Фактори впливу на поведінку фірми макросередовища маркетингу

Макросередовище — це фактори, які впливають на підприємство та його мікросередовище, і які не підлягають контролю з боку підприємства.

Макрооточення створює загальні умови перебування організації в зовнішньому середовищі.

У більшості випадків макрооточення не має специфічного характеру безпосередньо до окремої взятої організації, хоча ступінь його впливу на окремі організації різна. Це пов’язано з відмінностями як у сферах діяльності, так і з внутрішнім потенціалом підприємств [9].

Ф. Котлер вважає, що зовнішнє середовище складається з шести основних факторів: демографічних, економічних, природних, науково-технічних, політичних і факторів культурного середовища [22, с. 135].

Фірма повинна ретельно простежувати всі зміни, які відбуваються у макросередовищі, та пристосовувати свою діяльність до цих змін.

Основні фактори, що визначають структуру маркетингового макросередовища підприємства, наведено в табл.1.1.

Таблиця 1.1 Фактори й показники макросередовища

Економічне середовище утворюють ті фактори, які впливають на купівельну спроможність населення, рівень його доходів і витрат.

Вивчення економічної складової макросередовища дозволяє зрозуміти те, як формуються і розподіляються ресурси. При її вивченні важливо звертати увагу на такі чинники, як загальний рівень економічного розвитку, фаза економічного циклу країни, рівень інфляції, рівень зайнятості населення, обсяг валового національного продукту та його динаміка, рівень купівельної спроможності та доходів населення, рівень цін, наявність та обсяг товарного дефіциту.

Для підприємства при вивченні перерахованих показників і чинників становлять інтерес не значення показників як такі, а в першу чергу те, які можливості для ведення бізнесу це дає.

Також у сферу інтересів фірми входить і розкриття потенційних загроз, що зведені в окремі складові економічного середовища.

Дуже часто буває так, що можливості і загрози дуже пов’язані. Наприклад, низька ціна робочої сили, з одного боку, може привести до зниження витрат, aле, з іншого боку, вона таїть у собі загрозу зниження якості праці [10, с. 183].

Аналізуючи економічне середовище необхідно враховувати диференціацію доходів у сім'ях. Так, німецький статистик Ернст Енгель в результаті досліджень сформулював наступний закон: за зростання рівня сімейного доходу структура витрат сім'ї змінюється таким чином:

• — відносний рівень витрат на їжу зменшується,
• — відносний рівень витрат на житло та будівництво стабілізується,
• — відносний рівень витрат на інші цілі (одяг, транспорт, освіта, заощадження, розваги) збільшується [12, с. 215].

Аналіз економічного середовища ні в якому разі не повинен зводитися до аналізу окремих складових, а бути спрямованим на комплексну оцінку його стану. У першу чергу, це фіксація рівня ризику, ступінь конкуренції і рівень ділової привабливості [11, с. 48].

Демографічне середовище передбачає дослідження таких показників, як чисельність населення, географічне розміщення населення, міграція, віковий склад, рівень народжуваності та смертності, сімейний стан. Він відіграє вирішальну роль на формування споживчих переваг.

Зростання чисельності населення означає підвищення споживання. За наявної споживчої спроможності це позитивно впливає на розвиток товарних ринків.

Демографічні фактори чинять на діяльність підприємства найбільш істотний вплив, тому що вони визначають портрет споживача його товарів і послуг, співробітників, партнерів, конкурентів і т.п.

У виробничій сфері обов’язково необхідно мати на увазі результати дослідження демографічних факторів і соціального середовища, особливо в області структурних змін.

Саме соціальне середовище впливає на формування споживчих переваг, від яких залежить спрямованість і розмір споживчого попиту, а значить і можливості компанії реалізувати свою продукцію.

В аналізі демографічних факторів і соціального середовища необхідно виявити вплив наступних факторів:

• — кількість потенційних споживачів (структура населення, зміни в окремих групах);
• — наявність і потенційна кількість робочої сили;
• — кваліфікаційні характеристики робочої сили.

Політико-законодавче середовище охоплює: політичну структуру країни, урядову, політичну та законодавчу стабільність, політичну орієнтацію країни, податкову політику уряду, вплив професійних спілок, міжнародну орієнтацію та державне регулювання міжнародних відносин, державне регулювання конкуренції [10, с. 308].

Політичні фактори впливають на політичні погляди та поділяють людей на окремі політичні групи і знаходять вираження в діяльності та прийнятті рішень місцевими органами влади та уряду.

Політична складова макросередовища повинна вивчатися в першу чергу для того, щоб мати ясне уявлення про наміри органів державної влади по відношенню до розвитку суспільства та про засоби, за допомогою яких держава має намір проводити в життя свою політику.

Вивчення політичної складової повинно концентруватися на з’ясуванні того, які програми намагаються провести в життя різні партійні структури, які групи лобіювання існують в органах державної влади, як уряд відноситься до різних галузей економіки і регіонів країни, які зміни в законодавстві і правовому регулюванні можливі в результаті прийняття нових законів і нових норм, що регулюють економічні процеси. При цьому важливо усвідомити базові характеристики політичної системи: яка ідеологія визначає політику уряду, наскільки стабільний уряд, наскільки він в змозі проводити свою політику, який ступінь суспільного невдоволення і наскільки сильні опозиційні політичні структури [15, с. 123].

Всі стратегії, плани і заходи маркетингу діють в певному правовому полі, тобто є законодавча база, яка впливає на маркетингову діяльність.

Формування в Україні «ринку покупця», який є втіленням концепції маркетингу, відбувається в складних умовах.

Однак уже створено нормативно-правову базу, яка регламентує маркетингову діяльність на українському ринку (див. табл. 1.2).

Таблиця 1.2 Основні закони, що впливають на маркетингову діяльність

Законодавство про маркетинг ставить перед собою три основні цілі.

Перша — забезпечити чесну конкуренцію. Закон робить спробу забезпечити неможливість витіснення з ринку слабших конкурентів і надати споживачу варіанти розумного вибору.

Друга — захист споживачів від недобросовісної комерційної практики. Споживачі мають право на безпечні товари, чесну рекламу, і повну інформацію про склад продуктів і умовах продажу.

Третя — захист інтересів суспільства. Це закони про охорону природи, чисте повітря і інші, та заходи по контролю за їх виконанням [14, с. 208].

Оцінка політико-правового середовища. Для оцінки політико-правового середовища в зарубіжних країнах, а також для класифікації можливих партнерів за ступенем політичної стабільності та ліберальності законодавчої бази доцільно використовувати матричний підхід.

Таблиця 1.3 Стратегії зменшення політичного ризику

Соціально-культурне середовище включає такі фактори, як соціальні групи, базові цінності, переваги світосприйняття, поведінку, системи поглядів, цінностей, моралі, звичок, мови, стилю життя [16].

Вивчення соціальної складової макросередовища спрямоване на те, щоб усвідомити вплив на бізнес таких соціальних явищ і процесів, як ставлення людей до роботи і якості життя, існуючі у суспільстві звичаї і вірування, демографічна структура суспільства, зростання населення, рівень освіченості, мобільність людей і інше.

Особливість соціальної складової в тому, що вона впливає як на інші складові макросередовища, так і на внутрішнє середовище організації. Причому серед зазначених факторів система цінностей настільки важлива, що аналітики компанії «Дженерал Електрик» охарактеризували як найважливіший елемент бізнесового середовища [7, с. 127].

Таблиця 1.4 Склад соціально-культурного середовища міжнародного маркетингу

На відміну від швидких змін у технологічному середовищі зміни в культурному середовищі досить повільні, а деякі цінності залишаються стабільними й незмінними (наприклад, чесність, порядність, відповідальність за своїх дітей, повага до батьків тощо).

Рисунок 1.1 Схема впливу соціально-культурного середовища на поведінку споживачів

Природне середовище останнім часом набуває дедалі більшого значення у зв’язку зі зростанням рівня забруднення навколишнього середовища.

Природно-екологічне середовище характеризується наступними фактора ми:

• — природнокліматичні умови;
• — розміщення великих промислових центрів;
• — територіальне розміщення корисних копалин і природних ресурсів;
• — стан екологічного середовища і її вплив на виробництво [7, с. 199].

Екологічні проблеми були головною причиною виникнення концепції соціально-етичного маркетингу. Її суть у тому, що, задовольняючи потреби окремих споживачів, фірми повинні враховувати інтереси суспільства в цілому. Наприклад, у багатьох країнах виникла проблема утилізації металевих баночок з-під напоїв, яка знайшла своє втілення в маркетинговій стратегії щодо упаковування товару. У деяких теоріях природно-екологічні фактори займають одне з провідних місць. Основною причиною, що пояснює таке ставлення до природного середовища в цих теоріях є теза про те, що розвиток підприємництва стримується обмеженістю ресурсів [14, с. 122].

Сьогодні іноземні компанії все більше усвідомлюють відповідальність перед суспільством як з позиції здоров? я населення, так і з позиції охорони довкілля. Це призводить до все більшого укріплення позицій консьюмеризму, який досягає не тільки все більшої інформованості споживача, але й все більшого впливу як на компаніїї, так і на уряди. відображає наміри захисту і поліпшення середовища людського проживання, підвищення якості життя. Одним із його наслідків є вивникнення так званого «зеленого» маркетингу [15, с. 63].

Одним із наслідків енвінронменталістичного напрямку є виникнення так званих «зелених» консьюмеристів, що усвідомили можливість споживання, сумісного з особистими потребами і вимогами захисту навколишнього середовища. «Зелені» спонукають виробників і торговців переходити на харчові продукти і побутові товари, менш шкідливі для здоров’я і більш екологічні. Багато корпорацій поспішили створити товари, які назвали «зеленими». Починаючи з 1986 р. кількість «зелених» товарів збільшилась у 20 разів швидше, ніж будь-яких інших. Такі ярлики, як «саморуйнівний», «такий, що руйнується під дією природних факторів», «придатний для повторної переробки», «вільний від поєднань фтору», «не руйнуючий озоновий прошарок», «екологічно чистий» або «безпечний товар», усе частіше з’являються в рекламних оголошеннях і на упаковці [14, c. 205].

Для прояснення ситуації урядові інстанції вводять спеціальні етикетки — «еко-ярлики», які слугують для ідентифікації значущих для споживача товарів і стимулювання індустрії до розробки і виробництва таких товарів.

Німеччина стала першою країною, що ввела (у 1978 р.) офіційну схему присвоєння еко-ярликів (Blue Angel) [16, с. 267].

Фактори науково-технічного середовища зумовлюють якісні зміни технології виробництва основних фондів та сировини, появу нових товарів на ринку. Кожне нове відкриття у науці й техніці може викликати появу нової галузі промисловості та ліквідацію наявної галузі; може призвести до зниження попиту на продукцію. Своєчасне врахування нових тенденцій і досягнень науково-технічного прогресу надає підприємству нові можливості розширення його діяльності.