Вступ. 
Управлінська діяльність

В умовах ринкової економіки управління розуміється як процес розробки, прийняття й реалізації рішень.

Управлінська діяльність, у всіх проявах і на всіх етапах, від постановки цілей і завдань і до контролю виконання рішення, є основним напрямом діяльності керівника.

Відповідно, результативність його діяльності зумовлена здатністю організувати кваліфіковану роботу щодо прийняття рішень і в потрібний момент знаходити серед них найбільш раціональні.

Управлінські рішення є найважливішим інструментом подолання суперечностей, що виникають у процесі функціонування організації, узгодження інтересів і координації діяльності працівників відповідних соціальних систем.

Рішення, що виражають саму природу систем управління, покликані забезпечувати спільні дії колективу, орієнтовані на забезпечення життєздатності та процвітання організації.

За сучасних умов функціонування організацій проблеми рішень, збіглися за часом з періодом переходу країни до конкурентної ринкової економіки, мають потребу в якісно нових підходах.

Основи появи сучасної теорії рішень як органічної частини науки управління були зумовлені необхідністю активного пошуку методів точного формулювання завдань управління. У процесі таких пошуків виявилися потреба та можливість відокремлення в рамках науки управління самостійної дисципліни — теорії рішень.

У цій галузі наукової діяльності варто відзначити Г. Саймон і Дж. Марча, у працях яких наведено базові визначення систем прийняття рішень у ситуації невизначеності, розглянуто проблеми й методи прийняття рішень, досліджено особливості інтелектуального підходу до розробки рішень тощо. Помітно зростає зацікавленість цією проблематикою також з боку вітчизняних дослідників. Разом з тим, помилки в прийнятті рішень, особливо стратегічних, можуть спричинити банкрутство організацій.