Програмно-цільове проектування та моніторинг упровадження профільного навчання в старшій школі регіону

У статті представлено напрями реалізації регіонального програмно-цільового проекту «Профільна старша школа», система моніторингу якості запровадження профільного навчання в старшій школі у Харківській області. Розглянуті окремі аспекти зазначеного питання, подано результати моніторингових досліджень.

Ключові слова: профільне навчання, програмно-цільовий проект, моніторингові дослідження; організаційний, науково-інформаційний, експериментальний, інноваційний, науково-практичний, аналітичний напрями реалізації проекту.

Актуальність проблеми. Сьогодні молодь після закінчення школи має широкі можливості вибору професії. Але рівень отриманих випускником загальноосвітнього навчального закладу знань з того чи іншого предмета не завжди відповідає вимогам вищого навчального закладу, у якому йому хотілося б продовжити навчання. Потреби регіонального ринку праці у тій чи іншій професії також, зазвичай, випускнику невідомі. Оптимальним способом подолання означених проблем вважаємо упровадження у старшій школі профільної освіти.

З метою створення цілісної науково-педагогічної моделі профільного навчання в системі загальної середньої освіти регіону, а разом з тим — відповідного оновлення структури, змісту, форм і методів навчально-виховного процесу в старшій школі Харківським обласним науково-методичним інститутом безперервної освіти започатковано програмно-цільовий проект «Профільна старша школа (2007;2010 роки)» [1]. Проектом передбачено реалізацію низки завдань, а саме:

• — обґрунтування та розроблення моделі організації допрофільного та профільного навчання в загальноосвітніх навчальних закладах різних типів;
• — визначення оптимальних форм організації допрофільної підготовки та профільного навчання в загальноосвітніх навчальних закладах кожного району (міста) області;
• — створення й експериментальна апробація інструментарію моніторингу якості профільного навчання в старшій школі,
• — розробка моделі оцінювання якості роботи школи з питань упровадження профільної освіти старшокласників;
• — визначення та експериментальна апробація інструментарію для виявлення профільних інтересів учнів, освітньої кон’юнктури, прогнозування попиту на ті чи інші професії;
• — узагальнення регіонального досвіду впровадження профільного навчання;
• — розроблення рекомендацій для закладів системи загальної середньої освіти регіону щодо організації допрофільної підготовки та профільного навчання в старшій школі.

Методи і форми реалізації програмно-цільового проекту є такими: обласні (районні, міські) науково-практичні конференції, Інтернет-конференції, обласні (районні, міські) науково-методичні, науково-практичні, інструктивно-методичні семінари, семінари-практикуми, курси підвищення кваліфікації, дні аналізу та регуляції.

Проект реалізується на трьох рівнях: обласному, районному (міському) та на рівні закладу освіти. Напрямами реалізації програмно-цільового проекту є організаційний, науково-інформаційний, експериментальний, інноваційний, науково-практичний, аналітичний.

Організаційний напрям передбачає такі заходи:

• — інформування загальноосвітніх навчальних закладів і закладів системи загальної середньої освіти про запровадження програмно-цільового проекту «Профільна старша школа»;
• — створення тимчасових творчих колективів, які будуть співпрацювати над реалізацією програмно-цільового проекту.

Науково-інформаційний напрям полягає в такому:

• — підготовці науково-методичних матеріалів для проведення заходів у межах реалізації програмно-цільового проекту;
• — створенні серії видань з питань профільного навчання старшокласників;
• — проведенні науково-методичних семінарів з теми «Організація профільного навчання в загальноосвітніх навчальних закладах», Інтернет-конференції «Науково-методичний супровід організації профільного навчання в старшій школі»;
• — організації роботи спеціальних курсів для директорів, заступників директорів загальноосвітніх навчальних закладів;
• — здійсненні освітньо-інформаційної діяльності на курсах підвищення кваліфікації директорів, заступників директорів з навчально-виховної, науково-методичної роботи, учителів загальноосвітніх навчальних закладів.

Експериментальний напрям реалізується в межах регіональної експериментально-дослідної роботи з проблеми «Моніторинговий, науково-методичний і організаційний супровід процесу модернізації загальної середньої освіти в Харківській області».

Сутність інноваційного напряму в такому:

• — організації роботи творчих груп: з розроблення моделі організації допрофільного та профільного навчання в загальноосвітніх навчальних закладах Харківської області з урахуванням особливостей регіону; з визначення оптимальних форм організації профільного навчання в загальноосвітніх навчальних закладах кожного району (міста) області; з розроблення моделі оцінювання роботи загальноосвітнього навчального закладу щодо організації профільного навчання;
• — розробленні і апробації інструментарію моніторингу якості профільного навчання в старшій школі;
• — розробленні і апробації інструментарію для виявлення профільних нахилів учнів та освітньої кон’юнктури.

Науково-практичний напрям передбачає таку діяльність:

• — організацію і проведення днів аналізу і регуляції в районах області;
• — проведення моніторингу якості профільного навчання в старшій школі;
• — проведення діагностичних досліджень з виявлення профільних нахилів учнів, освітньої кон’юнктури і прогнозування попиту на професії;
• — проведення індивідуальних консультацій в Інтернет-режимі з проблем функціонування профільної старшої школи та науково-методичного супроводу навчально-виховного процесу у класах з допрофільним і профільним навчанням;
• — * вивчення досвіду роботи загальноосвітніх навчальних закладів з питань упровадження допрофільного та профільного навчання.

Аналітичний напрям реалізації проекту передбачає виконання такої роботи:

• — створення бази даних загальноосвітніх навчальних закладів щодо впровадження допрофільного та профільного навчання (за напрямами і профілями);
• — узагальнення результатів моніторингу якості профільного навчання в старшій школі;
• — створення моделі організації допрофільного і профільного навчання в загальноосвітніх навчальних закладах Харківської області;
• — включення моделі (протоколу) оцінювання роботи загальноосвітнього навчального закладу щодо організації профільного навчання у Програму державної атестації загальноосвітніх навчальних закладів у Харківській області;
• — узагальнення регіонального досвіду організації профільного навчання в загальноосвітній школі;
• — підготовку видань з питань організації допрофільного і профільного навчання в загальноосвітніх навчальних закладах, відповідного науково-методичного і психолого-педагогічного супроводу;
• — розроблення рекомендацій для загальноосвітніх навчальних закладів і закладів системи загальної освіти щодо організації профільного навчання в старшій школі.

Поступовий розвиток профільної освіти в регіоні, низка невирішених на практичному рівні питань щодо сталого функціонування профільної старшої школи, необхідність створення системи централізованої і ефективної координації науково-методичного супроводу допрофільного та профільного навчання методичними службами районів і міст області зумовили створення системи моніторингу якості запровадження профільного навчання в старшій школі у Харківському регіоні. Метою моніторингових досліджень визначено вивчення стану запровадження профільного навчання для проектування його оптимальної моделі в кожному районі (місті) області та в регіоні в цілому [5].

Для досягнення поставленої мети було визначено завдання:

• — вивчити умови для реалізації допрофільного та профільного навчання в регіоні;
• — дослідити ефективність запровадження напрямів профілізації в закладах системи загальної середньої освіти регіону;
• — дослідити динаміку запровадження окремих напрямів (профілів) навчання у районах (містах) області;
• — прогнозувати розвиток мережі класів з (допрофільним) профільним навчанням у регіоні;
• — дослідити вплив профільного навчання на якість освіти в регіоні;
• — надати науково-обґрунтовані рекомендацій щодо організації в закладах системи загальної середньої освіти допрофільної підготовки та профільного навчання.

Аналітична робота в межах моніторингу проводиться за певними напрямами, а саме:

• — аналіз мережі класів з допрофільним і профільним навчанням;
• — запровадження окремих навчальних профілів і напрямів профілізації;
• — аналіз результатів державної підсумкової атестації у профільній старшій школі;
• — дослідження впливу розширення мережі профільних класів на вибір учнями профільних предметів для проходження державної підсумкової атестації за курс повної загальної середньої освіти;
• — дослідження залежності між якістю кадрового складу вчителів і мережею класів з допрофільним (профільним) навчанням.

Зупинимось на окремих аспектах моніторингових досліджень.

У регіоні в 2007/2008 навчальному році спостерігається тенденція щодо істотного зменшення кількості 8−9-х класів з допрофільним навчанням і стабілізації мережі 10−11-х профільних класів, найбільша кількість яких була відкрита у 2004 та 2005 роках.

Фактичні показники стану впровадження профільного навчання в Харківській області мають істотну розбіжність із прогнозованими на час прийняття Концепції профільного навчання в старшій школі (2003 р.), і це об'єктивно пояснюється не тільки труднощами самого процесу прогнозування, а й недостатнім обсягом фінансування робочих навчальних планів (виділення коштів на реалізацію профільного навчання в однокомплектних школах сільської місцевості), неналежним рівнем матеріально-технічного забезпечення навчально-виховного процесу в профільній школі. Окрім того, відбувається переорієнтація мережевої організації системи загальної середньої освіти на створення районних і шкільних освітніх округів, спостерігається тенденція збільшення попиту учнів, їхніх батьків на отримання повної загальної середньої освіти у класах універсального профілю.

За даними дослідження у загальноосвітніх навчальних закладах регіону у відкритті профільних класів надається перевага природничо-математичному та суспільно-гуманітарному (філологічному) напрямам навчання. У цьому навчальному році створення значної кількості класів суспільно-гуманітарного напряму обумовило збільшення мережі профільних класів. Причиною цього є, на жаль, не орієнтація учнів на продовження навчання у відповідному вищому навчальному закладі (за статистикою більшість випускників класів із суспільно-гуманітарним профілем навчання є абітурієнтами ВНЗ інших профілів), а відсутність матеріально-технічної бази для викладання предметів природничо-математичного напряму, зокрема, відсутність сучасних класів-лабораторій для вивчення фізики, хімії, біології тощо. Крім того, суб'єктивними чинниками такого стану питання можна вважати формальний підхід місцевих органів управління освітою до організації профільного навчання (обов'язкові вимоги до відкриття профільного класу в однокомплектній сільській школі) та відносну легкість навчання в гуманітарних класах для учнів з початковим і середнім рівнями навчальних досягнень.

За даними моніторингових досліджень лише 63% учнів 15-річного віку визначилися щодо профілю навчання у старшій школі. Нами проведено анкетування цієї вікової групи з метою визначення відповідності існуючої мережі профільних класів потребам учнів. Анкетуванням було охоплено 564 учні 10-х класів і 510 учнів 11-х класів 49 загальноосвітніх навчальних закладів Харківської області.

Результати анкетування показали, що переважна більшість респондентів навчається у профільних класах природничого (23,9%), фізико-математичного (21,5%), філологічного (17,2%), універсального (12,3%) напрямів. Мотивацією вибору певного профілю у значної частини старшокласників (30,3%) є схильність й особиста зацікавленість у вивченні конкретного циклу предметів. Думки інших респондентів розподілилися таким чином: вважають, що школа не в змозі забезпечити викладання необхідного для них профілю навчання — 18,4%; планують продовжити навчання у вищому навчальному закладі відповідного напряму — 16,4%; - визначились із майбутньою професійною діяльністю — 14,1%; здійснили вибір профілю через наполягання батьків — 9,2%; у виборі профілю віддали перевагу бажанню бути разом із друзями — 4,9%; не мали жодних мотивів щодо навчання у профільному класі — 6,8%.

Результати анкетування свідчать про несформованість в учнів старших класів профільної мотивації, неспроможність або випадковість визначення ними професійних намірів. Одночасно і ЗНЗ ще недостатньо спрямовують молодь до майбутньої професійної діяльності, а тому 33,6% учнів не готові до свідомого вибору й оволодіння професією.

У 2007 році з метою сприяння створенню ефективного освітнього середовища, оптимальних умов для профілізації старшої школи вперше проведено національне моніторингове дослідження стану впровадження профільного навчання в загальноосвітніх навчальних закладах України. Дослідження було спрямоване на з’ясування суспільної і педагогічної думки щодо впливу на якість профільного навчання різних форм його організації, проблем, які виникають у процесі організації допрофільної підготовки та профільного навчання безпосередньо в навчальному закладі, а також виявлення найефективніших способів реалізації завдань запровадження профільного навчання в старшій школі.

У межах цього дослідження проводилося анкетування керівників загальноосвітніх навчальних закладів Харківського регіону, учнів 11-х класів і їхніх батьків. Опитування керівників 129 ЗНЗ (з них 67 — міських загальноосвітніх навчальних закладів та 62 — загальноосвітні навчальні заклади сільської місцевості) дозволило зробити певні висновки. У 66% загальноосвітніх навчальних закладів, керівники яких узяли участь в опитуванні, допрофільна підготовка учнів розпочинається у 8−9-х класах відповідно до положень Концепції профільного навчання в старшій школі. Тільки навчальні заклади для обдарованої молоді (гімназії, спеціалізовані школи з поглибленим вивченням предметів) починають готувати дітей до профільного навчання з 5-го та 1-го класу відповідно.

Переважна більшість респондентів вважає, що розпочинати цю роботу в загальноосвітній школі варто з 5-го класу (27%), з 6−7-го (21%) або з 8-го класу (33%). Здійснювати допрофільну підготовку з 1-го класу запропонували 13% опитуваних, що, на нашу думку, є суперечливим. Хоча зрозуміло, що у спеціалізованих школах поглиблене вивчення окремих предметів (наприклад, іноземної мови, предметів художньо-естетичного циклу) відбувається з початку навчання, тобто з 1-го класу.

З метою виявлення схильності та зацікавленості учнів у вивченні певних предметів, свідомого вибору ними профілю навчання у старшій школі в загальноосвітніх навчальних закладах впроваджуються різні форми допрофільної підготовки. Так у 72,1% шкіл працюють факультативи, предметні гуртки, наукові товариства, у 55,8% — спеціальні курси, поглиблено вивчають предмети у 48,8% ЗНЗ. Директори загальноосвітніх навчальних закладів однаково оцінюють ефективність усіх цих форм організації навчання, не надаючи переваги жодному.

Для прийняття рішення щодо запровадження у навчальному закладі певного профілію для директора важливим є: результати діагностики схильностей та інтересів учнів (26,4%), освітні запити батьків старшокласників (24,8%), професійна, методична та психологічна готовність учителів до викладання профільних предметів (21,7%), наявний досвід організації навчання за певним профілем (15,5%), науково-методичне забезпечення та супровід профільної освіти (10,9%).

У той же час під час комплектування класів з профільним навчанням насамперед враховуються: мотивація учнів (41,1%), напрям їх допрофільної підготовки (27,9%), бажання батьків (16,3%).

Значно менше впливають на формування профільних класів рекомендації вчителів-предметників (7,0%), рівень навчальних досягнень учня з дисциплін, що є провідними для обраного профілю навчання, (3,9%), результативність участі школярів у предметних олімпіадах, турнірах, конкурсах (3,9%). регіональний профільний старший школа Основними проблемами в організації профільного навчання в старшій школі керівники загальноосвітніх навчальних закладів назвали незадовільне навчально-методичне забезпечення, оскільки на сьогодні відсутні підручники з профільних предметів, і низький рівень організаційної допомоги з боку місцевих органів управління освітою. На жаль, тільки 6,2% опитуваних вбачають виникнення проблем у запровадженні профільного навчання в непідготовленості або неспроможності вчителів якісно викладати профільний предмет. Тільки 3,1% респондентів вважають необхідною умовою організації ефективного профільного навчання наявність сучасної матеріально-технічної бази.

У дослідженні стану впровадження профільного навчання в загальноосвітніх навчальних закладах взяли участь також 695 учнів 11-х класів (з них: 378 учнів міських шкіл і 317 учнів навчальних закладів сільської місцевості) та батьки 724 учнів 11-х класів (з них: 368 батьків учнів навчальних закладів міст області та 356 — шкіл сільської місцевості).

Результати анкетування виявили в основному позитивне ставлення учнів 11-х класів і їхніх батьків до впровадження профільного навчання у старшій школі. Старшокласники (53,6%) і їхні батьки (55,1%) вважають профілізацію актуальною й необхідною умовою у розвитку навчально-пізнавальних інтересів, здібностей і потреб учнів у процесі їх загальноосвітньої підготовки і професійного самовизначення.

Щодо мотивації власного вибору профілю навчання думки старшокласників розподілилися таким чином: обрали профіль відповідно до допрофільної підготовки в 9-му класі 73% випускників; визначились із конкретною професією або напрямом майбутньої діяльності, який відповідає профілю навчання в школі, 50,4% учнів 11-х класів.

Більшість опитаних учнів і батьків задоволені рівнем викладання профільних дисциплін у школі. Проте старшокласники (62,9%) та їхні батьки (53,5%) зазначили, що не мали можливості змінити профіль за бажанням, що суперечить основним принципам, на яких ґрунтується профільне навчання, зокрема принципу гнучкості. Тільки 44,7% випускників володіють інформацією про вищі навчальні заклади Харківського регіону та умови вступу до них. Про ринок праці регіону, основні тенденції його розвитку знають лише 22,7% учнів і 31% батьків. Це дозволило зробити висновок про те, що під час організації профільного навчання в старшій школі не забезпечуються наступно-перспективні зв’язки між загальною середньою і професійною освітою, що є одним із завдань профільного навчання в старшій школі відповідно до Концепції.

Висновки

Отже, результати моніторингового дослідження якості запровадження профільного навчання в старшій школі у Харківському регіоні сприяло виявленню низки проблем, які пов’язані з недостатньою роботою педагогічних колективів щодо професійної орієнтації молоді, відсутністю впливу вчителів-предметників на формування профільних класів, непріоритетним ставленням адміністрації окремих ЗНЗ до якості викладання профільних предметів тощо.

Зазначимо також, що сьогодні запровадження профільного навчання в закладах системи загальної середньої освіти регіону насамперед ґрунтується на реальних (найчастіше, явно недостатніх) можливостях його ресурсного забезпечення (кадрового, навчально-методичного, матеріально-технічного, фінансового). Проблемним питанням на загальнодержавному і регіональному рівнях залишаються забезпечення навчально-виховного процесу навчально-методичними комплексами, що включають не тільки програми для базових, профільних і спеціальних курсів, а й підручники, методичні посібники й засоби навчання.

Способи вирішення виявлених проблем на рівні загальноосвітнього навчального закладу вбачаємо у створенні системи психолого-педагогічного супроводу навчального процесу в класах допрофільної підготовки та профільного навчання, спрямуванні роботи адміністрації і педагогічних колективів на забезпечення умов для професійного самовизначення випускників шкіл, формування у них життєвих компетенцій, здатності адаптуватися у соціумі. Комплексного підходу потребують питання якості та результативності профільної освіти, підвищення професійної компетентності педагогічних працівників. Одним із вагомих факторів у вирішенні цих завдань є дієвий розвиток інтеграційних процесів у системі «ЗНЗ — вищий навчальний заклад».

Список використаної літератури

• 1. Вольянська С.Є. Профільна старша школа. Програмно-цільовий проект // Програмно-цільові проекти (з досвіду роботи Харківського регіону) / За заг. ред. Л.Д. Покроєвої. — Харків: ХОНМІБО, 2007. — С. 64−74.
• 2. Концепція профільного навчання в старшій школі // Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України. — 2003. — № 24. С. 3−15.
• 3. Підласий І.П. Діагностика та експертиза педагогічних проектів: Навчальний посібник. — К.: Україна, 1998. — 343 с.
• 4. Скаткин М. М. Методология и методика педагогических исследований. — М.: Педагогика, 1986. — 152 с.
• 5. Шевченко Н. В. Моніторинг якості загальної середньої освіти. Програмно-цільовий проект // Програмно-цільові проекти (з досвіду роботи Харківського регіону) / За заг. ред. Л.Д. Покроєвої. — Харків: ХОНМІБО, 2007. — С. 87−94.