Поняття, види і результат інноваційної діяльності
Сталі орг. структури, надмірна централізація, переваги вертикальних потоків інфо.; труднощі в міжгалузевих взаємодіях; орієнтація на короткострокову окупність, на усталені ринки; відсутність науково-інноваційних орг. структур; недостатність міжнародного наукового співробітництва. Відсутність джерел фінансування; слабкість матеріало-технічної наукової бази; домінування інтересів існуючого… Читати ще >
Поняття, види і результат інноваційної діяльності (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Основу інноваційного процесу складає інноваційна діяльність, пов’язана з трансформацією ідей, результатів наукових досліджень і розробок в новий або вдосконалений продукт, що упроваджується на ринок або у виробництво. Вона передбачає здійснення цілого комплексу наукових, технологічних, організаційних, фінансових, комерційних заходів, направлених на створень і впровадження новини.
Виділяють наступні види інноваційної діяльності: підготовка і реалізація виробництва, його освоєння, маркетинг і реклама нових продуктів, придбання речових і нематеріальних технологій, патентів, ліцензій, торгівельних марок, ноу-хау; виробничою проектування.
Результатом інноваційної діяльності на етапах фундаментальних, пошукових, прикладних досліджень і розробок є інтелектуальний продукт, що стає об'єктом інтелектуальної власності і товаром.
На етапі фундаментальних досліджень це — наукові знання, теорії і відкриття; на етапі прикладних досліджень; на етапах проектних, конструкторських, технологічних робіт — науково-технічні проекти в області створення наукоємких, інжинірингових систем з кадровим супроводом; дослідні зразки і настановні партії нової техніки і нових матеріалів.
Результатом інноваційної діяльності можна вважати також:
дрібносерійну і малотоннажну продукцію, виготовлену на експериментальній базі Вузів і НДІ;
програмну продукцію;
науково-виробничі послуги з використанням унікальної апаратури;
послуги в області інформатики, інформаційного, метрологічного, патентноліцензіонного забезпечення і виробництва;
консалтингові послуги;
хороше знання і ефективне використання ринкових можливостей[10].
Таблиця 1.4.
Основні чинники, які впливають на інноваційну діяльність.
Група чинників. | Чинники, що стримують (ІД). | Чинники, що сприяють (ІД). |
Техніко-економічні. | Відсутність джерел фінансування; слабкість матеріало-технічної наукової бази; домінування інтересів існуючого виробництва; високий економічний ризик; відсутність попиту на продукцію, інфо. про ринки; низький науково-інноваційний потенціал держави, регіонів. | Наявність резерву фінансових та матеріало-технічних заходів; розвиток конкуренції та скорочення тривалості життєвого циклу наукоємних товарів; збереження науково-технічного потенціалу та державна підтримка інноваційної діяльності. |
Організаційно-управлінські. | Сталі орг. структури, надмірна централізація, переваги вертикальних потоків інфо.; труднощі в міжгалузевих взаємодіях; орієнтація на короткострокову окупність, на усталені ринки; відсутність науково-інноваційних орг. структур; недостатність міжнародного наукового співробітництва. | Гнучкість орг. структур; демократичний стиль управління; переваги горизонтальних потоків інфо.; децентралізація, автономія, міжнародна науково-технічна кооперація; створення інноваційної інфраструктури (технопарків та ін.). |
Юридичні. | Недосконалість законодавчої бази з питань інноваційної діяльності, охорони інтелектуальної власності. | Законодавчі заходи (особливі пільги, закони), що заохочують інноваційну діяльність, забезпечують інтелектуальну власність. |
Соціально-психологічні. | Необхідність нової діяльності, зміна стереотипів поведінки, існуючих традицій; страх невизначеності, відповідальності за помилку; низький професійний статус інноватора, відсутність матеріальних стимулів та умов творчої праці, відплив наукових кадрів. | Сприятливість до змін, нововведень; моральна винагорода, суспільне визнання; можливість самореалізації; розвиток умов творчої праці, матеріальні стимули. |
Цілі інноваційної діяльності.
Основною метою інноваційної діяльності є створення системи взаємодії всіх учасників циклу, що забезпечують науково-технічний прогрес: наукового, технічного та виробничого потенціалів.
1. Організаційно-управлінські цілі.
Довгострокові організаційно-управлінські цілі:
побудова саморегульованої цілісної регіональної інноваційної системи;
вироблення системи управління інноваційними процесами, яка максимально пристосована до конкретних умов та завдань;
формування принципово нової системи управління економікою регіону;
створення якісно нової територіальної організації виробництва.
Середньота короткотермінові організаційно-управлінські цілі:
створення єдиного інформаційного середовища;
вироблення системи оцінки ефективності діяльності інноваційної системи та її структурних підсистем;
розробка системи контролю та зворотнього зв`язку;
розробка механізмів модифікації структури діяльності;
розробка ринкових механізмів взаємодії суб`єктів діяльності між собою та із зовнішніми системами;
якісна перебудова зв`язків у ланцюгу освіта-наука-виробництво.
2. Соціально-економічні цілі.
Довгострокові соціально-економічні цілі:
завоювання стабільних позицій у відповідних сегментах світової ринкової системи;
корінне оновлення основних фондів;
переорієнтація економіки на виробництво наукомісткої високотехнологічної продукції;
вирівнювання балансу «імпорт-експорт»;
накопичення критичного технологічно-фінансового та інформаційного потенціалу для здійснення «технологічного прориву».
Середньота короткотермінові соціально-економічні цілі.
формування позитивного соціально-економічного іміджу регіону;
створення привабливого інвестиційного клімату;
оптимізація ресурсоспоживання;
формування здорового конкурентного середовища у сфері НДДКР.
3. Соціальні та культурні цілі.
Довгострокові соціальні та культурні цілі:
- — підвищення життєвого рівня населення;
- — побудова «відкритого суспільства»;
- — переорієнтація суспільства на загальнолюдські цінності;
- — корінна перебудова системи освіти на всіх рівнях;
- — закріплення демократичних засад у всіх сферах життя;
- — інтеграція у європейське співтовариство.
Середньота короткотермінові соціальні та культурні цілі.
- — підвищення кваліфікаційного рівня трудових ресурсів;
- — підвищення ринкової грамотності населення;
- — підняття рівня ділової активності в регіоні;
- — скорочення безробіття [14;15].