Вступ. 
Теоретико-методологічні засади державного управління післядипломною освітою в Україні

Реформаційні процеси, започатковані в галузі освіти значно сповільнюються через відсутність узагальненої концепції розвитку системи, теоретико-методологічних основ управління нею з огляду на найновіші досягнення науки, зміну світоглядної парадигми. Процеси, що відбуваються у системі освіти призвели до втрати монополії держави на певні ланки функціонування цієї галузі. У сфері освіти виникла принципово нова ситуація. В результаті механізми, які в минулому забезпечували відносно стійкий стан галузі, перешкоджають її позитивному розвитку. Розгляд нових підходів у сфері державного управління в системі освіти зумовило актуальність такого дослідження.

Вітчизняна наука державного управління напрацювала значний теоретичний, методологічний, методичний доробок. Різні аспекти державного управління в межах суб'єкт-об'єктної парадигми досліджуються В. Бакуменком, В. Князєвим, М. Корецьким, В. Луговим, В. Маліновським, В. Цвєтковим та ін. Вагомий внесок щодо організаційно-економічних аспектів управління суспільним розвитком та освітою як його складовою здійснений такими науковцями, як Г. Балихіним, Н. Багаутдіновою, В. Бесчастним, В. Гамаюновим, О. Дацієм, І. Драганом, В. Дорофієнком, Г. Кологрєєвим, В. Пілюшенком, О. Поважним, В. Сиченком та ін.

Метою статті є уточнення сутності поняття державного управління післядипломною освітою та розвинути методологічні положення щодо формування адаптаційної моделі державного управління післядипломною освітою в Україні.