Вступ. 
Проектні технології у професійній підготовці майбутніх фахівців

Постановка проблеми. Розв’язання різноманітних соціальних проблем, потребує від фахівців соціальної сфери нестандартних рішень, що тісно пов’язано з професійними функціями. Це висуває нові вимоги до їх підготовки, апробації нестандартних технологій, методів і форм навчальної роботи. До цього спонукають нові виклики світової практики і тенденції розвитку вищої освіти, де професійна підготовка розглядається як процес виховання особи, яка освоює культурний досвід людства, усвідомлює своє місце у соціумі, здатної до самовизначення, саморозвитку і творчої діяльності, як процес професійного розвитку, оволодіння досвідом майбутньої професійної діяльності. Інтегративним показником якості такої підготовки майбутніх фахівців сьогодні виступає їх професійна компетентність, яка визначає здатність вирішувати професійні завдання, а також проблеми, що виникають у реальних ситуаціях діяльності з використанням знань і професійного досвіду. Тому досягти особистісного і професійного зростання шляхом використання лише традиційних методів навчання на сьогодні недостатньо. Традиційні методи і технології навчання передбачають передачу знань, але не завжди формують професійні компетентності у майбутніх фахівців. Застосування інноваційних активних технологій і методів навчання веде до активізації пізнавальної діяльності студентів, розвитку само — стійності, підвищення мотивації й емоційності навчання. Цей інструментарій динамічно розвивається і використовується у світовій практиці підготовки фахівців соціальної сфери шляхом впровадження в освітньо-виховний процес ВНЗ інноваційних технологій і методів. Інновації (лат. іnnovation — оновлення, зміна) — нові форми організації діяльності і управління, нові види технологій, які охоплюють різні сфери життєдіяльності особистості. Однією з таких інноваційних технологій, яка досить широко починає використовуватись у професійній підготовці студентської молоді є технологія проектування.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Проблема професійної підготовки майбутніх соціальних працівників і соціальних педагогів у системі вітчизняної університетської освіти є предметом дослідження таких науковців як С. Архипова, О. Безпалько, І. Богданова, Р. Вайнола, І. Звєрєва, І. Іванова, А. Капська, Л. Міщик, І. Мигович, В. Поліщук, А. Рижанова, Т. Семигіна, С. Харченко, Н. Чернуха та ін. Так, теоретичні аспекти і специфіку практичної підготовки обґрунтовано у дослідженнях Л. Ваховського, Т. Веретенко, О. Карпенко, І. Ковчиної, Г. Лактіонової, Ж. Петрочко, В. Сидорова, І. Трубавіної, З. Фалинської, Р. Чубука та ін.; особливості підготовки до виконання певних професійних функцій висвітлені у роботах Г. Локарєвої, С. Пащенко, А. Первушиної, О. Пожидаєвої, В. Сидорова та ін.; досвід професійної підготовки соціальних працівників у європейських країнах вивчали О. Бартош-Пічкар, Н. Гайдук, Н. Горішна, С. Когут, Г. Лещук, Т. Логвиненко, В. Поліщук, Ю. Поліщук, О. Пришляк та ін.; проблему технологічної підготовки соціальних педагогів досліджували Р. Вайнола, О. Гура, І. Зимня, Н. Зимівець, І. Козич, О. Протас та ін. Наразі питання активних технологій у процесі підготовки соціальних педагогів/працівників досліджене недостатньо, зокрема, технологія проектування, що і визначило напрям наших наукових пошуків.

Мета статті — проаналізувати можливості застосування технології проектування у професійній підготовці соціальних педагогів/соціальних працівників у вищому навчальному закладі.