Україна в умовах незалежності
Головною внутрішньополітичною проблемою України у 1991 — 1994 рр. стало розмежування функцій гілок влади: законодавчої, виконавчої і судової. Більшість депутатів тодішньої ВР прагнули обмежити вплив президента на внутрішні та зовнішні справи. Це стало причиною дострокових виборі і президента і ВР України. У березні — квітні — до ВР, головою якої було обрано лідера СПУ О.Мороза. У червні — липні… Читати ще >
Україна в умовах незалежності (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Актуальність матеріалів Проголошення незалежності України радикально змінило умови її історичного розвитку і поставило перед українським суспільством нові завдання:
Будівництво правової демократичної України;
Трансформація економіки;
Національне відродження і консолідація суспільства;
Встановлення рівноправних відносин з країнами світу.
Як запримітив екс-президент України Л. Кучма: («Україна не Росія»), перед українським суспільством стоїть завдання небувалої відповідальності - «довести, що ми можемо стати повноцінною країною майбутнього світу, а не зникаючим уламком зниклої імперії».
Основні державотворчі події
- 17 вересня 1991 р. — рішенням ВР була замінена назва країни — УРСР (від Конституції 1937 р.) на споконвічну назву «Україна» (саме так називали свою Батьківщину українці ще з початку ХVІ ст.)
- 8 жовтня 1991 р. Законом «Про громадянство України» визначено статус її населення — громадянство надавалося всім, хто проживав на її території, не був громадянином іншої країни і не заперечував проти цього.
- 1 листопада 1991 року ВР України прийняла «Декларацію прав національностей України», в якій підкреслювалося, що Україна гарантує усім народам, етнічним групам рівні права. Наступним кроком став закон «Про національні меншини України», яким фіксувалися право кожного народу на культурно-національну автономію.
У листопаді 1991 року прийнято закон «Про Державний кордон України».
6 грудня 1991 року прийнято закон «Про збройні сили України», яким на основі воєнної доктрини від 19 жовтня 1993 року встановлювалися параметри будівництва і розвитку Збройних сил країни. В тому ж місяці була створена СБУ, завданням якої є захист суверенітету, конституційного ладу і територіальної цілісності України.
У січні - лютому 1992 року ВР затвердила державну символіку України: герб (малий), прапор і гімн.
Практично з нуля були створені НБУ, посольства і консульства, Українська фондова біржа.
Головною внутрішньополітичною проблемою України у 1991 — 1994 рр. стало розмежування функцій гілок влади: законодавчої, виконавчої і судової. Більшість депутатів тодішньої ВР прагнули обмежити вплив президента на внутрішні та зовнішні справи. Це стало причиною дострокових виборі і президента і ВР України. У березні - квітні - до ВР, головою якої було обрано лідера СПУ О.Мороза. У червні - липні 1994 року — президента. Перемогу одержав Л. Кучма (52% у другому турі). Проте відносини між президентською вертикаллю і законодавцями суттєво не покращилися. Питання необхідно було вирішувати на рівні конституції, а на той час діяла перша конституція УРСР 1937 р.
Конституційний процес розпочався ще в жовтні 1990 р. У червні 1996 року ВР прийняла проект Конституції у першому читанні. Проте процес зупинився через ряд принципових питань для політичних партій, груп депутатів які представляли інтереси різних регіонів, олігархічних груп, народів, в тому числі й чужі закордонні. Після того як президент Л. Кучма пригрозив розпуском депутатам ВР або провести референдум, в ніч 27 на 28 червня 1996 року ВР України 13 скликання прийняло основний закон країни — Конституцію. Відповідно ст. 1 Україна визнавалася суверенною, незалежною, демократичною, правовою і соціальною країною. З прийняттям завершився процес формування законодавчої, виконавчої та судової влади. Главою держави визнався Президент країни — грант суверенітету, територіальної цілісності, прав і свобод громадян. Він обирався на 5 років, а вибори до ВР 1 раз на 4 роки у кількості 450 депутатів. разом з виборами президента відбуваються вибори до місцевих і селищних органів самоврядування.
02 -16 вересня 1996 року в Україні була проведена грошова реформа, одна із найкращих у світі. Її метою було: а) ввести в товарно-грошовий обіг повноцінної валюти (замінити купони-карбованці) — гривні (моя б воля, назвав національні гроші карбованцями, від українського слова скарб, карбувати, тобто виробляти гроші); б) подолати інфляційні процеси, що пожирали доходи країні та її громадян у великих розмірах. Реформа була проведена засобом номіналізації. Цікаво, що 17 вересня 1996 року один долар США можна було придбати за 1 гривню 76 копійок.
У березні 1996 року відбулися вибори до ВР України — вони були першими виборами за змішаною мажоритарно-пропорційною системою. У виборах взяли участь 30 партій але здобули мандат лише 8. Головою ВР було обрано О. Ткаченка (КПУ).
У жовтні 1999 року відбулися вибори президента України. Після таємничої загибелі у автокатастрофі 25 березня 1999 року одного із самого потужного кандидати у президенти В’ячеслава Чорновола, вибори досить легко виграв діючий тоді голова країни Л. Кучма, при чому отримав на 1.5 млн. голосів більше ніж у 1994 році.
Проте вибори президента не об'єднали країну, а навпаки. Ситуація загострилася після відставки уряду В. Ющенка 17 квітня 2001 року, який очолив опозицію діючому главі держави. Каталізатором пожвавлення протидії Л. Кучмі підіграли події пов’язані із смертю журналіста Георгія Гонгадзе 17 вересня 2000 рік (вбивство скоїли офіцери СБУ та МВС — буцімто за вказівкою міністра МВС Ю. Кравченка (скоїв це генерал О. Пукач, арештовано в с. Молочки)) та акція опозиції «Україна проти Кучми» у річницю народження Т. Г. Шевченка 9 березня 2001 року.
- 31 березня 2002 року відбулися вибори до ВР. Більшість депутатських мандатів одержала партія «Наша Україна» на чолі з В. Ющенко (111 мандатів), на другому місці була КПУ (65 мандатів), а третє місце зайняла пропрезидентська партія «За єдину Україну». Проте, реальну більшість в парламенті мала «Єдина Україна» до якої приєдналися депутати — мажоритарними, в основному крупні бізнесмени. Вибори показали, що націонал-демократичні уподобання сконцентровані більше на Заході України, вони узагальнювалися з європейською інтеграцією. На Сході переважали проросійські спрямування.
- 31 жовтня 2004 року відбувся перший тур виборів президента України. Численні порушення викликали обурення людей, які вибухнули у «Помаранчеву революцію». Після рішення Верховного Суду було проведено третій тур виборів — перемогу одержав кандидат від опозиції В.Ющенко. перебування В. Ющенка на посаді президента оцінюється неоднозначно. Вибори президента 2009 -2010 відбулися на тлі глибокої соціально-економічної кризи. Основними кандидатами були В. Янукович і Ю.Тимошенко. перемогу одержав В. Ф. Янукович, а Ю. Тимошенко невдовзі була засуджена до 7 років в’язниці.
Розвиток багатопартійної системи в Україні.
Становлення багатопартійної системи розпочалося в 1990 році (вибори до ВР у березні). Новим етапом встановлення багатопартійності стало прийняття Конституції 28 червня 1996 року і закону «Про народних депутатів України»: 225 депутатів від партій і 225 від одномандатних округів (самовисуванців).
На сьогодні в Україні близько 140 партій. Їх традиційно поділяють на праві, ліві і центристські. До правих відносять націонал-радикальні партії. До лівих — соціалістичного і комуністичного спрямування, а до центристських — від націонал-демократичних до соціал-демократичних.
28 квітня 2001 року вступив у силу закон «Про політичні партії в Україні». Головне завдання закону — це політичне структурування суспільства, зміцнення демократичних засад розвитку політичних засад системи країни, встановленню громадського суспільства.
Повторення вивченого.
Розкрийте сутність поняття «державне будівництво» і коротко прокоментуйте його складові в Україні.
Що таке конституційний процес? Які його складові? Чому виникла необхідність продовження конституційного процесу сьогодні і прийняття нової Конституції (третьої республіки)?
Література Світлична В.В. Історія України — с.242−249; 254.
Бойко О.Д. історія України — с. 580−618.