Основні вимоги, прикладені до інтерфейсу користувача програмних засобів навчального призначення

Особливо критично висунуті вимоги, прикладені до інтерфейсів користувача навчальних програм, що обумовлено такими чинниками: на екрані комп’ютера користувальницький інтерфейс й учбово-методичне наповнення програми повинні представляти єдине ціле, при цьому самі елементи оформлення й навігації не повинні відволікати увагу учня від основного матеріалу. Певне значення надають не тільки формі, кольору, інтуїтивній зрозумілості піктограми, але й загальній кількості рівноцінних елементів на екрані. Наприклад, якщо число однакових кнопок навігаційної панелі не перевищує 6−7, користувач здатний швидко «зафіксувати» їх у пам’яті й звести користування ними до автоматизму [41−42].

Засвоєння навчального матеріалу учнем обумовлюється значним впливом утоми на самопочуття. Навантаження ж на зір учня при роботі з комп’ютером значно вище ніж, наприклад, при роботі із книгами при денному освітленні. Стомлення, що наступає досить швидко, може призвести не тільки до зниження уваги й засвоєння навчального матеріалу, але й до зниження гостроти зору, тим більше в підлітковому віці. Шляхи подолання цієї проблеми ми бачимо в наступному:

• · Розміри елементів: активні елементи повинні бути досить великі, тому що, при наявності дрібних значків на екрані, користувач інтуїтивно наближається до монітора, навіть якщо він їх чітко бачить;
• · Візуальне сприйняття елементів програми: всі елементи програми, з якими ведеться одночасна робота, повинні перебувати в поле зору користувача (блукання поглядом по всьому екрані - перша причина настання стомленості очей);
• · Зручність: зручний інтерфейс заощаджує час того, хто навчається, а виходить, у цілому він буде проводити біля комп’ютера менше часу;
• · Якість кольорової гамми: правильно обрана кольорова гама інтерфейсу також сприяє зниженню стомленості зору при роботі.

Використання ілюстративного матеріалу в педагогічних програмних середовищах

За сучасних умов можливості сучасної комп’ютерної техніки, досвіду й засобів розробки дозволяють змоделювати на екрані будь-який процес, сцену, інтерактивні плоскі й тривимірні моделі, діаграми, графіки, схеми. Однак розроблювачі такого ілюстративного матеріалу зштовхнулися із новою проблемою — так називаною «проблемою вірогідності». З огляду на те, що в повсякденному житті сучасний людина щодня зіштовхується з великою кількістю віртуальних ефектів. В засобам масової інформації: на телебаченні, у кіно, у комп’ютерних іграх використається величезна кількість комп’ютерних моделей, схожих з тими, які застосовуються при створенні ілюстрацій для навчальних програм. І зробити так, щоб процес, не видимий неозброєним оком, але змодельований і продемонстрований на комп’ютері, не викликав у того, хто навчається аналогій з ігровою програмою, фільмом про чаклунів, серйозне завдання для сучасного розроблювача дизайну для навчальних програм.