Ориентиры гуманітарної освіти

Ориентиры гуманітарної освіти

Задачи і змістом гуманітарного образования

Э.М. Мирський.

…Много говорять про національних культурах, і класових культурах, інакше кажучи, підпорядковують поняття культури ідеалу благоденства, могутності та безпеки. Такий субординацією поняття культури фактично перекладається тваринний рівень, де вона втрачає сенс… Культура мусить бути метафізично орієнтованої, або немає взагалі. (Й.Хейзинга) С урахуванням вищесказаного, можна конкретніше сформулювати цілі й завдання ліберального освіти у наших умовах. Центральна завдання — формування відносини індивіда до повалення влади. Саме перебуває точка подолання традиції й тут-таки можливо розташування точки зростання майбутнього ліберального сознания.

Власть, держава, владні інститути та ідеологеми суть правил гри, якими щоразу за умов розгортаються відносини покупців, безліч їх груп. Ці правила слід знати й виконувати, можуть допомагати чи перешкоджати здійсненню поведінки людини. Однак у самих цих правилах, як і на будь-якій мертвої схемою, немає не може бути ніякого позитивного змісту, нічого, що можна любити або дуже ненавидіти, з чим можна пов’язувати свої і надії прагнення.

В плані йдеться насамперед про десакралізації влади, про відділенні уявлень про владу як конкретного функціонального елемента будь-який соціальної системи від культурних з походження цінностей та смислів, з якими ставлення до влади намертво пов’язані в освітньої традиции.

В найпростішому перерахування це відбувається наступним образом:

Страна місцем проживання сформованій групи етносів, які мають загальної культурою і історією не дорівнює державі, чи це історично конкретна форма здійснення влади — чи сукупність владних структур біля країни взагалі. Еквівалентну вживання цих понять завжди містить досить прозору метафору.

Производными від цього метафори є відповідна змістовна інтерпретація базових ціннісних понять -«Батьківщина» (з великої літери), «батьківщину» і, нарешті, понять, що з моральними оцінками поведінки індивідів -«патріотизм», «вірність», «громадянський обов’язок» тощо.

Говоря про неправомірному звуження таких інтерпретацій, зазвичай цілком слушно наголошується їх непорушна конфліктна (в історичному плані - мілітаристська) орієнтація. Вони набувають ціннісний і навіть культурний сенс лише контексті протиставлення і.

Есть, проте, ще одне семантична лінія, приобретающая особливе значення в змісті освіти. Усі перелічені цінності не вимагає від індивіда будь-якої активності у повсякденні, більше, зазвичай прокламують всілякі обмеження самостійної активності і ініціативи («Настала на горло власної пісні»). Наприклад, патріотом, вірним громадянином країни й т.п. можна бути, не ворухнувши за своє життя й пальцем.

Если експортувати центр уваги описувані цими поняттями культурні змісту, загальну картину набуває зовсім інший освітньому плані дуже важливий відтінок. Культура — це творення, йде чи промову про творчий процес або про її результати. А, щоб захищати країну, місто, дім" і т.п. потрібно їх спочатку побудувати. Країна — це щось, зроблене нашими предками і ми самими. Патріот — людина, створив є й своїх співгромадян щось значне… І це сенсі свобода як вища мета освіти — це свобода чинного людини, кожне рішення і вчинок якого піддаються оцінці нею самою і його оточення. Ця свобода індивідуальна, а будь-яке об'єднання індивідів має цінність буде лише тоді і остільки, що й оскільки воно робиться для співдії; у своїй всі члени об'єднання відповідає за поступки.

Таким чином, однією з перспективних, а то й єдиним напрямом ліберальної переорієнтації освіти -«переидеологизации" — виступає культурна інтерпретація основних цінностей і символів у його змісті, тих самих символів, які тоталітарна традиція співвідносила лише з владою.

Сама культура як вмістилище всього спадщини країни та її історії, має на таку інтерпретації потрібної змістовної повнотою, об'єднуючи у собі матеріальні, духовні і метафізичні компоненти.

Соответственно, природними у разі яскраві і такі загальні визначення гуманітарної освіти та її завдань:

Гуманитарное освіту — основа гуманітарного виховання, тобто. розвитку в індивіда здібності вибирати з практично можливих ті вчинки, які прийнятні в рамках даної культури.

Задача гуманітарної освіти — навчити розумінню, тобто. співвіднесенню потоку буття, зокрема й власні вчинки індивіда, з категоріями, і цінностями культури. Спроби співвіднесення змінюють саму культуру.

Посмотрим тепер, наскільки ці спільні цілі, ухвали і уявлення допускають хоча б схематичне розгортання змістовному матеріалі і може реалізуватися у системі действий.

Список литературы

Для підготовки даної праці були використані матеріали із російського сайту internet.