Теорія Хекшера

смотреть на реферати схожі на «Теорія Хекшера «.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦИИ.

РОСТОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНИВЕРСИТЕТ.

Економічний факультет.

Р Є Ф Є Р, А Т на задану тему: «Розвиток теорії міжнародної торгівлі в концепції Хекшера-Олина. Парадокс.

Леонтьева".

(з дисципліни «Світова экономика»).

Виконала: Студентка 2 курса.

економічного факультету заочного отделения.

Щербакова Таня.

р. Ростов-на-Дону.

стр.

Введение

…3.

1. Теорія Хекшера-Олина…5.

2. Парадокс Леонтьева…7.

Заключение

…8.

Литература

…9.

Теорія Давида Рікардо випливала з фактично що у той час відмінностей у витратах виробництва певних видів товарів у різних країнах, з різними кліматичними условиями.

Наприкінці XIX початку ХХ століття відбулися суттєві зрушення економіки міжнародної торговли.

З 1928 р. промислові вироби займали близько сорока% світового експорту, сировину й напівфабрикати 35%, продовольчі товари скоротилися до 25%.

Основні становища цієї теорії шведський економіст Хекшнер опублікував у статті з газети, тоді як завдяки перекладу Олина і узагальненням економістів ця теорія успішно посіла чільне місце економіки міжнародних отношений.

Країни експортують ті товари, у виробництві яких найбільше використовується надлишковий фактор.

Основних чинників виділили три — це робота, капітал, земля.

Різні країни у різного рівня наділені трудовими ресурсами, землею і капіталом. Например

Швейцарія, Австрія, Англія, Америка країни знайомилися з розвиненим капіталом. А Росія, Індонезія, Китай це країни знайомилися з багатими людськими ресурсами.

Але, 1954 року американського вченого економіст Василь Леонтьєв спробував перевірити теорію Хекшера-Олина з урахуванням повних витрат праці та капіталу експорту і імпорт товарів. Передбачалося, що США експортує капіталомісткими товари, а імпортує трудомісткі, у результаті вийшов «Парадокс Леонтьева»!

Відповідно до цієї сучасної теорією беруть участь не три, а чотири чинника — кваліфіковану працю, земля, капітал та некваліфікований труд.

1. Теорія Хекшера-Олина.

У другій половині 19 В зародилася, а 20 В отримала значне поширення теорія чинників производства.

Нова модель було створено шведськими економістами Елі Хекшером і Бертелем Олином. Аж по 60-х рр. XXв. Модель Хекшера — Олина панувала у економічній літературі. Олин в 1977 р. отримав Нобелівську премію з економіці. Нобелівським лауреатом став П. Самуэльсон, котра внесла найбільший внесок у розвиток виробництва і уточнення моделі. У знак визнання його заслуг модель іноді називають моделлю Хекшера-ОлинаСамуэльсона.

Сутність неокласичного підходи до міжнародну торгівлю і спеціалізації країн ось у чому: з причин історичного й будь-якого географічного характеру розподіл потребує матеріальних та людських ресурсів між країнами нерівномірно, що пояснює відмінності відносних ціни товари, яких, своєю чергою, залежать національні порівняльні переваги. Звідси випливає закон пропорційності чинників: у відкритій економіці кожна прагнути спеціалізуватися у виробництві товару, що вимагає більше чинників, якими країна щодо краще наділена. Олин сформулював цього закону ще коротше: «Міжнародний обмін — це обмін рясних чинників на рідкісні: країна експортує товари, виробництво яких вимагає і великого кількості чинників, наявних у изобилии"[1].

Відповідно до моделлю міжнародної торгівлі Хекшера-Олина в процесі міжнародної торгівлі відбувається вирівнювання цін чинників виробництва. Суть механізму вирівнювання ось у чому. Спочатку ціна факторів виробництва (вести, позичковий відсоток, рента тощо.) буде порівняно низькою тих їх, яких недостает.

Спеціалізація тій чи іншій країни з виробництва капіталомістких товарів призводить до інтенсивному переливу капіталу експортні галузі, щодо зростає попит із капіталу проти його пропозицією і відповідно зростає її ціна (відсоток із капіталу). Навпаки, спеціалізація інших країнах з виробництва трудомістких товарів зумовлює переміщення значних трудових ресурсів у відповідні галузі, як наслідок зростає й ціна робочої сили в (заробітна плата).

Отже, відповідно до даної моделлю обидві групи країн поступово втрачають свої перші переваги, відбувається нівелювання рівнів їх розвитку. Це створює умови належала для розширення кола експортних галузей, глибшого їх проникнення міжнародне розподіл праці з урахуванням порівняльних переваг, що виникли на новому рівні развития.

Статистика свідчить, що структура забезпеченості промислового розвитку країн виробничими ресурсами поступово вирівнюється. Це означатиме, що теорія Хекшера-Олина, джерело якої в обліку межстрановых розбіжностей відносної забезпеченості чинниками виробництва, застаріває. З іншого боку, центр тяжкості у торгівлі поступово зміщується до взаємної торгівлі «подібних» країн «подібними» товарами, а не продукцією дуже різних секторів промисловості. Проблеми, які виникли у останнім часом у результаті протиріччя емпіричних даних теорії Хекшера-Олина, можна вирішити шляхом його розвитку чи шляхом замены.

2. Парадокс Леонтьева.

Відомий американський економіст російського походження Василь Леонтьєв, досліджуючи в 1956 р. структуру експорту й імпорту США, виявив, що всупереч теорії Хекшера — Олина в експорті США переважали щодо більш трудомісткі товари, а імпорті - Капіталомісткими. Цей результат став відомий парадоксом Леонтьева.

Подальші засвідчили, що суперечності, знайдене У. Леонтьев, то, можливо усунуто, якщо аналізі структури торгівлі враховувати більше двох чинників производства.

Яке пояснення дав своєму парадоксу У. Леонтьєв? Він висунув гіпотезу, що у будь-яку комбінації з цим кількістю капіталу один человеко-год американського праці еквівалентний трьом человеко-годам іноземного праці. І це означає, що навіть справді трудоизбыточная країна, то ж ніякого парадоксу нет.

У. Леонтьєв також припустив, що більша частина продуктивність американського праці пов’язані з вищої кваліфікацією американських робочих. Він провів статистичну перевірку, яка показала, що США експортують товари, потребують кваліфікованішого праці, ніж працю на виробництво «конкуруючого імпорту». І тому У. Леонтьєв розбив все види праці в п’ять рівнів кваліфікації, і обчислив, скільки человеко-лет праці кожної кваліфікаційної групи потрібно виробництва 1 млн. дол. американського експорту і «конкуруючого імпорту». Виявилося, що експортні товари зажадали значно більше кваліфікованої праці, ніж импортные.

заключение

.

Модель із трьома чинниками є подальшої модифікацією і удосконаленням теорії Хекшера — Олина, включення кваліфікованого праці входить у її стандартну теорему, принципова схема не змінюється, країна спеціалізується з виробництва товару, що вимагає переважно надлишкового чинника, економічний механізм, який би таку спеціалізацію, колишній — вирівнювання ціни чинники производства.

У такий спосіб основі теорії Д. Рікардо про порівняльних перевагах з’явилися її сучасні модифікації, дозволяють пояснити спрямованість тієї частини міжнародного товарного обміну, пов’язана, під час першого чергу, із розбіжностями країн в наделенности природнокліматичними і мінеральними ресурсами, а модель Хекшера — Олина — ті напрями спеціалізації, переважно міжгалузевий, пов’язані з використанням кваліфікована і некваліфікованої робочої сили, капіталу і сільськогосподарських угідь.

литература

.

1. А. У. Стригін. Світова економіка. «Іспит», Москва 2001.

2. Економіка. Підручник. Під ред. А. С. Булатова.М., 1994.

3. Линдерт П. Х. Економіка світогосподарських зв’язків. — М., 1992, ———————————- [1] Линдерт П. Х. Економіка світогосподарських зв’язків. — М., 1992, с. 34.