Практичне дослідження впливу соціальної реклами на молодь

Відповідно до центральної проблеми, що висунуті та теоретично обґрунтовані вище, нами було проведене опитування «Як відноситься українська молодь до соціальної реклами», у якому взяло участь 30 респондентів. Опитування складалося з 20 питань різних форм.

Об'єктом дослідження були зв’язки з громадськістю, громадська думка молоді.

Ціль полягала в дослідженні відношення сучасної молоді до соціальної реклами.

Метою нашого дослідження є:

• 1. З’ясувати на скільки є ефективною соціальна реклама в теперішній час;
• 2. З’ясувати відношення респондентів до соціальної реклами.

В дослідженні взяли участь 30 респондентів, віком від 18 до 20 років.

Поняття «соціальна реклама» знайома усім респондентам, але звертають на неї увагу лише 11 (36%).

Найбільш відомим видом соціальної реклами стали антиалкогольна та антитютюнова реклами, її відмітили 86%, наступну позицію займає реклама проти наркотиків, її відмітили 78%.

На думку більшої частини учасників опитування (74%), соціальна реклама не може допомогти у вирішенні суспільних проблем. Майже усі респонденти виступають за збільшення кількості соціальних реклам, а серед найбільш значущих для соціальної реклами тем вказують пропаганду здорового способу життя, включаючи агітацію проти паління, вживання алкоголю та наркотиків (82%), звернення до проблем людей похилого віку, інвалідів, покинутих дітей (55%), підвищення суспільного інтересу до питань екології, охорони природи, захисту тварин (41%), попередження про небезпеку таких інфекційних захворювань (40%). У числі інших, гідних об'єктів соціальної реклами, респонденти очікують побачити зміцнення моральних норм і сімейних цінностей (37%), дотримання правил дорожнього руху та поведінки в екстремальних ситуаціях (35%), дотримання законодавчих норм (22%) та ін.

На питання про зміну способу життя під впливом соціальної реклами, більшість опитуваних вказала на те, що соціальна реклама не може вплинути на зміну способу життя і на те, що вони не звертають уваги на неї (74%).

18% вважають, що поведінка людей уже змінюється під впливом соціальної реклами.

Серед тих респондентів, які впевнені в необхідності соціальної реклами, більшість (57%) впевнені в тому, що вона виконує суспільно-корисну функцію, але замовник зацікавлений в рекламі своєї організації.

На думку респондентів, рекламу перш за все необхідно розміщувати в транспорті, друге місце займає телебачення, далі Інтернет, а на останньому місці - радіо та друк. Більшість (57%), або не звертають увагу на соціальну рекламу у журналах та телепередачах, або сприймають її негативно.

На завдане питання на яких умовах розміщується соціальна реклама, більшість вважає, що така розміщується зі знижкою або за звичайною вартістю реклами. Ніхто не відповів, що соціальна реклама розміщується безкоштовно.

На запитання яка реклама подобається більше, соціальна чи комерційна, більшість респондентів відповіли, що однаково не подобаються соціальна і комерційна — 32%, соціальна більше, ніж комерційна — 28%, комерційна більше, ніж соціальна — 21%, однаково подобаються соціальні і комерційні реклами 19% опитуваних.

23% вважають, що лише шокова реклама може привернути увагу і тільки так щось змінити. Інших такі реклами дратують або взагалі не бачили такого виду соціальної реклами.

Соціальна реклама ще не дуже звична для сучасної української молоді. Основні теми соціальної реклами в сьогоднішній Україні - здоровий спосіб життя, дотримання правил дорожнього руху, заклик до виконання громадянських обов’язків, дбайливе ставлення до природи, патріотизм і любов до батьківщини, зміцнення сімейних відносин, виховання почуття відповідальності за долю дітей та соціально незахищених верств. Саме ці сюжети соціальної реклами учасники опитування відзначали як найбільш запам’ятовуванні і, що ще більш важливо, — спонукали до роздумів і дій.

Значне число українців впевнені в корисності соціальної реклами. Однак її перетворення на ефективний механізм сучасного суспільства вимагає значних зусиль з виведення соціальної реклами на якісно новий рівень — подолання загального, безадресного характеру багатьох рекламних сюжетів, орієнтації на позитивне гуманістичне розуміння людини, чіткої диференціації соціальної, комерційної та політичної реклами, використання інтерактивних комунікаційних технологій.