Висновок. 
Зовнішнє та внутрішнє середовище ТОВ "Позитив"

У висновках хочеться відзначити такі визначальні моменти, які визначають велике значення цієї проблеми. На сьогоднішній день зовнішнє середовище має важливе значення для всіх без винятку організацій. В цілях виживання та розвитку в умовах надзвичайно динамічного та невизначеного зовнішнього середовища (а це є загальними характеристиками сучасного оточення вітчизняних промислових підприємств) організаціям необхідно пристосовуватися до змін, а також самостійно активно формувати своє майбутнє. Тому визначальне значення в ринкових умовах відіграє стратегічне управління, інформаційною основою якого є аналіз макро — і мікрооточення організації.

Сьогодні практично всі основні функціональні підрозділи промислових підприємств мають певне уявлення про зовнішнє середовищі. Однак процес збору, аналізу і передачі інформації здійснюється в більшості випадків неціленаправленно, спонтанно і випадково, тому вона не дає цілісного уявлення про зовнішнє середовищ та його вплив на результати діяльності підприємства.

Отже, можна зробити висновок, що єдиним правильним варіантом поведінки сучасного підприємства для досягнення ефективного довгострокового функціонування та успішного розвитку є підвищена увага до аналізу зовнішнього середовища. А для цього необхідна розробка і здійснення комплексного аналізу з урахуванням індивідуальних особливостей підприємства при відповідних кадровому, фінансовому та технічному забезпеченні. Тільки за цієї умови можна розраховувати на ефективність прийнятих стратегічних та оперативних управлінських рішень.

Позиції управління всередині організації в основному визначаються ції в основному визначаються тим призначенням і тією роллю, які закликана реалізувати дана організація. У внутрішньо організаційному житті управління виграє роль координаційного початку, який формує та приводить у рух ресурси організації для досягнення нею своїх цілей. Менеджмент формує та змінює, коли це необхідно, внутрішнє середовище організації, яке представляє собою органічне поєднання таких складових, як структура, кадри, організаційна культура, та здійснює управління функціональними процесами, що проходять в організації.

Структура організації відображає складене в організації виділення окремих підрозділів, зв’язки між цими підрозділами та об'єднання їх в єдине ціле. Вихідним в побудові структури є проектування роботи (тобто прийняття системи автономних робіт, конвеєрної, модульної чи бригадирської форми роботи). Від проектування роботи багато залежить у внутрішньому житті організації, тому менеджмент повинен приділяти цьому дуже велику увагу та періодично проводити перегляд з проектованої системи робіт. Наступним кроком у формуванні структури організації є виділення структурних підрозділів, які ієрархічно пов’язані між собою та знаходяться у постійній виробничій взаємодії. Менеджмент повинен визначити організаційні розміри структурних підрозділів, їх права та обов’язки, систему взаємодій та інформаційні зв’язки з іншими підрозділами, повинен поставити перед ними задачі та наділити необхідними ресурсами. Від уміння вирішити усі ці питання дуже сильно залежить успіх функціонування організації.

Внутрішньо організаційні процеси, які формуються і направляються менеджментом, включають в себе три основні під процеси: координація, прийняття рішень, комунікації.

В першому розділі було розглянуто особливості внутрішнього та зовнішнього середовища організації.

В другому розділі був проведений аналіз зовнішнього та внутрішнього середовища підприємства, визначено складові внутрішнього і зовнішнього середовища; з’ясовано структуру організації; визначено взаємозалежність внутрішніх і зовнішніх складових організації.