Значення узагальнюючих уроків у повторенні і узагальненні вивченого матеріалу

Уроки узагальнення і систематизації знань проводяться після вивчення основних розділів програми. На уроках цього типу закріплюються знання про об'єкти, явища або процеси, узагальнюються окремі факти і формуються відповідні поняття, розкриваються причинно-наслідкові зв’язки.

Структура уроку:

• 1. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення теми і завдань уроку.
• 2. Повторення й узагальнення окремих фактів, явищ, процесів, групування їх за окремими ознаками, виявлення в них доступних внутрішніх сутностей, розкриття причин-но-наслідкових зв’язків. На цьому етапі найбільш ефективною може бути бесіда з демонструванням наочних посібників, натуральних об'єктів, узагальнюючих кінофільмів, діафільмів, діапозитивів. Важливе значення має поєднання реальних зображень, натуральних і схематичних малюнків на дошці та в зошитах, а також застосування невеликих за об'ємом і простих за виконанням дослідів.
• 3. Узагальнення уявлень, понять, засвоєних протягом певного часу, приведення їх у відповідну систему. Здійснюється ця робота найчастіше узагальнюючою бесідою (але слід уникати простого відтворення набутих раніше знань), заповненням систематизуючих таблиць, побудовою схем. Одним із важливіших засобів узагальнення і систематизації є самостійна робота учнів з підручником за попередньо визначеними завданнями учителя, застосування порівняння та ін.
• 4. Підсумки уроку і завдання додому. На уроці узагальнення й систематизації спостережень за природою, які проводилися учнями протягом сезону і фіксувалися в щоденниках та класному «Календарі природи і праці», вчитель спочатку приводить у систему знання учнів про певну пору року.

У ході бесіди учні, використовуючи результати своїх спостережень, розкривають найбільш суттєві ознаки пори року, виявляють відмінність її від інших. Важливо підрахувати не тільки кількість сонячних або хмарних днів, а й виявити причину переважання сонячних днів або днів з дощами;встановити зв’язки між напрямком вітру, хмарністю й опадами, поведінкою тварин та рослин і зміною погоди та ін. На основі аналізу своїх спостережень діти складають характеристику певної пори року. При цьому вчитель не дає готових відповідей, не робить висновків, а тільки підводить учнів до відповідних узагальнень.

Для узагальнення та систематизації знань потрібно скласти такі питання, відповіді на які дозволили б одержати узагальнення знань з цієї теми.

У структурі узагальнюючого уроку можна виділити такі елементи:

• а) організація учнів, у ході якої з’ясовується їх підготовка до уроку, перевіряється наявність необхідних наочних посібників, повідомляються тема, цілі та завдання майбутнього уроку;
• б) перевірка знань, умінь і навичок з вивченої теми. Як правило, окремі учні отримують завдання, виконують їх, а клас перевіряє, виправляє, доповнює в міру необхідності;
• в) узагальнююча бесіда за темою;
• г) висновок вчителя, у ході якого зазначається, який матеріал теми і як засвоєний учнями.

У деяких випадках, проводячи узагальнюючий урок, учитель поєднує перевірку знань, умінь, навичок і узагальнюючу бесіду разом. Це можна робити в тих випадках, коли тема невелика за обсягом матеріалу і поняття її прості.

Для перевірки засвоєння матеріалу учнями всього класу, а також ступеня сформованості умінь і навичок в кінці узагальнюючого уроку можна провести невелику самостійну роботу учнів, що носить контрольний характер і сприяє виявленню рівня сформованих знань і вмінь.