Особливості аудиту нематеріальних активів

Мета аудиторської перевірки нематеріальних активів — встановити достовірність даних про нематеріальні активи у фінансовій звітності підприємств і відповідність фінансових та господарських операцій з ними чинному законодавству. До нематеріальних активів належать немонетарні активи, які не мають матеріальної форми, можуть бути ідентифіковані (відокремлені від підприємства) та утримуватися підприємством з метою використання протягом періоду, більшого за 1 рік (або одного операційного циклу, якщо він перевищує один рік) для виробництва, торгівлі, адміністративних потреб чи надання в оренду іншими особами (права користування природними ресурсами, права користування майном, права на знаки торгівлі й послуг, права на об'єкти промислової власності, авторські та суміжні з ними права, гудвіл, інші нематеріальні активи) [10, с. 22]. Аудитор керується Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 18.10.99 № 242, Законами «Про власність», «Про товарні знаки» тощо.

Завдання аудиту нематеріальних активів — встановити:

правильність віднесення об'єкта до нематеріальних активів;

достовірність інформації про нематеріальні активи;

повноту, достовірність і точність відображення в обліку витрат на покупку нематеріальних активів, правильність нарахування амортизації, операцій щодо їх надходження і вибуття за період, що перевіряється;

дотримання законодавства і П (С)БО 8 «Нематеріальні активи» щодо ведення обліку та складання звітності, методологію оцінки;

прийнятність звітності по нематеріальних активах;

правильність оцінки нематеріальних активів;

можливість отримання в майбутньому економічних вигод від використання нематеріальних активів;

• * відповідність суми окремих операцій даним, наведеним у книгах і журналах аналітичного обліку, правильність підсумків і відповідність їх даним, наведеним у Головній книзі;
• * правильність класифікації нематеріальних активів, достовірність показників звітності по нематеріальних активах.

Аудит нематеріальних активів, як і інших об'єктів обліку, має здійснюватися відповідно до аудиторських стандартів, де сформульовані єдині базові вимоги до якості аудиту, що забезпечують при їх дотриманні рівень гарантії результатів аудиторської перевірки. Перевірка нематеріальних активів здійснюється тільки в грошовому вираженні на підставі первинних документів. Проведення інвентаризації нематеріальних активів починається з визначення правильності віднесення сум, що обліковуються на рахунку 12 «Нематеріальні активи», саме до складу нематеріальних активів, після чого проводиться перевірка обґрунтованості їх оприбуткування, наявності документів, на підставі яких оформлені придбані майнові права. Під аудитом інтелектуальної власності (нематеріальних активів) розуміється перевірка прав підприємств на користування землею, водою, об'єктами промислової та інтелектуальної власності (авторське право у сфері науки, літератури, мистецтва тощо). Аудитори для проведення технічної експертизи об'єктів інтелектуальної власності й здійснення юридичного аналізу документів, що підтверджують право на власність, залучають патентних повірених та юристів. Починаючи аудит, аудитор перевіряє факт наявності нематеріальних активів за документами, де описано сам об'єкт, або де підтверджується створення об'єкта. Крім того, акт приймання-передання може підтвердити факт одержання даного об'єкта інтелектуальної власності [15, с. 84]. Аудитор разом із залученими спеціалістами визначає правильність вартості інтелектуальної власності. Якщо об'єкт власності вкладений у статутний капітал, то його оцінка визначається за домовленістю засновників, якщо його придбано за кошти, то він оцінюється за фактичними витратами на придбання, якщо одержано безкоштовно, то його оцінка визначається експертним методом. Аудитору слід перевірити правильність оприбуткування об'єктів на рахунку 12 «Нематеріальні активи» у кореспонденції з рахунками 31 «Рахунки в банках», 46 «Неоплачений капітал», а також обґрунтованість їх вибуття (продаж, списання чи безкоштовна передача. Для обліку амортизації нематеріальних активів використовують рахунок 13 «Знос необоротних активів», субрахунок 133 «Знос нематеріальних активів». Аудитору слід пам’ятати, що підставою для оприбуткування нематеріальних активів є документи, що ідентифікують ті активи. Він робить такі записи:

• * Д-т рахунка 12 «Нематеріальні активи» ;
• * К-т рахунка 46 «Неоплачений капітал» — на внесене право на користування.

У разі одержання нематеріального активу від засновників у рахунок внесків до статутного капіталу:

Д-т рахунка 12 «Нематеріальні активи» ;

К-т рахунка 46 «Неоплачений капітал» .

У разі безкоштовного одержання:

Д-т рахунка 12 «Нематеріальні активи» ;

К-т рахунка 424 «Безоплатно одержані необоротні активи» .

Відповідно до П (С)БО8 нарахування амортизації нематеріальних активів здійснюється протягом терміну їх корисного використання, але не більше 20 років, починаючи з дати прийняття на облік. Метод і нарахування амортизації нематеріального активу підприємство обирає самостійно, виходячи з особливостей форми отримання очікуваних економічних вигод. Суми амортизації, нарахованої протягом звітного періоду, відображаються у складі витрат цього періоду або включаються до собівартості іншого активу.