Розділ 1. Організаційно економічна характеристика підприємства

4 квітня 1963 року у селі Тарасівка було створено радгосп «Тарасівський». У такому вигляді це підприємство функціонувало до здобуття Україною незалежності. У 1996 році тодішній радгосп «Тарасівський» було реорганізовано в іншу структуру — колективне сільськогосподарське підприємство «Тарасівський». Ця зміна була продиктована необхідністю пристосування підприємства під зміни, викликані переходом української економіки до ринкових відносин. Остання зміна організаційно — правової форми с/г ТОВ АК «Тарасівський» відбулась у 2000 році, коли колективне сільськогосподарське підприємство «Тарасівський» було реорганізовано у сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю агрокомбінат «Тарасівський». У цій формі це підприємство функціонує й сьогодні. Тобто теперішньою організаційно — правовою формою с/г ТОВ АК «Тарасівський» є товариство з обмеженою відповідальністю.

Товариства з обмеженою відповідальністю — це господарське товариство, що має статутний фонд, поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами, і несе відповідальність за своїми зобов’язаннями тільки своїм майном. Учасники несуть ризик збитків в межах своїх вкладів. Як було сказано вище, товариство з обмеженою відповідальністю створюється на підставі таких документів, як статут та установчий договір.

Статут — це офіційно зареєстрований документ, що визначає форму власності підприємства, сферу його діяльності та інші положення, які регламентують діяльність юридичної особи. Статут підприємства — це його мала конституція, його основний закон.

Установчий договір — це угода, яка укладається між двома або кількома засновниками щодо створення підприємства певним шляхом. Він є одним з різновидів згоди про спільну господарську діяльність з утворенням самостійної юридичної особи. Також необхідною умовою функціонування товариства з обмеженою відповідальністю є свідоцтво про державну реєстрацію. Воно засвідчує створення юридичної особи. У своїй діяльності с/г ТОВ АК «Тарасівський» також керується такими документами, як колективний договір (що регламентує відносини працівників підприємства з їх роботодавцем) та орендні договори.

Оцінка внутрішнього середовища підприємства .Внутрішнє середовище підприємства або мікросередовище організації містить п’ять складових: цілі, структуру, завдання, технологію та персонал організації, тобто те, що характеризує виробничий цикл і потребує уваги керівництва. Розглянемо їх основні характеристики та взаємозв'язок. Ціль — це конкретний кінцевий стан, або бажаний результат, якого прагне досягти група, працюючи разом. Під час процесу планування керівництво розробляє цілі і доводить їх до відома членів організації.

Організація може мати різноманітні цілі. Бізнесова організація зосереджена на створенні певних товарів в рамках специфічних обмежень — за витратами і отриманим прибутком. Відповідно, цілі - рентабельність (прибутковість) і продуктивність. Для цього необхідна координація зусиль у таких галузях, як частка ринку, розробка нової продукції, якість послуг тощо. Державні органи не мають на меті отримання прибутку, але витрати їх хвилюють. Звідси, їх цілі - надання конкретних послуг в межах певних бюджетних обмежень. При виконанні більшу увагу будуть приділяти соціальній відповідальності. Цілі підрозділів повинні робити внесок у цілі організації і не суперечити їм. Як вже зазначалось, формальна організація складається з декількох рівнів управління і підрозділів (функціональних областей), таких як маркетинг, виробництво, навчання персоналу чи планування фінансів. Структура організації - це логічні взаємовідносини рівнів управління та функціональних областей, побудовані у формі, яка дозволяє ефективно досягати цілей організації.

Існує дві основні концепції відносно до структури: спеціалізований розподіл праці та сфера контролю. Майже у всіх організаціях має місце розподіл праці по спеціалізованих лініях — по горизонталі. Спеціалістів групують разом в межах функціональної області. Вертикальний розподіл праці, тобто відокремлення роботи по координації від безпосереднього виконання завдань, дає ієрархію управлінських рівнів. Кількість осіб, підлеглих одному керівнику, є сферою контролю. Завдання — це предписана робота, серія робіт або частина роботи, що повинна бути виконана заздалегідь встановленим способом у визначений термін. З технічного боку, завдання адресовані посаді, а не працівнику, що її займає. Характеристики завдань полягають у тому, що вони традиційно поділяються на три категорії. Це робота з людьми, предметами (машинами, сировиною, інструментами) та інформацією. Технологія розглядається, як засіб трансформування сировини (люди, інформація чи фізичні матеріали) в продукти чи послуги, заздалегідь заплановані. Люіс Дейвіс резюмує: «Технологія — це поєднання кваліфікаційних навичок, обладнання, інфраструктури, інструментів і відповідних технічних знань, необхідних для здійснення бажаних перетворень у матеріалах, інформації чи людях» .

Всі типи технологій поділяються на три категорії:

• 1) одиничне, дрібносерійне, або індивідуальне виробництво;
• 2) масове або багатосерійне виробництво;
• 3) безперервне виробництво.

Існує ще одна класифікація технологій:

• 1) багато ланцюгові технологи — характеризуються серією взаємозалежних завдань, які повинні виконуватись послідовно;
• 2) посередницькі технології - характеризується застосуванням спеціальних прийомів, навичок та послуг для того щоб викликати певні зміни в конкретному матеріалі, що надходить у виробництво (монтаж фільму).

Відносно персоналу організації та її кадрового потенціалу необхідно передбачити як поведе себе конкретна людина в даній ситуації. З цією метою враховують її здібності, обдарованість, схильність до певної діяльності, потреби, сподівання, сприйняття, ставлення, точку зору тощо. Всі внутрішні зміні взаємозв'язані. У своїй сукупності вони розглядаються як соціотехнічні підсистеми. Зміни однієї з них певною мірою впливають на всі інші. Порівняльна характеристика дає змогу виявити ключові, внутрішні фактори конкурентоспроможності, які допомагають підприємству забезпечувати досить тривале своє функціонування та розвиток в умовах несталого, динамічного, нерідко ворожого оточення. Ключові фактори конкурентоспроможності — це унікальна комбінація наявного виробничого потенціалу підприємства з нагромадженим у минулому досвідом його використання і сформованим іміджем, що сприяють виготовленню конкурентоспроможної продукції, завдяки реалізації якої підприємство здатне забезпечити своє існування в довгостроковій перспективі. Використовуючи системний підхід до аналізу внутрішнього середовища, доцільно трактувати його як виробничий потенціал, сутність якого ширша, наприклад за «технічне ядро організації» Томасона.

СГ ТОВ агрокомбінат «Тарасівський» знаходиться в Київській області, Києво-Святошинського району в селі Тарасівка на вул. Шевченка, 16.

Даний агрокомбінат знаходиться на відстані 22 км від м. Києва. В його склад входять три населенних пункти: с. Тарасівка, с. Юрівка та Віта-Поштова. Найближча залізнична станція — ст. «Вишневе» (Жуляни), відстань до якої 9 км. Найближча автомобільна дорога — Київ-Одеса, відстань до якої становить 8 км.

Землі СГ ТОВ агрокомбінату «Тарасівський» розташовані в південно-західній частині зони Полісся. Клімат у даному районі спостерігається помірно теплим, а також помірно вологим. За даними Київської метеорологічної станції середньорічна кількість опадів становить 554 мм. Опади нерівномірно розподілені по місяцях і близько 70% їх випадає у період вегетації, який складає приблизно 200 днів.Кількість тепла за рік становить 2800. Можливість настання перших заморозків очікується восени 20 вересня, а останніх — навесні 15 травня.

Ґрунти господарства за фізико-хімічними особливостями об'єднані у 7 агро виробничих груп: глинисто-піщані та піщані грунти, супіщані грунти, сірі опідзолені і темно-сірі опідзолені грунти, дернові глеєві і дернові глеюваті грунти, лугові і луго-болотяні грунти, торф’яники та торфяно-болотяні ґрунти, грунти ярів. Таке географічне розташування агрокомбінату є досить економічно вигідним тому що дає можливість займатись багатогалузевим та інтенсивним господарюванням, що і спостерігається відповідно із спеціалізації комбінату — плодово-овочева з розвиненим молочним напрямком. Розташування відносно районного і обласного центрів, а також дорожних шляхів дає можливість своєчасній та швидкій реалізації продукції агрокомбінату, а також дає змогу забезпечувати підприємство всіма необхідними матеріалами та обладнанням.