Висновки. 
Прогнозування дуоденальної кровотечі та вибір методу хірургічного лікування виразок дванадцятипалої кишки

1. У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання прогнозування дуоденальної кровотечі при виразковій хворобі дванадцятипалої кишки шляхом визначення ступенів ризику цього ускладнення за допомогою математичної моделі та вибору методу хірургічного лікування на основі запропонованого алгоритму.

2. Найвагомішими клініко-анамнестичними та ендоскопічними факторами ризику розвитку кровотечі з виразки дванадцятипалої кишки є: чоловіча стать, перша група крові, часті сезонні загострення, локалізація виразки на задній стінці дванадцятипалої кишки, пенетруюча виразка, інвазія Helicobacter pylori, розлади локального кровобігу, місцевого та загального імунітету.

3. Збільшенню достовірності прогнозування дуоденальної кровотечі сприяють визначені прогностичні коефіцієнти для найвагоміших факторів ризику кровотечі з виразки дванадцятипалої кишки та встановлені ті з них, що мають взаємний потенціювальний вплив: інвазія Helicobacter pylori, зниження IgA та підвищення кількості циркулюючих імунних комплексів, низькі величини швидкості локального кровобігу у дванадцятипалій кишці.

4. Застосування створеної уніфікованої бази даних за міжнародними стандартами HL7 і розробленої на її основі двохетапної прогностичної математичної моделі підвищує достовірність визначення ризику розвитку кровотечі та показань до вибору методу хірургічного лікування.

5. Виділені ступені ризику кровотечі з виразки дванадцятипалої кишки дають можливість проводити диференційований вибір методу хірургічного лікування.

6. Запропонований метод хірургічного лікування дуоденальних виразкових кровотеч сприяє запобіганню рецидиву кровотечі, зменшенню післяопераційної летальності, покращанню найближчих і віддалених результатів.

7. При виборі методу хірургічного лікування виразкової хвороби дванадцятипалої кишки необхідно враховувати ступінь ризику виникнення кровотечі за запропонованою схемою.