Виклад основного матеріалу дослідження

Виховна робота в студентській академічній групи як цілеспрямований процес соціалізації особистості, відповідно до існуючих моральних вимог і принципів, є цілісним і упорядкованим комплексом закономірно побудованих, динамічно пов’язаних, взаємодіючих компонентів, які в своїй сукупності сприяють розвитку особистості та колективу [1, с. 304]. Виховна робота являє собою складне управлінське та соціально-педагогічне явище, що складається з великої кількості елементів, модулів, напрямів, моделей, завдань тощо.

Серед основних компонентів виховної роботи в академічній групі варто визначити такі: цільовий, змістовно-діяльнісний, творчий, діагностично-аналітичний. Цільовий компонент є базовим орієнтиром цілісної виховної системи, оскільки включає мету та завдання роботи куратора академічної групи. Значимість цього компоненту визначається тим, що він виступає системо-утворюючим фактором.

На жаль, куратори інколи недостатньо чітко формують мету, цілі, завдання виховного процесу. В такому випадку виховна діяльність носить фрагментарний та формальний характер і не дає очікуваних результатів.

Кардинальною метою виховної роботи у вищій школі є підготовка національної інтелігенції, оновлення і збагачення духовного та інтелектуального генофонду нації шляхом формування гармонійно розвиненої, цілісної особистості, сутністю якої є духовність, культурна самоідентифікація, соціальна і професійна компетентність [4, c. 12−13], що потребує значного залучення ресурсів та безумовної підтримки з боку органів державної влади та місцевого самоврядування.

Безперечно, мета, що наближена до ідеалу, передбачає вирішення низки завдань, які не тільки мають усвідомлюватись куратором, але й бути сформульовані ним для студентів як етапи їх персонального зростання. В такому разі, основні завдання, що їх покликані вирішувати куратори, мають стати привабливими для студентів і збігатися з їхніми власними прагненнями до самовдосконалення. Зміст цих завдань передбачає наступне.

• 1. Виховання майбутніх фахівців духовними, високоосвіченими, компетентними, авторитетними людьми, носіями високої загальної культури (світоглядної, духовно-моральної, політичної, професійної, правової, інтелектуальної, психологічної, емоційної, естетичної, фізичної та екологічної тощо); розвиток особистості студента на основі самопізнання, самовизначення, самоосвіти, самовиховання, самовдосконалення, само актуалізації; розвиток моральності особистості як основи її духовності, важливого чинника розвитку соціальної та професійної компетентності.
• 2. Формування у молоді чіткої громадянської позиції, виховання любові до Батьківщини, поваги до культури, мови, національних символів, національних традицій та історії, поваги до культури, мови різних національностей.
• 3. Розвиток професійної компетентності студента, складовими якої є бажання працювати в певній галузі знань, прагнення високого професіоналізму, усвідомлення необхідності отримати глибокі і різнобічні знання; потреба самоосвіти, набуття навичок самостійності в навчальній і науковій праці, уміння застосовувати знання на практиці, вміння корелювати професійні завдання з потребами екології.
• 4. Формування соціальної компетентності особистості, що дає можливість успішно реалізувати себе як члена соціуму, тобто мати певний соціальний статус, який свідчить про успішність у певному виді діяльності. Важливими складовими соціальної компетентності, в залежності від рівня соціальної діяльності, є: психологічна культура, комунікативність, професійність, знання з соціології та політології, багатовекторність духовних потреб тощо.
• 5. Розвиток здібностей і потреб науково-пошукової діяльності як важливого фактора розвитку особистості студента; формування його світогляду, пошуку сенсів людського буття.
• 6. Збагачення естетичного досвіду студентів як важливого фактора розвитку духовності особистості, її соціальної та професійної компетентності.
• 7. Правове виховання: набуття правових знань як чинника формування правової культури, прищеплення молодим людям віри у верховенство Закону.
• 8. Розвиток психологічної культури молоді як важливого чинника особистісної, соціальної та професійної реалізації особистості.
• 9. Виховання у молодих людей потреби у здоровому способі життя, зміцнення престижності валеологічних цінностей.

Робота кураторів націлена на вирішення одного з важливих завдань вищої школи — сприяти становленню суспільної позиції та моральному самовизначенню особистості студента. Кураторство є одним з головних стратегічних напрямків виховної роботи у навчальному закладі.

Робота кураторів включає в себе, перш за все, створення виховного середовища для соціальної адаптації студентів-першокурсників, залучення їх до корпоративної культури навчального закладу. Кураторство — це найбільш творча і кропітка ділянка роботи педагога.

Таким чином, куратор академічної групи студентів — це посадова особа з числа педагогічного колективу навчального закладу на яку покладено обов’язки зі сприяння становленню студента як соціально-активного, високоморального, кваліфікованого та всебічно-розвиненого громадянина.

Поліфункціональність генеральної мети, розмаїття основних завдань і цілей виховної роботи зі студентами академічної групи дозволили визначити головні функції діяльності куратора [Докладно див. 9].

Організаторська функція — куратор виступає організатором взаємодії у студентській групі, що спрямована на взаємопідтримку, взаємодопомогу, взаємотворчість, взаємоконтроль, взаємоповагу, толерантність тощо. Куратор групи — організатор різних виховних програм, зміст яких залежить від особливостей різних категорій студентської молоді. Організаторська функція полягає в умінні залучати студентів групи до різних видів виховної діяльності: пізнавальної, що збагачує уявлення студентів про навколишню дійсність; суспільно-корисної, спрямованої на загальну користь і благо; ціннісно-орієнтаційної, яка допомагає студентам збагачувати власну систему духовних та соціально значущих цінностей, що визначають їх поведінку; художньо-творчої, що дає студентам можливість реалізувати індивідуальні творчі здібності; комунікативної, пов’язаної з формуванням навичок культурного спілкування та організацією студентського дозвілля.

Дослідно-аналітична функція — пов’язана з педагогічно-дослідницькою потребою діагностування рівнів вихованості особистості, вивчення мотивів, інтересів та потреб навчальної і пізнавальної діяльності студентів, соціально-побутових умов життя, стану здоров’я, рівня успішності тощо; вивчення внутрішнього світу і можливостей вихованців, складання програм їхнього розвитку.

Інформаційна функція — куратор групи повинен акумулювати знання з теорії і методики виховного процесу, бути для студентів гарним вихователем, взірцем педагогічного досвіду, авторитетним порадником в процесі пошуку різноманітної інформації і наставником з будь-яких проблемних питань.

Соціальна функція — передбачає вивчення вихователем об'єктивних і суб'єктивних чинників, які впливають на розвиток особистості; кореляцію навичок соціальної поведінки, спрямованої на успішне входження юнацтва в структуру сучасного життя і виробництва.

Спрямовувальна (морально-виховна) функція — націлює студента на життєвий вибір згідно з моральними і правовими нормами, допомагає створенню гуманних взаємостосунків в середовищі студентів, збагачує їх досвід історичними та життєвими прикладами, що варті наслідування. Одночасно куратор виступає і в ролі консультанта, який надає, при необхідності, допомогу в саморозвитку кожній молодій людині, спрямовує її діяльність, опираючись на природні дані вихованця, пробуджує його задатки, здібності.

Стимулювальна функція — спрямована на створення атмосфери психолого-педагогічної підтримки в групі, що сприяє самоутвердженню молодої людини, реалізації її потенційних можливостей. Стимулювання передбачає також різноманітні форми заохочення студентських ініціатив, досягнень, корисних дій і вчинків.

Координаційна функція — полягає у спрямуванні куратором групи виховних зусиль усіх педагогів, батьків і представників громадськості на позитивні результати у вихованні студентів. Куратор групи передусім домагається, щоб педагоги, які працюють зі студентами групи, керувались єдиними вимогами до них, здійснювали індивідуальний підхід. Куратор вивчає особливості навчально-виховної роботи викладачів, ознайомлюється з їх вимогами та стосунками із студентами, обмінюється з ними думками щодо поведінки окремих студентів, методів впливу на них.

Комунікативна функція — спрямовується, перш за все, на створення доброзичливого мікроклімату в групі, забезпечення позитивних змін в міжособистісних стосунках. В основі управління виховною роботою лежить творча взаємодія наставника з кожним окремим студентом та групою в цілому.

Зміст виховної роботи куратора, яка є складовою системи виховної роботи ВНЗ, визначається такими напрямами: [5].

• 1. Допомога студентам академічної групи в процесі їх адаптації до умов навчання у ВНЗ.
• 2. Допомога студентам академічної групи в навчальній діяльності, формування в них навичок самостійної роботи з навчальним матеріалом.
• 3. Контроль за систематичною навчальною діяльністю студентів, відвідуванням студентами занять, своєчасним виконанням ними завдань поточної атестації, за складанням заліків та іспитів.
• 4. Організація роботи куратора із виховання у студентів культурних навичок, засвоєння ними загальнолюдських, національних, громадянських, родинних, особистісних цінностей.
• 5. Допомога студентам при формуванні в групі здорового морально-психологічного клімату.
• 6. Залучення студентів до участі у наукових, культурних, спортивних та громадських заходах ВНЗ.
• 7. Допомога куратора при вирішенні індивідуальних та колективних морально-психологічних проблем, які виникають у студентів.
• 8. Відвідування куратором студентів, що проживають у гуртожитках, з метою вивчення умов проживання і контролю за виконанням студентами правил внутрішнього розпорядку.
• 9. Піклування куратора про соціальні умови життя і побут студентів, які проживають за межами гуртожитків.
• 10. Профілактика порушень студентами правил внутрішнього розпорядку та чинного законодавства України.
• 11. Пропагування в студентському середовищі здорового способу життя та культури мовлення.
• 12. Профілактика і попередження негативних соціальних явищ.
• 13. Допомога і контроль при підготовці документів для отримання пільг певними категоріями студентів.
• 14. Контроль оплати навчання студентами контрактної форми.

Всі вищеперераховані завдання і напрями роботи куратора можуть створити враження безмежності і неосяжності його діяльності, що не тільки виходить за межі реального часового простору (що об'єктивно лімітують будь-яку діяльність), але й значною мірою психологічно перевантажує куратора, основною функцією якого є викладацька діяльність, яка вимагає зосередженості, передусім, на навчально-методичних, науково-дослідних, культурно-просвітницьких завданнях та проблемах. Усвідомлення наявної дихотомії функцій викладача-куратора, безперечно, загострює питання оптимізації роботи куратора, підвищення його ефективності [8, с. 45].

Виховна діяльність студентів більшості ВНЗ формується як система за декількома напрямками громадянського виховання. А саме: національно-патріотичне; правове; моральне та художньо-естетичне; професійно-трудове; фізкультурно-оздоровче та екологічне.

Національно-патріотичне виховання є основою духовного розвитку особистості. В цьому напрямі проводилася робота, спрямована на формування у студентів патріотичних почуттів, громадянського обов’язку й відповідальності за долю України (участь у фестивалях, творчих зустрічах, святкування дат, покладання квітів, вшанування хвилиною мовчання пам’ять воїнів, участь у благодійних акціях). З метою формування шанобливого ставлення до національних традицій, звичаїв, обрядів, культури, історії рідного народу влаштовуються святкування національних свят, мовно-літературні конкурси). Особливо слід відзначити організаційну роль розвитку волонтерського руху.

Важливого значення в умовах сьогодення набуває робота з правового виховання студентів (проведення тижнів права, бесіди з питань реалізації і захисту прав людини; конкурси стіннівок і плакатів, присвячених правам людини, бесіди з питань прав дитини).

В рамках духовно-морального та художньо-естетичного виховання організується низка заходів культурно-масової роботи (урочиста посвята у студенти, театралізовані конкурси, святкування днів факультетів, функціонування різноманітних гуртків мистецького напряму).

Такі традиційні заходи формують у студентів любов та повагу до традицій ВНЗ.

Моральне виховання — це виховний вплив, що має на меті формування стійких моральних якостей, потреб, почуттів, навичок поведінки на основі засвоєння ідеалів, норм і принципів моралі та практичної діяльності.

Моральне виховання — дуже важка робота для куратора, тому що не завжди збігаються вимоги школи і родини, ВНЗ і оточення студента. Крім того, виховання має внутрішні суперечності: не спрацьовує відразу зворотний зв’язок, виховання потрібно здійснювати за багатьма системними напрямами.

Освітня система духовно-морального виховання студентів вищого навчального закладу є механізмом взаємодії компонентів цілісного педагогічного процесу, який передбачає реалізацію стратегій, тактики та методики формування духовно-моральних цінностей майбутніх фахівців.

Методика та технологія духовно-морального виховання студентів — це спеціально організований, цілеспрямований, інноваційний процес організації і стимулювання духовно-пізнавальної діяльності студентів, спрямований на вироблення системних знань про духовно-моральні цінності, що формують діалектичне та гнучке світорозуміння ціннісних орієнтацій; емоційної культури, вольової саморегуляції поведінки, здатності до самопізнання та самоосвіти; умінь та навичок високодуховної діяльності та духовно-моральної практики.

Таким чином, орієнтуючись на вищі ідеали, студентам слід намагатися стати максимально корисними для суспільства, нації, а також працювати над збагаченням свого духовно-морального світу [7].

В рамках професійно-трудового виховання організуються день факультетів, проходяться професійні тренінги, олімпіади, екскурсії. З метою удосконалення професійної підготовки та наближення її до потреб сучасного виробництва організуються тренінги по підприємництву, ділові ігри, фестивалі, бізнес проекти.

Фізкультурно-оздоровче та екологічне виховання спрямоване на формування екологічної культури особистості. Здійснюється екологічне виховання через лекційні курси екологічної спрямованості, через туристично-пошуковий гурток, роботу побутового і екологічного сектора, проводяться профілактичні заходи щодо забезпечення високого санітарного рівня побуту. Не повинно залишатись без уваги інформаційно-просвітницька робота (попередження правопорушень, наркозалежності, зловживання алкоголем, пропаганда здорового способу життя, бесіди відносно профілактики і боротьби зі СНІДом). Особливою популярністю серед студентів може користуватись діяльність туристично-пошукового гуртка, екскурсії, проведення спортивних змагань. З метою вивчення питань, пов’язаних з підготовкою молоді до шлюбу та збереження репродуктивного здоров’я за участю студентів організуються спеціальні семінари, метою яких є підвищення статусу повноцінної сім'ї, формування у молоді основних принципів становлення гармонійних взаємин у родині.

інститут кураторство вищий освіта.