Мистецькі докази артриту
Сама картина є частиною диптиху, котрий планувалося подарувати відомому тогочасному англійському письменнику Томасу Мору. Тут чітко візуалізується невелике спухання кистей, типове для поліартриту з ураженням дрібних суглобів. Лівий великий палець перебуває у положенні перерозгинання із характерною Z-подібною деформацією, а в п’ястково-фалангових суглобах вказівного і третього пальця правої руки є… Читати ще >
Мистецькі докази артриту (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Сама картина є частиною диптиху, котрий планувалося подарувати відомому тогочасному англійському письменнику Томасу Мору. Тут чітко візуалізується невелике спухання кистей, типове для поліартриту з ураженням дрібних суглобів. Лівий великий палець перебуває у положенні перерозгинання із характерною Z-подібною деформацією, а в п’ястково-фалангових суглобах вказівного і третього пальця правої руки є очевидним синовіальне потовщення, на основі чого можна думати про синовіїт, діагноз котрого підтверджує і наявність м’язової атрофії тилу кисті. Також під правим оком і на правій щоці видно телеангіектазії, а на правому кутику ротависип, подібний до герпетичного, тобто стани, що часто асоціюються з лихоманкою. Цікаво, що в той час, коли малювався цей портрет, учений був хворим і приймав жовчогінні пілюлі.
Анамнез
Про медичні проблеми філософа (лихоманка, пустульозний шкірний висип, болі у спині, камені у нирках, олігополіартрит, дизентерія) відомо і написано досить багато. Він сам описував багато симптомів у власних листах. Ще в молоді роки, живучи у Голландії, Еразм мав чотириденний приступ малярії, котра інколи рецидивувала. Згодом у нього виявили камені в нирках, а пізніше в сечовому міхурі, що турбували його до кінця життя. Він інколи страждав на шлункові розлади, особливо під час тривалих поїздок і після вживання риби. З віком пацієнта непокоїв артрит, що час від часу супроводжувався дизентерією. Під час мандрівки з Базеля до Лювена (1518 р.) у вченого виявили шкірний висип зі збільшенням лімфовузлів у паху і під лівою сідницею. Через 17 днів із наривів почала виділятися змертвіла тканина, після чого розвинулося неболюче спухання лівої грудної залози, що потім спало. Через наявність таких проявів лікарі поставили діагноз легкої форми бубонної чуми. Дехто думав, що це була незвична форма сифілітичного інфікування.
Деякі вчені припускають, що Еразм Роттердамський був іпохондриком і невротиком. Schenk, проаналізувавши його кореспонденцію, дійшов висновку про наявність емоційної лабільності і психастенії. Appelboom et al. у відомій статті"Клінічний випадок Дезидерія Еразмуса"стверджують, що, крім діагнозу подагри і сифілітичного артриту, необхідно розглядати кишковий ревматизм через наявність в анамнезі дизентерії і періостальних порушень.