Сутність та функціональна наповненість управлінського рішеня
Жодна людина не може не пізнати на практиці процес прийняття рішень Кожен із нас протягом дня приймає їх десятки, а протягом життя — тисячі Деякі з них прості, інші більш складні і вимагають ретельного обдумування Необхідність прийняття рішення пронизує все, що робить керівник будь-якого рівня, формулюючи мету і добиваючись її досягнення Навіть одним із показників діяльності менеджера є його… Читати ще >
Сутність та функціональна наповненість управлінського рішеня (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Жодна людина не може не пізнати на практиці процес прийняття рішень Кожен із нас протягом дня приймає їх десятки, а протягом життя — тисячі Деякі з них прості, інші більш складні і вимагають ретельного обдумування Необхідність прийняття рішення пронизує все, що робить керівник будь-якого рівня, формулюючи мету і добиваючись її досягнення Навіть одним із показників діяльності менеджера є його здатність приймати правильні рішення.
Рішення — це відповідна реакція на внутрішні і зовнішні впливи, які спрямовані на розв’язання проблем і максимальне наближення до заданої мети.
Кінцевим продуктом управлінської діяльності, й основою є рішення керівника, тобто вибір ним найкращого варіанту дій із багатьох можливих Реалізація цілей будь-якого організаційного формування забезпечується шляхом прийняття і виконання численних рішень, від якості яких значною мірою залежить ефективність використання ресурсів.
Потреба у прийнятті рішення виникає у зв’язку із зовнішніми обставинами (припис вищої організації, регулювання взаємовідносин з кооперативними підприємствами та організаціями) і внутрішніми (відхилення від заданих параметрів виробництва, виникнення вузьких місць, виявлення резервів, порушення трудової дисципліни, заохочення працівників тощо). Рішення є відповідною реакцією на внутрішні й зовнішні впливи, вони спрямовані на розв’язання проблем і максимальне наближення до заданих цілей.
Рішення — це творчий процес вибору однієї або декількох альтернатив із множини можливих варіантів (планів) дій, спрямованих на досягнення певних цілей.
Рішення є процесом, який реалізується суб'єктом управління і визначає дії, спрямовані на вирішення поставленого завдання в даній фактичній чи запроектованій ситуації. У широкому розумінні рішення розглядається як акт реалізації влади з вибором способу дій у конкретній ситуації. Рішенням визначається, хто і що має здійснити, в які строки, з якими затратами праці і коштів, в якому порядку, при якому розподілі обов’язків, прав і відповідальності, за якої організації контролю, яких результатів слід очікувати.
Управлінське рішення — це сукупний результат творчого процесу суб'єкта та дій колективу об'єкта управління для вирішення конкретної ситуації, що виникла у зв’язку з функціонуванням системи.
Управлінські рішення є соціальним актом, що організовує і спрямовує в певне русло діяльність трудового колективу та виконує роль засобу, який сприяє досягненню мети, поставленої перед підприємством.
У процесі виробничо-фінансової діяльності між суб'єктом і об'єктом управління реалізуються функціональні зв’язки, які виявляються в потоках інформації між керуючої і керованою системами. Цяінформація використовується для здійснення основних функцій управління.
Функції управління — це операції або дії суб'єкта управління. Сукупність цих функцій складає зміст процесу управління.
Функції управління:
Функція Характеристика Прогнозування Різновид планування, за якого використовується накопичений досвід та припущення з метою передбачення майбутнього. Види прогнозів: економічні, соціальні, політичні, розвитку конкуренції, розвитку науково-технічного прогресу, розвитку технології, розвитку суспільства, розвитку сфер виробництва. Методи прогнозування: неформальні та формальні.
Планування Це процес розроблення виробничої програми щодо досягнення кінцевої цілі, встановлення проміжних цілей, визначення й обґрунтування методів і способів діяльності, розподілення ресурсів (матеріальних, фінансових, людських, інформаційних, часових). Планування залежить від цілей стратегії розвитку підприємства. З точки зору залучених ресурсів планування поділяється на: * матеріально-технічне (планування необхідне для виконання виробничих завдань); * фінансове (планування майбутнього прибутку, рентабельності, заробітної плати, тощо); * планування чисельності персоналу; * часове (побудова сітьових графіків); * планування інформаційної архітектури підприємства і її інформаційних ресурсів.
Організація Це впорядкована сукупність підрозділів, які формують рівні управління, їх взаємозв'язки і керівництво ними Координування Процес встановлення визначеної узгодженості між собою підрозділів підприємства в процесі виробничо-фінансової діяльності щодо досягнення встановленої цілі.
Мотивація Процес спонукання персоналу до здійснення виробничо-фінансової діяльності відповідно до виробничої програми підприємства Регулювання Процес цілеспрямованого впливу на суб'єкт і об'єкт з метою усунення відхилень, недоліків у керованій системі шляхом розроблення і впровадження керуючою системою в практику роботи відповідних заходів, спрямованих на досягнення цілі.
Функція Характеристика Контроль Для оцінки виробничо-фінансової діяльності здійснюється контроль, який формалізується через функції обліку, аналізу та аудиту Управлінські рішення слід розглядати у трьох аспектах:
- 1) вид діяльності, яка відбувається в керуючій системі й пов’язана з підготовкою, знаходженням, вибором та прийняттям певних варіантів дій (в цьому аспекті управлінські рішення — вид роботи в апараті управління, певний етап процесу управління),
- 2) варіант впливу керуючої системи на керовану (в такому розумінні управлінське рішення являє собою опис передбачуваного впливу керуючої системи на керовану),
- 3) організаційно-практична діяльність керівника у керованій системі.
Зміст управлінського рішення розкривається у його функціях.
Усистемі управління господарською діяльністю організацій і підприємств виділяють три основні функції управлінських рішень.
Приймаючи управлінське рішення, необхідно забезпечувати наявність усіх розглянутих функцій Недооцінка ролі будь-якої з них на практиці призводить до нерозуміння цілей та завдань, які поставлені перед конкретними колективами, неузгодженостей в діях, безініціативності, а також порушення трудової дисципліни.