Складання процесуальних документів з цивільних справ

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВРСИТЕТ ВНУТРІШНИХ СПРАВ НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ЗАОЧНОГО ТА ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ ФАКУЛЬТЕТ ПРАВА, ЕКОНОМІКИ, ПСІХОЛОГІЇ ТА ІНФОРМАЦІНИХ ТЕХНОЛОГІЙ Кафедра правове забезпечення господарської діяльності

Контрольна робота

Складання процесуальних документів з цивільних справ Виконала:

студентка першого курсу групи ПЗзб 14−9

Мирошниченко А.С.

м. Харків, 2015

Практичне завдання 1

Коніна звернулася в суд з позовом про поновлення на роботі. В позовній заяві вона вказала на те, що працювала економістом у відділі праці і заробітної плати шкіряного заводу. Вважає, що її звільнили з займаної посади незаконно, оскільки ніякого скорочення штату у відділі не було, а була невелика реорганізація в межах двох відділів. В той же день у відділ планування на посаду економіста було прийнято нову людину. Вона також вказала, що на її утриманні знаходиться мати та двоє неповнолітніх дітей 5 і 7 років. У заяві також було вказано, що ніяких доказів вона не може надати, і тому просить суд допомогти їй їх витребувати.

Складіть проект позовної заяви Коніної до суду. Інші необхідні дані для вирішення завдання виберіть на свій розсуд.

Рішення:

До Валківського районного

суду Харківської області

Позивач: Коніна О.О., м. Валки, вул. Грабовського, 4

Відповідач: ТОВ «Трудбудмаш», м. Валки, вул. Шевченка, 22

Позовна заява про поновлення на роботі та виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу

В листопаді 2014 року я, Коніна Олена Олександрівна, була прийнята на посаду економіста у відділі праці і заробітної плати шкіряного заводу в м. Валки ТОВ «Трудбудмаш» .

15.12.2014 наказом № 5 мене було звільнено з займаної посади згідно п. 1 ст.40 КЗпП України.

Вказане звільнення мене з посади вважаю незаконним та безпідставним виходячи з наступного.

По-перше: Відповідачем було порушено порядок звільнення.

Так, відповідно до ст. 42 КЗпПУ при скороченні чисельності чи штату працівників у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

При рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається:

1) сімейним — при наявності двох і більше утриманців;

2) особам, в сім'ї яких немає інших працівників з самостійним заробітком;

3) працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації;

4) працівникам, які навчаються у вищих і середніх спеціальних учбових закладах без відриву від виробництва;

5) учасникам бойових дій, інвалідам війни та особам, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» ;

6) авторам винаходів, корисних моделей, промислових зразків і раціоналізаторських пропозицій;

7) працівникам, які дістали на цьому підприємстві, в установі, організації трудове каліцтво або професійне захворювання;

8) особам з числа депортованих з України, протягом п’яти років з часу повернення на постійне місце проживання до України;

9) працівникам з числа колишніх військовослужбовців строкової служби та осіб, які проходили альтернативну (невійськову) службу, — протягом двох років з дня звільнення їх зі служби.

Перевага в залишенні на роботі може надаватися й іншим категоріям працівників, якщо це передбачено законодавством України.

При звільненні мені іншу роботу за спеціальністю не пропонували, в той же день на мою посаду було прийнято іншу особу. Ніякого скорочення штату у відділі не було, а була невелика реорганізація.

Крім того, у мене на утриманні знаходиться мати та двоє неповнолітніх дітей 5 і 7 років.

Згідно ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Крім того, відповідно до ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Отже, враховуючи те, що в результаті незаконного звільнення мені не було нараховано середньомісячну заробітну плату відповідач при поновленні мене на раніше займаній посаді зобов’язаний виплатити мені середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Також слід зазначити, що вказані дії з боку відповідача є порушенням моїх законних прав на працю, які завдали мені моральних страждань. Моральна шкода, завдана мені в результаті незаконного звільнення, полягає у наступному.

Так, згідно ст. 43 Конституції України передбачено, що кожен громадянин має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Проте, відповідач позбавив мене гарантованого Конституцією України права на працю та можливості заробляти собі та своїй дитині на життя. Вказані незаконні дії відповідача призвели до моїх моральних переживань, я втратила душевний спокій, постійно перебуваю у роздратованому стані, не маю засобів для забезпечення належного рівня життя своїй неповнолітній дитині. Всі зазначені моральні страждання нанесені мені незаконними діями відповідача можуть негативно відобразитись на моєму здоров'ї.

Згідно ст.237−1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків та вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Тому, враховуючи викладені обставини, а також положення ст.237−1 КЗпП України, відповідач повинен відшкодувати мені моральну шкоду, яку я оцінюю в 2000 (дві тисячі) гривень. Таким чином, згідно положень чинного законодавства України відповідач зобов’язаний поновити мене на попередній роботі та виплатити мені заробітну плату за весь час вимушеного прогулу починаючи з 15.012.2014, а також відшкодувати мені завдану незаконним звільненням моральну шкоду у розмірі 2000 (дві тисячі) гривень. На підставі викладеного та керуючись положеннями ст. ст. 184, 232, 235, 237−1 КЗпП України, ст. 43 Конституції України, ст. 4 Декрету КМУ «Про державне мито», ст. ст. 27, 31, 110, 119, 120, 136, 137 ЦПК України.

ПРОШУ:

1. Поновити мене на посаді економіста у відділі праці і заробітної плати шкіряного заводу в м. Валки ТОВ «Трудбудмаш» .

2. Стягнути ТОВ «Трудбудмаш», в мою користь середній заробіток за час вимушеного прогулу.

3. Зобов’язати ТОВ «Трудбудмаш» відшкодувати мені моральну шкоду в розмірі 2 000,00 грн.

4. Стягнути з Відповідача витрати на правову допомогу в розмірі 2 000,00 грн.

5. Витребувати з ТОВ «Трудбудмаш» документи, що підтверджують мої показання.

Додатки:

1. Копія позовної заяви для Відповідача

2. Копія паспорту та ідентифікаційного номера Позивача.

3. Свідоцтво про народження дітей

4. Свідоцтво про визнання матері недієздаткою.

5. Копія договору про надання правової допомоги.

Практичне завдання 2

Криниця і Омельченко володіли по ½ частин житлового будинку. Криниця над своєю частиною будинку звів ще два поверхи, а також прибудував веранду. Омельченко звернувся до суду з позовом про знесення прибудови, оскільки вона затіняє його частину будинку і садову ділянку. Розгляд справи було призначено на 22 грудня 2005 року, але в зв’язку з тим, що сторони не з’явились у судове засідання без поважних причин розгляд справи було призначено на 26 січня 2006 року.

У призначений день і час сторони повторно не з’явились у судове засідання без поважних причин.

Яке процесуальне рішення повинен прийняти суд? Складіть проект відповідного процесуального документу. Інші необхідні дані для вирішення завдання виберіть на свій розсуд.

Рішення:

Справа № 1519/2−162/11

УХВАЛА

іменем України

" 20″ грудня 2014 р. Малиновський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого — судді Червоного М. М.,

при секретарі судового засідання — Товстолужський О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Валки цивільну справу за позовом Омельченка О. В. до Криниці С.В. про зобов’язання особи знесення незаконної прибудови до домоволодіння,;

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Валківського районного суду знаходиться цивільна справа за позовом Омельченка О. В. до Криниці С.В. про зобов’язання особи знесення незаконної прибудови до домоволодіння.

20 грудня 2014 року позивач за первинним позовом та відповідач у судове засідання не з’явились повторно, про час та місце слухання справи повідомлялися належним чином, докази поважності неявки до суду не надали, що суд розцінює як неявку в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до ч.2 ст. 77 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов’язані повідомляти суд про причини неявки в судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з’явилися в судове засідання без поважних причин.

Крім того, позивач та відповідач тривалий час не цікавились призначенням та розглядом справи і при таких обставинах, суд вважає причини неявки позивачів в судові засідання з неповажних причин та розцінює це, як зловживання останніми своїми процесуальними правами.

Суд роз’яснює сторонам, відповідно до ч.2 ст. 207 ЦПК України особа, заяву якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

На підставі викладеного, керуючись ст. 77, п. 3 ч.1 ст. 207 ЦПК України, суд;

УХВАЛИВ:

Позов Омельченка О. В. до Криниці С.В. про зобов’язання особи знесення незаконної прибудови до домоволодіння — залишити без розгляду.

Роз’яснити позивачу його право повторного звернення до суду з позовом на загальних підставах після усунення умов, які були підставою для залишення заяви без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції у порядку та строки, передбачені статтями 294, 296 ЦПК України.

ГОЛОВУЮЧИЙ М.М. Червоний

Практичне завдання 3

Халін звернувся до суду з заявою, в якій просив визнати безвісно відсутнім свого сусіда по квартирі Зенельвана. В заяві також було вказано, що вже більш як півтора року назад Зенельван закрив свою кімнату і виїхав в Російську Федерацію на заробітки. З тих пір про нього нема ніяких відомостей.

До заяви були надані десять копій запитів Халіна в адресні столи тих міст, куди за припущенням міг виїхати Зенельван та лист матері останнього, яка пише, що про долю сина їй нічого невідомо.

Визнання Зенельвана безвісно відсутнім необхідно Халіну для звернення у виконком з проханням про передачу його сім'ї кімнати, що звільнилась.

Складіть проект рішення суду по цій справі. Інші необхідні дані для вирішення завдання виберіть на свій розсуд.

Рішення:

Справа № 639/5420/13-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

9 серпня 2012 року Валківський районний суд Харківської області

у складі: головуючого — судді Чкрвоного М. М.

за участю народних засідателів — Мусаєва Т.С., Гасанова І. Д.,

при секретарі - Середі С. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою Зенельван О. О., зацікавлена особа: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану Валківського районного управління юстиції, про визнання особи безвісти відсутньою, ;

ВСТАНОВИВ:

Зенельван О.О. звернувся до суду з заявою про оголошення безвісно відсутнім його брата Зенельван В. А. Свої вимоги заявника обґрунтовує тим, що більш як півтора року назад в лютому 2013 року останній закрив свою кімнату і виїхав в Російську Федерацію на заробітки поїхав до Росії та ніяких відомостей з цього часу про нього не надходило.

Місце знаходження Зенельван В. А. встановити не вдалося, навіть після звернення до органів міліції.

Визнання Зенельван В. А. безвісно відсутнім необхідно тому, що заявнику необхідно для звернення у виконком м. Валки з проханням про передачу його сімї кімнати, що звільнилась.

У судове засідання учасники процесу не з’явилися, Зенельван О. О. просив розглядати справу за його відсутності.

Представник зацікавленої особи у судове засідання не з’явився, про день слухання справи повідомлявся належним чином.

Суд, вивчивши матеріали справи, дійшов до висновку, що заява підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Так, у судовому засіданні встановлено, що дійсно, з з лютого 2013 року Зенельван В. А. закрив свою кімнату і виїхав в Російську Федерацію на заробітки поїхав до Росії та ніяких відомостей з цього часу про нього не надходило.

Згідно ст. 43 ЦК України фізична особа може бути визнана судом безвісно відсутньою, якщо протягом одного року в місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування.

Оскільки судом встановлено, що за останнім відомим місцем проживання Зенельван В. А. тривалий час відсутній, інше місця проживання заявнику не відоме та заходи по його розшуку результатів не дали, суд дійшов до висновку, що заява є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладенного та керуючись ст. 5, 10, 57, 59, 60, 213, 214, 246, 247 ЦПК України, ст. 43 ЦК України, суд,;

ВИРІШИВ:

Заяву Зенельван О. О. задовольнити.

Визнати Зенельван В. А. — безвісно відсутнім.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя

Практичне завдання 4

Страхова компанія «Аско» пред’явила в Московський районний суд м. Харкова позов до Бурлакова про стягнення з нього 10 000 грн. Позов пред’явлено з метою відшкодування шкоди, що виникла у результаті виплати страхової суми Яковлеву. Регресна вимога страхової компанії базувалась на тому, що з вини Бурлакова у квартиру Яковлева проникла гаряча вода, яка зіпсувала два килими. Страхова організація виплатила Яковлеву страхове відшкодування.

При розгляді позову було з’ясовано, що в акті про зіпсування застрахованого майна, який представлений страховою компанією, вказано, що з вини Бурлакова у ванній кімнаті було залишено відкритим водопровідний кран, і це призвело до проникнення гарячої води у квартиру Яковлева.

Бурлаков оскаржив рішення суду в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі було зокрема вказано, що суд першої інстанції дав неналежну оцінку змісту та правильності складання страхового акта. Яковлев в момент його оформлення знаходився на стаціонарному лікуванні у лікарні. Члени його сім'ї - жінка і брат, які проживають з ним разом, до складання акта не залучались. Акт було складено через п’ять днів після заяви страхувальника заступником директора страхової компанії у присутності страхового агента і потерпілого. Крім цього, в акті відсутні відомості про те, що акт складено у присутності членів сім'ї Яковлева чи з його участю. Бурлаков під час цього випадку знаходився у своїй квартирі і заявив в житлово-експлуатаційний відділ про несподіване пошкодження батареї центрального опалення. Заява Бурлакова про ремонт батареї центрального опалення підтверджена випискою з книги записів звернення мешканців дому у диспетчерську службу по ремонту домового обладнання.

Складіть проект апеляційної скарги. Інші необхідні дані для вирішення завдання виберіть на свій розсуд.

Рішення:

До Апеляційного суду Харківської області

судова палата у цивільних справах

адреса __________________________

Суд першої інстанції:

Московський районний суд м. Харкова

Позивач: ___________________________

(ПІБ, місце проживання)

Відповідач: ТОВ «Страхова компанія «Аско»

_______________________________________

(місце, знаходження, код ЄДРПОУ)

Справа № _________________________

процесуальний документ заява позовна

Апеляційна скарга

на рішення Московського районного суду м.

Харкова від __. ___. 2015 р.___ ___ 2015 р.

Московським районним судом м. Харкова від ___. ___. 2015 р. було прийнято рішення по справі за позовом ТОВ «Страхова компанія «Аско» (далі - ТОВ «СК «Аско») до Бурлакова Олександра Петровича про стягнення 10 000 грн., — відшкодування шкоди завданої в результаті залиття квартири, в порядку регресу.

Судом першої інстанції були встановлені (і це підтверджується мотивувальною частиною його рішення) наступні фактичні обставини справи, зокрема: з моєї вини у квартиру Яковлева І.О. проникла гаряча вода, яка зіпсувала два килими, при цьому причиною цього стало залишений мною відкритий водопровідний кран у ванній кімнаті, що призвело до проникнення гарячої води у квартиру Яковлева О.І. При цьому, вирішено стягнути з мене страхове відшкодування шкоди, яке виплачене ТОВ «СК «Аско» Яковлеву О.І. в розмірі 10 000 грн. у порядку регресу.

З рішенням Московського районного суду м. Харкова я не згодний повністю, і вважаю, що воно підлягає скасуванню у зв’язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, а також невірним застосуванням норм права і допущених порушень процесуального права, відсутністю законного обгрунтування рішення.

Невідповідність висновків суду обставинам справи:

Суд першої інстанції дав неналежну оцінку змісту та правильності складання страхового акта, в тому як Яковлев в момент його оформлення знаходився на стаціонарному лікуванні у лікарні. Члени його сімї - жінка і брат, які проживають разом, до складання акту не залучались. Акт було складено через п’ять днів після заяви страхувальника заступником директора страхової компанії у присутності страхового агента і потерпілого. Крім цього, в акті відсутні відомості про те, що акт складено у присутності членів сімї чи з його участю.

Більш того, під час цього випадку я знаходився у своїй квартирі і заявив в житлово-експлуатаційний відділ про несподіване пошкодження батареї центрального опалення. Заява про ремонт батареї центрального опалення підтверджена випискою з книги записів звернення мешканців дому у диспетчерську службу по ремонту домового обладнання.

Відповідно до норм чинного законодавства України порядок і умови здійснення страхових виплат та страхового відшкодування регламентуються ст. 990 Цивільного кодексу України, ст. 25 Закону України «Про страхування» (надалі - Закону): здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування або законодавством на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Страховик у разі настання страхового випадку зобов’язаний:

— протягом зазначеного в Правилах страховика часу направити на місце страхової події свого представника, і за участю страхувальника, його правонаступника чи третіх осіб скласти акт про страхову подію; протягом двох робочих днів з моменту повідомлення про настання страхового випадку вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати або страхового відшкодування страхувальнику. Встановлено обов’язки страховика:

— прийняти та зареєструвати заяву страхувальника про знищення або пошкодження будівель;

— запросити особу, відповідальну за заподіяну шкоду (якщо така є), для складання страхового акта;

— скласти страховий акт;

— при потребі про інформацію, пов’язану зі страховим випадком, зробити запит до компетентних органів або самостійно з’ясувати причини та обставини страхового випадку;

— обчислити суму збитку та страхового відшкодування;

— виплатити страхувальникові страхове відшкодування;

Розмір заподіяного страхувальникові збитку та страхового відшкодування визначається на підставі страхового акта.

На кожний страховий випадок, внаслідок якого було знищено або пошкоджено будівлі, майно страховик складає акт певної форми, в якому беруть участь страхувальник або повнолітній член його родини, двоє свідків та винна особа (якщо така є).

У страховому акті, що складається на місці страхової події, у результаті ретельного огляду пошкодженої (знищеної) будівлі подається характеристика випадку, який стався; зазначаються розміри будівлі та будівельні матеріали її конструктивних елементів; наводяться відомості про розмір знищених або пошкоджених будівель; перелічуються роботи з рятування будівель; констатується наявність залишків знищеної або пошкодженої будівлі, придатних для подальшого використання.

Зазначені дані є базою для розрахунку суми збитку. Визначити суму збитку та страхового відшкодування — найскладніша та найвідповідальніша робота страховика, що передбачає такі послідовні етапи:

— установлення факту загибелі або пошкодження будівель, майна;

— визначення причини завданого збитку та вирішення питання про наявність страхового або нестрахового випадку;

— визначення ступеня знищення або пошкодження будівель, майна.

Отже, судом першої інстанції не встановлені достовірно всі факти і невірно застосовані норми права, зокрема ст. 990 Цивільного кодексу України, ст. 25 Закону України «Про страхування» що призвело до неправильного вирішення справи.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 990 ЦК України, ст. ст. 292, 307, 309 ЦПК України,

ПРОШУ:

1. Прийняти апеляційну скаргу до розгляду.

2. Скасувати рішення Московського районного суду м. Харкова від __. ___. 2015 р.

Додатки: