Аналіз сучасного світового та вітчизняного ринку текстильної продукції з конопляного волокна

Аналіз сучасного світового та вітчизняного ринку текстильної продукції з конопляного волокна

В останні роки світовий текстильний ринок повертається до виробництва продукції з екосировини (натуральних волокон), особливо льону й конопель, природні властивості яких дозволяють надавати виготовленій із них продукції гігієнічні, медико-біологічні та захисні властивості [1]. Особлива увага сьогодні приділяється вирощуванню конопель, як найбільш продуктивній натуральній сировині. За якісними характеристиками волокна коноплі не поступаються льону, а за врожайністю перевершують його в 3−4 рази.

Світові лідери з виготовлення одягу з конопляного волокна досягли значних успіхів в покращенні технології переробки цієї сировини. Багато років вчені Франції працювали з волокном конопель, щоб воно було придатне для виготовлення м’яких, тонких та разом з цим міцних тканин. Також, значних результатів в розробці нового технологічного обладнання, здатного переробляти конопляні волокна в тонку пряжу для тканин високої якості, придатну в тому числі для виробництва постільної білизни, досягли російські вчені. А українські вчені вивели елітні сорти ненаркотичних конопель текстильного призначення [2].

За допомогою світового досвіту в вирощувані та переробці волокна безнаркотичної коноплі вирішити основні проблеми вітчизняного виробництва цієї сировини та запропонувати сучасному споживачу конкурентоспроможні, екологічно чисті товари з натуральної, якісної сировини.

Конопляне волокно для використання в текстильних товарах різного цільового призначення.

На даний час промислове коноплеволокно виробляють заводи по всьому світу, лідерами в даному виробництві вважаються Франція, Канада, Китай. Активно збільшуються площі посіву конопель в Західній Європі: в Німеччині вони займають 2 тис. га, в Румунії - 4 тис. га. Коноплярство відроджується і в Італії. Дохід, який конопля приносить європейським фермерам, в середньому становить 400 євро з гектара. Казахстан має намір відвести під коноплю до 20 тис. га, що виведе його в світові лідери. З огляду на провідних виробників конопляного волокна, в затвердженій Мінсільгоспромом Росії, державною програмою розвитку сільського господарства на період з 2012 року та згідно з прогнозом до 2020 року, посівні площі під коноплями в 2012 році складали 3,5 тис. га, а в 2020 році мають бути — 17 тис. га. А в Україні за прогнозами президента Асоціації «Українська технічна конопля», в найближчі 2−3 роки кількість посівної площі технічних конопель збільшиться до 10−20 тис. га (у 2015 році коноплею було засіяно близько 2 тис. га). В табл. 1 наведена порівняльна оцінка ємкості виробництва коноплеволокна за 2003 р. та 2014 р. в країнах, які не тільки вирощують безнаркотичні коноплі, а й переробляють на волокно придатне для виробництва в різних галузях промисловості [4].

Таблиця 1. Порівняльний аналіз виробництва промислового волокна коноплі за 2003 та 2014 рр.

Аналіз даних вказує на те, що товари з натуральної сировини на даний час користуються великим попитом у всьому світі. Адже конопляне волокно використовується в багатьох галузях виробництва: будівельній, косметологічній, харчовій, фармацевтичній, паперової, текстильної тощо [3]. Але найскладнішою з галузей виявилася текстильна, адже, тканини з волокна коноплі вимагають складної обробки, спеціальних технологій, обладнання і чималих коштів. Тому інноваційна технологія виготовлення волокна та отримання з нього конопляних тканин з м’яким грифом належить тільки двом країнам — Франції та Австрії і досі ні одна країна світу не наблизилася зі своїми технічними розробками та методами виготовлення тканин такої ж якості як у цих країнах.

Але деякі таємниці якості конопляних тканин вже відомі та широко використовуються у світі. На даний час в Китаї виведений новий сорт конопель, який отримав назву «ханьма». Експерти припускають, що попит на нові тканини, виготовлені з волокна даного сорту конопель буде щорічно зростати, незважаючи на те, що ціна на нове конопляне волокно на міжнародному ринку в два рази перевищує ціну на бавовну. Однак вигідною перевагою волокна конопель, одержуваного з конопель «ханьма», є високі гігієнічні, абсорбційні, теплоізоляційні показники, пропускання кисню і екологічної безпеки споживачів.

Уряд Чехії, наприклад, стимулює сільгоспвиробників з метою активізації розповсюдження технічних конопель, освоєння сучасних технологічних процесів її переробки. На державному рівні розглядається питання про створення сприятливих умов для функціонування вертикально інтегрованих виробничих ланцюжків, що спеціалізуються на переробці цієї культури. Технічні сорти конопель в країні використовуються при будівництві, виробництві паперу, в харчовій і автомобільній промисловості, в якості теплоізоляційних матеріалів. Вирішується питання використання конопель в якості сировини для текстилю, в суміші з льоном, бавовною та хімічними волокнами для вироблення деяких груп побутових тканин, для пошиття одягу, який завжди користувався популярністю у населення.

Використання волокна коноплі в суміші з іншими волокнами широко використовується найбільшою німецькою фірмою «Hanf Haus» — з виробництва швейних виробів, матраців, взуття та галантереї із тканин з високим вмістом конопляного волокна. Текстиль, використовуваний для швейного виробництва, виготовляється фірмою за оригінальною технологією: як правило, пряжа містить від 40% до 50% бавовняного волокна, що дозволяє досягти м’якості і еластичності, але, в той же час, зберегти міцність і зносостійкість, властиві конопляному волокну. З такого текстилю підприємство фірми виробляють більше 80 найменувань споживчих товарів: джинси, взуття, шкарпетки, джемпери, майки, сорочки, куртки, пояси, головні убори тощо.

Лідером Австрійського ринку — є ткацька фабрика «Rohemp Gmb», яка спеціалізується на виробництві текстилю з конопляного волокна. Вона виробляє 24 найменування тканин, в тому числі: 100% конопляне полотно, змішані тканини з конопель і шовку, конопель і бавовни, конопель та льону, які відрізняються своєю м’якістю та бездоганністю [5].

Сьогоднішній російський ринок прядивного конопляного волокна і виробів з нього не має великої ємності. Промислового виробництва безпосередньо побутових тканин з коноплі в Росії ще не було. Були лише товари з грубих волокон: канати, мотузки та інше. Завдання на створення технології надійшло з Мінпромторгу. Розробку нового технологічного обладнання, здатного переробляти конопляні волокна в тонку тканину, придатну в тому числі для виробництва постільної білизни, здійснили Костромський інститут льону, підприємство «БКЛМ-Актив», Костромський державний технологічний університет, а також Московський інститут СНІІ «Машдеталь». В результаті, вперше в Росії була отримана досить тонка тканина, придатна для виробництва якісних побутових тканин. Аналогів зробленому в Костромі конопляного полотна в Росії немає.

Українські підприємці, які спеціалізуються на вирощуванні та первинній переробці технічних конопель та виготовленню з неї еко-товарів, не можуть похвалитися яскравим та м’яким одягом з цієї культури. Щоб поліпшити якість тканин та надати їм хоч трохи м’якості та естетичного вигляду, під час виробництва до конопляного волокна вони додають бавовну. Їхнє співвідношення у готовій тканині - 55% коноплі та 45% бавовни. Але, все ж таки існує безліч негативних факторів, які не дають можливості провідному українському підприємству з переробки конопель конкурувати зі світовими лідерами. Для вітчизняного покупця їх продукція відносно дорога, виробники орієнтуються на споживача із середнім і вище середнього достатком. Адже, на ціноутворення впливає той фактор, що переробка конопель — досить складний і витратний процес, який безпосередньо складається з відсутності сучасних переробних підприємств та інноваційних технологій [6]. Обладнання українських заводів з переробки конопель надзвичайно застаріле. І той продукт, який вони можуть запропонувати сучасному споживачу, не відповідає більшості параметрам європейського ринку. На такому обладнанні неможливо виготовляти пряжу і тканину з 100% конопель такої якості, за яку готові платити зарубіжні споживачі натурального одягу, а продукція з сумішевих композицій, яку пропонує український виробник, не користується великим попитом, та й вартість її необґрунтовано завищена.

На сьогодні, Україна не може задовольняти в повному обсязі сучасного споживача еко-товарами з коноплі, хоча у Дніпропетровській області виробляють масло з конопель, в Полтавській — ковдри і килимки, в Харкові - канати і мотузки, але це — мінімальне наповнення вітчизняного ринку. За словами коноплярів, ця рослина може зберегти ліс, якщо його будуть використовувати в паперовому виробництві, з нього можна виготовляти тканини і будівельні блоки, харчову продукцію та косметичні засоби, використовувати в медицині та автомобілебудуванні.

Висновки та перспективи подальших досліджень. Виходячи з викладеного, можна виділити основні тенденції майбутнього розвитку виробництва конопляних товарів в Україні. По-перше, треба збільшити посіви конопель. Також, необхідно відновити наукові дослідження зі створення нових технологій за повним циклом технологічного процесу: від підготовки сировини до прядіння, ткацтва та обробки. Зацікавити галузеву науку в створенні і освоєнні нових прогресивних технологій та нових видів товарів з коноплі шляхом підвищення їх пріоритетності та виділення бюджетних коштів на їх впровадження. Відновити роботу старих та створити нові підприємства з переробки конопляного волокна, щоб ефективно переробити прогнозований обсяги прядивного волокна в інноваційні конкурентоспроможні товари.

Література

волокно льон конкурентоспроможний текстильний.

• 1. Органическая одежда: выбор современного человека. Часть II [Електроний ресурс]. — Режим доступу: http://www.zeHfe.ru/ekoplanet/humanenvironment/10 341-organicfabric.html, свободный (сентябрь 2011).
• 2. Конопля [Електроний ресурс]. — Режим доступу: http://ecomalish.ru/statie-obecodejde/statia-konoplia.html, свободный (сентябрь 2011).
• 3. Ehrensing D.T. (2014) Технико-экономическое обоснование промышленного производства пеньки в Соединенных Штатах Тихоокеанского Северо-запада. Отдел растениеводства и почвоведения, штата Орегон Univ. Expt. Sta. Университет штата Орегон, No.1 (681), pp. 48−79, www.css.orst.edu/Hemp/body.html Бюль. (140).
• 4. Международная ассоциация конопли [Електронний ресурс]: — Режим доступу mojo.calyx.net/~olsen/HEMP/IHA/.
• 5. Ontario Конопля [Електронний ресурс]: — Режим доступу Alliance: www.ontariohempalliance.org.
• 6. Богданова О. Ф. Економічна ефективність переробки трести безнаркотичних конопель для виготовлення целюлозовмісних виробів / О. Ф. Богданова, Н.І. Резвих, Н.П. Ляліна: матеріали міжнародної науково-практичної конференції ["Розвиток національної економіки: теорія і практика"], (Івано-Франківськ, 3−4 квітня 2015 року). — ДВНЗ «Прикарпатський національний університет ім. В. Стефаника», 2015. — С. 48−50.