Близькі і віддалені наслідки радіаційного ураження

Залежно від часу прояву після опромінення радіобіологічні ефекти поділяють на близькі та віддалені. До близьких ефектів належать ті, які виявляються в перші години, дні, тижні, місяці після опромінення. Віддалені наслідки реєструються у більш пізні строки. До близьких наслідків радіаційного ураження відносять радіаційну стимуляцію, яка виявляється одразу після опромінення; більшість морфологічних змін у тканинах і окремих органах, що виникають протягом перших днів, тижнів післярадіаційного періоду; гостру променеву хворобу всіх ступенів тяжкості, що розвивається протягом 1 —1,5 місяця, і загибель.

Віддаленими наслідками радіаційного ураження ссавців вважають такі морфологічні зміни, як злоякісні новоутворення — лейкози, ракові пухлини. Типовим віддаленим наслідком морфологічної природи є променева катаракта. До них відносять також нефросклероз — хворобу, що виникає внаслідок морфологічного переродження тканин і судин нирок при ураженні їх радіоактивними речовинами при їх виведенні з організму. Всі ці ефекти морфологічної природи виявляються, як правило, через багато місяців або кілька років після опромінення.

Віддаленим наслідком радіаційного ураження вважається один із найбільш спільних для усіх організмів ефект опромінення — скорочення тривалості життя і прискорення старіння, що реалізується, як правило, в останні періоди життя.

До найвіддаленіших наслідків опромінення як у тварин, так і в рослин відносять генетичні ефекти.

Віддалені наслідки променевого ураження мають вірогідний, або випадковий, характер. Це означає, що їх неможливо визначити наперед, на відміну від близьких наслідків. З усією впевненістю можна, наприклад, стверджувати, що коли 1000 рослин гороху опромінити дозою 0,5 Гр, то в усіх або майже в усіх виявиться радіаційна стимуляція, при дозі 8 Гр у всіх рослин виникнуть різні морфологічні зміни, а при більш як 15 Гр всі рослини загинуть. Коли овець опромінити дозою 2 Гр, у них виникне променева хвороба першого або другого ступеня (залежно від індивідуальної чутливості до радіації). Але завбачити віддалені наслідки опромінення у якомусь конкретному організмі неможливо. їх можна передбачити на основі статистичного аналізу в опроміненій популяції (групі) організмів і виразити чисельність уражених осіб у процентах або визначити кількість уражених осіб на тисячу, мільйон. Ймовірність прояву віддалених наслідків радіаційного ураження зростає із збільшенням дози опромінення.

При різних дозах виявляються неоднакові радіобіологічні ефекти. Радіаційна стимуляція — перший соматичний ефект, що спостерігається за мінімальних доз опромінення. Морфологічні зміни і променеву хворобу виявляють при дозах, у десятки разів більших. При ще більших дозах настає загибель.

Але не тільки від дози випромінювань залежить прояв радіобіологічних ефектів. Наприклад, дози, що стимулюють ріст і розвиток рослин родини хрестоцвітих (редису, капусти, ріпака, редьки), згубні для рослин родини бобових (бобів, гороху, квасолі). Дози, які не завдають шкоди комахам, смертельні для всіх тварин класу ссавців. Всі ефекти визначаються чутливістю організмів до іонізуючої радіації, або їх радіочутливістю.