* Жаба ставкова Pelophylax lessonae (Camerano, 1882) БЕ (3)
Довжина тіла до 9 см. Вид гібридогенного походження, тому дуже схожий на батьківськи види: жаба озерна (P. Ridibundus) та жаба ставкова (P. Lessonae). Визначення таксономічного статусу жаби їстівної базується на роботах Л. Бергера (Berger, 1964). Серед найбільш цікавих відкриттів, зроблених при вивченні каріотипів зелених жаб, є виявлення особин з триплоїдним набором хромосом (3n=39… Читати ще >
* Жаба ставкова Pelophylax lessonae (Camerano, 1882) БЕ (3) (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Довжина тіла в середньому 5−6 см, максимум — 8,4 см. Зустрічається поблизу водойм в широколистих та змішаних лісах, а в степу — у старицях річок та ставках, не відходячи далеко від водоймищ. Теплолюбивий вид, розмножується при температурі води вище 16 °C. Дорослі особини влітку полюють переважно на суші. Частіше не живе в водоймах поруч з жабою озерною, а якщо це і трапляється, то тримається ближче до берегів на мілклводді. Часто спостерігається массова загибель на стадії пуголовки через пересихання водойм. Цим видом харчуються практично всі коловодні плазуни, птахи та ссавці; для вужів, лелекоподібних та норок цей вид складає основну частину раціону [5]. Вид для Луганщини звичайний, але він значно поступається за цисельністю жабі озерній. Основним місцем проживання є заплава ріки Сіверський Донець та його ліволберіжних притоків. На відміну від іншіх зелених жаб, цей вид не вирізняється високою екологічною пластичністю, тому антропогенний процес є одним з основних факторів, що впливає на чисельність популяцій [5].
* Жаба їстівна Pelophylax esculentus (Linnaeus, 1758) БЕ (3)
Довжина тіла до 9 см. Вид гібридогенного походження, тому дуже схожий на батьківськи види: жаба озерна (P. Ridibundus) та жаба ставкова (P. Lessonae). Визначення таксономічного статусу жаби їстівної базується на роботах Л. Бергера (Berger, 1964). Серед найбільш цікавих відкриттів, зроблених при вивченні каріотипів зелених жаб, є виявлення особин з триплоїдним набором хромосом (3n=39; у батьківських форм P. ridibundus та P. lessonae 2n=26) [22]. Останнім часом виявлені поліплоїдні (триплоїдні та тетраплоїдні) особини, які складають 24% в популяціях жаби їстівної (P. Esculentus) Харьківської, Луганської та Донецької областей; при цьому частина триплоїдів мали генотип з 2-х геномів ставкової та 1-го озерної жаби (54,8% від всіх поліплоїдів), інша частина — з 2-х геномів озерної та 1-го ставкової жаби (41,5% від всіх поліплоїдів) [5,53,54]. Точність визначення видів зелених жаб з Луганської області була підтверджена проточної ДНК-цитометрії в Інституті цитології РАН (г. Санкт-Петербург). Так, 5 особин жаб, що були вилучені з ріки Сіверский Донець (охоронна зона ділянки «Придонцова заплава» Луганського природничого заповідника та ставків Луганського рибгоспу (Станично-Луганський район) виявилися триплоїдами LLR: їх генотип складався з 2-х геномів ставкової та 1-го генома озерної жаби [55].
Рід Бура, або Трав’яна жаба Rana.