−30) градусів від вертикального положення. Відстань від спинки до переднього краю сидіння має регулюватися в межах (260−400) мм.

Поверхність сидіння і спинки стільця має бути напівм'якою з не ковзким, повітронепроникне ним покриттям, що легко чиститься і не електризується.

Робоче місце має бути обладнане підставкою для ніг завширшки не менше ніж 300 мм, завглибшки не менше ніж 400 мм, що регулюється за висотою в межах до 150 мм і за кутом нахилу опорної поверхні підставки до 20 градусів. Підставка повинна мати рифлену поверхню і бортик по передньому краю заввишки 10 мм.

Екран має розташуватися на оптимальній відстані від очей користувача, що становить (600−700) мм, але не ближче ніж за 600 мм з урахуванням розміру, літерно-цифрових знаків і символів.

Розташування екрана має забезпечувати зручність зорового спостереження у вертикальній площині під кутом 30 градусів до нормальної лінії погляду працюючого.

Клавіатуру слід розташовувати на поверхні столу на відстані (100−300) мм від краю, звернутого до працюючого. У клавіатури має передбачити опорний пристрій, який дає змогу змінювати кут нахилу клавіатури у мережі від 5 до 1,5 градусів. Висота середнього рядка клавіш має не перевищувати 30 мм. Поверхня клавіатури має бути матовою з коефіцієнтом відбиття 0,4.

Розташування пристрою введення — виведення інформації має забезпечувати добру видимість екрана, зручність ручного керування в зоні досяжності моторного поля і за висотою — (900−1300) мм, за шириною (400−500) мм.

За характером трудової діяльності виділено такі фахові групи:

• — розроблювачі програм;
• — оператори;
• — оператори комп’ютерного набору;
• — користувачі.

Встановлюється такий режим роботи:

• — для розроблювачів програм — перерва 15 хвилин за годину праці;
• — для операторів ЕОМ — 15 хвилин за кожні 2 години роботи;
• — для операторів комп’ютерного набору — 10 хвилин за кожну годину роботи.

Для забезпечення захисту і досягнення нормованих рівнів комп’ютерних випромінювань необхідне застосування при екранних фільтрів локальних світлофільтрів (засобів індивідуального захисту очей) та інших засобів захисту, що пройшли випробування в акредитованих лабораторіях і мають щорічний гігієнічний сертифікат.

При 12 годинній робочій зміні регламентні перерви повинні встановлюватися в перші 8 годин аналогічно перервам при 8 годинній зміні, а протягом останніх 4 години роботи, незалежно від характеру трудової діяльності, через кожну годину тривалістю 15 хвилин. Безперервна робота не повинна перевищувати 4 години на добу.

Необхідно виконувати такі заходи безпеки:

• — не залишати без нагляду ввімкнений пристрій;
• — не розміщувати безпосередньо на пристроях сторонні предмети, документацію;
• — не проводити самостійно зміну фарбувальної стрічки, картриджів;
• — не відкривати дверці та кришки пристроїв;
• — не усувати самостійно помічені несправності.

Для зниження нервово-емоційного напруження, стомлення зорового аналізатору, поліпшення мозкового кровообігу, подолання несприятливих наслідків гіподинамії, запобігання втоми доцільно деякі перерви використовувати для виконання комплексів вправ.

У разі виникнення аварійних ситуацій (поява запаху диму в пристроях ОТ, заклинювання електродвигуна друкувального пристрою) необхідно:

• — вимкнути пристрій;
• — доповісти безпосередньому керівнику;
• — викликати обслуговуючий персонал.