Облік міжнародного бартеру та характеристика бартерних договорів
Операції з виконання проектних і проектно-дослідних робіт, передавання «ноу-хау» в галузі будівництва і виробництва будівельних матеріалів, конструкцій, виконання будівельних, спеціальних і будівельно-монтажних робіт, здійснення шефмонтажу і авторського нагляду в будівництві, виконання пусконалагоджувальних, гарантійних робіт і послуг, а також постачання машин і механізмів, матеріалів… Читати ще >
Облік міжнародного бартеру та характеристика бартерних договорів (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Види бартерних договорів та вимоги до їх оформлення
Товарообмінний (бартерний) договір являє собою договір обміну: «Кожний з тих, хто бере участь у міні, вважається продавцем того майна, яке він дає в обмін, і покупцем майна, яке він одержує» (ст. 241 Цивільного кодексу України).
У бартерному договорі визначається кількість, якість, асортимент товарів, що обмінюються, терміни, умови поставки, обов’язки і відповідальність сторін, а також вказується загальна вартість експортних та імпортних товарів за цим договором. Вона обов’язково виражається в іноземній валюті, яку Національний банк України відносить до першої групи Класифікатора іноземних валют.
З метою забезпечення еквівалентності обміну, а також для митного обліку, визначення страхових сум, оцінки претензій та для застосування санкцій здійснюється оцінка товарів.
Умовою еквівалентності обміну за бартерним договором є обмін товарами (роботами, послугами) за цінами, що визначаються суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності України на договірних засадах з урахуванням попиту та пропозиції, а також інших чинників, які діють на відповідних ринках на час укладання бартерного договору, але не нижчими за звичайні ціни.
У випадках, передбачених законодавством України, контрактні ціни визначаються суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності України відповідно до індикативних цін.
Кабінету Міністрів України надано право визначати перелік товарів, які забороняється використовувати для обміну.
Експорт товарів за бартерним договором (контрактом) оподатковується ПДВ за нульовою ставкою. Суми податку на додану вартість, сплачені виробником за сировину, матеріали, комплектуючі вироби, використані для виготовлення товарів (виконання робіт, надання послуг), та суми податку, сплачені посередником за товари (роботи, послуги), що експортуються з оплатою в національній валюті України, не відносяться на збільшення податкового кредиту, а включаються у вартість таких товарів (робіт, послуг).
Згідно з чинним законодавством України товари вважаються експортованими, якщо вони вивезені за територію України і це підтверджено митною декларацією.
Товари (роботи і послуги), відвантажені (виконані) суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності України в рахунок бартерного контракту, обліковують у цінах, виражених в іноземній валюті і перерахованих у національну валюту України за курсом Національного банку на дату проходження митного контролю.
Імпорт товарів оподатковується ПДВ за ставкою 20% від митної вартості імпортних товарів. Сплата ПДВ здійснюється до/або під час подання ВМД (проведення митних процедур).
ПДВ, сплачений до бюджету під час митного оформлення по імпортних сировині, матеріалах, паливу, комплектуючих, вартість яких відноситься на витрати виробництва та обігу, за придбані та введені в експлуатацію імпортні основні виробничі фонди, враховують при розрахунках з бюджетом у встановленому порядку.
У випадку, коли товари імпортують за бартерним договором, вони мають бути ввезені на митну територію України у строки, зазначені у такому договорі, але не пізніше як за 90 календарних днів з дати митного оформлення товарів (дати виписування вивізної вантажної митної декларації). Якщо за бартерним договором експортуються роботи та послуги — термін обчислюється від дати підписання акта або іншого документа, що підтверджує фактичне виконання робіт та надання послуг. У разі експорту згідно з бартерним договором високоліквідних товарів строк ввезення на митну територію України імпортних товарів не повинен перевищувати 60 календарних днів з дати оформлення вивізної вантажної митної декларації.
Якщо бартерний договір в установленому порядку переоформляється на інші види зовнішньоекономічного договору з оплатою в іноземній валюті і при цьому здійснюється передекларування товарів, граничний строк отримання валютної виручки (90 днів від дати оформлення вивізної митної декларації згідно з бартерним договором) не поновлюється і не переривається.
Коли замість поставок товарів (робіт, послуг) за бартерним договором іноземний контрагент виконує свої зобов’язання перерахуванням коштів на рахунок суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності України — сторони договору, підставою для зняття з контролю митного органу питання щодо імпортної частини бартерного договору є подання зазначеним суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності України до митного органу довідки уповноваженого банку про надходження коштів у рахунок цього договору в установлені законодавством України строки на суму, еквівалентну вартості товарів (робіт, послуг), зазначених у договорі. Крім цього, подаються копії додаткових угод, які засвідчують зміну характеру договору (аналогічний пакет документів подається до державної податкової інспекції).
Датою ввезення товарів за бартерним договором на митну територію України вважається дата їх митного оформлення (дата оформлення вантажної митної декларації на імпорт), а в разі імпорту за бартерним договором робіт або послуг — дата підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг.
Допускається перевищення встановлених термінів ввезення товарів (виконання робіт, надання послуг), що імпортуються за бартерними договорами, які передбачають виробничу кооперацію, консигнацію, комплексне будівництво, постачання складних технічних виробів, товарів спеціального призначення, за наявності у суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності України — сторони відповідного бартерного договору — разового індивідуального дозволу (ліцензії), виданого Міністерством зовнішніх економічних зв’язків і торгівлі України.
Порядок віднесення бартерних договорів до таких, що передбачають виробничу кооперацію, консигнацію, комплексне будівництво, постачання складних технічних виробів, товарів спеціального призначення, подано у табл. 2.1.
Таблиця 2.1
Порядок віднесення операцій резидентів при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності до договорів виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, поставок складних технічних виробів і товарів спеціального призначення.
Вид договору. | Операції, що здійснюються під час виконання договору. |
Договір виробничої кооперації. | Операції з поставки сировини, матеріалів, вузлів, деталей, запасних частин, заготовок, напівфабрикатів, комплектуючих та інших виробів галузевого і міжгалузевого призначення, що технологічно взаємопов'язані та необхідні для спільного виготовлення кінцевої продукції, а також операції з виконання послуг з проектних і ремонтних робіт, технічного обслуговування і здійснення технологічних операцій. |
Договір консигнації. | Операції з реалізації товарів, згідно з якими одна сторона (консигнатор) зобов’язується за дорученням іншої сторони (консигнанта) протягом певного часу (строку договору консигнації) за обумовлену винагороду продати з консигнаційного складу від свого імені товари, що належать консигнанту. |
Договір комплексного будівництва. | Операції з виконання проектних і проектно-дослідних робіт, передавання «ноу-хау» в галузі будівництва і виробництва будівельних матеріалів, конструкцій, виконання будівельних, спеціальних і будівельно-монтажних робіт, здійснення шефмонтажу і авторського нагляду в будівництві, виконання пусконалагоджувальних, гарантійних робіт і послуг, а також постачання машин і механізмів, матеріалів, устаткування, будівельних конструкцій і матеріалів для виконання зазначених робіт. |
Договір поставок складних технічних виробів. | Операції з поставки устаткування частинами або поставки складних технічних виробів, що потребують установлення, монтажу, налагодження і введення в дію на місці експлуатації. |
Договір поставок товарів спеціального призначення. | Операції з поставки продукції відповідно до переліку, який визначає Кабінет Міністрів України. |