Дезактивація споруд, транспорту та спеціальної техніки

Дезактивація робиться шляхом змітанням, струшення, миттям водою, миючим розчином. Для дезактивації використовують різні речовини (вода, миючі розчини, сорбенти та ін.) й технічні засоби, наприклад, спеціальні машини та прилади, машини комунального господарства, сільськогосподарську техніку тощо. Особливе значення в умовах масованого ядерного удару має дезактивація у результаті природного радіоактивного розпаду.

Невідкладні роботи З невідкладних аварійно — відновлювальних робіт велике значення мають:

• · прокладка колонних шляхів улаштування проїздів та проходів у завалах та на заражених ділянках місцевості;
• · локалізація аварій на газових, енергетичних, каналізаційних, водопровідних і інших мережах;
• · зміцнення або обвалення конструкцій;
• · ремонт і тимчасове відновлення зв’язку і енергетичних мереж;
• · ремонт ушкоджених захисних споруд.

Дані заходи є важливими завданнями інженерних та аварійно — технічних формувань, посилених рятувальними командами та групами. Від її успішного рішення багато в чому залежить швидкість підходу формувань ЦО, в тому числі медичних, до об'єктів рятувальних робіт і своєчасність евакуації потерпілих з осередку.

Організація життєзабезпечення населення під час аварій, катастроф, стихійного лиха.

• · тимчасове розселення громадян в безпечних районах;
• · організація харчування людей;
• · забезпечення населення що потерпіло одягом, взуттям, предметами першої необхідності;
• · надає фінансової допомоги потерпілим;
• · забезпечення медичного обслуговування та санітарно. — епідеміологічного нагляду у районах тимчасового розселення;
• · надання медичної допомоги.

Основні ушкодження людей при аваріях на АЕС, в осередку ядерного ураження та надання першої медичної допомоги.

Основні ушкодження людей при аваріях на АЕС:

• А) від парового вибуху у персоналу станції можливі опіки та механічні травми;
• Б) від? — нейтронного опромінювання можливе виникнення гострої променевої хвороби будь якого ступеня тяжкості;
• В) виникає забруднення радіонуклідами об'єктів зовнішнього середовища, а також шкіри та слизових оболонок людини і попадання їх усередину організму з вдиханням повітря, водою, їжею; виникає променеве ураження шкіри, слизових оболонок, внутрішніх органів, променева хвороба;
• Г) в опроміненої людини через 5−15 років можуть бути різні медичні наслідки: скорочення тривалості життя, злоякісні пухлини, хвороби крові та імунітету;
• Д) генетичні ефекти в результаті дії на зародкові клітини організму, які виявляються у нащадків.

Заходи першої медичної допомоги при аваріях на АЕС, в осередках ядерного ураження.

До приходу сил і засобів ЦО в осередок ураження першу медичну допомогу здійснюють у вигляді само — і взаємодопомоги саме населення, а також медичний персонал збережених лікувально — профілактичних закладів. З підходом сил ЦО до об'єктів рятувальних робіт першу медичну допомогу надають санітарні дружини, загін санітарних дружин та особовий склад, який веде рятувальні роботи.

Санітарні дружини при роботі в осередку ядерного ураження підпорядковуються командиру рятувального загону, який виділяє для них об'єкт з найбільшою кількістю уражених, яким повинна бути надана перша медична допомога. Керівництво санітарними дружинами із спеціальних питань покладається на медичних працівників об'єкту або осіб, що виділяються для цієї мети, з складу ОПМ. Санітарні дружини можуть діяти в осередку і самостійно.

У першу медичну допомоги (ПМД)в осередку ядерного ураження входить проведення наступних заходів:

• · профілактика радіаційних уражень:
  • а) захист органів дихання від попадання в них радіоактивних речовин (РР);
  • б) проведення часткової санітарної обробки шкіряних покривів та слизових оболонок,
  • в) часткова дезактивація одягу;
  • г) застосування медичних радіозахисних засобів (цистамін і калія йодид);
• · тимчасова зупинка кровотеч;
• · гасіння палаючого або тліючого одягу;
• · накладення первинних пов’язок при пораненнях та опіках;
• · іммобілізація при переломах кісток, поширених пошкодженнях м’яких тканин;
• · найпростіші протишокові заходи;
• · проведення штучного дихання;
• · відновлення серцевої діяльності найпростішими способами;
• · виведення з непритомності та істеричного стану;
• · проведення часткової санітарної обробки та дезактивації одягу та взуття.

Обсяг першої медичної допомоги та послідовність її проведення визначають в кожному окремому випадку в залежності від того, яка обстановка, число поранених, ступені тяжкості ураження, наявність сил і засобів. Так наприклад, на забрудненій РР території при наявності у потерпілого сильної кровотечі необхідно спочатку зупинити її, а потім вже захистити його від дії гамма-променів. При пожежі необхідно перш за все винести потерпілого у безпечне місце, погасити палаючий на ньому одяг, а потім починати необхідні заходи по наданню першої медичної допомоги.

Осередок ядерного ураження характеризується одномоментним масовим ураженням людей, які потребують невідкладної допомоги в найкоротші строки. Якщо кількість уражених велика, то допомога в першу чергу надається потерпілим з сильною кровотечею і які знаходиться в шоковому стані, пораненим у груди, голову, живіт.

Після надання першої медичної допомоги потерпілих виносять або виводять до місць стоянки транспорту для подальшої евакуації за кордони осередку. Для переносу потерпілих до місць стоянки транспорту за санітарними дружинами закріплюють носильників, яких виділяються для цієї мети з рятувальних команд (загонів).

Тяжкопоранених виносять на носилках, руках і з допомогою підручних засобів: легкопоранені, як правило, виходять з осередку самостійно. Для вантаження уражених на транспорт на території об'єкта або поблизу вибирають ділянку, яка має доступні під'їзні шляхи. Для евакуації потерпілих використовують спеціально обладнані або пристосовані машини, а якщо їх немає або їх не вистачає, то будь-який інший транспорт.

Як транспортні засоби можуть бути використані вантажні або легкові автомобілі, санітарний автотранспорт, в окремих випадках — водні транспортні засоби.

Потерпілих розміщає в автотранспорт особовий склад рятувальних формувань, а для, догляду за ними у дорозі заохочують санітарних дружинниць.

Особовий склад санітарних дружин повинен вживати всі заходи захисту від дії проникаючої радіації. Тому роботу санітарних дружин на забрудненій радіоактивними речовинами місцевості слід планувати виходячи з можливої дози опромінювання.

Важливе значення при цьому повинно бути приділене швидкості роботи в зонах сильного й небезпечного радіоактивного забруднення. Необхідно також передбачити вживання особовим складом радіозахисних засобів, які містяться в аптечці індивідуальній (АІ), перед входом в указані зони. Після закінчення робіт особовий склад санітарних дружин обов’язково повинен пройти санітарну обробку.

Для здійснення індивідуального дозиметричного контролю особовому складу санітарних дружин перед введенням в забруднену місцевість видають індивідуальні дозиметри По закінченню роботи ці дозиметри збирають і в спеціальному журналі реєструють дози опромінення, отримані санітарними дружинницями.

Заходи рятувальних робіт і першої медичної допомоги в осередку хімічного ураження.

Рятувальні роботи в осередку хімічного ураження (ОХУ) складають:

• · хімічну та медичну розвідку;
• · розшук потерпілих;
• · надання першої медичної допомоги ураженим;
• · евакуація потерпілих з осередку;
• · дегазацію доріг, проходів, транспорту, техніки, одягу та взуття;
• · санітарну обробка людей.

Перед входом в ОХУ весь особовий склад санітарних дружин повинен одягти протигази й захисний одяг, а також мати при собі профілактичні засоби та антидоти від ураження фосфорорганічними отруйними речовинами (ФОР).

Санітарні дружини працюють в осередку хімічного ураження разом з рятувальними загонами під загальним керівництвом начальника ЦО об'єкта рятувальних робіт.

В об'єм першої медичної допомоги в осередку хімічного ураження входить проведення наступних заходів:

• · одягання на потерпілих протигазів;
• · використання антидотів при ураженнях ФОР та синильною кислотою;
• · часткова санітарна обробка з використанням індивідуальних протихімічних пакетів та інших дегазуючих засобів;
• · проведення штучного дихання;
• · при необхідності - інші заходи першої медичної допомоги.

Робота санітарних дружин повинна бути організована таким чином, щоб перша медична допомога надавалась в найкоротші строки і найбільшій кількості уражених.

При наданні першої медичної допомоги на зараженій території у всіх випадках потребується, перш за все, здійснити заходи по припиненню подальшого надходження отруйних речовин (ОР) в організм уражених. З цією метою тим, хто опинився без протигазу, необхідно їх негайно надіти.

Для знезараження і видалення ОР, які опинилися на відкритих ділянках шкіри та одягу, проводять часткову санітарну обробку при допомозі індивідуальних протихімічних пакетів або іншими дегазуючими рецептурами. Слід мати на увазі, що попередити розвиток ураження можна лише при умові, якщо часткова обробка буде проведена на протязі перших 5 хвилин з моменту попадання ОР на шкірний покрив. Обробка шкіри через 10 хвилин може тільки послабити (зменшити) тяжкість ураження.

Штучне дихання проводиться на незабрудненій місцевості і практично виключається на місцевості, зараженій ОР, оскільки в одягненому на потерпілого протигазі у підмасочному просторі будуть накопичуватися слиз та блювотні маси.

Всі уражені повинні бути якнайшвидше евакуйовані із зараженої території в загін першої допомоги або в найближчі лікувальні заклади, які знаходяться на незараженій території.

Після закінчення роботи особовий склад санітарних дружин виходить з осередку, у відведеному місці знімає засоби захисту і проходить санітарну обробку.