Для оцінки ризику ліквідності наглядовці мають враховувати такі фактори
Ринковий ризик — це наявний або потенційний ризик для надходжень та капіталу, який виникає через несприятливі коливання вартості цінних паперів та товарів і курси іноземних валют за тими інструментами, які є в торговому портфелі. Цей ризик випливає з маркетмейкерства, дилінгу, прийняття позицій з боргових та пайових цінних паперів, валют, товарів і похідних інструментів (деривативів). Ризик зміни… Читати ще >
Для оцінки ризику ліквідності наглядовці мають враховувати такі фактори (реферат, курсова, диплом, контрольна)
- — наявність адекватної, ефективної, доведеної до виконавців внутрішньої нормативної бази (положень, процедур тощо) щодо управління ризиком ліквідності, затвердженої відповідними органами банку, виходячи з принципів корпоративного управління, а також відповідної практики виконання її вимог;
- — обсяг активів балансу та їх розподіл за ступенем ліквідності щодо структури зобов’язань. Зокрема слід звернути увагу на такі фактори: високоліквідні активи; цінні папери та інші активи, що можуть бути прийняті до операцій рефінансування (з урахуванням активності їх ринку); можливості продажу, у тому числі на умовах зворотного викупу (peno), або сек’юритизації, чи можливість використання вторинного джерела ліквідності активів;
- — обсяг, структура та рівень диверсифікації пасивів. Зокрема слід звернути увагу на такі фактори: частка зобов’язань у пасивах банку; частка строкових зобов’язань та зобов’язань до запитання, коштів фізичних та юридичних осіб, міжбанківських коштів,.наявність нестабільних джерел коштів, чутливих до змін рівня ризику банку; концентрації за постачальниками коштів, за інструментами (наприклад, депозитні сертифікати, депозитні рахунки, дебетові картки тощо), за строками погашення;
- — середньозважена вартість залучених коштів для визначеного банку в зіставленні з банками його порівняльної групи;
- — чисті розриви фінансування з приділенням особливої уваги короткостроковим розривам, включаючи: прогнозовані потреби у фінансуванні; спроможність покривати потенційні розриви фінансування за прийнятними процентними ставками шляхом залучення додаткових ресурсів; ліквідність фінансових ринків, на яких можна залучити кошти;
- — склад балансових та позабалансових портфелів, включаючи: відплив та приплив грошових коштів; ліквідність застави та існування угод, які можуть бути достроково розірвані (наприклад, депозитні угоди тощо); ліквідність вторинних ринків, на яких можна отримати рефінансування;
- — погіршення репутації банку на ринку, що виявляється через зниження кредитних рейтингів і підвищення процентних ставок під час залучення коштів цим банком;
- — висновки офіційних або неофіційних рейтингових служб і аналітиків про установу, включаючи поточні рейтинги і тенденції рейтингів, (публікації в засобах масової інформації);
- — наявність адекватного плану на випадок кризових обставин;
- — існування своєчасної, точної та інформативної управлінської інформації;
- — рівень і кваліфікація керівництва та персоналу;
- — наявність відповідних механізмів контролю для моніторингу точності інформації, відповідних облікових підходів і дотримання положень або законів.
Ризик зміни процентної ставки — це наявний або потенційний ризик для надходжень або капіталу, який виникає внаслідок несприятливих змін процентних ставок. Цей ризик впливає як на прибутковість банку, так і економічну вартість його активів, зобов’язань та позабалансових інструментів. Основними типами ризику зміни процентної ставки, на які зазвичай наражається банк, є такі:
- — ризик зміни вартості ресурсів, який виникає через різницю в строках погашення (для інструментів з фіксованою процентною ставкою) та переоцінки величини ставки (для інструментів зі змінною процентною ставкою) банківських активів, зобов’язань та позабалансових позицій;
- — ризик зміни кривої дохідності, який виникає через зміни в нахилі та формі кривої дохідності;
- — базисний ризик, який виникає через відсутність достатньо тісного зв’язку між коригуванням ставок, отриманих та сплачених за різними інструментами, усі інші характеристики яких щодо переоцінки є однаковими;
- — ризик права вибору (опціону), який виникає з наявності права відмови від виконання угоди (тобто реалізації права вибору), яке прямо чи непрямо наявне в багатьох банківських активах, зобов’язаннях та позабалансових портфелях.
Для оцінки ризику зміни процентної ставки наглядовці мають враховувати:
- — існування адекватної, ефективної, доведеної до виконавців внутрішньої нормативної бази (положень, процедур тощо) щодо управління ризиком зміни процентної ставки, затвердженої відповідними органами банку відповідно до принципів корпоративного управління, а також відповідної практики виконання її вимог;
- — значення і стабільність динаміки чистої процентної маржі та її адекватність порівняльній групі банків;
- — компонентний та сукупний рівні ризику зміни процентної ставки, включаючи ризик зміни вартості ресурсів, базисний ризик, ризик кривої дохідності та ризик, пов’язаний із правом вибору (опціону), стосовно надходжень та капіталу;
- — наскільки адекватно банк оцінює ризик процентної ставки як у коротко-, так і довгостроковій перспективі;
- — уразливість надходжень та капіталу за умов суттєвих змін процентних ставок, таких як поступові зрушення ставок та зміни форми кривої дохідності. Прийнятність сценаріїв має оцінюватися в контексті поточних параметрів процентних ставок. Для забезпечення ґрунтовного аналізу потрібні сценарії змін процентних ставок достатньо широкого діапазону;
- — характер ризику різних продуктів, тобто їх обсяг і рівень чутливості до змін процентної ставки;
- — відносний обсяг і перспективи тривалого використання дешевих і стабільних джерел фінансування;
- — наявність своєчасної, достовірної та інформативної управлінської інформації для моніторингу ризику зміни процентної ставки;
- — наявність у банку практики періодичної перевірки обґрунтованості і чинності припущень та моделей оцінки ризику;
- — чи розроблено процес незалежного вимірювання й аналізу, пов’язаного з ризиком зміни процентних ставок у всіх значних видах діяльності з використанням різних сценаріїв;
- — чи має банк достатньо досвіду та чи адекватно реагує на зміни ринкових умов;
- — чи має банк достатній доступ до ринків для гнучкого коригування рівня ризику;
- — рівень і кваліфікація керівництва та персоналу;
- — існування належних механізмів контролю для моніторингу достовірності інформації, належних облікових підходів і дотримання внутрішніх положень, нормативно-правових актів, законів.
Ринковий ризик — це наявний або потенційний ризик для надходжень та капіталу, який виникає через несприятливі коливання вартості цінних паперів та товарів і курси іноземних валют за тими інструментами, які є в торговому портфелі. Цей ризик випливає з маркетмейкерства, дилінгу, прийняття позицій з боргових та пайових цінних паперів, валют, товарів і похідних інструментів (деривативів).