Значение банківської системи у сучасній ринкової экономике

С Про Д Є Р Ж, А М І Е:

1. Історія розвитку банківської системы.

Росії.

2. Сучасні проблеми економіки та зна;

чение банків за її рішенні.

3. Банківська система.

4. Державний банк Російської Феде;

рації.

5. Комерційні банки.

6. Необхідність налагодження банковской.

системи.

Список літератури.

— 1 ;

1. ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ РОССИИ.

Для оцінки значення процесів, що відбуваються ны;

над банківську систему країни, доцільно со;

вершити невеличкий екскурс до минулого Росії. Мне.

представляється, такий ретроспективний підхід поз;

волит як виважено підійти до аналізу скла;

дывающейся ситуації у банківській справі, а й у оп;

ределенной ступеня передбачити будущее.

Комерційні банки, природно, не представля;

ют собою новації затяжного перехідного періоду Союзу Неза;

висимых Держав. Це банки, властиві будь-який эко;

номической формації, займаються кредитуванням и.

фінансуванням в промисловості й торгівлі за счет.

грошових капіталів, залучених у вигляді внесків и.

шляхом випуску власних акцій і облігацій. Ком;

мерческие банки поповнюють також свої фінансові ресурси за.

рахунок позик у емісійних банків. Аккумули;

руя грошові капітали, тимчасово высвобождающиеся в.

процесі виробництва та звернення, і навіть свобод;

ные кошти населення, комерційних банків переда;

ют в позичку функціонуючим предпринимателям.

Інакше кажучи, через ці банки відбувається пере;

розподіл капіталів між різними отраслями.

господарства. Комерційні банки створюють кредитные.

гармати звернення у вигляді відкриття поточних сче;

тов своїм позичальникам, куди останні выписы;

вают чеки. Через комерційних банків осуществляются.

безготівкові розрахунки через кореспондентські счета.

— 2 ;

у банках. Проглядається объективная.

тенденція, (звісно, над наших сучасних усло;

виях) об'єднання комерційних банків банковские.

монополії та його широке запровадження у промышленность.

й інші сфери производства.

Отже, трохи історії. До проведення однієї из.

найважливіших економічних реформ — скасування крепостно;

го права — банківська система полягала в.

основному з дворянських банків. Сферою їх деятель;

ности був поземельный кредит, який пре;

доставлявся під заставу поміщицьких маєтків з расчета.

числа кріпаків «душ », і навіть драгоценностей.

Перший дворянський банк було засновано в 1854 р. с.

конторами у Петербурзі й Москві і називався Банк.

для дворянства. Кредитуванням промисловості и.

торгівлі займалися передусім банківські фирмы.

і міняйли, широко процвітало лихварство. З 60-х.

років стали учреждаться акціонерні коммерческие.

банки, розвиток яких залежить активізувалося в 90-е.

роки. Важливу роль економічного життя страны.

почали грати іпотечні банки, які мають кре;

диты під землі і нерухомість, та деякі міські банки,.

підпорядковані міських управлений.

Банківська система Росії у напередодні первой.

Першої світової включала емісійний Государственный.

банк, акціонерні комерційних банків, ипотечные.

банки, міські банки. Тривав процес кон;

центрации, злиття банківських ресурсів. До 80% ка;

живила акціонерних комерційних банків, которых.

налічувалося близько 50, зосереджена в 18.

— 3 ;

банках. У тому числі виділилися 5 найбільших банків ;

Русско-Азиатский, Петербурзький міжнародний ком;

мерческий, Азово-Донской, Російський (для внешней.

торгівлі) та Руський торгово-промышленный.

Власні капітали і вклади цих банків превыси;

чи 2 млрд. рублів, або 48% зазначених коштів всех.

акціонерних комерційних банків. Провідна пятерка.

банків мала 418 філій всій країні. Под.

контролем акціонерних комерційних банків находи;

лось безліч найбільших промислових і торговых.

фірм. Наприклад, Русско-Азиатский банк контролиро;

вал на такі підприємства, як Путиловский завод, Пе;

тербургский і Русско-Балтийский вагоностроительный.

заводи, Петербурзький міжнародний банк предста;

вительствовал в 50 акціонерних обществах.

Особливістю банківської політики Росії явля;

лось активне залучення іноземного капіталу, в.

основному французького. У 1914 року приблизно поло;

вина акціонерного капіталу 18 комерційних банков.

належала іноземним партнерам.

Система іпотечних банків включала два госу;

дарчих — селянський поземельный і дво;

рянский земельний, 10 акціонерних земельних бан;

ков, 36 губернських і Харківського міських кредитних обществ.

Понад 60% загального обсягу іпотечної заборгованості при;

ходилось за державні банки. Міських об;

щественных банків налічувалося 317. Вони специали;

зировались переважно на видачі позичок під го;

родскую недвижимость.

Серед перших актів Жовтневої революції был.

— 4 ;

захоплення Державного банку Росії, та був, в.

кінці грудня 1917 року, видано декрет ВЦВК про наци;

онализации приватних акціонерних банків. У 1917;1919.

років у в зв’язку зі скасуванням приватної власності на.

землю ліквідовано іпотечні банки. Сохрани;

лася лише кредитна кооперація, що здійснює вы;

дачу позичок селянським господарствам. Национализиро;

ванні приватні банки, поєднані з Госбанком,.

утворили Народний банк РРФСР, що у 1920 го;

ду припинив своєї діяльності, будучи трансформи;

рован в Центральне бюджетно-расчетное управление.

Наркомфина.

Проте якщо з переходом до новою економічною поли;

тику виникли передумови розвитку кредитних отно;

шений і шляхом створення по суті наново банковской.

системи. Наприкінці 1921 року почала функционировать.

Державний банк, стала активізуватися кре;

дитная кооперація, було створено кооперативні бан;

кі. На селі низове ланка кредитної системы.

представляли кредитні і сільськогосподарські то;

варищества, здійснюють банківські операции.

Потім почали формуватися на пайових засадах об;

щества сільськогосподарського кредиту, которые.

виглядали місцеві сельскохозяйственные.

банки, які працюють у обласних (губернских).

центрах.

Поруч із відродженням кредитної коопера;

ции на початку 1922 року було засновані кооператив;

ные банки, покликані сприяти кредитом раз;

витию споживчій кооперації. Наступний этап.

— 5 ;

становлення кредитної системи — створення отрасле;

вых спеціальних банків — акціонерного общества.

" Электрокредит ", акціонерного Російського торго;

во-промышленного банку, Центрального коммунально;

го, з мережею місцевих установ та інших. Начали.

діяти й територіальні банки, в частности,.

Середньоазіатський і Дальневосточный.

Тут є виділити наступний момент. Стало.

ясно, що реалізація новою економічною политики.

неможлива без акумуляції і широкого использова;

ния коштів підприємців. Ось у 1922.

року було засновані з участю приватного капитала.

два банку — Російський комерційний банк и.

Юго-Восточный банк. Причому, що дуже примеча;

тельно, однією з засновників Роскомбанка явились.

представники ділових кіл Швеції. Було также.

ухвалено рішення про організацію приватних банковских.

установ у формі товариств взаємного кредиту, дея;

тельность яких передбачала мобілізацію і вов;

лікування господарський оборот коштів дрібних то;

варопроизводителей і частников.

Реалізація зазначених заходів дозволила сформировать.

до кінця 1925 року досить розвинену кредитную.

систему, яке у основному з кредитних учреж;

дений, створених на засадах. Функционировал.

121 акціонерний банк, 114 кооперативних банков,.

153 комунальних банку, 196 товариств сельскохо;

зяйственного кредиту, 173 суспільства взаємного кре;

дита і кредитна кооперація, що об'єднує 3800.

підрозділів. У той самий час мережу учреждений.

— 6 ;

Держбанку СРСР налічувала 459 установ, на долю.

яких доводилося 56% всіх кредитних вложений.

У цьому, мабуть, розвиток ініціативи станов;

лении кредитної системи було припинено. В.

1927 року ЦВК, і Раднарком СРСР прийняли постановле;

ние «Про засади побудови кредитної системи » ,.

яке поклало початок монополізації банковского.

справи. Подальші зміни у организационной.

структурі банків відбулося 1930 року у с.

проведенням кредитної реформи. Усі операції по.

короткостроковому кредитування зосереджувалися в.

Держбанку, реорганізовано банки сельскохозяйствен;

ного кредиту, функції що у наступному переш;

до Госбанку, створено чотири специализированных.

банку довгострокових вкладень. Реформація банков.

відбувалася й у наступні роки, до 1988.

року, коли було створено не виправдала себя.

система спеціалізованих банков.

2. СУЧАСНІ ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ И.

ЗНАЧЕННЯ БАНКІВ ПРИ ЇХ РЕШЕНИИ.

Але повернімося до проблемам сьогодні. Зна;

чение рубля, як платіжний засіб, в преддверии.

ринку серйозно похитнуто. Розвиток так называе;

мого, внутрішнього бартеру, дедалі активніше про;

никновение в господарський оборот іноземної валюти, широкое.

поширення різноманітних платіжних суррогатов.

— 7 ;

сприяли разбаллансированию грошової системы.

Відбувається різке збільшення доходів населення, не.

підкріплене відповідним підвищенням объемов.

виробництва товарів хороших і платних послуг. Тут сказы;

вается вплив як суб'єктивних, і объективных.

чинників — передусім реалізація социальной.

програми. Серйозне вплив окывает і становление.

ринкових відносин, що з нашої економіки, осно;

ванній на тоталітарних принципах, виявилося, в из;

вестной ступеня неприйнятним. Не спрацьовують эко;

номические заходи, обмежують надмірне напол;

нение каналів звернення готівкою деньгами.

Зі створенням сотень комерційних і кооперативных.

банків, чимало з яких стали осуществлять.

касове обслуговування клієнтури, становище обост;

рилось. У касах комерційних банків стали оседать.

випущені у звернення гроші. Ось як сложилась.

ця ситуація 1991 року. За I півріччя остат;

кі гроші в населення, порівняно з тим самим перио;

будинок 1990 року, збільшилися в 1.6 разу, тоді как.

розмір зворотному каси комерційних банків по.

порівнянню з початком року зріс у 14 раз. Подобное.

" заморожування «банками коштів, изъятие.

їх із господарського обороту свідчать о.

недосконалість чинного банківського механизма,.

що призводить скорочення доходної бази предприятий.

та тіла банков.

Саме тому необхідні невідкладні меры,.

створені задля забезпечення стабілізації бан;

ковского справи. Перші кроки вже зроблено. Создана.

— 8 ;

дворівнева банківсько системо — Государственный.

банк Російської Федерації на єдиній комплексі з ши;

рокой мережею комерційних і кооперативних банків, а.

також спеціальних кредитних учреждений.

У становлення ринкових инфраструктур

пріоритетне розвиток отримали комерційні банки.

І це природно, оскільки такі формирования.

ринкового типу, як акціонерні товариства, ассоциа;

ции, концерни можуть нормально функционировать,.

лише на розгорнуту мережу нових кредит;

ных інститутів. Тепер їх нараховується более.

трьох тысяч.

Комерційні банки вже налагодили досить раз;

кручені стабільні партнерські відносини з госу;

дарчими, кооперативними й суспільними орга;

низациями. У той самий час доки склалися должные.

контакти з орендарями, фермерами, гражданами,.

зайнятими індивідуальною трудовою деятельностью.

Саме в сфері має належати приори;

тетное право малим банкам, яких серед коммер;

ческих зараз большинство.

Які переваги створюваного банковского.

механізму? У сфері кредитування практично не.

існує обмежень у використанні заемных.

коштів. Це — надання позичок на инновацион;

ные заходи, створення виробничого потен;

циала, тобто спорудження та реконструкція предпри;

ятий, цехів, впровадження передовий техніки і техно;

логий, організація випуску різноманітних товарів и.

виробів. З допомогою банківського кредиту можуть быть.

— 9 ;

успішно проведено приватизація, і разгосударствле;

ние власності, операції із цінними бумагами.

Комерційні банки вправі фінансувати затраты,.

пов’язані з інвестуванням, купувати і продавать.

іноземної валюти, видавати гарантії, оказывать.

консультативні, експертні послуги, займатися ли;

зинговыми і факторинговыми операціями. Международ;

ные валютні операції, конвертування валютных.

ресурсів, касове обслуговування може й сберегательное.

справа — також функція комерційних банков.

Акумуляція банками вільних грошових средств.

і вкладення їх у залежить від найрізноманітніших формах.

зазвичай приносить високі доходи як самим.

банкам, а й їхні клиентам.

Засновниками комерційних банків може бути как.

юридичних осіб, і громадяни. Не исключено.

залучення до складу засновників і иностранных.

партнерів. Банкам дозволили открывать.

філії і в середині країни, і там. Все.

це має надійну правову основу. У банковской.

сфері вперше знайшли конкретне прояв признаки.

демонополізації, ділової конкуренції. Безусловно,.

розвиток ринкових відносин стимулировать.

подальше вдосконалення банківської системы,.

зростання роллю у зміцненні экономических.

связей.

— 10 ;

3. БАНКІВСЬКА СИСТЕМА.

Банком є установа, створене для прив;

лікування коштів і розміщення їхнього капіталу від своего.

імені за умов повернення, платності і сроч;

ности.

Банки приймають і розміщують грошові вклады,.

приваблюють надають кредити, осуществляют.

розрахунки з дорученням клієнтів — і банков-корреспон;

дентов та його касове обслуговування, роблять иные,.

суперечливі законодавству й предусмотрен;

ные їх статутами операції, починаючи з ведення сче;

тов і закінчуючи наданням консультаційних послуг. Эти.

операції можуть відбуватися як і рублях, і в.

іноземній валюті. У той самий час необхідно иметь.

у вигляді, що довгоочікуваний Закон забороняє банкам осуществлять.

діяльність у сфері матеріального производства,.

торгівлі матеріальними цінностями, всіх видов.

страхования.

Як і інших країнах, банки до не отвечают.

за зобов’язаннями держави, а держава по.

зобов’язанням банків, крім випадків, предусмот;

ренных законодавством, чи коли банки і госу;

дарство приймають таку ответственность.

Банківська система складається із двох блоків. Пер;

вый — Державний банк РФ. Другий блок — ком;

мерческие банки.

— 11 ;

4. ДЕРЖАВНИЙ БАНК РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦИИ.

Держбанк РФ є банком страны.

Він підзвітний Верховній Раді і незалежний от.

виконавчих і розпорядчих органів госу;

дарчої власти.

Основні завдання Госбанка:

— забезпечення стійкості грошової единицы;

— проведення грошового звернення, розрахунків и.

валютних отношений;

— захист інтересів кредиторів і вкладників на.

основі визначення правил регулювання деятель;

ности комерційних банків та контролю над їх соблю;

дением;

— сприяння розвитку економіки, створенню еди;

ного ринку Російської Федерації та її інтеграції в.

світову экономику.

У межах резервної системи він выполняет:

— эмиссионные;

— кредитные;

— расчетные;

— управлінські функции.

На Держбанк РФ покладено регулювання деятель;

ности комерційних банків цілях створення общих.

умов функціонування комерційних банків и.

впровадження принципів сумлінної банківської кон;

куренции. Причому у поточну діяльність коммер;

ческих банків Держбанк РФ не втручається. Його регу;

лирующие і контрольні функції спрямовані на под;

тримання стабільності грошово-кредитної системы,.

— 12 ;

захист інтересів банківських кредиторів і вкладчи;

ков. Він видають гаразд, передбаченому Законом.

про банки, ліцензії скоєння банківських опера;

ций, зокрема в іноземної валюте.

Задля фінансової міцності банка.

та питаннями захисту інтересів його клієнтів, Держбанк РФ опре;

деляет порядок формування із прибутку коммер;

ческих банків страхових і резервних фондів, пред;

призначених покриття можливих збитків, уста;

навливает тих банків такі экономические.

нормативы:

— мінімальний величину статутного капитала;

— граничне співвідношення між размером.

власні кошти банку і сумою його активов;

— показники ліквідності баланса;

— розмір обов’язкових резервів, розміщуваних в.

Держбанку РФ;

— максимальний ризик однієї заемщика;

— максимальні розміри валютного, відсоткового и.

курсового рисков.

Задля економічних условий.

стійкості функціонування банківської системы.

Держбанк РФ встановив також такі экономические.

нормативи діяльності комерційних банков:

— норматывы достатності капіталу коммерческо;

го банка;

— нормативи ліквідності балансу коммерческого.

банка;

— мінімальний розмір обов’язкових резервів, де;

понируемых в Держбанку РФ;

— 13 ;

— максимальна величина ризику однієї заемщика.

У цьому Держбанк застосовує нормативи як директив;

ного характеру, обов’язкові до виконання всеми.

комерційними банками, і оціночні, используе;

мые для аналізу своєї діяльності і финансового.

состояния.

Достатність капіталу комерційного банку оп;

ределяется мінімально допустимим розміром уставно;

го капіталу банку і граничним співвідношенням всего.

його капіталу та незначною сумою активів з урахуванням оценки.

риска.

Банки зобов’язані підтримувати постійне соот;

ветствие між обсягами залучення й размещения.

ресурсів з урахуванням термінів кредитних операций.

При недотриманні комерційним банком установ;

ленних економічних нормативів й виконання вимог лик;

видности балансу Держбанк РФ має право:

— збільшити обсяг коштів банку, депонируемых.

в Держбанку РФ;

— ставити запитання перед засновниками банку о.

проведенні заходів із оздоровленню финансового.

становища банку й у необхідних випадках його реор;

ганизации чи ликвидации.

Встановлені Держбанком РФ прищепила регулирова;

ния діяльності комерційних і кооперативних бан;

ков включають порядок формування коммерческими.

банками фонду регулювання кредитних ресурсов.

банківської системи РФ. З метою подальшого разви;

тия економічних методів управління кредитной.

системою, підвищення ефективності использования.

— 14 ;

ресурсів, концентрації їх у решении.

пріоритетних загальнодержавних програм, тож задач.

Держбанк РФ утворює цей фонд з допомогою частини прив;

лікувалися банками ресурсів немає і депозитов.

Депонування коштів то, можливо осуществлено.

частково чи цілком у вигляді капіталовкладень у облига;

ции Державного внутрішньої позики РФ.

Розмір коштів, які підлягають депонуванню, банк.

розраховує, з залишків привлеченных.

коштів у 1 число кожного месяца.

Держбанк РФ може надавати краткосрочные.

кредити комерційним і кооперативним банкам за.

рахунок наявних у розпорядженні кредитных.

ресурсів у межах встановленого ліміту кредито;

вания. Питання наданні кредита.

принимется з урахуванням аналізу фінансового состояния.

комерційного банку, перспектив погашення кредита,.

з урахуванням фактичного формування собственных.

ресурсів немає і залучення банком коштів у расчет;

ные, поточні, депозитні та інші рахунки предприя;

тий, громадських організацій і кооперативів і размещения.

ресурсов.

Кредитування складає основі догово;

рів, у яких предусмотриваются взаємні обяза;

тельства ні економічна відповідальність сторон,.

термін й розміри позички, зобов’язання банку РФ по.

своєчасному надання кредиту, порядок его.

видачі погашення, відсоткову ставку, умови ее.

зміни, зобов’язання комерційного банку по.

застави й своєчасному поверненню кредиту, содержа;

— 15 ;

ние інформації, представленої банку РФ для про;

верки забезпечення кредиту. У цьому договорі могут.

утримуватися та інші умови за згодою сторон.

Як забезпечення кредитів можуть приниматься.

гарантії одержувачів, які мають соответствую;

щими грошовими і матеріальних ресурсів для, свобод;

ными від застави. Відсоткові ставки по кредитам,.

наданих комерційним, кооперативним банкам.

Держбанком РФ, встановлюються Правлінням Госбанка.

РФ.

5. КОМЕРЦІЙНІ БАНКИ.

Комерційним банком є установа, осу;

ществляющее на договірних умовах кредит;

но-расчетное й інша банківське обслуговування юриди;

ческих осіб і громадян шляхом скоєння операцій и.

надання послуг, що передбачено Законом РФ.

Створення комерційних банків та інших кредитных.

установ на пайових чи акціонерних засадах осу;

ществляется з єдиною метою акумуляції тимчасово свободных.

коштів підприємств, організацій корисною і учреж;

дений та його раціонального використання нужды.

розвитку галузі, підгалузі народного хозяйства,.

групи підприємств чи региона.

Засновниками, акціонерами (учасниками) коммер;

ческих банків може бути юридичні особи та граж;

дане, крім Рад народних депутатов.

— 16 ;

всіх рівнів та його виконавчих органів, полити;

ческих громадських організацій і спеціалізованих обществен;

ных фондів. Встановлено, частка кожного з учре;

дителей, акціонерів (учасників) має превы;

шать 35 відсотків розміру статутного капіталу. Не;

обходжено пам’ятати, що з створенні иностран;

ных банків та банків з участю іноземного капи;

таля одне із іноземних засновників обязательно.

може бути банком.

Насправді перелік засновників дуже широк.

У тому числі - міністерства, відомства, інші органы.

управління, банки, объединения,.

підприємства, організації, установи, союзи (объ;

єднання) кооперативів, кооперативи, общественные.

організації. У цьому не підтримується инициатива.

створення галузевих банков.

Засновники, акціонери входять у банк на добро;

вільних засадах. Загальне керівництво деятельностью.

комерційних банків здійснюють собриния пайщи;

ков, акціонерів і поради банків, обрані з их.

представників. Управляють поточної деятельностью.

правління, утворювані порадами банків. Уставами.

банків зазвичай передбачається, що члени правле;

ния неможливо знайти одночасно членами Совета.

Збори, Раду і Правління Банку повинні руко;

водствоваться законодавством РФ, действующими.

економічними нормативами і правилами совершения.

денежно-расчетных операций.

Комерційні банки діють виходячи з ли;

цензий скоєння банківських операцій, получае;

— 17 ;

мых Центрального банка.

Якщо йдеться про набуття ліцензії банком с.

участю іноземного капіталу, іноземним банком.

чи філією банку в іншій країні, то необходимо.

уявити деякі легалізовані в установлен;

ном порядку документы.

Держбанк задля забезпечення всім комерційним бан;

кам рівних конкурентних умов має полномочия.

пред’являти додаткових вимог до учредите;

лям іноземних банків та банків з участю иност;

ранного капіталу щодо мінімального и.

максимального розмірів їхнього статутного капитала.

Держбанк здійснює нагляд за выполнением.

умов виданих комерційних банків ліцензій и.

проводять ревізії і тематичні перевірки операций.

в іноземної валюті, виконуваних банками. По ре;

зультатам перевірок і ревізій вони теж мають право при;

змінювати до комерційних банкам заходи, предусмотренные.

чинним законодательством.

Комерційні банки различаются:

1. По приналежності статутного капіталу и.

способу її формування і може створюватися і су;

ществовать у вигляді акціонерних суспільств або обществ.

з обмеженою відповідальністю з участю иност;

ранного капіталу, іноземних банків. Закон не.

виключає й інші способи формування уставного.

капіталу комерційного банка.

2. По видам скоєних операцій коммерческие.

банки діляться на універсальні і регіональні бан;

— 18 ;

ки.

3. В багатьох комерційних банків яскраво выражена.

галузева ориентация.

Для координації зусиль та цивільного захисту інтересів ком;

мерческие банки можуть створювати союзи, ассоциации,.

інші об'єднання. Під час ухвалення рішень, связан;

ных із поточною банківською діяльністю, ці банки.

незалежні від виконавчих і распорядительных.

органів державної влади управління. Ра;

ботникам названих органів забороняється участь в.

управління банків, зокрема і путем.

суміщення должностей.

Слід враховувати, що довгоочікуваний Закон забороняє банкам.

вживати свої союзи, спілки та інші объ;

єднання задля досягнення угод, направленных.

на монополізацію ринку банківських операцій на воп;

росах встановлення відсоткові ставки і размеров.

комісійної винагороди, на обмеження кон;

куренции банківській справі. Дотримання антимоно;

польных правил контролюється Держбанком РФ.

Операції комерційних банков.

Комерційні банки можуть здійснювати весь.

комплекс кредитних і розрахункових операцій, присущих.

банківському органу. Розглянемо докладніше ха;

рактер скоєних комерційними банками операций.

Основні їх следующие:

— ведення рахунків клієнтів — і банков-корреспон;

— 19 ;

дентов;

— фінансування капітальних вкладень по пору;

чению власників чи розпорядників инвестируемых.

средств;

— випуск платіжних документів і майже інших цінних бу;

маг (чеків, акредитивів, векселів, акцій, облига;

ций і других);

— купівля, продаж і збереження государственных.

платіжних документів і майже інших цінних паперів і другие.

операції з ними;

— видача поручительств, гарантій та інших обяза;

тельств за третіх осіб, які передбачають их.

виконання в грошової форме;

— придбання права вимоги з поставки то;

варів і надання послуг, прийняття ризиків исполнения.

цих вимог і інкасація цих требований.

(факторинг);

— купівля у організацій корисною і громадян, і продаж им.

іноземної валюты;

— придбання й продаж до і втримав закордоном драго;

коштовних металів, природних коштовного каміння, а.

також виробів із дорогоцінних металів і драгоцен;

ных камней;

— залучення і розміщення дорогоцінних металлов.

на рахунки й у внески, й операцій з тими цен;

ностями відповідно до міжнародної банковской.

практикой;

— довірчі операції (залучення і разме;

щение коштів, управління цінними паперами і дру;

гие) за дорученням клиентов;

— 20 ;

— лізингові операции;

— надання консультаційних послуг, пов’язаних с.

банківської деятельностью.

Важливе місце у діяльності комерційних банков.

належить органзации і здійсненню международ;

ных розрахунків, операцій із іноземної валютой,.

касовому обслуговування має її клієнтури. В.

час вже з більш 200 банків проводять та;

киє операции.

6. НЕОБХІДНІСТЬ НАЛАГОДЖЕННЯ БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМЫ.

Отже, бачимо, що банки грають очень.

значної ролі економіки. Саме тому з налажи;

вания нормально функціонуючої банківської системы.

потрібно починати вихід із кризового стану, сло;

жившегося в нас у країні. Нині, в.

через відкликання нестачею квалифициорванных кадрів стре;

мительным зростанням кількості комерційних банків в.

цієї сфери йдуть мало підготовлені працівники, ко;

торые немає спеціальної освіти. Це при;

водить до незадовільну роботу банків и.

прагненню їх просто швидше заробити деньги.

Найчастіше банки видають кредити підприємствам, даже.

не перевіривши їх спроможність. Усе це наводить к.

погіршення економічної ситуації стране.

Тому вважаю, що необхідно упорядочить.

— 21 ;

роботу банків, збільшити контролю над їх деятель;

ностью, і, після цього, можна переходити к.

оздоровленню всієї экономики.

— 22 ;

Л І Т Є Р, А Т У Р А:

1. «Комерційні банки: створення умов та організація де;

ятельности «.

2. Жyрнал «Фінанси «N 9 за 1992 год.

3. Жyрнал «Нормативні акти з фінансів, податках и.

страхуванню «додаток до жyрналy «Фінанси », N.

8,9,10 за 1992 год.

4. Газета «Економіка життя й », N 37,38 за 1992 год.